ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Боротьба з контрафактною продукцією у сфері спорту

2011-08-31

Джерело: ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Автор: Олександр Мамуня, радник; Юлія Чижова, юрист

Законодавство України визначає контрафактну продукцію як товари або примірники творів, фонограм чи відеограм, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням прав інтелектуальної власності.

Виробництво та розповсюдження контрафактної продукції, зазвичай, є дуже вигідним для недобросовісних підприємців, оскільки без витрат на якісні матеріали, рекламу, просування власної продукції, вони можуть отримати надприбутки, користуючись репутацією відомого виробника.

Безумовно, масове виробництво та розповсюдження контрафактної продукції завдає значної шкоди як власникам прав інтелектуальної власності, так і споживачам та державі в цілому. Так, виробники та розповсюджувачі контрафактних товарів не тільки підривають репутацію дійсного виробника та витісняють оригінальну продукцію з ринку, але й вводять в оману споживачів та не сплачують державі податки та інші збори. Відтак боротьба з виробництвом та розповсюдженням контрафактної продукції є нагальною проблемою, яка потребує невідкладного вирішення.

Особливого значення ця проблема набуває під час проведення масштабних спортивних заходів та змагань. Недобросовісні підприємці, користуючись ажіотажем вболівальників з приводу визначної спортивної події, виробляють та здійснюють продаж сувенірної продукції, спортивного інвентарю, одягу, аксесуарів з неправомірним використанням на них об’єктів авторського права, торговельних марок та промислових зразків.

Так, часто у продажу можна зустріти сувенірні магніти, записники, чашки, футболки, спортивні м’ячі сумнівної якості з нанесеними на них символікою спортивного заходу або спортивного клубу, фотографіями спортсменів, торговельними марками спонсорів спортивних заходів тощо. Однак, відповідно до законодавства, використовувати зазначені об’єкти інтелектуальної власності на товарах можливо лише після отримання на це дозволу у правовласника.

Як відомо, контрафактна продукція потрапляє на ринок будь-якої держави двома основними шляхами: (1) імпортується з іншої країни або (2) безпосередньо виробляється на території самої держави. Таким чином, розробляти стратегію боротьби з контрафактною продукцією необхідно, зокрема, з урахуванням способу її потрапляння на ринок.

Так, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів є завданням Державної митної служби України. Власник прав на об’єкти авторського права і суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права інтелектуальної власності, має право подати до Державної митної служби України заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей (опису об’єкта інтелектуальної власності, товарів, які його містять, інформації про правовласника та осіб, уповноважених здійснювати імпорт, наявних відомостей про контрафактні товари тощо) до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

У разі прийняття Державною митною службою рішення про включення об’єкта інтелектуальної власності до митного реєстру митні органи на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об’єкти інтелектуальної власності.

Якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів. Не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митні органи повідомляють особу, якій належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення.

У строк до 15 календарних днів правовласник зобов’язаний звернутися до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або надати дозвіл на митне оформлення товарів, що ввозяться.

Таким чином, при митному оформлені товарів, які містять внесений до митного реєстру об’єкт інтелектуальної власності, митні органи керуються принципом, відповідно до якого правом на ввезення таких товарів наділений лише правовласник та особи, яким він надав відповідний дозвіл.

Якщо ж контрафактна продукція була ввезена на територію України поза контролем Державної митної служби (наприклад, шляхом контрабанди) або була вироблена безпосередньо на території України, то протидія розповсюдженню контрафактної продукції, зокрема у сфері спорту, може передбачати наступні етапи:

1. Виявлення контрафактних товарів. Характерними рисами контрафактних товарів є, як правило, їх низька ціна (у порівнянні з ціною оригінальної продукції), сумнівна якість, помилки у написанні словесних торговельних марок, неякісне нанесення логотипів та зображень тощо. З метою виявлення у продажу контрафактних товарів ефективним є створення на підприємстві або у складі спортивної організації (асоціації) спеціального підрозділу з боротьби із контрафактною продукцією, який відслідковував би наявність на ринку контрафактних товарів. Наразі такі послуги надаються також окремими організаціями. Варто уваги також залучення споживачів до виявлення та сповіщення власників об’єктів інтелектуальної власності про факт розповсюдження контрафактної продукції.
2. Звернення до органів державної влади за захистом порушених прав інтелектуальної власності. Законодавством України передбачена, зокрема, кримінальна відповідальність за незаконне відтворення та розповсюдження об’єктів авторського права і суміжних прав та за незаконне використання торговельної марки і фірмового найменування, якщо таке використання завдало шкоди у розмірі, який перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян (на сьогодні – це 9410 грн.). У такому випадку правовласник має право звернутись до органів прокуратури або внутрішніх справ із заявою про злочин. Вбачається, що даний спосіб захисту є одним із найефективніших у випадку активного розповсюдження контрафактної продукції напередодні визначних спортивних подій, оскільки забезпечує швидке реагування на правопорушення і перешкоджає подальшому продажу та приховуванню контрафактної продукції. Правовласник також наділений правом звернутись до суду з позовом про припинення виробником/розповсюджувачем контрафактних товарів порушення прав інтелектуальної власності та стягнення з нього збитків.
3. Притягнення правопорушника до відповідальності, знищення контрафактної продукції. За незаконне відтворення та розповсюдження об’єктів авторського права і суміжних прав та за незаконне використання торговельної марки і фірмового найменування Кримінальним кодексом встановлена відповідальність у виді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі, а також конфіскації та знищення відповідної контрафактної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. Важливо зазначити, що конфіскація та знищення контрафактної продукції є важливим етапом у боротьбі з виробництвом та розповсюдженням товарів з порушенням прав інтелектуальної власності, оскільки перешкоджає повторному введенню у цивільний оборот тієї ж контрафактної продукції.

З огляду на викладене, боротьба з виробництвом і розповсюдженням контрафактної продукції може бути ефективною лише у разі активної взаємодії правовласників, державних органів та споживачів, а відтак першочерговим завданням будь-якого правовласника має бути створення умов для здійснення такої взаємодії.