Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Женьшень може бути українським

    2021-02-03

    До вирощування помідорів у теплицях Ігор Б’ялковський із села Івашківці на Хмельниччині додав незвичну для України рослину — женьшень. Він уже напрацював агрономічну технологію вирощування і зараз шукає канали збуту, що дозволить розширити площі під цією культурою. Використання женьшеню вбачає у фармацевтичній галузі — виробництві ліків, настоянок та екстрактів. Детальніше про це розповідає AgroPortal.

    Цього сезону він задумався про серйозний збут женьшеню вже на промисловій основі, адже зібрав понад 100 тис. насінин, і тепер є можливість розширити площі.

    «Цього року отримав корені розміром 5-10 см, а наступного буде вже від 20 см. Зараз наземна частина вже відсохла, до морозів корінь женьшеню потрібно викопати, сортувати і закласти на зберігання в пісок, адже саме він найкраще зберігає всі властивості», — розповідає Ігор.

    Займатися женьшенем Ігор Б’ялковський почав не просто так, а, можна сказати, спонукали невдачі. В пошуках кращого життя він поїхав за кордон, але й там не склалося.

    «Я багато чого переосмислив, зрозумів, що там українцям зовсім не солодко живеться, і не від доброго життя вони туди їдуть. І в мене зародилось величезне бажання жити і розвиватись у своїй країні. Випадково прочитав у газеті про женьшень, який ще називають коренем життя. Загорівся спробувати виростити і перевірити, чи все то правда, що пишуть про цю рослину та її цілющі якості. З цією ідеєю й повернувся до України», — ділиться своєю ідеєю.

    Маючи 25-річний досвід роботи в тепличному господарстві, він вирішив вирощувати женьшень у теплицях, адже це теплолюбна рослина.

    Першою справою був пошук насіння — замовив його з Індії за ціною $1 за 10 насінин. Зараз же, зібравши, як вже було сказано, понад 100 тис. насінин, пропонує якісне насіння женьшеню за доступними цінами: від 100 шт. — 1,50 грн/шт., від 500 шт. — 1,30 грн/шт., від 1000 шт. — 1,00 грн/шт. А це вдвічі дешевше, ніж вартість насіння з Індії.

    «Технологічний процес вирощування женьшеню такий, як і в томатів, адже це рослини з однієї родини — пасльонових. Насамперед потрібно замочити насіння на 15-20 днів у спеціальному концентраті при кімнатній температурі, бажано до поодинокого виходу кільця з насіння.

    Висіваємо в ґрунт у пропорції 1:1 з перегноєм із шириною міжрядь 5 см, а в рядку — 1,2 см. Накриваємо чорною або прозорою плівкою. Температуру, де мають показуватись сходи, потрібно підтримувати на рівні 20-25°С. Сходи можна побачити на 18-20-й день. Тиждень ще тримаємо під плівкою, щоб виправились сім’ядолі. Заносимо в теплицю пророщену розсаду, де підтримуємо температуру 18-20°С. До висадки в теплицю чекаємо, щоб з’явились перші два листочки висотою 10 см, тоді пікіруємо на дорощування», — розповідає про систему вирощування женьшеню агроном.

    За його словами, висадка в теплицю відбувається за схемою 20:10 см. Він також наголошує, що дуже важливо вирощувати женьшень без хімії з великим органічним фоном.

    «Ця рослина не потребує хімічних обробок, вона і так добре росте, головне — полив, але помірний. Не слід заливати рослину, тоді її цінність буде високою», — зазначає Ігор Б’ялковський.

    Женьшень, як і решта овочів, які вирощує агроном, повністю органічний, без застосування пестицидів і гербіцидів, бур’яни видаляються вручну.

    «Протягом 20-25 років займався тільки органічним вирощуванням томатів без усілякої хімії й знаю різницю між помідором, який обробляється пестицидами і без них. Вона відчутна як у зовнішньому вигляді, так і в смакових якостях. Наприклад, вирощені за моєю технологією рожеві помідори в серпні продавалися по 40-50 грн/кг, а привозний тепличний помідор коштував 20-25 грн/кг», — ділиться своїм досвідом.

    За його словами, органічної технології вирощування потребує і женьшень, щоб зберегти його лікувальні властивості. Зауважує, що здебільшого китайський женьшень вирощують на субстраті, з використанням мінеральної вати, у штучних умовах, що негативно впливає на якість кореня. Акцент роблять на товарний вигляд, спеціальними хімічними засобами вже в перший рік досягають великих розмірів кореня, незважаючи на головне — втрату лікувальних властивостей.

    Власне виробництво облаштував, максимально наблизивши умови в теплиці до природних, за яких женьшень вирощують в Індії. Агроном зізнається, що це дорога технологія, але воно того варте.

    Про лікувальні властивості женьшеню він може розповідати годинами, адже має власний приклад: «Завдяки женьшеню я позбавився депресії, яка тривала 4 роки, значно покращилось самопочуття, набагато підвищилась працездатність».

    Мета Ігоря Б’ялковського не тільки забезпечити якісним женьшенем українців, а головне — щоб цей корінь життя був їм доступний.

    «Спочатку це був експеримент, але зараз я маю знання і досвід, тож можу вирощувати женьшень у промислових масштабах, а ще маю можливість реалізовувати корінь, насіння та ділитися досвідом», — зазначає він.

    До українських аптек постачають китайський женьшень, але не так багато. Тому, на його переконання, женьшень, вирощений в Україні, може «посунути» закордонний аналог і широко застосовуватися у фармакології.

    Женьшень може бути українським

     

    “AgroPortal”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *