Зближення з Тайванем, чи готова Україна

2022-09-13

Понад десяток народних депутатів України пропонують створити у парламенті групу підтримки Тайваню. А згодом – і відкрити у Києві представництво острова, який уряд Китайської Народної Республіки вважає своєю територією. У КНР подібні кроки інших держав зазвичай сприймають «нервово», але в України тут є простір для маневру, вважають у новоствореному МФО (міжфракційному об’єднанні).

В Офісі президента України ініціативу поки не коментували, але раніше робили заяви, які дозволяють зробити висновок: на Банковій на конфронтацію із КНР іти не хочуть і ще розраховують на його конструктивну роль у війні з Росією. Чим ризикує Київ, поглиблюючи співпрацю із Тайбеєм всупереч волі Пекіна, і чи готова до цього Україна?

Чи дійсно кінець «стратегічного партнерства» із КНР?

«Демократії повинні підтримувати одна одну, щоб вижити та перемогти!» – написав 18 серпня в себе у твіттері Голова комітету закордонних справ Верховної Ради Олександр Мережко, оголошуючи про створення нового МФО на підтримку дружби та співробітництва з Тайванем, до якого увійшли народні депутати з трьох парламентських фракцій. Як пізніше пояснив Мережко, «залишається лише оголосити про його (МФО) створення на пленарному засіданні». Поки цього не відбулося.

«Для мене таким моментом істини стало 24 лютого і все, що було потім, тобто під час нової хвилі повномасштабної російської агресії. Це було моментом істини, оскільки ми побачили, хто є нашим справжнім другом і партнером, а хто – ні, хто тільки декларує це на словах. І сталося так, що Тайвань зарекомендував себе як наш справжній друг і прихильник», – каже Мережко у коментарі Радіо Свобода.

Якщо порівнювати обсяги допомоги Україні у війні з Росією від Тайваню і КНР, то різниця разюча. Від початку вторгнення РФ Суспільство Червоного Хреста Китаю виділило трохи більше ніж півтора мільйона доларів на гуманітарну допомогу постраждалим від війни. Про жодні інші транші чи ініціативи не відомо.

Тайвань своєю чергою лише за березень цього року профінансував гуманітарні потреби й підтримку біженців з України на 33 мільйони доларів, ця допомога триває на постійній основі. Також влада острова виділила по половині мільйона доларів на відбудову Сум, Чернігова, Харкова, Миколаєва, Запоріжжя та Бучі. Допомога на відновлення Києва склала 3 мільйони, ще майже 6 мільйонів направлять на відбудову семи медичних закладів, а 1,2 мільйона відправлять на відбудову храмів.

На додачу, Тайвань увів вагомі санкції проти РФ, найболючішою з яких для російської економіки, напевне є заборона експорту напівпровідників, комп’ютерних мікрочипів. Щоправда, від їхнього виробництва залежить практично вся світова економіка. І не в останню чергу через це Тайвань і його безпека так важливі для США.

Китай же санкції проти РФ не вводить. Офіційно Пекін пояснює це тим, що запровадження санкцій може діяти як «бумеранг» і «двосічний меч», і що світова спільнота постраждає від «політизації, мілітаризації» глобальних економічних тенденцій та фінансових потоків.

Щоправда, деякі китайські компанії, побоюючись вторинних санкцій, таки залишають російський ринок. Як раніше повідомляли джерела Washington Post, голова КНР Сі Цзіньпін поставив перед своїми помічниками завдання знайти способи допомогти Росії, проте зробити це так, щоб не опинитися під західними санкціями.

Олександр Мережко переконує, що реакція КНР на війну Росії «провалила» угоду про стратегічне партнерство з Україною, укладену ще у 2011 році.

«На превеликий жаль, КНР має таке стратегічне партнерство без обмежень, без кордонів, з Росією, з державою-агресором. Не можна бути одночасно стратегічним партнером держави-агресора і держави, яка є жертвою агресії», – зауважив Мережко.

Він додає, що показовим є військові навчання «Восток-2022», які нещодавно завершилися у Приморському краю Росії. У них разом із військовими РФ взяли участь також і індійські та китайські військовослужбовці.
Депутатка від «Голосу» Інна Совсун також є у новому МФО на підтримку партнерства із Тайванем, а ще до початку повномасштабної війни вона виступала за перегляд партнерства Києва із КНР.

Обидва депутати погоджуються, що створення парламентської групи дружби із Тайванем зараз є на часі, і для цього «не треба відкладати це до моменту закінчення війни».

Інна Совсун додає, що ідея створити нове МФО отримала натхнення від нещодавнього досвіду Литви, яка минулого року відкрила представництво Тайваню і поглиблює економічну співпрацю з островом. Україна також могла б поглибити співпрацю з Тайванем у галузі високих технологій і розбудови мережі 5G зокрема. Донедавна вважалося, що Україна співпрацюватиме саме з китайською компанією Huawei для розбудови мережі зв’язку п’ятого покоління, що викликало занепокоєння у США.

«Я вважаю, що група підтримки Тайваню уможливить співпрацю між українськими та тайванськими законодавцями», – каже Совсун.

Та чи не сприйме КНР цей крок вороже? І чи не додасться у Києва через це проблем? Читати продовження матеріалу.