Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Китай — найбільший стратегічний партнер України. Розширення українсько-китайської співпраці активізує дискусії про партнерство України з Європою та Заходом, з огляду на специфіку відносин Пекіна з Росією та світовою спільнотою. Думки експертів розділилися: одні вважають, що посилення лінії взаємодії з Пекіном можуть загострити відносини України із США та Євросоюзом, а інші рекомендують розглядати сферу інтересів України комплексно, де партнерство із Китаєм — тільки один зі стратегічних напрямів.

Детальніше про партнерство України й Китаю та його перспективи, телеканалу «Дом» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський.

— Ви уважно стежите за ситуацією в Азії. Які відносини Києва та Пекіна?

— Щиро кажучи, мені трошки важко оцінювати ці відносини, тому що потрібно детально розуміти, що там відбувається. Китай — наш найбільший торговельний партнер. Це найбільша економіка не тільки в Азії — це друга економіка у світі. І скоро, вочевидь, стане першою. Це один із найбільших інвесторів, найбільший у світі виробник і споживач найрізноманітнішої продукції.

Тому, звісно, наші відносини з Китаєм слід вибудовувати. Робити це потрібно, на мій погляд, з одного боку, послідовно, з іншого — акуратно, тому що це країна дуже непроста, і треба розуміти її специфіку детально.

— Ви говорите про торгівлю. У яких ще сферах Київ із Пекіном може співпрацювати?

— Почнімо з того, що останніми роками, у 2014-2019 роках, Україна майже не розвивала відносин з Азією, не було ні контактів, ні візитів відповідного рівня. Та епізодична співпраця, яка відбувалася, явно не відповідала потенціалу цього регіону. Два роки тому Міністр закордонних справ визначив це як один із пріоритетів.

Якщо зараз подивитися нашу стратегію зовнішньої політики, то ви побачите там дуже чітко виділений Китай, Японію й узагалі цей регіон. АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії, — ред.), Сінгапур, В’єтнам, Таїланд, Індонезія, Малайзія. Це дуже великі й дуже важливі країни. Тому треба розвивати відносини з Азією. За оцінками найбільших аналітиків світу, XXI століття буде століттям Азії.

США та Китай: “червоні лінії”

— На 30 серпня запланована зустріч Володимира Зеленського та Джо Байдена. А восени, можливо, зустрінуться Джо Байден і Сі Цзіньпін. Як ви думаєте, чи зможуть США та Китай перейти від конфронтації до діалогу, можливо, навіть до співпраці?

— Будь-яка зустріч на такому рівні є виключно важливою. Повірте мені й моєму досвіду, зустрічі між президентами просто так не трапляються. Вони не туризмом займаються, й не просто так разом проводять час. Це завжди дуже глибокі, дуже серйозні обговорення. І видима частина — часто не найзначніша.

Йде обговорення і в плані підготовки. Зараз наш Міністр [закордонних справ] і очільник Офісу президента перебувають у Вашингтоні. Звісно, цю зустріч нашого президента з Байденом потрібно готувати. І ми дуже розраховуємо, що вона відбудеться у конструктивному дусі. Є багато, що варто обговорити.

Відносно взаємин із Китаєм, то я думаю, що ця зустріч повинна бути системоутворюючою для всієї світової геополітики. Тому що у Китаї якось із нерозумінням ставляться до того, що США ведуть діалог із Росією, з Путіним, і поки ще не ведуть такий діалог, який мав би бути, з Китаєм.

Я думаю, що це не тому, що в США не розуміють важливості цього діалогу, а тому що зараз кожна країна намагається вибудувати свою систему опозиційного захисту, як у шахах. І як би пред’явити іншій країні список своїх не те що б претензій, але деяких “червоних ліній” і деяких ключових і чутливих моментів, які бажає вирішити.

Я сподіваюся дуже, що зустріч між Байденом і Сі Цзіньпіном відбудеться, і на цій зустрічі буде досягнута домовленість про цивілізовану конкуренцію. Важливо, щоби світ не поділився зараз на два блоки: “США+” і “Китай+”. Тому що обирати між цими двома блоками багатьом країнам дуже-дуже важко. Наприклад, Польща проводить дуже жорстку проамериканську політику, але останніми роками Китай вклав у Польщу достатню кількість ресурсів. Це приклад, який концентрує на собі.

“Безумовно, США є світовим гегемоном, і за військовими, і за економічними показниками, і за силою своєї політики. Але вже неможливо ігнорувати й Китай. Не хотілося б обирати, й знову утворювати залізні завіси. Ми це все вже проходили. Тому, найкраще, якщо Китай і США досягнуть домовленості про правила цивілізованої конкуренції”.

А ми тоді матимемо можливість гнучко брати участь і використовувати той інструментарій, який відповідає нашим національним інтересам. Це дуже важливо. У будь-яких відносинах ми повинні відстоювати свої національні інтереси.