Віта Голод прокоментувала фінансові складнощі у російсько-китайській торгівлі в етері Ми-Україна. Про це повідомила Українська асоціація китаєзнавців.

Основні теми обговорювані у відео:

• Погрози “застосувати нові кроки” під час зустрічі Ентоні Блінкена з Ван Ї можна розуміти як попередження, а також заклик до дії у застосуванні тиску на Путіна, а також посиленню експортного контролю над товарами подвійного призначення;
• Дієвим механізмом стримування експорту таких товарів був закон Байдена, запроваджений в грудні 2023 року, що фактично прирівняв фінансові інституції до співучасників злочину, якщо вони обслуговують контакти, пов’язані з російським ВПК. Тобто, той чи інших китайський банк може потрапити під санкції.
• Затримка в трансакціях між Росією та Китаєм пов’язана з тим, що банки мусять проводити аудит своїх клієнтів на предмет наявності ризиків. Товари, що підпадають під суворий контроль, в тому числі банками третіх країн, визначені Міністерством торгівлі США.
• Росіянам стає все важче і дорожче знаходити шляхи обходження цього закону, працюючи через “фінансових посередників”. В контексті потенційних ризиків Україна має продовжувати діалог з Китаєм, щоб зупинити експорт товарів під цими митними кодами до Росії.