Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    ВІКТОР МАЙКО: УКРАЇНА І КИТАЙ МОЖУТЬ ВИВЕСТИ СПІВПРАЦЮ НА ВИЩИЙ РІВЕНЬ

    2012-09-25

    Джерело: УКРІНФОРМ
    Автор: Ольга Танасійчук

    Азія – один із найважливіших для України регіонів із точки зору перспектив розвитку бізнесу, а Китай – центральний партнер Києва в ньому. Останніми місяцями Пекін підтвердив готовність допомогти нашій країні в реалізації цілого ряду важливих стратегічних проектів у таких сферах, як енергетика і сільське господарство. Думкою про перспективи такої взаємодії, а також про контакти на політичному рівні в ексклюзивному інтерв’ю з кореспондентом УКРІНФОРМу поділився заступник міністра закордонних справ Віктор Майко.

     – Вікторе Анатолійовичу, минулий тиждень був наповнений для Вас низкою важливих переговорів із керівництвом МЗС КНР, ви провели важливі зустрічі у фінансових і бізнес-структурах Китаю…

    – Зустрічей було досить багато, і поїздка була багатофункціональна. Головна мета була – провести політичні консультації з колегами з МЗС КНР, що стали продовженням торішніх консультацій, коли заступник міністра Чен Гопін приїжджав до України. І торішні, й нинішні консультації пройшли дуже успішно і були плідними. Ми обговорили цілий комплекс питань, що стосуються і політичних, і економічних, і гуманітарних взаємин. Відбулася також зустріч із міністром закордонних справ КНР Ян Цзечі. Що дуже важливо, на ній були підтверджені наміри підтримувати постійний діалог на вищому рівні, і ми найближчим часом приступимо до підготовки візиту Президента України до Китаю.

    – Чи вже визначені приблизні терміни такого візиту?

    – Про терміни наразі складно говорити, оскільки ви знаєте внутрішньополітичну ситуацію в Китаї. Китайська сторона спочатку проведе з’їзд (18-й з’їзд Комуністичної партії Китаю заплановано на жовтень – Ред.), а потім ми відразу детально починаємо обговорювати всі питання, пов’язані з візитом. Він відбудеться або в самому кінці цього року, або в першому кварталі наступного.

    – У ході торішнього візиту до нашої країни Голови КНР Ху Цзіньтао було підписано Угоду про стратегічне партнерство. Як реалізується у дійсності цей важливий документ?

    – Наразі головна суть і дух переговорів полягають у тому, аби обговорити заходи, які стануть наповненням цієї угоди. Назва зобов’язала до багато чого, і потенціал відповідає. Треба включити всі механізми і рухатися вперед, аби ми не лише декларували стратегічне партнерство, але і в конкретних справах втілювали його. Головний, первинний рівень, політичний, у нас залишається безпроблемним: наші позиції щодо більшості зовнішньополітичних питань або збігаються, або близькі.

    – З політикою все зрозуміло. А як справи йдуть на економічному напрямі? Чи зможемо ми впоратися із завданням подвоєння товарообігу в 2015 році проти нинішнього показника?

    – Ще в 2010 році, коли Віктор Федорович (Янукович – ред.) приїжджав сюди, президенти домовилися, що до 2012 року ми виведемо рівень наших торгівельних стосунків до 10 млрд, а до 2015-го – 20 млрд. Перше завдання ми вже перевиконали: за підсумками 2011-го вже вийшли на цю цифру. Перше півріччя 2012 року показує, що ми підтримуємо цю тенденцію і теж вийдемо за 10 млрд. Це доводить, що рекорд товарообігу в 2011 році був не разовим випадком, це система, тенденція, і ми весь час збільшуємо в процентному відношенні наш товарообіг.

    – Проте протягом багатьох років ми не можемо переламати тенденцію негативного сальдо в нашій торгівлі з Китаєм. Як ми можемо оптимізувати структуру товарообігу?

    – Це складне питання. Платіжний і торгівельний баланс у нас негативний. І структура нашого експорту нас не задовольняє. Звичайно, над цим потрібно серйозно працювати. Я думаю, що якщо ми зараз задіюємо реалізацію ряду найважливіших проектів, щодо того ж сільського господарства, це нам негативний баланс істотно не скоротить (слабко змінить структуру, тому що це все одно буде сировинне наповнення), але виправить загальну картинку. Що виправить структуру нашого торгівельного балансу і нашого експорту, так це лише тривала співпраця в таких галузях, як машинобудування, авіа- і суднобудування – все, що дасть продукцію з серйозною доданою вартістю. Підняти і вивести на конкурентний рівень ці наші галузі в широкому значенні, а не сегментарно, якраз і може допомогти співпраця з потужними фінансовими партнерами, такими, як Китай. Цього року ми вже приступили до реалізації дуже серйозних проектів у найбільш важливих для економіки України галузях.

    – Давайте зупинимося на цьому більш детально.

    – Йдеться, перш за все, про енергетику і сільське господарство. Вже зараз йде фінансування реконструкції шахти ім.Мельникова за лінією Банку розвитку Китаю. Це можна назвати своєрідним пілотним проектом, він показав, що схема, коли політичні домовленості переростають у конкурентні економічні проекти, працює.

    Наразі на порядку денному набагато масштабніші речі: це програма в енергетиці, попередня частина якої оцінюється в 3,65 млрд доларів, причому це лише частина. Йдеться про реконструкцію і переобладнання ТЕС, інтенсифікацію видобутку вугілля і певні заходи щодо збільшення і використання нових технологій, пов’язаних із вугіллям, в загальному енергобалансі країни.

    – Ця цифра дуже широко пролунала у вітчизняних ЗМІ. Чи є вже список проектів, на які її планується витратити?

    – Попередній є. Їх не називатиму, але це сім за кількістю. Кожен проект різниться за суттю, за ціною, за вартістю реалізації та термінами. Якщо один, скажімо, можна реалізувати протягом трьох років, то інший – протягом, приблизно, п’яти.

    Підписанню кредитної угоди і видачі держгарантій передуватиме дуже серйозна робота з підготовки ТЕО (її вже розпочато кілька місяців тому) і бізнес-планів під кожен проект. Тобто кожен проект, до якого притягуватимуться позикові кошти, має бути, по-перше, потрібний з економічної та соціальної точки зору; по-друге, бути таким, що окупається і економічно виправданим; по-третє, повинен передбачати цілий комплекс питань, які нам потрібно буде вирішувати: створення робочих місць і постачання українськими підприємствами того, що вони можуть постачати, це обов’язково повинно сприяти поліпшенню екологічної ситуації.

    – Наприкінці червня цього року в ході візиту міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка до Пекіна було підписано Меморандум про співпрацю з Експортно-імпортним банком Китаю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві, який відкриває можливості для України залучити 3 млрд доларів на фінансування агропромислового комплексу…

    – Дійсно, сільське господарство – це другий пріоритетний напрям. Тут ми теж досить серйозно просунулися, вже прийнято постанову уряду, зміни до бюджету; суб’єкти, які фінансуватимуть, отримають відповідні підтвердження про держгарантії, і ми рушимо далі.

    – Ви згадали про держгарантії. Чи вірно, що і під 3,65 млрд доларів на енергетику, які надасть Банк розвитку Китаю, і під 3 млрд на сільське господарство від китайського Ексімбанку Україна надає державні гарантії?

    – Так, всю суму ми забезпечуємо держгарантією. Для китайської сторони це був у якійсь мірі індикативний момент: надання їх з українського боку підтвердило серйозність наших намірів щодо широкомасштабної співпраці з КНР. А для серйозних китайських підприємств і банківських установ співпраця з Україною таких фінансових інститутів, як Банк розвитку і Ексімбанк, є певним показником того, що Україна – це нормальний партнер, з яким можна працювати.

    При цьому дуже важливо, хочу підкреслити, що ми з китайською стороною опрацьовуємо алгоритм взаємодії, який дозволить в майбутньому відійти від держгарантій. Ті зустрічі та консультації, які ми провели тут, дали досить позитивну інформацію з цього питання.

    Безумовно, ми не виключатимемо цілком механізм держгарантій із наших взаємин. Але китайська сторона розуміє, що ми штучно звужуємо коридор взаємин, коли робимо ставку лише на держгарантії. Коли ми вийдемо за ці межі, палітра і перелік напрямів, де ми могли б співробітничати, будуть на порядок більшими, ніж те, що робимо зараз.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *