Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Протягом останніх кількох років Кремнієву долину поглинула тема штучного інтелекту (AI). Дискусія доволі швидкими темпами переросла від негативного ставлення щодо регулювання AI до активних закликів з проханням створити чіткі міжнародні механізми.

Оскільки темпи росту доходів найбільших ІТ-компаній Кремнієвої долини наближаються до плато, ринок вимагає нових джерел доходу. Продаж хмарних та AI-рішень для військового використання дозволяє приватним компаніям значно збільшити рівень продаж. Нещодавно Microsoft у жорсткій боротьбі з Amazon виграв $10-мільярдний тендер на постачання хмарної інфраструктури Пентагону. А ось Google під тиском працівників відмовився від Project Maven (AI-рішення для поліпшення ударів безпілотників у полі бою) і не брав участі в тендері хмарної інфраструктури. Однак компанія знайшла компроміс i запевнила, що зацікавлена у співпраці з Департаментом оборони США за умови, що така співпраця відповідатиме AI-принципам компанії.

Попри те, що АІ – це технологія універсального використання і може використовуватись як і в комерційних, так і у військових цілях, а співпраця між Департаментом оборони та приватними інтернет-компаніями поглиблюється, деякі експерти оборонної галузі все ще стверджують: АІ не відрізняється від інших технологій військової автоматизації і не потребує окремих законодавчих норм. Я не згідна з цим аргументом. На відміну від інших технологій війни, АІ не розробляється мозком фізика у штаті Нью-Мексико, а створюється за допомогою даних сотень мільйонів інтернет-користувачів у всьому світі.

Як би почувався інтернет-користувач, коли дізнався, що його сімейні фотографії будуть використані для розробки технології розпізнавання обличчя та застосовані безпілотником для ідентифікації та знищення цілей? Хто нестиме відповідальність?

Хоча ця потужна технологія й обіцяє прискорити терміни розробки нових ефективних ліків, принести революцію в кожен промисловий сектор, але в той же час ставить під загрозу основні демократичні цінності навколо конфіденційності даних i, на жаль, досі немає регуляторної бази для будь-яких ненавмисних негативних наслідків. Окрім принципів та настанов, опублікованих на сторінках IT-компаній, наразі не існує міжнародної регулятивної бази для АІ.

Гонки між державами давно перевели технічну та комерційну складову АІ в геополітичну сферу. Канада, численні європейські країни, Європейська комісія обговорюють та публікують стратегії АІ. Китай прагне світового лідерства, а Росія встигла випробувати наземні безпілотники в Сирії. Також США не відстають та різко збільшили витрати на фінансування АІ для військових цілей. Тільки на 2020 рік США запланували виділити 4 мільярди і понад 200 мільйонів доларів на Спільний AI-Центр (JAIC) Міністерства оборони.

Нова гонка між наддержавами розпочалась за лідерство у сфері безпілотної авіації. Найбільший флот безпілотних літаків у США налічує більше 10 тисяч одиниць, у росіян — 2100. Китай лідирує на ринку безпілотних дронів і має амбітний план на придбання та розробку безпілотних літаків. Міністерство оборони США щороку витрачає 12 мільярдів доларів на розвиток автономних технологій, пришвидшуючи день, коли роботам нададуть повноваження тиснути на курок. Численні країни підписали статут ООН про заборону автономної зброї, але США, Китай та Росія відмовилися від підписання цієї угоди. У демократичних країнах ми можемо очікувати певних обмежень щодо використання АІ в полі бою, а як щодо авторитарних режимів? Що зупинить їх лідерів?

Що залишається для України?

Уряди по всьому світу стоять перед складними завданнями в пошуках правильного рецепту національних стратегій АІ. Канада зосереджується на тому, щоб залучити якомога більше наукових кандидатів та аспірантів у науково-дослідницькі центри. Німеччина ставить в пріоритет підвищення ефективності виробництва і планує створити 12 дослідницьких центрів для досліджень, розробок та застосування АІ. Данія хоче забезпечити найкращі умови для ведення бізнесу та створення сприятливої нормативної бази для компаній. Франція йде на крок глибше, визначаючи основні економічні сектори для державного фінансування АІ. Президент Макрон також пропонує тимчасове полегшення регуляторних обмежень і обіцяє чудові умови праці висококваліфікованим громадянам Франції, яких планує повернути з Кремнієвої долини. Спільним знаменником європейських, азійських та американських стратегій є побудова приватно-державного партнерства в АІ.