Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Китай активно розвиває свою космічну програму, спираючись на власні сили, але при цьому конструктивно співпрацює із зарубіжними країнами, у тому числі з Україною, яка бачить для себе чималий потенціал взаємодії з КНР.

Про це кореспондентові Укрінформу в Пекіні розповів генеральний конструктор – генеральний директор державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля Олександр Дегтярьов. Китайську столицю він відвідав як глава делегації КБ, яка взяла участь у роботі 64-го міжнародного астронавтичного конгресу.

“У Китаї ми бачимо великий потенціал для співпраці. У них дуже амбітні проекти”, – заявив керівник КБ.

Він повідомив, що серед іншого йдуть переговори з китайською стороною про можливість співпраці у сфері дослідження Місяця, зокрема щодо проекту двигуна для місячного блоку.

“Контракт не підписаний, але ми домовилися на концептуальній основі. Ця тема обговорюється. Інтерес до досвіду створення місячних ступенів у них є”, – сказав генеральний конструктор.

Дегтярьов зауважив, що Україна раніше пропонувала КНР розроблений “Південним” так званий блок “Е” (третій ступінь ракети-носія – ред.), що відповідав за посадку з місячної орбіти на Місяць і повернення на орбіту. Він підкреслив, що хоча проект не відбувся і свого часу радянська програма була закрита, блок, проте, пройшов серйозне доопрацювання.

“На тій базі, але на сьогоднішньому рівні ми напрацювали дуже багато зі створення двигунів, ступенів для орбітальних місій, у тому числі для місячних місій”, – зазначив співрозмовник агентства.

Дегтярьов також звернув увагу, що між КБ і китайською стороною “є контракти, які постійно виконуються, і постійно наші люди знаходяться тут”. Він підкреслив, що з майже 40 позицій, записаних у протоколі засідання двосторонньої підкомісії зі співпраці у сфері космосу, 26 основних – саме за КБ “Південне”.

Під час 64-го Міжнародного астронавтичного конгресу українська делегація також провела переговори з низкою делегацій інших країн, у тому числі з американськими, південнокорейськими, французькими, німецькими, швейцарськими та італійськими компаніями. За словами Дегтярьова, Україна активно працює на міжнародному ринку.

“На жаль, на сьогодні – це наш основний заробіток, за рахунок якого ми розвиваємося. Фінансування, на жаль, поки що здійснюється за залишковим принципом”, – сказав генконструктор.

При цьому він додав, що “нарікати не потрібно, потрібно працювати, і ось саме міжнародна кооперація і дозволяє нам не лише підтримувати, а й розвивати українську космічну галузь”.

Керівник КБ також відмітив, що сьогодні на підприємстві працює багато талановитої молоді, у якої маса ідей і яка підтримує славні традиції.

“Ми стояли біля витоків освоєння космосу і всього, що з цим пов’язане. Так вийшло, що всі люди в колишньому Радянському Союзі, які так чи інакше створили галузь як напрям, пов’язані з Україною: хто народився, хто вчився, хто працював (Глушков, Корольов, Янгель). “Південмаш”, наше КБ, свого часу створило ракетно-ядерний щит СРСР, а сьогодні ми робимо те, що робить Україну космічною державою”, – підкреслив Дегтярьов.

За його словами, сьогодні ракети, вироблені в Україні, в загальній кількості щорічних запусків займають “від третього до п’ятого-шостого місця”.

“Україна має повний цикл виробництва, створення усієї ракетно-космічної техніки: це ракетоносії, двигуни, космічні апарати різного призначення… Створювати рідинні ракетні двигуни можуть ще менше країн, ніж просто двигуни. Ми маємо такі можливості. Ми створюємо такі двигуни для своїх ракет-носіїв, майбутніх, перспективних. Крім того, ми готові кооперуватися з іншими країнами і постачати їм нашу продукцію”, – зазначив Дегтярьов.

Він підкреслив, що дніпропетровські фахівці роблять різні двигуни для ракет, які запускають в рамках комерційних проектів програми Sea Launch, бразильсько-українського проекту “Циклон-4”, а також для американських Antares тощо. Розробляються і перспективні двигуни для всіх ступенів при тому, що традиційно КБ створювало двигуни для верхніх ступенів, а постачальниками перших ступенів були російські компанії.

“Сьогодні ми хочемо бути трохи автономнішими”, – пояснив генеральний конструктор – генеральний директор КБ.

Він також розповів, що КБ “Південне” разом з ДКАУ виступали з ініціативою провести в 2016 році черговий астронавтичний конгрес у Києві. Голосування відбулася в п’ятницю, в завершальний день роботи конгресу. Проте перемогла Мексика, яка віддала минулого року Ізраїлю право приймати у себе цей захід в 2015 році. Втім, українські ракетники не зневіряються і сподіваються, що міжнародне астронавтичне співтовариство ще неодмінно збереться в столиці України.

У нинішньому Міжнародному конгресі астронавтики, організованому Міжнародною федерацією астронавтики, Китайським космонавтичним товариством та іншими двома міжнародними установами, взяли участь більш як 3600 осіб, у тому числі провідних фахівців космічної сфери, учених та підприємців зі США, Росії та інших 72 країн і регіонів світу.