Оксана Осьмачко, заступниця міністра аграрної політики та продовольства України

Китай – друга за обсягом економіка світу й один із найбільших імпортерів агропродовольчої продукції, який відіграє ключову роль у формуванні глобальної торговельної політики. Забезпечення продовольчої безпеки, стабільні поставки та партнерства з країнами-­виробниками залишаються пріоритетами для КНР. Україна, як один із провідних експортерів агропродукції у Європі, стратегічно зацікавлена в розширенні своєї присутності на китайському ринку. Це повністю відповідає курсу КНР на зменшення залежності від окремих постачальників і розширення географії імпорту, що фіксується як ключовий напрям у сучасній аграрній політиці Китаю.

Завдяки сприятливим природним умовам, високій якості ґрунтів, технологічному прогресу в агросекторі та значній експортній орієнтації Україна стабільно входить до списку світових лідерів з виробництва й експорту сільськогосподарської продукції. Пошук нових і зміцнення вже наявних ринків збуту є пріоритетом державної політики в аграрній галузі. Китай у цьому контексті розглядається не лише як стратегічний торговельний партнер, а і як цільовий ринок, до якого Україна прагне розширити доступ для вітчизняної продукції.

Уже понад тридцять років Україна та Китай розвивають стратегічне партнерство, важливою складовою якого є торгівля агропродовольчими товарами. Саме аграрний сектор демонструє стійке зростання та стабільність у двосторонньому форматі. Період 2017–2019 років став знаковим етапом активізації співпраці. Зокрема, у грудні 2017 року в Києві відбулося Третє засідання Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР, під час якого було підписано План дій щодо реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях». Цей документ охопив спільні проєкти у сферах інфраструктури, енергетики, промисловості й агропромислового комплексу. У листопаді 2018 року в Пекіні Перший віцепрем’єр-міністр України Степан Кубів провів переговори з віцепрем’єром Держради КНР Лю Хе, ініціювавши активізацію торгівлі та розширення співпраці. Ці кроки стали основою для відчутного зростання товарообігу, насамперед в аграрній галузі. Навіть у період пандемії COVID-19, попри глобальні логістичні обмеження, було збережено динаміку співпраці, зокрема у сфері постачання медичних товарів.

У 2021 році Китай став першим за масштабами ринком для українського аграрного експорту. У 2024 році товарообіг між Україною та КНР досяг $16,76 млрд, що підтверджує стабільну позитивну динаміку співпраці. Україна налаштована у 2025 році не лише зберегти цей рівень, але й продовжити тенденцію зростання, розширюючи номенклатуру продукції та поглиблюючи доступ до китайського ринку.

Сільське господарство залишається основою українського експорту до Китаю. У 2024 році зернові культури забезпечили майже третину всього експорту – $763,7 млн. На другому місці – продукти переробки на $325,2 млн. Жири та олії – $155,4 млн. Незначне зниження обсягів у певних категоріях має тимчасовий характер і не знижує стратегічного значення співпраці. Наразі одне з головних завдань для України – розширити обсяги експорту й асортимент агропродукції, що постачається до Китаю, та закріпити позиції в Китаї через нові торговельні угоди.

У березні цього року було зроблено важливий крок у цьому напрямі – підписано ветеринарні та фітосанітарні протоколи, що відкривають китайський ринок для двох нових категорій української продукції: диких водних біоресурсів (риби, виловленої у природному середовищі) та гороху. Значну роль у досягненні цього результату відіграв Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ма Шенкунь, який з моменту свого призначення активно сприяє розвитку двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Підписані документи не лише розширюють перелік дозволеної до експорту продукції, а й демонструють зацікавленість обох сторін у системній, довгостроковій взаємодії. Наразі на розгляді перебувають ще два нові протоколи, які можуть стати наступним етапом у зміцненні співпраці між нашими країнами як у напрямі посилення продовольчої безпеки, так і для стимулювання українського агроекспорту.

Україна має високий потенціал у вирощуванні бобових і олійних культур. У 2023/2024 маркетинговому році обсяг виробництва гороху становив 409 тис. тонн, а в 2024/2025 прогнозується зростання до 464 тис. тонн. Динаміку демонструє і рибна галузь: у 2024 році підприємства виловили 44,9 тис. тонн водних біоресурсів, що на 18 % більше, ніж роком раніше. Обсяг експорту рибної продукції досяг 11 074 тонн на суму $56,3 млн. Це свідчить про стабільний попит на українську продукцію та про її конкурентоспроможність на ринку КНР.

Станом на 2024 рік 52 % українського агроекспорту спрямовується до країн Європейського Союзу. Водночас Україна послідовно реалізує курс на диверсифікацію як у географічному, так і у товарному вимірі. Китай залишається одним із головних напрямків для подальшого розширення експорту. Україна не лише зберігає інтерес до цього ринку, а й працює над тим, щоб поглибити свою присутність: розширити асортимент поставок, укріпити логістичні маршрути та залучити інвестиції в інфраструктурні проєкти, пов’язані з експортом.

Це повністю відповідає логіці сучасної економічної політики КНР, яка зосереджена на забезпеченні продовольчої стабільності, імпорті безпечної та якісної аграрної продукції, а також на розвитку партнерства з надійними постачальниками. Україна має всі необхідні передумови для того, щоб відповідати цим очікуванням: потужну виробничу базу, високу якість продукції, гнучкість у поставках і чітко виражену орієнтацію на довгострокову співпрацю.

Окрему перспективу відкриває співробітництво в галузі аграрної освіти, науки та інновацій. Як зазначив міністр аграрної політики Віталій Коваль, цей напрям має стати платформою для професійного обміну, спільних досліджень і розвитку проєктів у сферах біотехнологій, точного землеробства та харчової безпеки. Для України це не лише інструмент інтеграції в глобальні знання, а й один із способів розбудови довгострокових партнерських відносин із Китаєм на інституційному рівні.

Сьогодні Україна чітко артикулює свій інтерес у розширенні присутності на китайському ринку. Створення нових можливостей для агроекспорту – це не короткострокова вигода, а частина стратегічної візії країни щодо своєї ролі у глобальній продовольчій безпеці. Партнерство з КНР – це діалог, заснований на взаємній зацікавленості, практичних результатах і спільному прагненні до стабільного економічного зростання. Україна готова нарощувати експорт, розвивати нові напрями, залучати інвестиції та формувати надійні механізми співпраці – саме тому аграрний вектор українсько-китайських відносин і надалі матиме ключове значення в зовнішньоекономічній політиці держави.

Джерело новини: SINOLOGIST