Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Торговий представник України про життя після карантину

    2020-04-14

    Страх, невизначеність, безперспективність — перше, що відчувають нині мільйони українців, очікуючи завершення світової пандемії коронавірусу. В ООН вже заявили, що маємо справу з “кризою в кризі”, оскільки за медичною слідуватиме продовольча. Але не все так погано. Принаймні, для України.

    Наша країна готова до нових викликів та здатна прогодувати не лише себе, а й інших. Про те, як “вижити” малим виробникам без базарів, чи буде Україна розширювати заборону на експорт, як “виграти” у кризи та як нагодувати українськими продуктами світ, розповів в інтерв’ю заступник міністра економрозвитку — торговий представник України Тарас Качка.

    – Продовольчу кризу називають головною проблемою після епідемії. Як Україні подолати її та чи загрожує вона нам?

    Україні криза продовольства не загрожує. Про це говорив і Президент кілька днів тому у своєму зверненні. Українські аграрії, виробники харчової продукції і торгова мережа повною мірою забезпечують попит на харчову продукцію.

    Ми досить успішно пройшли період ажіотажного попиту, який був зумовлений карантинними заходами. Зараз і запаси продукції, і ціни стабілізуються. Ціни відреагували на ажіотажний попит зростанням, що негативно позначилося на купівельній спроможності українців. Але наразі вони стабілізуються і подеколи навіть знижуються.

    – Ми на днях запитували Міністерство, чи є перелік стратегічних українських виробників продуктів. Виявилося, що немає. Він не потрібен або ще не було необхідності такий створити?

    Створення такого переліку було одним із варіантів планування карантинних заходів. Однак, на сьогодні питання того, які підприємства працюють в умовах карантину, вирішується у межах постанови № 211. Уряд постійно уточнює перелік видів діяльності. У будь-якому разі ми виходимо з розуміння того, що аграрні підприємства і харчова промисловість мають працювати за будь-яких обставин, оскільки попит на їхню продукцію є нееластичним.

    – Усі кажуть про продовольчу безпеку. За якими параметрами вона вимірюється, і який її рівень в Україні? Чи можемо ми стверджувати, що наша продовольча система розвивається у режимі розширеного виробництва?

    Наявність та доступність усіх потрібних для щоденного споживання продуктів харчування — основна мета продовольчої безпеки. Відповідно, це заходи спрямовані на ефективну взаємодію між виробництвом, зберіганням, переробкою, дистрибуцією та роздрібною торгівлею.

    Треба також враховувати сезонність. Наприклад, зараз, коли залишки овочів торішнього врожаю поступово заміняють овочі нового врожаю. А для України, яка виробляє набагато більше продукції, ніж споживає — це також баланс між наявністю продукції на внутрішньому ринку і експортом.

    Усі ці чинники є предметом щоденного моніторингу в Міністерстві. І на основі вивчення усіх чинників ми намагаємося ухвалювати рішення щодо продовольчої безпеки.

    Але головна стратегія лишається незмінною — ми ставимо на активний розвиток українського сільського господарства і переробників. Чим більше і різноманітніше продукції ми виробляємо, тим краще для продовольчої безпеки українців.

    – Світу загрожує глобальний голод, кажуть в ООН, зважаючи на збій продовольчих ланцюжків. Ми бачимо, що Туреччина заборонила експортувати лимони, В’єтнам — рис, Білорусь — часник, Україна — гречку. Чи можуть ще якісь продукти українського виробництва потрапити під заборону експорту і, своєю чергою, які поставки в Україну можуть виявитися критичними?

    Збереження продовольчих ланцюжків постачання — завдання першочергової ваги. Про це говорила і Крісталіна Георгієва (директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду — ред.) у своєму виступі 9 квітня. Прогнози Світової організації торгівлі на цей рік є дуже невтішними. Обсяги міжнародної торгівлі впадуть щонайменше на 13 %.

    І це великий ризик для продовольчої безпеки у частині постачання імпортних продуктів.

    Уряд працює тут над двома блоками заходів.

    Перше — це фізична доступність логістики: робота пунктів пропуску через кордон, портів, залізниці, робота водіїв тощо. Тут ми досить успішно впоралися. Щоправда, деякі країни не змогли втримати балансу. Зокрема Туреччина фактично блокує торгівлю з Україною, не пускаючи українських водіїв на свою територію.

    Друге — це уникнення необґрунтованих обмежень на експорт продукції. Для України, на щастя, не так багато продукції, де ми залежимо від імпорту. Окрім екзотичних товарів, це, мабуть, тільки рис.

    Щодо інших товарів, то ми балансуємо у форматі відкритої економіки. Наприклад, гречка. Посіви в Україні скорочуються, але ми маємо потужних переробників. Відтак, ми багато імпортуємо, але водночас і експортуємо усі види гречки. І в ситуації, коли дії Росії з обмеження експорту порушують цей баланс — ми, на жаль, вимушені теж реагувати. Хоча, на мою думку, ринок гречки нормально міг би працювати без цих обмежень.

    Є ще сезонні чинники. Передусім це стосується овочів. Ми виробляємо продукції значно більше, ніж споживаємо. Але ранньою весною відбувається своєрідна перезмінка — ми розпродаємо залишки минулого сезону, натомість імпортуючи овочі нового врожаю. Це триває лише кілька тижнів. Потім ми переходимо на споживання власних овочів. Але цього року ця перезмінка збіглася з карантинними заходами. Тому мали місце раптові стрибки цін, наприклад, на цибулю. Тому ми вкрай чутливо ставимося до експортних обмежень інших держав у таких ситуаціях.

    Але за жодним товаром у нас немає безвиході. Є можливості внутрішнього виробництва, є інші постачальники, і є альтернативна продукція.

    А головне — українська торгівля самотужки справляється з цими викликами. Тому ми агітуємо за менші обмеження в міжнародній торгівлі, бо знаємо, що бізнес здатний ефективно долати усі виклики у постачанні продукції.

    – Дефіцит продуктів вже зараз відчуває Китай. Нещодавно їхня влада заявила, що формуватимуть запаси курятини до наступного спалаху коронавірусу, який вони очікують восени. Чи можемо ми нагодувати Китай курятиною і в цілому, які країни і якими продуктами ми можемо нагодувати в період продовольчої кризи?

    Безумовно можемо — і Китай, і інші держави, у тому числі і таких аграрних чемпіонів, як держави-члени Європейського Союзу. Я думаю, що їм особливо смакуватиме українська курка, вироблена з дотриманням усіх вимог ЄС.

    Україна є традиційним чемпіоном у зернових. Побачимо, як погода скоригує прогнози на наступний маркетинговий рік. Але я переконаний, що ми залишимося активним гравцем на глобальному ринку. Те саме стосується і соняшникової олії, і курячих яєць.

    Ми постійно покращуємо свої позиції на ринку червоного м’яса, яке експортуємо до того ж Китаю. Наша томатна паста залюбки може надати помідорного смаку піцам і пастам по всьому світу. Перелік можна продовжувати аж до зовсім нішевих товарів. І це, насправді, надихає.

    – Дефіцит продуктів у світі — це проблема чи можливість для України?

    За умов передбачуваної сільськогосподарської і торгової політики Україна лише посилюватиме свою роль у продовольчій безпеці. А це важливо і для міжнародних відносин України в цілому. Здатність підтримати своїх партнерів у таких чутливих речах, як надійність постачань продукції, є фундаментом для розбудови справді стратегічного партнерства з дружніми нам країнами.

    – Якщо ми вже згадали про курятину та ЄС, не можемо не відзначити, як Міністерство розвитку економіки, Ви як Торговий представник і Держпродспоживслужба (ДПСС) зразково впоралися з форс-мажорною ситуацією, коли через локальний спалах пташиного грипу в Україні ЄС перекрив весь експорт продуктів птахівництва. Розв’язання проблеми дійсно було блискавичним. Було складно? Адже, є думка, що такі кроки ЄС були не тільки з точки зору безпеки, але і мали характер протекціонізму свого бізнесу від експансії України? І взагалі, чи сповідує Україна політику протекціонізму до свого бізнесу? Наприклад, ми чуємо скарги молочників, що їх “душить” імпорт, і їм важко вистояти на ринку.

    Для нас було вкрай важливим зменшити спокусу використати цю ситуацію для витіснення наших виробників з ринку. І нам разом це вдалося зробити.

    Я хочу ще раз подякувати і DG SANTE, і головам компетентних ветеринарних служб усіх держав-членів ЄС за оперативне врегулювання ситуації. До того ж, ДПСС відпрацювало справді відмінно.

    Рішення ЄС щодо спалаху пташиного грипу стало сигналом і для багатьох інших країн, які послабили свої заборони.

    А головне — для нас важливо уникати будь-яких думок про те, що питання безпечності продуктів харчування може бути інструментом протекціонізму. Тому і в питаннях українських виробників молока і сирів — ми будемо діяти лише легальними способами.

    В Україні заявили про створення двох Рад: при Президентові “Урожай 2020” і при Кабміні. По суті, метою їх обох є подолання продовольчої та економічної криз. Як Торговий представник країни, Ви, за логікою, повинні входити в обидві Ради. Що запропонуєте?

    Я беру участь в роботі, оскільки успіх посівної цього року залежить від багатьох чинників. Це і питання імпорту/експорту самої продукції, і відповідних прогнозів на наступний рік. Але так само це і питання доступності добрив, на ринку яких завершується розслідування про застосування захисних заходів, і нам потрібно знайти дуже збалансоване рішення. Це і питання насіння, і вартості палива. У багатьох цих питаннях потрібна дуже тісна координація дій усіх гравців.

    Що, на Вашу думку, обмежує виробництво продуктів і експорт України, окрім відсутності інвестицій? Чи є штучні обмежувачі, які стримують розвиток і які можна усунути, але, як то кажуть, “не доходять руки” або не вистачає політичної волі?

    Звісно, що є. Наша конкуренція за свою частку на глобальних ринках лише почалася. Успіх останніх років доводить, що ми вміємо виробляти і торгувати. Але ми ще далекі від того, щоб зняти усі тарифні і нетарифні бар’єри. Для цього ми ініціюємо преференційні угоди про торгівлю з важливими для нас державами — КНР, США, Індія, північна Африка тощо. Ми системно працюємо над зняттям нетарифних бар’єрів.

    Окрім того, є великий спільний виклик для уряду і бізнесу — як змінити характер торгівлі. Так, щоб було більше переробки, доступ до кращих клієнтів тощо. Як перебрати на себе функцію “дистриб’юторів” української продукції, яку зараз виконують окремі сусідні країни, які часто просто перепродають нашу продукцію.

    – З якими торговими втратами ми зіткнемося і, водночас, яку користь винесемо з ситуації, яка виникла внаслідок пандемії?

    Замороження економічної активності через карантинні заходи буде викликом для всіх товарів без винятку. Люди також швидше мінятимуть свої споживчі звички. Тому усім доведеться адаптуватися.

    Але найбільшу користь з пандемії винесуть ті, хто навчиться ефективно працювати з каналами реалізації свого товару. Той, хто вміє працювати з великими мережами і роздрібними ринками в Україні, експортери, які мають постійні партнерства з іноземними торговими мережами — саме вони виграють. Ця тенденція простежувалася вже кілька років — чим ближче ти до кінцевого споживача, тим довше триматимеш його лояльність. Але тепер це головна конкурентна перевага, особливо в міжнародній торгівлі.

    Як зміниться конкуренція товарами в Україні? Який відсоток компаній може зникнути і які сфери найбільш вразливі?

    Продовжуючи тему інфраструктури торгівлі — короткочасне закриття базарів сильно вдарило по тих, хто недостатньо великий для реалізації через мережі. Тому малим виробникам потрібно кооперуватися і брати участь у постачанні через великі мережі. Інакше їх канали збуту лишатимуться вразливими. Загалом — логістика, зберігання та інші елементи інфраструктури ринку стануть вирішальними для сільського господарства і харчової промисловості.

    Які поради можете дати нашим виробникам, аби вони з користю подолали кризу?

    Кризи пробуджують в українців нечувану енергію. Тому хотілося би, аби наші виробники тримали і після кризи той рівень мобілізації, який мають сьогодні. У такій ситуації ми зможемо реалізувати усі сміливі мрії.

    Фото РБК-Україна

     

    “УНН”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *