Система освіти КНР очима директора української школи. Про свої враження від поїздки в Піднебесну нам розповіла директор Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура.

 “Відвідати КНР мені пощастило завдяки програмі посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Міністерства комерції КНР, – розповідає Оксана. – Вони запрошували соціально активних людей, які реформують суспільство, на 3-тижневе навчання. Нам читали лекції, проводили майстер-класи, показували школи в різних провінціях “.

За програмою

Шкільне навчання в Китаї розраховане на 12 років: 1-6 класи – початкова школа, 7-9 – середня, і ще 3 роки – старша. Дев’ятирічка обов’язкова і безкоштовна, а в старшу школу йдуть тільки ті, хто збирається продовжити навчання і далі будувати свою кар’єру. У китайській освіті жорстка конкуренція: щоб вступити в перший клас, перейти з середньої школи в старшу або вступити до вузу, необхідно здати іспити, а конкурс в деякі університети Шанхая і Пекіна досягає 200-300 чоловік на місце!

  “Спочатку мені здавалося, що держава забезпечує абсолютно всім, ніхто гроші на лінолеум і штори не збирає, завдання батьків – тільки привести дітей, – згадує директор. – Але потім з’ясувалося, що оплата шкільної форми, підручників і харчування – турбота батьків. А ще вони зазвичай вносять “абонплату” за рік, близько 400 юанів – це 1600 грн “.

Також часто після уроків батьки з дітьми прибирають класи.

Починаючи з середньої школи, багато учнів безкоштовно живуть в гуртожитках – так вирішується проблема з освітою в селах. Всі заклади мають окремі будівлі з великими класами (в одному – 30-70 дітей) і коридорами, величезними критими приміщеннями для занять і стадіонами. Тільки початкова школа має по 1200-1300 дітей!

Престиж

Професія вчителя в Китаї престижна, зарплата вчителя молодшої школи – від $ 1 тис. Але і вимоги до педагога високі.

    “Призначення директорів шкіл – національне питання, – розповідає Оксана Проскура. – Наприклад, професор, який читав нам лекції, за три дні до цього був призначений директором школи”.

Щорічно вчителі здають тести, а раз на три роки викладача можуть підвищити. Тим, хто не справляється зі своєю роботою, дають рік на виправлення помилок, а якщо людина не використала цей шанс – її звільняють. Абсолютно нормально для вчителя прийняти подарунок від батьків, або учня – це знак поваги.

Звичайно, дуже багато речей в Китаї побудовано на залізній дисципліні. Але з іншого боку – така система освіти дає можливість КНР залишатися однією з передових економік в світі.

“Сегодня”