Лише через кілька днів після вступу на посаду нового президента Тайваню Лай Цінде Пекін розпочав наймасштабніші за рік військові маневри на околицях острова.
Як повідомило офіційне китайське агентство Сіньхуа, дводенні навчання, що розпочалися в четвер, покликані «послужити суворим покаранням за сепаратистські дії сил «незалежності Тайваню» та суворим попередженням проти втручання та провокацій з боку зовнішніх сил».
Фраза «зовнішні сили», мабуть, відноситься до США — головного союзника Тайваню.
Президент Джо Байден неодноразово заявляв, що США захищатимуть острів, якщо на нього нападуть. КНР розглядає Тайвань як бунтівну провінцію, а лідер країни Сі Цзіньпін вже не раз обіцяв повернути Тайвань, якщо буде потрібно, силою.
Міністерство оборони Республіки Китай (офіційна назва Тайваню) засудило навчання, заявивши, що воно направило свої сили в райони навколо острова, що його ППО та ракетні війська наземного базування відстежують цілі і що воно впевнене у тому, що зможе захистити свою територію.
«Проведення військових навчань з цієї нагоди не тільки не сприяє миру та стабільності в Тайванській протоці, а й наголошує на мілітаристському менталітеті Китаю», — заявили в міністерстві.
Канцелярія президента Тайваню висловила жаль, що материковий Китай загрожує демократичним свободам острова та регіональному миру та стабільності своїми «односторонніми військовими провокаціями», але заявила, що люди можуть бути впевнені, що Тайвань зможе забезпечити свою безпеку.
Лай Цінде, який обійняв посаду в понеділок, у своїй інавгураційній промові заявив, що Китай повинен відмовитися від загрози війни і що жодна зі сторін протоки не підпорядковується іншій.
Китай уже висловив невдоволення вступом Лая на посаду, заявивши, що його мова «подає небезпечний сигнал про прагнення незалежності». Він також засудив держсекретаря США Ентоні Блінкена за привітання Лая, ввів санкції проти колишнього американського конгресмена, який підтримав Тайбей, та символічні санкції проти американських оборонних компаній.
Китайська державна телекомпанія CCTV заявила, що інавгураційна промова Лая була «вкрай шкідливою», а заходи Китаю у відповідь «законні, правомірні і необхідні».
Майбутнє Тайваню може вирішувати лише 1,4 мільярда жителів Китаю, а не 23 мільйони тайванців, йдеться у коментарі телекомпанії.
Китайські навчання додають головного болю новому уряду в Тайбеї. Опозиційні законодавці вимагають внесення змін до закону, спрямованих на обмеження його повноважень.
У вівторок увечері на вулиці Тайбею вийшли тисячі людей, протестуючи проти поправок, і, як очікується, у п’ятницю, коли вони розглядатимуться у парламенті, демонстрації відновляться.
Командування Східного театру військових дій Народно-визвольної армії Китаю (НОАК) заявило, що о 7:45 ранку (23:45 GMT) в районах навколо Тайваню розпочалися спільні військові навчання за участю армії, флоту, ВПС та ракетних військ. Цікаво, що цього разу, на відміну від попередніх, Пекін не оголошував про маневри заздалегідь.
Навчання проводяться в Тайванській протоці, на північ, південь і схід від Тайваню, а також в районах навколо контрольованих Тайванем островів Кінмен, Мацзу, Вуцю та Дуньїнь.
Китайські державні ЗМІ повідомили, що Китай направив десятки винищувачів з бойовими ракетами і зімітував завдання ударів по важливих військових цілях разом з військовими кораблями.
НВАК опублікувала карту навчань, на якій відзначено п’ять районів навколо острова Тайвань і чотири невеликі острови біля південної китайської провінції Фуцзянь. Окремо берегова охорона Китаю оголосила про проведення того ж дня навчань у водах поблизу островів Вуцю та Дуньїнь.
На відміну від маневрів у серпні 2022 року, коли Пекін фактично заблокував шість районів у морі, на цей раз Китай не став розсилати навігаційні попередження для кораблів та літаків.
Тайванські чиновники повідомили Reuters, що ці райони знаходяться за межами берегової зони Тайваню, яка становить 24 морські милі від узбережжя острова.
За словами одного з чиновників, Пекін не оголошував жодних безпольотних зон, і Тайвань не спостерігав жодних масштабних переміщень наземних та ракетних сил Китаю.
Востаннє Китай проводив великомасштабні військові ігри поблизу Тайваню у 2022 та 2023 роках.
У серпні 2022 року Китай розпочав військові навчання з бойовою стріляниною навколо Тайваню відразу після візиту колишнього спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, який викликав різке засудження Пекіна. Ця безпрецедентна за масштабами серія навчань тривала чотири дні, після чого протягом кількох днів проводились додаткові навчання.
Нинішні маневри, які отримали назву «Спільний меч – 2024А», мають тривати два дні. Однак, як зазначають аналітики, на відміну від аналогічних навчань «Спільний меч» у квітні минулого року, ці навчання позначені як «А», що може означати, що ці навчання — не останні цього року.
Китай вперше імітує повномасштабну атаку, а не економічну блокаду, як це було у 2022 році.
І КНР, і Тайвань офіційно вважають себе одним великим Китаєм. Тайвань у принципі не проти об’єднатися, але не під керівництвом китайської компартії і виступає за статус-кво — формально разом, фактично нарізно.
Згідно з опитуваннями, понад 90% тайванців не бажають негайного об’єднання. Але й прихильників оголошення незалежності на Тайвані майже немає, оскільки подібна декларація стовідсотково спричинить війну з КНР.
Сі Цзіньпін зосередив у своїх руках усю владу в КНР і останніми роками неодноразово заявляв про неминучість «возз’єднання» з Тайванем. Він казав, що це питання не можна залишати майбутнім поколінням, але заперечував припущення про нібито встановлений крайній термін — 2027 рік.
У новорічному зверненні за два тижні до тайванських виборів Сі запевнив, що Тайвань неодмінно з’єднається з Китаєм. Аналітики наголосили на посиленні тону китайського голови: минулого року він лише назвав людей по обидва боки Тайванської протоки «членами однієї родини».
«Нікого вже не дивує, що Китай залучає армію для залякування. І робить це все частіше і все охочіше», — каже Брайан Харт із американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Напишіть відгук