Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

ІНТЕРВ’Ю ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ПАТ «ДПЗКУ» Р.БРОВДІ ТЕЛЕКАНАЛУ «BUSINESS»

КОР: ЯК ПОВІДОМИВ МІНІСТР АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ М. ПРИСЯЖНЮК ДНЯМИ КИТАЙ ЗАВЕРШИВ СЕРТИФІКАЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ СОЇ, ЯЧМЕНЮ ТА ПШЕНИЦІ. КОЛИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ПЕРШИХ ПОСТАВОК ЦИХ КУЛЬТУР ДО КИТАЮ?
Р.БРОВДІ: У всьому потрібна певна послідовність. Насамперед, дуже важливою і знаменною подією є те, що восени 2012 р. Україна пройшла процес отримання фіто-санітарного протоколу, що дозволяє експортувати в Китай кукурудзу. І перші судна кукурудзи з українських портів будуть спрямовані до Китаю уже наприкінці вересня. Уже в жовтні-листопаді вони досягнуть портів призначення і будуть реалізовуватися на внутрішніх ринках Китаю.
Це був досить об’ємний процес – отримання фітосанітарного протоколу. Так як Китай дуже прискіпливо ставиться до продукції, яка імпортується на його територію і проводить значний комплекс робіт із вивчення зерна. Перевіряють стан посівних площ, логістичний ланцюжок – це зерно зберігається, якої воно якості, як воно буде транспортуватися, яким чином воно буде перевалюватися в портах. Перевіряють стан ґрунту, стан посівного матеріалу і всього іншого – повністю вивчають увесь цикл виробництва та логістики зерна, яке передбачається до поставки у Китай.
Далі. У Китаї існує режим квотування імпортованого товару на прикладі кукурудзи. Не кожна китайська компанія має можливість поставити її в Китай. Для цього є певний обсяг квот, що розподіляється за конкурсом між гравцями ринку, частина з яких – державні корпорації Китаю, які мають право на ввезення тієї чи іншої зернової продукції, зокрема, кукурудзи. В результаті цього, після проходження фіто-санітарного протоколу українська кукурудза уже може бути за квотами поставлена ??на китайський ринок.
Режиму квотування щодо сої та ячменю в Китаї не існує, але при цьому процедура проходження фіто-санітарного контролю теж обов’язкова. Що і відбулося на даний час стосовно України. Китайська комісія вивчила детально увесь цикл виробництва, стану вирощування і зберігання зерна, логістичний ланцюжок, починаючи від збирання-зберігання і закінчуючи переміщенням-відправкою. І, найближчим часом, ми дуже сподіваємося, що в цьому місяці, в Китаї між дозвільними організаціями двох держав буде підписаний фіто-санітарний протокол на поставку даних культур до Китаю. В результаті чого стануть можливими і будуть розпочаті експортні поставки з України.
КОР: ЯКИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИТАЙСЬКОГО ЗЕРНОВОГО РИНКУ?
Р.БРОВДІ: Що стосується Китаю, то валовий збір всіх зернових, включаючи рис, становитиме в цьому сезоні величезних 480 млн. тонн. І якщо в минулому Китаю вистачало того, що він виробляє, то з 2008 – 2009 року він почав відчутно нарощувати імпортні поставки, у зв’язку зі збільшенням обсягів споживання. На сьогоднішній день обсяг споживання в Китаї перевищує 500 млн. тонн, отже, 20-25 млн. тонн зернових у поточному маркетинговому сезоні буде імпортовано Китаєм для внутрішнього споживання. Що стосується потенціалу України, в здійсненні поставок в Китай, то отримання такого фітосанітарного протоколу відкриває дуже великі перспективи для цілого ряду культур.
На прикладі сої. Китай зараз вирощує понад 300 млн. голів свиней, для яких чи не найкращим кормом є соя, що містить велику кількістю протеїну. При цьому, Китай є найбільшим імпортером сої і споживає її до 70 млн. тонн на рік, з яких лише 1/6 частину виробляє самостійно. Таким чином, понад 50 млн. тонн сої Китай імпортує для внутрішніх потреб. Україна ж навпаки демонструє стрімке зростання виробництва сої і, якщо взяти статистику, то, буквально в 1999 році в Україні валовий збір сої становив 45 тис. тонн, то в минулому році Україна зібрала близько 2,5 млн. тонн сої, з яких більше 1,5 млн. тонн було експортовано. Валовий збір сої в цьому році очікується на рівні 2,8-2,9 млн. тонн, з яких близько 1,5 млн. тонн може бути експортовано, в тому числі в Китай. Це дозволяє сільгоспвиробникам України диверсифікувати свої напрямки і структуру виробництва.
КОР: НА ЯКІ КУЛЬТУРИ ІСНУЄ КВОТУВАННЯ В КИТАЇ?
Р.БРОВДІ: Китай квотує на сьогоднішній день виключно кукурудзу. Обсяг експортованих пшениці, сої, ячменю не квотується, але обмежується певним значенням ємності ринку. Якщо говорити про цифри, то Китай цього року планує імпортувати 9,5 млн. тонн пшениці, десь 2,2 млн. тонн ячменю і близько 7,5 млн. тонн кукурудзи. Якщо вести мову про квотовану кукурудзу, то на сьогоднішній день її може бути поставлено з трьох країн. Три країни у світі володіють дозволом на поставку кукурудзи до КНР. Це, традиційно, США, Аргентина (яка минулого року отримала фітосанітарний протокол, і слід зазначити, що на його отримання Аргентина витратила довгих два роки), і це Україна, яка восени минулого року отримала такий же дозвіл і стала одним з трьох постачальників на китайський ринок кукурудзи.
КОР: ВЧОРА БУЛЛА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ, ГОВОРИЛИ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ВИХОДУ НА РИНКИ КИТАЮ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ, НАЗИВАЛИ СЕРЕДНЕДОЛІКІВ ПИТАННЯ ЛОГІСТИКИ… НАСКІЛЬКИ УКРАЇНА ЛОГІСТИЧНО ЗМОЖЕ КОНКУРУВАТИ З ТІЄЮ Ж САМОЮ АМЕРИКОЮ І АРГЕНТИНОЮ? ВСЕ Ж ТАКИ КИТАЙ – ЦЕ НЕ ЄГИПЕТ, І ТУДИ ЗНАЧНО ДОВШЕ ЇХАТИ…
Р.БРОВДІ: Я вам поясню наступним чином. Китай, орієнтований в минулому на імпорт в основному зі США, знаходиться рівновіддалено і від Америки, і від України, при цьому використовуючи за індикацію американські ціни, що формуються на Чиказькій біржі. Отже, Україна, реалізовуючи товар за світовими цінами, в даному випадку Китай розцінює як преміальний ринок, виключно завдяки його орієнтованості на американський ринок і завдяки його віддаленості від України. Цілком справедливо ви підмітили на рахунок поставок до Єгипту, судно до якого доходить протягом декількох днів, при цьому судно в Китай прямує від 23 днів і до місяця, залежно від порту вивантаження. Але в даному випадку головним аргументом економічної ефективності контрактів є обсяг експортованої партії. Роз’яснюю. Якщо відправляти на сьогоднішній день зерно в Китай 25-тис. судном – це не вигідно, оскільки вартість фрахту буде дуже велика.
КОР: З ПРИВОДУ ПОСТАВКИ ВИ КАЗАЛИ, ЩО НАПРИКІНЦІ ВЕРЕСНЯ МОЖЛИВО, БУДЕ ПЕРША ПОСТАВКА КУКУРУДЗИ ДО КИТАЮ? В ЯКОМУ ОБСЯЗІ?
Р.БРОВДІ: На сьогоднішній день ДПЗКУ виконує великий 15-річний контракт, профінансований «Ексімбанком» Китаю у розмірі 1,5 млрд. доларів, які передбачають здійснення поставки зернових з України в Китай. У першому маркетинговому році 2013/2014 ДПЗКУ поставить в рамках цього контракту 4 млн. тонн зернових. У наступні роки цей обсяг має бути доведений до 6 млн. тонн зернових. Серед них і кукурудза, перші контракти на яку підписані з Китайською державною корпорацією ССЕС і перші «панамакси» з кукурудзою, у міру формування суднових партій, будуть відправлені на початку жовтня цього року.
КОР: КОЛИ, МОЖЛИВО, ВСЕ ТАКИ ЕКСПОРТЕРИ ПОЧНУТЬ ПОСТАЧАТИ І СОЮ, І ПШЕНИЦЮ В КИТАЙ? ТОБТО Я ТАК РОЗУМІЮ, З МОМЕНТУ ПІДПИСАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ФІТО-САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ НА КУКУРУДЗУ, ПРОЙШОВ ФАКТИЧНО МАЙЖЕ РІК І ОТ ВИ БУДЕТЕ ТІЛЬКИ В ЖОВТНІ РОБИТИ ПЕРШУ ПОСТАВКУ, ТОБТО ЦЕ САМЕ ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ І З ЯЧМЕНЕМ, І ПШЕНИЦЕЮ, І СОЄЮ? ЧИ ЦЕ БУДЕ ШВИДШЕ ВСЕ ТАКИ?
Р.БРОВДІ: Проходження процедури сертифікації вирощеного на території України зерна – є лише точкою відліку для початку експортних поставок. Так вийшло, що фіто-санітарний протокол Україною був отриманий, в кінці минулого року і йшлося про постачання майбутнього врожаю кукурудзи, який тільки зараз дозріває. У випадку з ячменем, то він є найбільш ранньою для збирання культурою. Основний його обсяг якого вже експортований і поїде в бік Китаю, швидше за все вже в майбутньому році, коли буде новий урожай. Втім, з іншого боку це дозволить сільгоспвиробникам переорієнтувати структуру вирощуваної продукції і вже виростити, безпосередньо, під подальшу реалізацію на преміальний ринок Китаю ячмінь, який буде закуплятись у червні-липні майбутнього року. Що стосується сої, то в разі підписання цього протоколу в поточному місяці між Україною і Китаєм, урожай цього року має можливість бути поставленим в Китай. І я не виключаю, що рядом зернотрейдерів ці операції будуть здійснені, в тому числі і ПАТ «ДПЗКУ», яка вже законтрактувала майбутній урожай сої.
КОР: У ВИПАДКУ З КИТАЄМ, ЗА РАХУНОК ЧОГО УКРАЇНСЬКІ ЕКСПОРТЕРИ БУДУТЬ СОБІ ПРОБИВАТИ ВІКНО В КИТАЙ?
Р.БРОВДІ: Українська продукція може бути конкурентоспроможною лише за наступних умов – це конкурентоспроможність ціни, достатність пропонованих обсягів, відповідність якості та іншим умовам, які потрібні, кінцевому споживачеві. Зараз Україна на рівних з іншими державами-експортерами пропонує на ринках свою продукцію, досягаючи успіху насамперед завдяки конкурентоспроможності ціни. Якщо говорити більш масштабно про додаткові можливості України, то я відзначу одну дуже знакову подію. Буквально 27 серпня, ПАТ «ДПЗКУ» стала офіційним учасником Продовольчої програми ООН. Це об’ємна програма, в рамках якої ООН фінансує за рахунок пожертвувань урядів, меценатів, бізнесу та інших надходжень десь 3-4 млрд. доларів на рік на придбання 4-5 млн. тонн продуктів харчування, в т.ч. зернових культур, які направляються голодуючим в 80 країн світу. І Україна, на сьогоднішній день, в особі ПАТ «ДПЗКУ» стала рівноправним членом цієї програми, що дозволяє брати участь, у всіх, без винятку, закупівельних тендерах і процедурах, гідно представляти український зерновий продукт на світовому ринку, досягаючи тим самим, крім економічних, ще й ряд інших іміджевих, зовнішньополітичних результатів. Які так важливі для України оскільки зернова продукція і сільгоспвиробництво загалом, є одним із наших найбільших національних надбань.

Прес-служба ПАТ “ДПЗКУ”