Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    “ШОВКОВИЙ ШЛЯХ” З УКРАЇНИ ДО КИТАЮ ЗАПУСТИМО В БЕРЕЗНІ – ЗАВГОРОДНІЙ

    2016-02-26

    Останні кілька місяців «Укрзалізниця» і основні вантажовідправники вели досить напружену дискусію щодо тарифної політики держмонополіста. Кожна зі сторін приводила свої аргументи: УЗ домагалася підвищення тарифів на вантажні перевезення, бізнес доводив, чому цього не варто робити в нинішніх економічних реаліях. Здавалося, переговори зайшли в глухий кут, проте вчорашня зустріч в Американській торговельній палаті показала, що «Укрзалізниця» і промисловість можуть чути один одного, вміють знаходити компромісні варіанти рішень. Попереду ще багато роботи. Але, за словами в.о. глави ПАТ «Укрзалізниця» Олександра Завгороднього, обидві сторони вже на шляху до «золотої середини».

    – ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, ЯК ПРОЙШЛИ ПЕРЕГОВОРИ З ПАРТНЕРАМИ?

    – Сьогоднішній діалог, який ми провели бізнесом, я оцінюю позитивно. Ми, транспортники, прекрасно розуміємо, що сьогодні українська промисловість переживає непрості часи. Ціни на світових ринках знижуються, і це об’єктивна реальність. У цих умовах ми повинні підтримати вітчизняного виробника, допомогти йому витримати конкуренцію на світових ринках. «Укрзалізниця» тут займає державницьку позицію, ми не відгороджуємося від проблем національної економіки. Разом з тим, і вантажовідправники повинні віддавати собі звіт в тому, що залізниця є соціально значущим суб’єктом економіки. Крім вантажних перевезень ми забезпечуємо і перевезення пасажирів. Ми змушені дотувати ці перевезення. Змушені нести це навантаження, вкладаючи чималі кошти в цю сферу, так як тут дуже важливо гарантувати безпеку перевезень. Безпека пасажирів – це наш пріоритет, і тут ми не можемо відступити від наших принципів.

    – ВДАЛОСЯ ПЕРЕКОНАТИ В ЦЬОМУ БІЗНЕС?

    – Мені здається, ми почули один одного. Думаю, ми на шляху до «золотої середини», намагаючись врахувати складні економічні реалії, які зараз тиснуть на бізнес, і одночасно фактор безпеки пасажирських перевезень. «Укрзалізниця» трансформується в відкриту, публічну структуру. Ми відкрили нашим основним клієнтам і партнерам всі дані нашого фінансового плану на 2016 рік. Ми відкриті до обговорення, готові разом аналізувати кожну цифру. Готові пояснювати, де скорочення витрат приведе до підвищення ризиків, пов’язаних з безпекою перевезень.

    – КОЛИ ВИ ГОТОВІ ВИЙТИ НА ФІНАЛЬНЕ РІШЕННЯ?

    – Є розуміння, що переговори необхідно максимально прискорити. Чим довше затягується прийняття фінансового плану, тим важчі негативні наслідки. Не фінансуються капітальні вкладення, ми менше вкладаємо в розвиток інфраструктури та тяги. Але проблеми, які матиме залізниця, завтра відіб’ються і на вантажовідправниках. У цьому сенсі ми всі в одному човні.

    – ЯКА, НА ВАШ ПОГЛЯД, ОПТИМАЛЬНА СУМА КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ?

    – Я назву не оптимальну, а ідеальну цифру (сміється). Ідеальною можна назвати ситуацію, при якій щорічний обсяг капітальних інвестицій в українську залізницю склав би 35 млрд. гривень. Я усвідомлюю, що в нинішній ситуації це об’єктивно неможливо.

    – А САМА ЗАЛІЗНИЦЯ ГОТОВА ЕФЕКТИВНО ОСВОЮВАТИ ТАКІ КОШТИ?

    Нам також необхідно змінити свої підходи. Складати план реконструкції не на рік, а на три. Такий горизонт планування дозволить набагато ефективніше розвивати стратегічні напрямки. Сьогодні ж ми змушені за великим рахунком працювати в пожежному режимі. Так, ми забезпечуємо безпеку на необхідному рівні. Але ми повинні бачити перспективу, розуміти, що ми оновлюємо, модернізуємо через рік, через два, три.

    У чому переваги трирічного плану? Він дозволяє розглядати і вирішувати великі стратегічні завдання, як от створення коридорів. Є важливі питання, які не вирішуються за рік. Наприклад, електрифікація ділянки «Долинська – Миколаїв». Перший проект був створений ще в 2002 році. Поки немає затвердженого терміну старту проекту, тому що це дуже капіталомістка і масштабна робота. Тим часом, технології не стоять на місці. За минулі десять років з’явилися двосистемні електровози, а, отже, проект необхідно коригувати. Тому дуже важливо мати довгостроковий план, тоді ми зможемо набагато ефективніше використовувати наші ресурси.

    – КОЛИ ВАРТО ОЧІКУВАТИ ПОЯВИ ТАКОГО ПЛАНУ?

    Ми вже розробили п’ятирічну стратегію розвитку, яка буде презентована 20 березня. У цій програмі буде чітко розписано, які електровози, які тепловози, які локомотиви будуть купуватися, які ділянки шляху реконструюватимуться.

    – ЩО БУДЕ ЗРОБЛЕНО В ЦЬОМУ РОЦІ ПО ОНОВЛЕННЮ ШЛЯХІВ, РУХОМОГО СКЛАДУ?

    У цьому фінансовому плані ми закладаємо капітальні інвестиції, і досить великий обсяг робіт буде виконано саме в напрямку модернізації інфраструктури.

    – ЩО СТОСУЄТЬСЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, ЧИ ПЛАНУЄ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» ЗАЛУЧАТИ ДОДАТКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ?

    На сьогоднішній день у нас досить великий кредитний багаж, і курсова різниця серйозно впливає на наші зобов’язання, адже запозичення здійснювалися в валюті. У той же час ми виконали серйозну роботу для того, щоб зняти з «Укрзалізниці» надмірне фінансове навантаження. Кілька днів тому власники 99,8% наших євробондів проголосували за реструктуризацію боргових зобов’язання «Укрзалізниці» на тих умовах, які ми погодили в Лондоні в кінці минулого року. Я вважаю, що це досягнення нашої команди. І, безумовно, є свідченням довіри до нас з боку наших зарубіжних партнерів, які готові йти нам на зустріч.

    Реструктуризація – це найважливіший фактор стабілізації фінансового становища «Укрзалізниці», яка на початку минулого року неодноразово опинялася на межі фінансової прірви. Над її успішним завершенням ми працювали не один місяць. Хочу також відзначити, що ми не тільки закінчили реструктуризацію зовнішньої заборгованості, але і закінчуємо реструктуризацію внутрішньої заборгованості, тим самим відкривши собі можливість залучення активів.

    – ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО В ЦЬОМУ РОЦІ ПРОЦЕС МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАЛІЗНИЦІ СТАНЕ БІЛЬШ ІНТЕНСИВНИМ?

    Ми робимо для цього все можливе. Сьогодні я веду переговори з провідними виробниками техніки, обладнання, технологій. Але для успішного їх завершення потрібна не тільки технічна програма, але програма залучення інвестицій. Реструктуризація розв’язала нам руки, на 20-березня ми презентуємо масштабний план дій.

    – В ПРОЦЕСІ РЕФОРМУВАННЯ ЗАЛІЗНИЦІ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ РЕОРГАНІЗОВАНА В ПАТ. ВЖЕ Є ПЕРШІ ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТАКОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ?

    Реорганізація в ПАТ – це перехід від застарілої ще радянської моделі управління до передового досвіду Європи. В рамках Адміністрації ж / д транспорту підвищити ефективність роботи було неможливо. Процес трансформації непростий, але ми повинні пройти цей шлях. Сьогодні замість держпідприємств вже сформовані філії, які увійшли до складу ПАТ. Ми реформуємо залізницю за тим зразком, за яким працює залізниця в Німеччині і у Франції. Безумовно, з урахуванням специфіки українського законодавства і т.д. Це вже приносить свої плоди. Йде скорочення адміністративного апарату, багато процесів всередині підприємства значно прискорилися, ми стаємо більш мобільними, йде бюрократія, підвищується прозорість. Це дуже важливо і з точки зору зниження корупційних ризиків.

    – ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ПАРТНЕРИ ОЦІНЮЮТЬ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ «УКРЗАЛІЗНИЦІ»?

    Та кількість зустрічей, які ми проводимо, говорить про одне – інтерес до української залізниці величезний. Ми провели переговори практично з усіма великими фінансовими інститутами, які займаються кредитуванням в Європі. Зараз проводимо переговори по Бескидському тунелю з ЄБРР і ЄІБ, йде активне обговорення залучення фінансування під проект електрифікації ділянки «Миколаїв – Колосівка». Нас готові підтримати ряд фінансових організацій державного рівня Німеччини і Франції. Крім того, ми зараз проводимо переговори з представниками великих фінансових організацій, які займаються підтримкою безпосередньо виробників необхідного нам обладнання.

    – ЯК ВИ ОЦІНЮЄ СТАРТ ПРОЕКТУ ТРАНСКАСПІЙСЬКОГО КОРИДОРУ?

    Як такого старту ще не було. Був тестовий потяг, щоб оцінити ситуацію – де і які існують проблеми або обмеження. Запуск руху поїздів ми плануємо в березні. Коли «Шовковий шлях» запрацює, ми зможемо доставляти вантаж з Китаю до кордону з Польщею за 11 діб. Практично той же час склад витрачає на рух поїзда через Росію. Звичайно, залишається питання ціни. Але зараз ми працюємо над тим, щоб запустити два пароми, які стали власністю української залізниці. Це дозволить помітно здешевити перевезення вантажів по «Шовковому шляху», зробивши маршрут більш привабливим і конкурентоспроможним. Наші колеги з Польщі та Німеччини неодноразово заявляли, що вони зацікавлені в створенні цього транспортного коридору. І сьогодні ми з ними працюємо над формуванням єдиної політики, щоб створити єдиний тариф.

    Для України цей маршрут має стратегічне значення, перш за все, з точки зору національної безпеки. Ми ще в минулому році передбачали ризик транспортної блокади з боку Росії. І заздалегідь «підстелили соломки», активізувавши переговори по створенню коридору. Якби цей процес не був запущений «Укрзалізницею», нам би зараз довелося починати все з нуля. Створенню «Шовкового шляху» я свого часу присвятив багато часу і сил. Як бачимо, вони принесли результат.

    LB.ua

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *