ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Що відбувається в Китаї, які причини атак великих технологічних компаній

2021-08-31

Наступ китайської влади на IT-компанії є частиною великої політики — Китай завдає удару у відповідь США за санкції, але в жертву приносить свій великий бізнес. Чи зможе влада зробити країну технологічно незалежною від решти світу?

Сьогодні експерти відзначають, що глобальна атака влади на IT-компанії почалася восени 2020-го року, коли в останній момент було призупинено IPO компанії Ant Group мільярдера Джека Ма.

Однак, тоді більшість експертів не побачили в цьому ознаки прийдешньої розправи над IT-індустрією. Вважалося, що Джек Ма просто дозволяв собі багато ліберальних висловлювань на адресу китайського уряду, тому те, що трапилося, було лише покаранням вільнодумства.

Однак, те, що відбувається в першому півріччі нинішнього року, змушує переглянути думку. Більшість атакованих китайським урядом компаній, не були раніше помічені у спротиві владі. Причини атаки криються в іншому.

Чому почалися атаки на IT-компанії? Чому влада не робить ставку на розвиток споживчого інтернету?

Китай має сьогодні розвинений внутрішній ринок, що дозволяє не орієнтуватися на зовнішні ринки. Влада вважає, що всередині країни достатньо грошей і мізків для того, щоб країна могла самостійно справлятися з усіма завданнями, які пов’язані з індустрією високих технологій.

Деякі аналітики вказують на космічну програму Китаю — як на приклад філософії Сі Цзіньпіна в дії. Свого часу Китай відмовився від щільного співробітництва в космосі з іншими державами, включно не тільки з ворожими США, але й начебто дружньою Росією.

Перші потуги Китаю в космосі викликали лише глузування з боку іноземних коментаторів. Але сьогодні Китай міцно влаштувався на зворотному боці Місяця, будує свою орбітальну станцію і цілком серйозно обговорює місію на Марс, маючи всі шанси випередити в цьому США.

Технологічний потенціал Китаю такий, що в країні можуть бути реалізовані будь-які завдання без участі іноземних компаній.

Експерти також відзначають ще один аспект — китайська влада хоче, щоб гроші працювали всередині країни. Щоб фінансові ринки прокручували гроші в Китаї, мінімально використовуючи зовнішні майданчики.

Не варто забувати і про те, що позбавлені можливості залучати іноземні інвестиції, китайські компанії опиняються в повній залежності від економічної і монетарної політики держави. Простіше кажучи, держава отримує контроль над незалежними (начебто) компаніями.

Деіндустріалізація і hitech — який шлях Китаю?

Ресурсно-промисловий шлях передбачає більш широкі можливості з контролю за власним населенням і соціальними порядками. Технологічний же і технократичний розвиток неможливий без активної участі Заходу. Який як і раніше має великий відрив за цілим

Залежність від західних інвестицій і технологій в Китаї вважають дуже небезпечною. Досить згадати ситуацію навколо Huawei і санкціями, введеними Дональдом Трампом.

У Китаї вже переконалися, що будь-які інвестиції у високі технології обертаються більш тісною співпрацею великих китайських компаній з американськими та європейськими компаніями.

Це провокує ряд наслідків:

• залученість мільйонів китайських співробітників IT-компаній у взаємодію з іноземними колегами;
• залежність багатьох китайських технологій від американських патентів (у Huawei були процесори власної розробки, однак вони базувалися на технології, запатентованій у США, і тепер їх виробництво стало для китайської компанії нелегальним);
• залежність від ринків збуту

Повертаючись до питання про індустріалізацію — Китай має величезний і до кінця ще не розкритий потенціал як ресурсна і сільськогосподарська держава з великим внутрішнім ринком.

Незалежність від ринків збуту також дозволяє «замкнути» економіку на себе. Знизити залежність економіки країни від зовнішніх ринків збуту і інвестицій — одна з ключових цілей Сі Цзіньпіна. І зробити це за допомогою ресурсних галузей простіше, ніж у сфері високих технологій, де потрібно так чи інакше конкурувати з іноземними компаніями. Звідси (як одне з можливих пояснень) прагнення влади дещо обмежити технологічний бум і підтримувати розвиток менш інноваційних галузей.

Що саме загрожує китайським IT-компаніям найближчим часом? І як це вплине на іноземні IT-компанії, які працюють в Китаї або мали намір вийти на китайський ринок найближчим часом?

Сі Цзіньпін вважає, що безпека і стабільність усередині країни відчутно важливіше, ніж прибутки і швидке зростання великих китайських корпорацій. І що краще закрити доступ до внутрішнього китайського ринку для іноземних компаній, нехай навіть ціною обвалення (або уповільнення прогресу) власних корпорацій, і змусити гроші «крутитися» всередині країни.

Першими з іноземців, хто постраждає (і вже постраждав) від цього підходу стануть інвестори, які звикли отримувати швидкі гроші на IPO китайських компаній. Нова політика Китаю щодо власних IT-корпорацій робить інвестиції в них абсолютно непередбачуваними. Ризики навіть складно підрахувати. Тому аналітики пророкують досить швидке зниження інтересу західних інвесторів до тих китайських компаній, яким буде дозволено залишитися на фондових ринках.

Боротьба з криптовалютами по суті має те ж саме завдання — ускладнити роботу іноземних інвесторів і компаній на території Китаю. Криптовалюти вельми важко контролювати. Їх широке поширення може призвести до безконтрольних інвестицій іноземних компаній у місцеві бізнеси. Так само, як і до відтоку капіталу з Китаю.

Китай вже багато років проводить політику заміщення глобальних сервісів локальними. Звідси — досить слабкі позиції в Китаї у таких гігантів, як Google, Facebook, Microsoft. На внутрішньому китайському ринку фактично відсутні Samsung, Dell і HP.

Експерти вказують на те, що діяльність ще дрібніших іноземних IT-компаній в Китаї відтепер буде дуже ускладнена. Рано чи пізно всередині Китаю залишаться тільки китайські бізнеси. Єдиним способом отримати можливість діяти на внутрішньому китайському ринку високих технологій, буде робота через китайську компанію з китайським же походженням інвестицій.

“НВ”