Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

В грудні 2020 року у державі анонсували ідею прокласти євроколію на Закарпатті. Народний депутат України Роберт Горват у бліц-інтерв’ю кореспондентові Укрінформу детальніше розповів, що саме передбачає цей проєкт і які це можливості відкриває для України.

– Пане Горват, знаю, що ідея ця щодо прямого сполучення України з Європою євроколією не нова, ви пробували дати їй життя ще при уряді Гончарука…

– І навіть ще при уряді Гройсмана! Насправді, вона кілька років уже обговорюється в експертних колах, але тільки зараз її взяли в роботу. І добре, що нарешті взяли, бо не використати цей шанс при нашому унікальному територіальному положенні було б нерозумно.

Я кілька років поспіль їздив до словаків із перемовинами про те, аби запустити між Ужгородом і Кошице якусь електричку, аби було сполучення із закордоном, наприклад, Інтерсіті. Тож я кілька разів їздив туди, словаки приїжджали в Київ, ми спілкувалися про те, аби пустити цю електричку по колії, яка вже зараз є у використанні (нею їздять ешелони з Ужгорода до заводу за 16 км від Кошице). Але словаки пояснили, що у них буде збільшуватися вантажопотік, а отже, навантаження на цю лінію, і на ній уже треба робити ремонт колії — тому на пропозиції пустити по цій лінії щось на кшталт інтерсіті не погодилися. Словаки порекомендували все ж таки робити нову колію від Ужгорода до Чопа.

– Тобто, мається на увазі саме цей анонсований урядом проєкт будівництва євроколії шириною 1,435 метра?

– Саме так. Робити нову колію від Ужгорода до Чопа і там буде вже виїзд як на Будапешт та Відень, так і на Кошице до Словаччини – колія за Чопом іде як в одну сторону, так і в іншу. Чому, скажімо так, я був почутий саме зараз? Тому що є в державі думка – зробити на Закарпатті транспортний хаб у межах будівництва Великого шовкового шляху, який Китай зараз прокладає на Європу — через Казахстан, а далі — або через Кощице, чого хочуть словаки, або через Чоп, чого хочемо ми. Таким чином держава буде заробляти. Траснпортування китайських товарів мусить іти через Україну в будь-якому випадку, логічно, якщо саме Україна матиме цей хаб – у Чопі чи в Ужгороді. Тому зараз знайшли кошти на проєктування цієї колії, це всього 5 млн гривень.

– Це проєктування має пройти протягом року, а скажіть – коли почнеться саме будівництво?

– Саме будівництво колії, як ми розраховуємо, триватиме у 2022-23 роках. Ми плануємо зробити також як пасажирські перевезення у напрямку до Будапешта, Відня та до Кошице в ЄС, так і вантажні. Мова тут іде і про заробіток, і про зменшення навантаження на автомобільні пункти пропуску на наших кордонах — де сьогодні черги тягнуться по п’ять годин.

– Чи значить це, що втілення проєкту євроколії з Ужгорода передбачає скасування курсування електричок Мукачево-Будапешт і Мукачево-Кошице, які їздили до пандемії?

– Річ у тім, що це різні проєкти. У Мукачеві вузька колія існувала. Там мова йшла про те, аби дотягнути до станції цю колію на відстань у кількасот метрів та побудувати підхід з перону, тому там не передбачалося вкладення значних коштів. А в Ужгороді колію, яка також існувала, ще в 90-х розібрали, її зараз нема, і тут євроколію потрібно буде будувати.

Але є ще нюанс. З Мукачева потяг їде до кордону, а там пасажирів чекала перевірка документів митниками та прикордонниками – на це витрачався час. А ми хочемо зробити поїздку пасажирських поїздів без цих перевірок, щоб не зупинятися: поки їде електричка, митники та прикордонники перевірятимуть документи. Попередні перемовини з представниками митного та прикордонного відомств уже пройшли, і вони також виступають за такий формат роботи. Крім того, як зазначалося, для зручності пасажирів та економії часу на вокзалі Ужгорода заплановано облаштувати пункт митного і прикордонного контролю, що дасть змогу не зупиняти поїзди на державному кордоні.

– Чи маєте інформацію про те, скільки передбачено коштів власне на будівництво цієї колії?

– Добре запитання, але для того і є проєктування: ця сума буде визначена в проєкті більш точно. Наразі мова йде приблизно про 150-200 млн гривень. Ці гроші підуть на нові рейки, освітлення колії тощо.

– Тобто на вокзалах в Ужгороді та Чопі не потрібно додатково розбудовувати колію?

– Ні, наша колія ширша за європейську і ці рейки будуть встановлені між тими, що вже існують.

– А як щодо вагонів?

– Вагони для пасажирських поїздів, попередньо, готові надавати словаки, але в такому випадку від продажу квитків будуть заробляти також словаки. Тому нам треба подумати про свої вагони і про те, що вигідніше: пустити словацькі чи використовувати свої (тим більше, що в цьому році держава інвестувала у будівництво нових вагонів для Укрзалізниці). Буде чесно, на мою думку, якщо курсуватимуть одночасно два поїзди — одна електричка словацька, одна наша. Напрямок цей точно не буде пустувати, ковід же ж не вічний!

А щодо вантажних перевезень, наразі декларується Європою і Китаєм, що це буде до двох ешелонів на день, і це теж добра завантаженість.

– То мова про те, що трафік на цій євроколії буде щільний за будь-яких обставин?

– Він уже є таким, просто зараз — коли ми говоримо про вантажні перевезення — витрачається час і кошти на перевантаження вагонів з вузької євроколії на нашу широку, якою вагони їдуть далі. Це певна інфраструктура і час, і робота, і кошти за неї.

– А словаки хіба так радо віддають Україні можливість побудови цього вантажного хабу?

– Звісно, вони, як і кожна країна, що захищає свої економічні інтереси, будуть боротися, щоб цей хаб був на території саме Словаччини. Але ми так само боротимемося. Ми тут у кращому становищі за словаків, бо Чоп завжди був великою вантажною станцію, найбільшою в західній частині Радянського Союзу, а крім того, шлях через Чоп далі до ЄС — прямий. А у випадку із Кошице цим вагонам із китайськими товарами треба буде робити гак. Ми у вигіднішому територіальному положенні!

– Як відреагувала громадськість на ідею євроколії, яка вже є, власне, проєктом, що його втілюватиме держава?

– Ідея широко обговорюється, відгуки, переважно, позитивні, але не всі люди розуміють, про що саме мова. Бо євроколія — це не тільки про туризм. Про транспортний хаб і можливості, які вона дає, я вже вам пояснив вище. Але тут є один нюанс. Євроколія — це проєкт, який даватиме віддачу ще протягом багатьох десятиліть. Однозначно, пряме сполучення з європейськими столицями полегшить життя, насамперед, туристам. Але треба говорити також, про полегшення життя і для інвесторів, і для бізнесу. Інвестор не стоятиме 5 годин у черзі на кордоні, а сів на електричку – приїхав в Ужгород, провів перемовини, і поїхав назад. Крім того, це у наслідку буде стимулом для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, наприклад, того ж прокату авто на місцях. Це розвиток регіону, однозначно!

“Укрінформ”