Президент РФ Володимир Путін дав письмове інтерв’ю 30 серпня для Сіньхуа напередодні поїздки до Китаю для участі в саміті Шанхайської організації співробітництва /ШОС/ у Тяньцзіні та в заходах щодо святкування 80-річчя Перемоги у Війні опору китайського народу японським.

Нижче наводиться повний текст інтерв’ю:

До письмового інтерв’ю

інформаційному агентству “Сіньхуа”

1. У травні цього року Голова КНР Сі Цзіньпін здійснив державний візит до Росії та взяв участь в урочистостях з нагоди 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, цей візит пройшов з великим успіхом. Найближчим часом відбудеться також Ваш візит до Китаю. Які Ваші очікування від майбутньої подорожі? За останні понад десять років Ви та Голова КНР підтримуєте тісні контакти, спрямовуючи та визначаючи курс безперервного розвитку двосторонніх відносин. Яким лідером, на Вашу думку, є Голова Сі Цзіньпін?

Відповідь. Справді, візит нашого друга, Голови КНР Сі Цзіньпіна у травні до Росії відбувся з великим успіхом, мав широкий міжнародний резонанс та отримав найвищу оцінку в нашій країні. Приїзд був приурочений до священної для нас дати – 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні і тому став глибоко символічним з погляду розвитку російсько-китайських відносин. Ми підтвердили стратегічний вибір наших народів на користь зміцнення традицій добросусідства, дружби та взаємовигідної співпраці на довгострокову перспективу.

На урочистостях у Москві китайський лідер став головним почесним гостем. У ході двосторонніх переговорів на найвищому рівні були дуже плідно розглянуті ключові питання співпраці наших держав. І за підсумками – прийнято розгорнуту спільну заяву, підписано солідний пакет двосторонніх документів.

Так, дуже скоро на запрошення Голови Сі Цзіньпіна вирушимо з візитом у відповідь до Китаю. З великим задоволенням знову відвідаю м.Тяньцзінь, де, як відомо, має відбутися саміт Шанхайської організації співробітництва, який організує КНР як голова ШОС. Розраховуємо, що за підсумками майбутньої зустрічі у верхах Організація отримає додаткову потужну динаміку, наростить потенціал реагування на сучасні виклики та загрози, зміцнить солідарність на нашому спільному євразійському просторі. Все це сприятиме оформленню більш справедливого та багатополярного світоустрою.

Щодо російсько-китайських переговорів – вони пройдуть у Пекіні. Я радий докладно обговорити з Головою Сі Цзіньпіном всі аспекти двостороннього порядку денного, включаючи взаємодію у сфері політики та безпеки, економічні та культурно-гуманітарні зв’язки. І звичайно, за традицією обміняємося думками щодо актуальних регіональних та міжнародних сюжетів.

У Пекіні ми також віддамо належне спільному подвигу наших батьків, дідів та прадідів, які разом перемогли мілітаристську Японію, що дозволило поставити остаточну точку у Другій світовій війні. Вшануємо пам’ять тих, хто скріпив кров’ю бойове братство наших народів, відстояв свободу, незалежність наших держав, їхнє право на суверенний розвиток.

Голова Сі Цзіньпін дуже дбайливо ставиться до історії своєї країни, знаю це з особистого спілкування з ним. Він – справжній лідер великої світової держави, вольовий керівник, який має стратегічне мислення та глобальний кругозір, приділяє першорядну увагу національним інтересам. Винятково важливо для Китаю, що саме така людина перебуває біля керма держави у непростому, переломному моменті міжнародного життя. Глава КНР дає приклад усьому світу, яким може і має бути сьогодні взаємоповажний рівноправний діалог із зарубіжними партнерами. І в Росії високо цінують щире бажання глави китайської держави всебічно розвивати відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії з нашою країною.

2. Китай і Радянський Союз, будучи основними театрами бойових дій в Азії та Європі під час Другої світової війни, понесли величезні жертви та внесли значний внесок заради Перемоги у Світовій антифашистській війні. Як Ви вважаєте, яке актуальне значення сьогодні, за умов складної міжнародної обстановки, має збереження пам’яті про цю Перемогу? Як, на Вашу думку, Китай і Росія мають спільно захищати спільну історичну пам’ять у ситуації, коли деякі сили на міжнародній арені намагаються спотворити історичну правду?

Відповідь. Як уже зазначав, цього року ми з китайськими друзями спільно відзначаємо 80-ті роковини Перемоги у Великій Вітчизняній війні та капітуляції мілітаристської Японії, що ознаменувала закінчення Другої світової війни.

Народи Радянського Союзу та Китаю взяли на себе головний удар і зазнали найважчих, найбільших людських втрат. Саме громадяни наших країн випробували на собі основний тягар боротьби із загарбниками та відіграли ключову роль у перемозі над нацизмом та мілітаризмом. У суворих випробуваннях яскраво виявилися і зміцніли найкращі традиції дружби та взаємодопомоги, які є міцною основою сучасних російсько-китайських відносин.

Нагадаю, що ще до початку масштабних подій Другої світової війни, у 30-х роках минулого століття, коли Японія віроломно розв’язала збройний конфлікт проти Китаю, СРСР простяг руку допомоги китайському народу. Тисячі наших кадрових офіцерів як військові радники надавали консультаційну підтримку при зміцненні китайської армії та веденні бойових дій. Разом із китайськими братами зі зброї доблесно билися з агресорами та радянські льотчики.

У період із жовтня 1937 року до червня 1941 року Радянський Союз перед поставив Китаю загалом 1235 літаків, тисячі артилерійських гармат, десятки тисяч кулеметів, і навіть боєприпаси, устаткування й спорядження. Основним маршрутом був сухопутний коридор через Середню Азію до китайської провінції Сіньцзян, де радянськими фахівцями в найкоротші терміни було збудовано автошлях для забезпечення безперебійних поставок.

Історичні факти незаперечно свідчать про тяжкість і масштаби битв тих років. Ми пам’ятаємо, яке велике значення мала знаменита “Битва ста полків”, коли війська китайських комуністів спромоглися звільнити від японської окупації територію з п’ятимільйонним населенням. Як пам’ятаємо і про безприкладний подвиг радянських бійців та командирів у військових конфліктах з Японією біля озера Хасан та на річці Халхін-Гол. Влітку 1939 року наш легендарний полководець Георгій Жуков у монгольських степах здобув свою першу блискучу перемогу, яка по суті стала прологом до майбутнього розгрому країн Осі Берлін-Токіо-Рим. А вже 1945 року Маньчжурська стратегічна наступальна операція відіграла вирішальну роль у звільненні північно-східного Китаю, кардинально змінила ситуацію на Далекому Сході, зробила неминучою капітуляцію мілітаристської Японії.

І звичайно, в Росії ніколи не забудуть, що саме героїчний опір Китаю став одним із вирішальних факторів, які завадили Японії у важкі для нас місяці 1941-1942 років напасти на Радянський Союз, завдати нам удару в спину. Це дозволило Червоній Армії сконцентрувати зусилля на розгромі нацизму, звільненні Європи. Тісна взаємодія двох наших країн стала також важливим елементом у формуванні антигітлерівської коаліції, сприяло становленню китайської держави як великої держави, а також конструктивному обговоренню проблем післявоєнного устрою миру, активізації антиколоніального руху.

Наш обов’язок – завжди вшановувати священну пам’ять співвітчизників, які показали приклад справжнього патріотизму та мужності, витримали всі випробування та розбили потужних та жорстоких ворогів. З великою повагою ставимося до всіх ветеранів, до тих, хто загинув смертю хоробрих за свободу майбутніх поколінь та незалежність наших країн. Вдячні китайській стороні за дбайливе збереження меморіалів бійцям Червоної Армії, які віддали життя у боях за визволення Китаю.

Таке щире, відповідальне ставлення до минулого разюче відрізняється від ситуації в деяких країнах Європи, де варварськи оскверняються та знищуються обеліски та могили радянських воїнів-визволителів, ретушуються “незручні” історичні факти.

Ми бачимо, що у низці держав Заходу фактично йде перегляд підсумків Другої світової війни, відверто ігноруються вердикти Нюрнберзького та Токійського трибуналів. В основі таких небезпечних тенденцій – небажання згадувати про пряму провину попередників нинішніх західних еліт за розв’язану ними світову війну, прагнення виморяти ганебні сторінки зі своєї історії, намір заохочувати реваншизм та неонацизм. Історична щоправда фальсифікується і замовчується для політичної кон’юнктурі. Під приводом уявних російської та китайської загроз відроджується японський мілітаризм, а в Європі, включаючи Німеччину, не соромлячись жодних історичних паралелей, закладають курс на ремілітаризацію континенту.

Росія та Китай рішуче засуджують будь-які спроби перекрутити історію Другої світової війни, героїзувати нацистів, мілітаристів та їхніх поплічників, карників та вбивць, очорнити воїнів-визволителів. Закріплені у Статуті ООН та інших міжнародних документах підсумки війни непорушні, їхня ревізія неприпустима. Це наша спільна з китайськими друзями непохитна позиція.

Пам’ять про спільну боротьбу радянського та китайського народів проти німецького нацизму та японського мілітаризму є для нас неминущою цінністю. Повторю, участь Голови КНР Сі Цзіньпіна у російських заходах, присвячених 80-річчю Великої Перемоги, мала знакове, глибоко символічне значення. Було підписано і Спільну заяву Росії та Китаю про подальше поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху у відзначення 80-річчя Перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні, Перемоги китайського народу у Війні опору японської агресії та освіти ООН. У цьому документі викладено консолідовану відповідь наших країн на спроби низки держав зруйнувати історичну пам’ять людства, підмінити горезвісним “порядком, що ґрунтується на правилах”, базові принципи світоустрою, взаємодії та діалогу, закладені за підсумками Другої світової війни.

3. В останні роки практичне співробітництво між Китаєм та Росією в таких сферах, як енергетика, сільське господарство, автомобілебудування та інфраструктура, приносить позитивні результати та безперервно досягає нових проривів, а обсяг двосторонньої торгівлі досяг рекордних показників. Як Ви оцінюєте стан китайсько-російської практичної кооперації? Які Ваші плани щодо подальшого продовження сприяння китайсько-російському високоякісному взаємовигідному співробітництву?

Відповідь. Економічні відносини Росії та Китаю вийшли на небувало високий рівень. З 2021 року зростання товарообігу склало близько 100 млрд. доларів. За обсягом двосторонньої торгівлі Китай для Росії є безперечним лідером, а Росія минулого року посіла п’яте місце серед зарубіжних держав – зовнішньоторговельних партнерів Китаю. Хочу наголосити, що цифри товарообігу лише оцінюються у доларовому еквіваленті, але розрахунки між нашими країнами практично повністю переведені на національні валюти, частка долара та євро опустилася до рівня статистичної похибки.

Росія міцно утримує першість з експорту нафти та газу до КНР. Сукупні постачання “блакитного палива” трубопроводом “Сила Сибіру” з моменту його запуску у 2019 році вже перевищили 100 млрд. кубометрів. 2027 року плануємо ввести в експлуатацію ще одну газову магістраль, так званий “далекосхідний маршрут”. Ефективно співпрацюємо з ЗПГ-проектів у російському Заполяр’ї.

Продовжуємо працювати над зниженням торгових бар’єрів один одному. За останні роки налагоджено експорт свинини та яловичини до КНР. Загалом продовольчі товари та продукція сільського господарства займають одну з провідних позицій у російському експорті до Китаю.

Збільшуються обсяги двосторонніх капіталовкладень. Минулого року було ухвалено оновлений План російсько-китайського інвестиційного співробітництва. У поточному році підписано нову Угоду про заохочення та взаємний захист капіталовкладень. Реалізуються великі спільні проекти у пріоритетних галузях.

Наші країни тісно співпрацюють у галузі промисловості. Росія є одним із основних у світі ринків для експорту автомобілів з КНР. У цьому відбувається локалізація виробництва, у Росії як китайських автомобілів, а й побутової техніки. Ведеться спільне будівництво високотехнологічних виробничих та інфраструктурних об’єктів. Існують масштабні плани у сфері промисловості будівельних матеріалів.

Словом, економічна співпраця, торгівля, промислова кооперація між нашими країнами розвиваються по багатьох напрямках. У ході мого майбутнього візиту обов’язково обговоримо подальші перспективи взаємовигідного співробітництва та нові кроки щодо його активізації на благо народів Росії та Китаю.

4. Нинішній рік завершує “перехресні” Роки культури Китаю та Росії. За ці роки наші країни налагодили масштабну співпрацю у таких сферах, як освіта, кінематограф, театр, туризм та спорт. Як Ви оцінюєте підсумки китайсько-російських культурно-гуманітарних обмінів та співробітництва? Які перспективи Ви бачите задля подальшого сприяння зміцненню зв’язків між народами Китаю та Росії?

Відповідь. Значний внесок у просування дружніх зв’язків роблять масштабні двосторонні гуманітарні ініціативи. Великий успіх мали національні Роки Росії у Китаї та Китаю у Росії (2006-2007 роки). Широкий суспільний резонанс набули Роки мов, туризму, молоді, ЗМІ, регіонального співробітництва, спорту, науки та інновацій, що стартували по черзі з 2009 року.

Сьогодні культурні обміни між Росією та Китаєм продовжують динамічно розвиватися. Послідовно реалізується “Дорожня карта” російсько-китайського гуманітарного співробітництва до 2030 року, що включає понад 100 масштабних проектів.

Хотів би особливо відзначити успішну організацію Років культури Росії та Китаю, які проводяться у 2024-2025 роках та присвячені 75-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами. Насичена, різноманітна програма цієї ” перехресної ” ініціативи знаходить найживіший громадський відгук й у Росії, й у Китаї.

Додам, що російська сторона ініціювала проведення Міжнародного музичного конкурсу “Інтербачення”, який заплановано на 20 вересня цього року. Раді з того, що китайські партнери виявили зацікавлену увагу до цього проекту.

Великі перспективи – взаємодія по лінії освіти і науки. Спостерігається хороша динаміка академічної мобільності, міжвузівських контактів. Сьогодні у Росії навчається понад 51 тис. китайських студентів, у Китаї – 21 тис. російських. До речі, у травні ми з Головою Сі Цзіньпіном домовилися, що у 2026-2027 роках у наших країнах пройдуть “перехресні” Роки освіти.

Розширюється співпраця у науково-технічній та інноваційній галузях, у тому числі у фундаментальних дослідженнях та проектах класу “мегасайєнс”. Зокрема, МДУ ім. М.В.Ломоносова та Пекінський університет мають намір відкрити спільний інститут фундаментальних досліджень. Підтримуємо створення сучасних лабораторій та передових центрів за пріоритетними наукомісткими напрямками з метою збереження технологічного суверенітету Росії та Китаю.

Йде активна кооперація у сфері кіновиробництва. У лютому до російського прокату вийшов спільний фільм “Червоний шовк”. Очікуємо, що найближчим часом його побачать глядачі у Китаї. У травні у Москві сторони підписали План дій з кіновиробництва. Розраховуємо, що незабаром у нас з’явиться багато хороших російсько-китайських кінофільмів, які донесуть до наших громадян вірні моральні орієнтири та традиційні духовно-моральні цінності, розкажуть правду про найважливіші історичні події. У тому числі, для цього ми запустили новий проект – Відкриту Євразійську кінопремію. Це – унікальний кіномайданчик, де немає місця упередженості чи якихось політичних інтриг.

Зупинюся і на такому важливому питанні як туризм. Тішать цифри в цьому секторі. За підсумками 2024 року взаємний турпотік зріс у 2,5 раза та досяг 2,8 млн. осіб.

Хороші результати у спортивній співпраці. Дякуємо китайським партнерам за активну участь у міжнародних російських спортивних проектах, серед яких інноваційні “Ігри майбутнього”, Ігри країн БРІКС та багато інших. Китайська збірна була однією з найпредставніших на цих змаганнях. Вважаємо, що спорт має бути максимально захищений від політизації.

Особливу увагу приділяємо молодіжній політиці. Високо оцінюємо злагоджену роботу провідних ЗМІ Росії та Китаю. Завданням збереження історичної правди служить наша взаємодія по лінії архівних відомств, яка ефективно реалізується.

Втішно, що двостороння гуманітарна співпраця нарощує оберти. Це – безперечно, стратегічний напрямок наших відносин, покликаний формувати широку суспільну базу дружби, добросусідства та взаєморозуміння.

5. Шанхайська організація співробітництва (ШОС) – це створена за спільної участі Китаю та Росії організація комплексного регіонального співробітництва, що має важливе значення для забезпечення миру, стабільності та розвитку на євразійському просторі. Китай є ротаційним головою ШОС на 2024-2025 роки. Найближчим часом у китайському місті Тяньцзінь відбудеться 25-те засідання Ради глав держав-членів ШОС. Як Ви оцінюєте конструктивну роль, яку ШОС відіграє протягом більш ніж 20 років у підтримці регіонального миру та стабільності, сприянні загальному розвитку та процвітанню? У яких аспектах, на Вашу думку, державам-членам слід зміцнювати обміни та співпрацю?

Відповідь. Створення Шанхайської організації співробітництва у 2001 році втілило спільне прагнення Росії, Китаю та центральноазійських держав – Казахстану, Киргизії, Таджикистану та Узбекистану – зміцнювати довіру, дружбу та добросусідство, мир та стабільність у регіоні.

За минулі роки в ШОС розроблено солідну договірно-правову базу, налагоджено механізми, що сприяють плідній взаємодії у сферах політики, безпеки, торгівлі та інвестицій, культурно-гуманітарних зв’язків. Ряди Організації поповнили Індія, Пакистан, Іран та Білорусь, активно залучені до спільної діяльності також країни-партнери та спостерігачі, які представляють політичне, економічне та культурне різноманіття Євразії.

Секрет такої привабливості ШОС досить простий – це тверда відданість філософії творення, відкритість для рівноправної співпраці, неспрямованість проти третіх країн, повага до національних особливостей, самобутність кожного народу.

Спираючись на ці цінності, ШОС бере участь у будівництві більш справедливого багатополярного світоустрою, заснованого на міжнародному праві за центральної координуючої ролі ООН. Великим внеском у досягнення цієї глобальної мети покликане стати формування в Євразії архітектури рівної та неподільної безпеки, у тому числі через тісну взаємодію держав-членів ШОС. Її соціально-економічним фундаментом бачимо Велике Євразійське партнерство, яке передбачає поєднання національних стратегій розвитку та регіональних інтеграційних ініціатив, ущільнення кооперації між ШОС, Євразес, СНД, АСЕАН та іншими міжнародними структурами.

Впевнений, що важливою віхою в історії ШОС стане саміт у Тяньцзіні, а також зустріч ШОС плюс. Ми підтримуємо заявлені китайським головуванням пріоритети, націлені на подальшу консолідацію ШОС, поглиблення співробітництва в усіх напрямках, підвищення ролі нашої Організації на світовій арені. Особливу увагу приділяємо синхронізації роботи з практичними кроками в рамках головування Росії в Раді глав урядів ШОС.

Розраховую, що спільними зусиллями вдасться надати якісно нової динаміки ШОС, її модернізації відповідно до вимог часу.

6. Як неодноразово наголошував Голова КНР Сі Цзіньпін, Китай готовий разом з Росією зміцнювати взаємну підтримку на багатосторонніх платформах, включаючи ООН, ШОС та БРІКС, захищати інтереси розвитку та безпеки двох країн, згуртовувати Глобальний Південь та сприяти розвитку міжнародного порядку у більш справедливому та раціональному. Як Ви оцінюєте співпрацю Китаю та Росії у цих багатосторонніх форматах? Що стосується таких областей, що народжуються, як зміна клімату, управління штучним інтелектом і реформування архітектури глобальної безпеки, в яких аспектах, на Вашу думку, Китай і Росія можуть задавати нові орієнтири в глобальному управлінні?

Відповідь. Співпраця Росії та Китаю у багатосторонніх форматах – величезний пласт наших відносин та, безумовно, значущий чинник глобальної політики. Обмін думками за ключовими міжнародними сюжетами щоразу підтверджує, що з Москви і Пекіна – широка спільність інтересів і схожі погляди на важливі питання. Ми дивимося в одному напрямку у тому, що стосується просування справедливого, багатополярного світоустрою з опорою на країни “Світової більшості”.

Російсько-китайська стратегічна зв’язка виступає як стабілізуючий фактор. Будучи двома найбільшими державами Євразії, ми не можемо ігнорувати актуальних викликів та загроз – як у масштабах нашого спільного континенту, так і всього світу. Ця тема незмінно присутня у двосторонньому політичному діалозі. Російські концептуальні пропозиції побудови єдиного простору рівної та неподільної безпеки в Євразії перегукуються з Ініціативою Голови КНР Сі Цзіньпіна щодо глобальної безпеки.

Російсько-китайська взаємодія на майданчику ООН знаходиться на безпрецедентно високому рівні та повністю відповідає духу всеосяжного партнерства та стратегічної співпраці. Особливого значення наші країни надають роботі у Групі друзів на захист Статуту ООН, яка є значним інструментом консолідації Глобального Півдня. Один із найбільш вагомих результатів роботи об’єднання – резолюція “Викорінення колоніалізму у всіх його формах та проявах”, ухвалена Генасамблеєю ООН 4 грудня 2024 року.

Росія та Китай виступають на користь реформи Всесвітньої організації, щоб вона повною мірою відновила свій авторитет та відповідала сучасним реаліям. Зокрема, ратуємо за надання Раді Безпеки більш демократичного характеру за рахунок включення до його членів країн Азії, Африки та Латинської Америки. При цьому будь-які перетворення мають бути ретельно вивіреними.

Щільне співробітництво Москви та Пекіна внесло позитивні корективи у роботу таких провідних економічних платформ, як “Група двадцяти” та АТЕС. У “двадцятці” разом з однодумцями, насамперед із числа країн БРІКС, сфокусували повістку на обговоренні тем, що хвилюють “Світова більшість”, зміцнили цей формат за рахунок Африканського союзу, зміцнили зв’язки Групи та БРІКС.

Цього року “Групою двадцяти” керують наші південноафриканські друзі. Розраховуємо за підсумками їхньої “вахти” затвердити досягнення Глобального Півдня, зробити їх відправною точкою для демократизації міжнародних відносин. У рамках АТЕС імпульс російсько-китайським контактам покликане надати головування КНР у 2026 році.

Активно взаємодіємо з Китаєм у БРІКС з метою нарощування його впливу як одного із стрижневих механізмів міжнародної архітектури. Спільно просуваємо ініціативи, спрямовані на розширення можливостей економічного розвитку країн-учасниць, включаючи формування спільних платформ для партнерства у ключових секторах. Приділяємо особливу увагу залученню додаткових ресурсів у значних інфраструктурних проектів. Солідарно виступаємо за подальше підвищення ролі БРІКС у вирішенні гострих проблем сучасності, демонструємо сприйняття ситуації у сфері регіональної та глобальної безпеки. “Єдиним фронтом” протистоїмо дискримінаційним санкціям у світовій торгівлі, які перешкоджають соціально-економічному розвитку держав Об’єднання та всієї планети.

З китайськими друзями виступаємо на користь реформи Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Ми єдині в тому, що нова фінансова система повинна вибудовуватися на принципах відкритості та справжньої справедливості, забезпечувати рівний та недискримінаційний доступ до своїх інструментів для всіх країн без винятку, відображати реальний стан країн-членів у світовій економіці. Важливо виключити використання фінансової сфери у неоколоніальних цілях, що суперечать корінним інтересам “Світової більшості”. Навпаки, нам потрібен прогрес на благо людства. Впевнений, Росія та Китай – і надалі разом працюватимуть в ім’я досягнення такої благородної мети, поєднувати зусилля для процвітання наших великих народів.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: СІНЬХУА