Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників»

    2020-12-22

    Китайських імпортерів зацікавила українська черешня, про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-дискусії «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників». Організаторами заходу виступили Українська плодоовочева асоціація (УПОА) та агромедіа-агенція Sapienza.

    «Коли я з 2014 року працювала заступником Міністра з питань аграрної політики та продовольства України і на початку 2015 року ми зіткнулися із введенням продовольчого ембарго з боку Росії, стало зрозуміло, що треба дуже активно працювати на ринках інших країн.

    Звісно, що Китай для нас став одним з пріоритетних напрямків роботи – виходячи з того, що, по-перше, в нас були вже налагоджені зв’язки з експорту певних категорій агропродукції, а по-друге, ми керувалися тим, що це величезний ринок збуту», — пояснила пріоритетність китайського ринку для українських виробників овочів та фруктів Владислава Магалецька.

    Говорячи про роботу профільного українського відомства щодо відкриття ринку Китаю для плодоовочівників, в 2015 році Міністерство аграрної політики та продовольства і Держпродспоживслужба надіслали матеріали щодо пришвидшення аналізу фітосанітарного ризику.

    «Ці матеріали були необхідні для початку експорту української черешні. У свою чергу, в 2016 році китайська сторона надіслала нам аналітичні матеріали для вивчення аналізу фітосанітарного ризику, необхідного для експорту яблука і лохини.

    В 2018 році відбувся інспекційний візит представників китайського компетентного органу до України з метою ознайомлення з системою держконтролю за вирощуванням черешні. За результатами цього візиту Держпродспоживслужба опрацьовувала можливості підписання протоколу щодо експорту свіжої черешні з України до КНР.

    Також ми паралельно працювали з Генеральною митною адміністрацією КНР. Цей протокол передбачав вирішення питань експорту та транспортування черешні. До речі, передбачалося, що експорт буде здійснюватися виключно повітряним транспортом», — повідомила очільниця Держпродспоживслужби.

    Владислава Магалецька зазначила, що питання налагодження експорту української черешні є цікавим не тільки для українських виробників фруктів, але й імпортерам з КНР, навіть враховуючи націнки на перевезення повітряним транспортом. Адже один кг черешні в Україні коштує близько 1 євро/кг, а в Китаї – 25 євро.

    Вона додала, що у липні 2020 року було ухвалено перелік з 10 українських підприємств – виробників замороженої лохини та чорниці, які можуть співпрацювати з китайськими імпортерами.

    Також під час онлайн-дискусії доктор економічних наук Віталій Скоцик розповів про зацікавленість Китаю у трансфері технологій до виробників часнику в Україні.

    «Ринок цей дуже непростий, дуже конкурентний. Тим більше, що Китай підписав велику угоду про нову зону вільної торгівлі у листопаді поточного року, до якої увійшли 15 країн, зокрема Японія, Південна Корея. Ця зона вільної торгівлі тепер включає 32% ВВП всієї планети і 1/3 всього населення. Конкурувати з таким величезним структурним підрозділом надзвичайно важко.

    Але я для себе кілька років вивчав ринок часнику, зокрема те, звідки з’явилася ця культура так інтенсивно. А з’явилася часникова тема у Китаї в 1995-1996 роках.

    Для того, щоб залишити людей в селі в процесі інтенсивної індустріалізації, тут почали створювати кооперативи. Оскільки ділянки були дуже маленькими (в середньому у кожної китайської сім’ї є орієнтовно 6 соток землі) довелося шукати культуру, яка б дала можливість на цих ділянках максимально ефективно працювати», — розповів він.

    «Середня собівартість кілограму часнику минулого року у Китаї складала 40 центів за кілограм. Середня врожайність при цьому складає 20 тон з гектара, або 20 кг з одного квадратного метру.

    Минулого року середня ціна реалізації часнику на китайських біржах була 1 долар 20 центів. Конкурувати з сьогоднішніми українськими технологіями з собівартістю яка є на сьогодні на прикладі часнику абсолютно нереально», — додає економіст.

    «Але є величезна можливість. Разом зі своїм часником, де 65% світового ринку сьогодні тримає Китай, вони мають великі проблеми – багато країн, зокрема і Європейський Союз, впроваджують масу різних обмежуючих факторів: квотування, мито, тощо.

    Для Китаю було б надзвичайно цікаво наприклад зробити трансфер технологій до виробників часнику в Україні. З тією метою, щоб через виробників часнику в Україні постачати часник на європейські ринки, тому, що він буде вирощений саме в Україні», — підкреслив Віталій Скоцик.

    «В даному випадку Китай зацікавлений в тому, щоб зробити трансфер технологій. Китай готовий надати фінансові інструменти. Дуже цікаво, що насіннєвий матеріал, який є в Україні на сьогодні, він абсолютно підходить під китайські технології. Немає необхідності везти з Китаю насіння, для того, щоб його поширювати в Україні.

    Що тут дуже важливо: якщо заходить українська компанія в таке партнерство, вона автоматично включається до світової дистрибуції часнику, яка працює сьогодні як єдиний механізм», – зазначає фахівець.

     

    “Seeds”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published.