Між Заходом та Китаєм: де приховуються економічні вигоди для України — думки експертів

2021-09-30

Вибудовуючи відносини з Китаєм українська влада прагне більш активно і прагматично реалізувати Азійську стратегію, сказав Юрій Пойта, керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network під час експертної дискусії «Між Заходом та Китаєм: де приховуються економічні вигоди для України».

Вперше про розробку Азійської стратегії у квітні 2020 року повідомив Глава МЗС України Дмитро Кулеба. За його словами, стратегічне завдання України на азійському напрямку полягає в тому, щоб зав’язати на собі економічні відносини Заходу та Азії. Документ був розроблений в кінці 2020 року і є частиною Стратегії зовнішньої політики України.

«Не думаю, що змінюється вектор української політики. Це не є ні поверненням до багатовекторності, як деякі інтерпретували події останніх місяців, ні спробою України звернути на себе увагу США на тлі «Північного потоку 2» і т.д. Це скоріше прагнення України більш активно і прагматично реалізувати свою Азійську стратегію», — висловив свою думку Юрій Пойта.

Він звернув увагу, що Україна чітко визначила роль Китаю в важливих для себе питаннях в рамках Стратегії зовнішньої політики, і зараз продовжує діяти відповідно до встановленого курсу.

«У безпековому блоці щодо деокупації тимчасово окупованих територій і протидії Росії Китаю немає місця. Це чітко видно зі Стратегії. Місце Китаю в зовнішній політиці України — це розширення торгівлі, це залучення інвестицій. Я думаю, що всі ці події не є зміною підходів або якимось поворотом, а є спроба більш ефективно реалізувати свої інтереси, але без загроз для українського євроінтеграційного курсу та питань безпеки», — сказав експерт.

Під час експертної дискусії також виступила директорка програми Економічної дипломатії у Раді зовнішньої політики “Українська призма” Тетяна Зосименко, з думкою про те, що Україна не може не зважати на позицію США і ЄС при співробітництві з Китаєм в особливо чутливих сферах.

Вона нагадала, що Вашингтон продемонстрував своє негативне ставлення до співпраці між Києвом і Пекіном в кейсі з заводом «Мотор Січ», акції якого намагалися придбати китайські інвестори, а також намагались відмовити Україну від придбання телекомунікаційного обладнання Huawei.

«Позиція ЄС більш гнучка. Вони не робили гучних заяв проти інвестиційного співробітництва. Але якщо почитати, що кажуть неурядові європейські експерти, то тут позиція однозначна: поглиблення співпраці в чутливих для безпеки сферах — це відкат назад. І подібні дії можуть негативно відобразитися на євроатлантичних прагненнях України», — зазначила Тетяна Зосименко.

Разом з тим Україна не повинна повністю відмовлятися від співпраці з КНР, і може знайти точки дотику у взаємодії не тільки з Пекіном, а й із західними партнерами у сфері протидії змінам клімату, вважає вона. Зокрема, Україну можуть зацікавити вкладення в розвиток видобутку і виробництва літієвої продукції, розвиток проєктів альтернативної енергетики, спрямованих на здешевлення електроенергії, а також розвитку водневої енергетики.

«(Потрібно – ред.) балансування відповідно до своїх інтересів. Звичайно, Україна вкрай зацікавлена в залученні грошей як з ЄС, так із США і Китаю. Робити це потрібно помірно, прагнучи до максимального контролю, особливо в критичних для національної безпеки сферах», — резюмувала експертка.

Повна версія відеодискусії «Між Заходом та Китаєм: де приховуються економічні вигоди для України» https://www.facebook.com/PrismUA/videos/1243398836087523/

“SilkBridge”