Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    МИКОЛА ПРИСЯЖНЮК: НАШЕ ЗАВДАННЯ – ІНТЕГРУВАТИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ І КИТАЮ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

    2013-09-30

    Джерело: УКРІНФОРМ
    Автор: Ольга Танасійчук

    У Китаї продовжує роботу українська урядова делегація на чолі з міністром аграрної політики і продовольства Миколою Присяжнюком. За підсумками участі у роботі 3-го засідання двосторонньої підкомісії зі співробітництва у сільському господарстві глава делегації в інтерв’ю для кореспондента Укрінформу в Пекіні розповів про плани сторін у виробництві та торгівлі сільськогосподарською продукцією, вигоди і перспективи такої співпраці.

    – Миколо Володимировичу, Ви в останні пару років – частий гість у Китаї. Наскільки результативним було нинішнє засідання підкомісії зі співробітництва в сільському господарстві?

    – Ми підбили підсумки попереднього року і намітили план роботи на майбутнє. Також підготували свою частину до засідання Українсько-китайської комісії зі співробітництва, яке пройде в Пекіні під головуванням першого віце-прем’єра Сергія Арбузова і віце-прем’єра Держради Ма Кая 24 вересня. Ця зустріч буде дуже важливою ще й тому, що передує візиту Президента України до КНР.

    – Як би Ви сформулювали основне завдання співробітництва України з Китаєм в аграрній сфері?

    – У широкому сенсі ми ставимо завдання інтеграції економік двох країн у сільському господарстві. Дуже важливо, що аграрний сегмент є взаємодоповнюючим у відносинах між нашими країнами, а не конкуруючим. Характерно, що і ми, і китайські колеги погодилися з гаслом, обраним для такої співпраці: “Нагодуємо світ разом”.

    Об’єднання технічних досягнень і фінансових можливостей КНР з нашими аграрними можливостями, близькість до ринків збуту можуть допомогти вирішенню глобальної проблеми нестачі продуктів харчування. Вже сьогодні Україна виробляє в 2,5-3 рази більше сільгосппродукції, ніж споживає. Співпраця з Китаєм може в рази збільшити такий експортний потенціал.

    – Наскільки широко Україна представлена на китайському ринку аграрної продукції?

    – Поки ще слабо представлена. В загальному двосторонньому товарообігу така продукція становить менше 5 відсотків. Але є позитивна динаміка: якщо торік показник склав всього 200 млн дол., то за перше півріччя цього року – вже 300 млн. Тобто, в цьому році товарообіг може бути в 3 рази більше, ніж торік. Наша мета – добитися, щоб ми в загальному товарообігу торгівлі між Україною і Китаєм були представлені хоча б відсотків на 20-25.

    – Які українські продукти можуть бути затребуваними на китайському ринку?

    – Ми можемо запропонувати цукор, соняшникову олію, пшеницю, а також технічні культури, які використовуються для приготування комбікормів. Ми з китайськими партнерами вивчаємо також можливість поставок товарів м’ясної групи, в першу чергу, яловичини.

    – Відомо, що серед зернових єдиною поки товарною позицією, за якою пройдено всі погоджувальні процедури, є кукурудза, а на черзі – ячмінь і соя. Чи будуть узгоджені формальності по цих культурах до кінця року?

    – Сподіваємося парафувати відповідний документ вже під час майбутнього засідання Комісії. Наступного року почнемо роботу по ріпаку та шроту. При цьому ми змушені враховувати, що китайський ринок жорстко зарегульований, на імпорт зернових існує жорстка квота. Ми спільно додаємо зусиль, щоб українська кукурудза все ж пішла на цей ринок.

    – Повертаючись до кукурудзи. Судна з першими партіями зерна за двостороннім контрактом вже пішли. Однак зовсім не в Китай, а в країни Близького Сходу…

    – За умовами контракту, за погодженням сторін ми можемо виходити на ринки третіх країн. Для Китаю торгівля зерновими на зовнішніх ринках – це нова справа, ми їм допомагаємо. Але тут послуга за послугу: ми маємо кредит (3 млрд дол. – Укрінформ), досить дешевий, маємо можливість інвестувати в аграрний сектор та його технічне переоснащення. Наприклад, відновити зрошення. Якщо зробимо це лише в Херсонській області, ми збільшимо виробництво зернових мінімум на 10 млн тонн. Це вигідно обом сторонам. Цей контракт від початку побудований на взаємовигідних умовах.

    Взагалі, цей напрямок є надзвичайно перспективним. Для того, щоб відновити систему штучного зрошення в Херсоні, Миколаєві, Криму та частково в Запоріжжі, нам треба мінімум 10 млрд дол. Але при цьому таке фінансування окупиться в рази швидше, ніж будь-який інший напрямок.

    Важливо, що ми працюємо з потенційними китайськими і американськими інвесторами. Китайська інвестиційна компанія (China Investment Corporation) на наше запрошення відвідала Україну. Вони, міністерство й американський фонд IFC провели спільне 3-денне засідання, на якому розробили заходи спільного фінансування. Це цивілізована і дуже вигідна для розвитку ринків практика.

    – В Україні багато хто побоюється “китайської експансії”, мовляв, прийдуть китайці і захоплять наші чорноземи. Чи обгрунтовані такі побоювання?

    – Наш контракт з Китаєм на 3 млрд доларів у сільськогосподарському секторі, який ми виконуємо нині, не передбачає залучення робочої сили. Ніяких робітників або переселенців. Китай забезпечує собі володіння частиною капіталів в тому чи іншому холдингу. Це позитивно. До того ж, мова не йде про контрольні пакети, частка китайських партнерів у таких холдингах, як правило, не перевищує 25-30%. Ніяких загроз для економіки України це не несе, натомість вигода очевидна.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *