Круглий стіл: «Один пояс, один шлях: можливості для України в контексті міжнародного досвіду»

2021-10-21

У Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС відбувся круглий стіл «Один пояс, один шлях: можливості для України в контексті міжнародного досвіду». Його організаторами виступили Українська асоціація китаєзнавців, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень України, Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС. Повідомляє Українська асоціація китаєзнавців.

Метою проведення заходу був аналіз міжнародного досвіду участі в ініціативі «Один пояс, один шлях» (далі – ПіШ), прогнозування перспектив і можливостей для України.

У роботі круглого столу взяли участь провідні вчені та експерти з Китаю, країн Азії та Європи і України. Під час презентацій та дискусій експерти висловили низку думок та пропозицій.

Китайську ініціативу “Пояс і шлях” не слід розглядати як геополітичний інструмент, адже вона передбачає відкриту позицію в економічному співробітництві та принцип прозорої співпраці, вважає китайський науковець Хун Чжан. Експерт також зазначив, що Китай підтримує євроінтеграційну стратегію України та сподівається на співпрацю з ЄС у розвитку української економіки.

Хоча внаслідок розширення ПіШ роль Китаю в торговельно-економічних відносинах з країнами-учасниками продовжує зростати, однак до встановлення домінантного контролю над економіками країн Євразії китайська фінансова система не готова, оскільки залишається слабкорозвинутою і фрагментованою, відзначив український експерт Вадим Сирота. Про поширення явища боргової пастки в рамках ПіШ наразі не йдеться.

У порівнянні з іншими інфраструктурними ініціативами, запропонованими G7 та Європейським Союзом, китайський ПіШ залишається осяжним, практичним та доступним, повідомив Дмитро Єфремов, експерт Української асоціації китаєзнавців, співробітник Інституту досліджень сучасного Китаю імені Б. Курца КНЕУ. Умови отримання грошей від китайських банків часто є недостатньо прозорими, однак така риса є характерною для комерційних кредитів, що пропонуються у країнах ОЕСР. Вартість китайських позик під інфраструктуру близька до звичайної ринкової, вони містять типові гарантії повернення коштів позичальником.

Саме ризик скорочення європейських асигнувань на інфраструктурні проєкти, що особливо загострюється під час кризових явищ, посилює в країнах Центральної Європи привабливість ПіШ, відзначив австрійський вчений Альфред Герштль.

Китай, за оцінками Хун Чжана, готовий розширити імпорт з України та сприяти більш тісній промисловій співпраці між двома країнами. Додаткову увагу він готовий приділити імпорту продукції поглибленої переробки з країн-партнерів, спрощенню умов торгівлі між двома країнами та розпочати переговори про угоду щодо вільної торгівлі між Китаєм та Україною задля усунення вхідних бар’єрів перед українськими компаніями на ринок Китаю.

Підбиваючи підсумки, найбільш перспективним напрямком розвитку в рамках ПіШ стає «е-комерція Шовкового шляху», що має забезпечити прискорення «інтернетизації» міжнародної торгівлі. Цю перспективу слід враховувати під час переговорів щодо проєктів модернізації фізичної інфраструктури.

Ризики взаємодії із Китаєм можна знижувати шляхом посилення інституціоналізації співпраці та залучення широкого кола партнерів.

Залучати до фінансування в Україні китайських проєктів, що реалізуються в рамках ПіШ, треті сторони, зокрема європейські банки, які мають експертизу в роботі на українських ринках, а також виступатимуть в якості гарантів по українським зобов’язанням.

З огляду на те, що Люксембург є основним фінансовим хабом для китайських грошей, спрямованих на реалізацію проєктів у рамках ПіШ у ЄС та сусідніх країнах, слід розвивати дипломатичні та економічні відносини із цим фінансовим центром, активно використовуючи інструменти економічної дипломатії. Це особливо актуально на фоні певного ускладнення дипломатичних стосунків між Австрією та Україною, а також Угорщиною та Україною, які є регіональним банківським хабом для роботи з проєктами ПіШ у Центральній Європі.

Фото: Українська асоціація китаєзнавців