11 лютого 2026 року

CCTV: Як стало відомо, вчора в Гуанчжоу завершилася перша у 2026 році зустріч високопосадовців Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Чи не могли б ви коротко розповісти про зустріч та її основні результати?

Лінь Цзянь: З 1 по 10 лютого в Гуанчжоу, провінція Гуандун, відбулася перша у 2026 році зустріч високопосадовців АТЕС та пов’язані з нею заходами. Це перший офіційний захід, організований Китаєм як сторона, що приймає АТЕС, яка знаменує собою повноцінний запуск співпраці в різних галузях і підбиття підсумків неформальної зустрічі лідерів у листопаді. Член Політбюро ЦК КПК та міністр закордонних справ Ван І був присутній на церемонії відкриття зустрічі та виступив із промовою. У ході зустрічі відбулося загалом 55 засідань та заходів, включаючи зустрічі високопосадовців, засідання комітетів, засідання робочих груп та семінари. У зборах взяли участь понад 1400 представників країн-членів, секретаріату АТЕС, спостерігачів та Ділової консультативної ради АТЕС.

Міністр закордонних справ Ван І докладно виклав підхід Китаю до співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, виступивши з ініціативою побудови процвітаючого та стабільного, відкритого та взаємопов’язаного, загальнодоступного та інклюзивного АТР, заснованого на єдності цілей та спільних зусиль, прагнучи відкрити нову. Міністр закордонних справ Ван І всебічно представив основні ідеї за підсумками «Року Китаю» в АТЕС у 2026 році. Він закликав усі сторони зосередитись на генеральній меті формування Азіатсько-Тихоокеанського співтовариства, просувати процес створення зони вільної торгівлі АТЕС, удосконалювати мережі взаємопов’язаності, сприяти цифровій, інтелектуальній та «зеленій» трансформації, поглиблювати практичну співпрацю у таких сферах, як протидія корупції. Міністр закликав усі сторони до спільних зусиль, щоб подати на листопадовій зустрічі лідерів АТЕС вагомий перелік досягнень.

Учасники наради провели поглиблені дискусії на тему «Створення Азіатсько-Тихоокеанського співтовариства в ім’я загального процвітання» та трьома ключовими напрямками — «відкритість, інновації, співробітництво». Відбувся обмін думками та накопичення консенсусу навколо ініціатив китайської сторони за підсумками зустрічі лідерів, було висунуто низку пропозицій та робочих планів. Усі сторони високо оцінили тверду відданість китайської сторони регіональному співробітництву в АТР, заявили про намір всіляко підтримувати головування Китаю та спільними зусиллями добиватися вагомих результатів у ході «Року Китаю» в АТЕС, вносячи ще більший внесок у розвиток та процвітання Азіатсько-Тихоокеа.

Крім того, вже офіційно запущено офіційний веб-сайт «Року Китаю» в АТЕС 2026 (www.apec2026.cn). На ньому своєчасно публікуватиметься авторитетна інформація про «Рок Китаю», останні новини та довідкові матеріали. Запрошуємо представників ЗМІ відвідати сайт та стежити за оновленнями.

CGTN: Згідно з повідомленнями, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями Дінанно докладно виклав позицію США щодо контролю над ядерною зброєю на Женевській конференції з роззброєння та закликав Китай приєднатися до багатостороннього діалогу з контролю над ядерною зброєю та стратегічної стабільності. США також звинуватили Китай у проведенні випробування ядерної зброї у червні 2020 року. Як це прокоментує Китай?

Лінь Цзянь: Ми взяли до уваги ці повідомлення, і позиція США не є чимось новим. Спотворення Сполученими Штатами ядерної політики Китаю, по суті, є політичною маніпуляцією з боку США з метою досягнення ядерної гегемонії та ухилення від власної відповідальності за ядерне роззброєння, проти якої Китай рішуче виступає.

Я хотів би наголосити, що США є головним джерелом нестабільності в міжнародному ядерному порядку та глобальної стратегічної стабільності. У сфері контролю над озброєннями США допустили закінчення терміну дії та втрату юридичної сили Договору щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь, що серйозно підірвало взаємну довіру між великими державами та вплинуло на глобальну стратегічну стабільність. Американська сторона вперто дотримується політики, що допускає можливість першого застосування ядерної зброї, витрачає трильйони доларів на модернізацію ядерної тріади, створює глобальну систему протиракетної оборони, форсує передове розгортання стратегічних активів, дотримується політики подвійних стандартів у питаннях ядерного нерозповсюдження, тим самим підриваючи глобальний регіонального миру та безпеки.

Сполучені Штати, маючи найбільший у світі арсенал ядерної зброї, зобов’язані виконувати особливу і першочергову відповідальність у галузі ядерного роззброєння — це консенсус міжнародного співтовариства. Щодо Договору щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь, Китай уже неодноразово роз’яснював свою позицію. Китайська сторона розраховує, що США, керуючись очікуваннями міжнародного співтовариства, відновлять діалог із Росією щодо стратегічної стабільності для обговорення подальшої долі Договору.

Звинувачення США на адресу Китаю у проведенні ядерних вибухових випробувань не мають жодних фактичних підстав. Китай виступає проти того, щоб США створювали привід для поновлення власних ядерних випробувань. Китай наполегливо закликає американську сторону підтвердити відданість «п’ятірки» ядерних держав мораторію на ядерні випробування, підтримувати глобальний консенсус щодо заборони ядерних випробувань та конкретними діями захищати міжнародний режим ядерного роззброєння та ядерного нерозповсюдження.

Китай незмінно слідує шляху мирного розвитку, дотримується оборонної ядерної стратегії, його ядерна політика відрізняється довгостроковою стабільністю. Китай і надалі відіграватиме конструктивну роль у підтримці міжнародного миру та безпеки.

AFP: У понеділок президент США Трамп заявив, що якщо Канада та Китай досягнуть торговельної угоди, то перше, що зробить китайська сторона, — припинить усю хокейну діяльність у Канаді. Як це прокоментує Китай?

Лінь Цзянь: Формування між Китаєм та Канадою стратегічного партнерства нового типу втілює дух рівноправності, відкритості та інклюзивності, мирної співпраці, загального доступу до благ та взаємної вигоди. Дане партнерство не спрямоване проти будь-яких третіх сторін, відповідає корінним інтересам народів двох країн та сприяє мирному розвитку, стабільності та процвітанню у всьому світі.

09 лютого 2026 року

AFP: Сьогодні суд Спеціального адміністративного району Сянган засудив Джиммі Лая до 20 років ув’язнення за загрозу національній безпеці. Джиммі Лай є громадянином Великої Британії. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер порушив це питання під час свого недавнього візиту до Китаю, а президент США Дональд Трамп раніше вимагав його звільнення. Як це прокоментує МЗС?

Лінь Цзянь: Джиммі Лай є основним організатором та учасником серії інцидентів, спрямованих на підрив стабільності у Сянгані та протидію Китаю. Його дії серйозно підірвали основу принципу «одна країна — дві системи», поставили під серйозну загрозу національну безпеку і завдали серйозної шкоди процвітанню, стабільності та благополуччю жителів Сянгана. Він має бути суворо покараний згідно із законом.

Сянган – це суспільство, кероване верховенством права. Судова система САР Сянган виконує свої обов’язки відповідно до закону, підтримуючи авторитет закону та забезпечуючи національну безпеку, що цілком законно та обґрунтовано, та не підлягає сумніву. Центральний уряд твердо підтримує САР Сянган у забезпеченні національної безпеки та покаранні злочинів, що загрожують національній безпеці відповідно до закону.

Практика довела, що чим краще застосовуватиметься Закон про захист національної безпеки в САР Сянган, тим стабільнішим і безпечнішим буде сянганське суспільство, тим краще будуть захищені права і свободи переважної більшості жителів Сянгана, тим яскравіше буде сяяти «золота репутація» Сянгана і тим стабільнішою і ефективнішою буде система.

Джиммі Лай – громадянин Китаю. Відповідні судові справи є виключно внутрішні справи Сянгана. Ми наполегливо закликаємо відповідні країни поважати суверенітет Китаю та верховенство права у Сянгані, утримуватись від безвідповідальних заяв щодо розгляду судових справ у САР та утримуватись від будь-якого втручання у судову систему Сянгану чи внутрішні справи Китаю.

06 лютого 2026 р.

РІА Новини: Учора президент США Трамп запропонував Росії нову, покращену та довгострокову угоду про стратегічне роззброєння, замість продовження Договору зі скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), термін дії якого закінчився вчора. Як це прокоментує Китай?

Лінь Цзянь: Щодо згаданого вами повідомлення у ЗМІ, китайська сторона не має конкретної інформації з цього питання. З точки зору довгострокової перспективи підтримки глобальної стратегічної стабільності Китай закликає США відновити діалог про стратегічну стабільність з Росією та обговорити подальші дії після закінчення терміну дії Договору СНО, що також є спільним очікуванням міжнародного співтовариства.

05 лютого 2026 року

Росія сьогодні: 4 лютого, в день Початку весни, лідери Росії та Китаю провели відеоконференцію. За словами помічника президента Росії Ушакова, на запрошення китайського лідера президент Путін планує відвідати Китай у першій половині 2026 року. Чи може китайська сторона надати більш детальну інформацію?

Лінь Цзянь: Учора голова Сі Цзіньпін і президент Путін провели відеоконференцію та обмінялися поглибленими думками щодо двосторонніх відносин, а також з міжнародних та регіональних гострих питань, що становлять взаємний інтерес. Глави держав Китаю та Росії постійно підтримують стратегічну взаємодію через різні канали, спрямовуючи відносини між двома країнами у нову епоху шляхом сталого розвитку.

Росія сьогодні: Того ж дня після відеоконференції з Путіним китайський лідер провів телефонні переговори із президентом США Дональдом Трампом. Як Китай оцінює значення та результати цих двох переговорів? Чи означає це, що Росія, Китай та США координують свої позиції з низки міжнародних питань?

Лінь Цзянь: Відеоконференція голови Сі Цзіньпіна з президентом Путіним та його телефонні переговори з президентом Трампом були погоджені з Росією та США з урахуванням графіків лідерів. Ми вже опублікували докладний прес-реліз про ці переговори, і ви можете ознайомитися з ним.

NHK: Сьогодні закінчився термін дії Договору зі скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) між США та Росією. Чи Китай висловив свою позицію з приводу закінчення терміну дії договору під час вчорашніх переговорів з лідерами США та Росії? Який коментар Китаю щодо закінчення терміну дії договору? США заявили про необхідність створення рамкової основи, яка включала б Китай у процес контролю над ядерним озброєнням. Яка позиція Китаю щодо цього питання? Яку роль Китай гратиме як провідна держава у просуванні контролю над ядерним озброєнням?

Лінь Цзянь: Китай уже опублікував інформацію про відеоконференцію голови Сі Цзіньпіна з президентом Путіним і його телефонну розмову з президентом Трампом.

Китай завжди займав вкрай обережну та відповідальну позицію щодо ядерної зброї. Китай завжди дотримувався стратегії самооборони в ядерній сфері, дотримувався політики незастосування ядерної зброї першим і беззастережно зобов’язався не застосовувати і не загрожувати застосуванням ядерної зброї проти держав, які не володіють ядерною зброєю, або зон, вільних від ядерної зброї. Китай завжди підтримував свої ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки, і не має наміру вступати в гонку озброєнь з жодною країною.

Китай незмінно виступає за те, що просування ядерного роззброєння має дотримуватися принципів «підтримання глобальної стратегічної стабільності» та «ненанесення шкоди безпеці всіх держав». Ядерний потенціал Китаю не можна порівняти за масштабами з потенціалом США та Росії, тому на поточному етапі Китай не братиме участі у переговорах щодо ядерного роззброєння.

Щодо Договору СНО-III між США та Росією, я хотів би зазначити, що Китай висловлює жаль про закінчення терміну дії цього договору. Договір має велике значення для підтримки глобальної стратегічної стабільності, і міжнародне співтовариство загалом стурбоване тим, що закінчення терміну його дії негативно вплине на міжнародну систему контролю над ядерними озброєннями та глобальний ядерний порядок.

Росія запропонувала Росії та США продовжувати дотримуватися основних обмежень договору. Китай закликає США позитивно відреагувати, відповідально підійти до виконання наступних зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити діалог про стратегічну стабільність з Росією, що також є спільним очікуванням міжнародного співтовариства.

Bloomberg: Після телефонної розмови з головою Сі Цзіньпін президент Трамп заявив, що голова Сі Цзіньпін відвідає США до кінця року. Чи може Міністерство закордонних справ це підтвердити? Чи є у вас додаткова інформація про зустріч глав двох держав?

Лінь Цзянь: Лідери Китаю та Сполучених Штатів підтримують зв’язок та взаємодію. Що стосується вашого питання, на даний момент я не маю інформації для заяви.

03 лютого 2026 року

China Daily: Нещодавно член Політбюро ЦК КПК та голова Канцелярії комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван І провів стратегічні переговори із секретарем Ради безпеки Російської Федерації Сергієм Шойгу. С. Шойгу заявив, що Росія рішуче виступає проти спроб Японії прискорити «ремілітаризацію». Як це прокоментує Китай?

Лінь Цзянь: Китай і Росія займають дуже схожі позиції з питань Японії. Прискорена «ремілітаризація» Японії загрожує регіональному миру та стабільності, викликаючи підвищену пильність міжнародного співтовариства та країн регіону.

Щодо питання про прискорену «ремілітаризацію» Японії, необхідно особливо відзначити такі основні факти: по-перше, документи, що мають міжнародно-правову силу, такі як Каїрська декларація, Потсдамська декларація та Акт про капітуляцію Японії, чітко визначають міжнародні зобов’язання, які Японія має виконати. Конституція Японії також суворо обмежує її військову міць, декларація про ведення бойових дій і декларація про війну. По-друге, післявоєнна Японія не змогла повністю розірвати зв’язки Польщі з мілітаризмом. У храмі Ясукуні досі вшановуються 14 військових злочинців класу А, а праві сили в Японії намагаються применшити і прославити історію агресії, переглядаючи підручники історії. По-третє, Японія прискорила нарощування військової сили: її оборонний бюджет збільшувався протягом 14 років поспіль і досяг загалом 58 мільярдів доларів США. За останні п’ять років зростання перевищило 60%, а витрати на оборону становлять 2% ВВП. Японія продовжує просувати модернізацію фрегатів з метою перетворення їх на авіаносці, розробляє та закуповує середньо- та далекобійні ракети з дальністю дії понад 1000 кілометрів, а також створює міжвідомчу операційну систему для ведення бойових дій в об’єднаних сферах: сухопутної, морської, повітряної. У 2025 році Японія вперше розпочала постачання комплексів ПРО Patriot та експорт фрегатів, порушивши обмеження на експорт летальної зброї. Японські урядовці також відкрито виступають за ядерну зброю і прагнуть переглянути «три неядерні принципи».

Усе сказане вище свідчить у тому, що прискорена «ремілітаризація» Японії – це і реальність, підкріплена конкретними планами і діями. Історія служить суворим застереженням: Китай, разом з усіма миролюбними країнами, повинен об’єднати зусилля, щоб приборкати амбіції правих сил Японії щодо просування «ремілітаризації» та спільно захистити плоди перемоги у Другій світовій війні та насилу досягнутий світ у всьому світі.

AFP: США прагнуть зменшити свою залежність від Китаю щодо таких ресурсів, як рідкісні метали, і, як очікується, запустять програму створення критично важливих мінеральних резервів з початковим фінансуванням у розмірі 12 мільярдів доларів США. Як це прокоментує Міністерство закордонних справ?

Лінь Цзянь: Позиція Китаю щодо підтримки стабільності та безпеки глобальних виробничих та логістичних ланцюжків критично важливих мінералів залишається незмінною, і всі сторони несуть відповідальність за конструктивну роль щодо цього.

РІА Новини: Згідно з попередніми повідомленнями Financial Times, президент США Дональд Трамп хоче зберегти обмеження на ядерну зброю і включити Китай до переговорів щодо контролю над озброєннями. Якою є ваша позиція з цього питання?

Лінь Цзянь: Позиція Китаю щодо тристоронніх переговорів щодо контролю над ядерним озброєнням між Китаєм, США та Росією зрозуміла. Ядерні сили Китаю та США знаходяться на абсолютно різних рівнях, і вимога до Китаю приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння на даному етапі не є ні справедливою, ні розумною.

02 лютого 2026 року

AFP: Учора на зустрічі із секретарем Ради безпеки Росії Сергієм Шойгу міністр закордонних справ Ван І заявив, що в новому році можна вивести китайсько-російські відносини на новий рівень. Чи могло б Міністерство закордонних справ докладніше розповісти про ті галузі, в яких Китай і Росія можуть досягти нових успіхів цього року?

Лінь Цзянь: 1 лютого член Політбюро ЦК КПК та голова Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван І провів у Пекіні стратегічні переговори з секретарем Ради безпеки Російської Федерації Сергієм Шойгу. Китай вже опублікував прес-реліз, з яким ви можете ознайомитись.

Китай та Росія є всесторонніми стратегічними партнерами зі співробітництва у нову епоху. Обидві сторони підтримують тісний контакт з найважливіших питань двосторонніх відносин, надають взаємну підтримку з питань, що стосуються їх основних інтересів, та ефективно захищають як свої, так і спільні інтереси. В умовах нинішньої складної та нестабільної міжнародної обстановки Китай і Росія, як провідні світові держави та постійні члени Ради Безпеки ООН, практикуватимуть справжню багатосторонність, підтримуватимуть ооноцентричну міжнародну систему, виступатимуть за рівноправний і впорядкований багатополярний світ та інклюзивну економічну глобалізацію, а також

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: офіційна сторінка МЗС КНР