Новини / Загальні новини

2 квітня Китайський державний банк розвитку CDB зібрав кредиторів приватної корпорації CEFC China Energy Corp (CEFC), щоб продемонструвати увагу Пекіна до подальшого стійкого розвитку цієї нафтокомпанії. Зокрема, як передало агентство Reuters, держбанк порадив кредиторам корпорації не подавати ніяких судових позовів і попросив їх не відкликати раніше видані кредити. Це повинно допомогти CEFC підтримати нормальну операційну діяльність.

CEFC продовжує нормально працювати, і навіть звітує про фінансові успіхи. А підспудно переконує пресу, що китайським державним компаніям і банкам не варто обмежуватися існуючими 50% у капіталі корпорації, і слід почати нарощувати свою частку.

Новини з Китаю дозволили деяким еекспертам припустити, що  це може позитивно вплинути на долю Лисичанського НПЗ – другого за потужністю нафто-переробного заводу в країні. Але він простоює вже 7-й рік поспіль,  адже належав російській компанії «Роснєфть».

Від кінця 2017 року саме   китайськеа корпорація CEFC стала найбільшим акціонером «Роснєфті» а також виявила інтерес до активів російского гіганта в Україні та Грузії, а також Румунії. Після формального виходу росіян з України, власниками більшості активів та інфраструктури Лисичанського НПЗ стала заплутана мережа інвесторів Швейцарії та Ізраїлю. Щоправда, є всі підстави вважати, що нові власники НПЗ не розривали зв’язків з «Роснєфтью», перебувають з нею в партнерських відносинах і навіть підтримують її інтереси.

Поява у «Роснєфті» китайських державних, а не приватних акціонерів може змінити ситуацію на краще. Українські експерти вважають, що  китайці могли б використати українські активи російської компанії, зокрема  Лисичанський НПЗ для переробки казахської нафти.

Казахстан, головний виробник каспійської нафти, донедавна через конкуренцію з РФ міг ввозити в Україну лише невеликі обсяги сирої нафти. Причому поставки йшли не найдешевшим трубопровідним транспортом, а більш дорогими морськими танкерними маршрутами. Конкурентна ізоляція Казахстану від ринку України почала сходити нанівець в середині поточного десятиліття. Коли компанії США збільшили свій контроль нафтовидобутку країни до 30-33%. Але в лідери казахського видобутку вирвався Китай, чиї компанії і банки консолідували не менше ніж 45% місцевого видобутку. От тільки без найкоротших шляхів поставок нафти в Європу, що проходять через Україну, китайці почали втрачати вкладені в Казахстані гроші. Тому що возити обхідними шляхами дорожче.

Лисичанський НПЗ має дуже гарну логістику. З одного боку, завод розташований ближче за інші до нових потужних джерел сировини в Каспійському морі. З іншого – Лисичанський НПЗ пов’язаний нафтопроводами з Одесою і Херсоном. Така розвинена інфраструктура ідеально підходить для своп-операцій із заміщення поставок сирої нафти, яких в Україні не було з середини 90-х років.

“Тянься Лінк”