Китай відсуває долар

2014-12-12

Влада КНР має намір послабити фінансову залежність економіки від американського долара. Звичайно, до остаточної перемоги «червоного» юаня над «зеленим» доларом ще далеко, але, на думку аналітиків Deutsche Bank, ера домінування китайського капіталу не за горами
Фахівці виділяють три головних зміни, що відбуваються зараз на глобальних фінансових ринках. По-перше, КНР, схоже, вже вгамувала голод по паперах Казначейства США, який більше десятиліття був одним з наріжних каменів глобальної економіки.
Звичайно, відмова Пекіна від американських держоблігацій відбувається дуже повільно. Однак у листопаді йому було надано прискорення. Китайський прем’єр Лі Кецян оголосив план фінансових реформ. Одним з 10 його пунктів є валютні резерви КНР, складові на даний момент 3900000000000. доларів. Солідна частка їх вже більше десятиліття перебуває в цінних паперах США і допомагає Вашингтону зберігати низькі процентні ставки, а також підтримує економічний розвиток Америки і всього Заходу. У плані йдеться про «більш раціональному використанні валютних резервів для підтримки внутрішньої економіки та розвитку заокеанських ринків для збуту китайського високотехнологічного обладнання та товарів».
РЕКЛАМА
На практиці це означатиме більшу диверсифікацію валют, тобто відмова від покупки виключно американських держоблігацій, які в довершення до всього ще й приносять низький дохід.
По-друге, послаблюється не лише бажання Китаю купувати цінні папери американського Казначейства, але і його здатність робити це. Пік продажів держоблігацій США залишився в минулому. За останні 13 років китайський портфель американських цінних паперів виріс в 21 разів і досяг до кінця 2013 року 1270000000000. доларів. На такі закупівлі Пекін штовхало прагнення перерозподілити швидко зростаючий китайський профіцит рахунку поточних операцій в доларах.
Зараз цей профіцит різко скоротився. У піковий період, що припав на 2007 рік, він становив 10,3% від ВВП КНР, а в 2013 знизився до 2%. Беручи до уваги фінансові потоки, можна навіть говорити, що Китай в останні чотири квартали взагалі перестав бути експортером капіталу.
Альтернатива вкладенню коштів в долари є і крім диверсифікації портфеля валют. Наприклад, Пекін може вкладати величезні вивільнені кошти в інфраструктурні проекти типу Трансазиатской залізниці, яку ще називають сучасним Шовковим шляхом.
Величезні інфраструктурні проекти підуть на користь великим китайським будівельним компаніям і виробникам устаткування. Це, в свою чергу, допоможе виконати прогноз президента Сі Цзіньпіна, який вважає, що китайські компанії в наступному десятилітті інвестують за кордоном 1,25 трлн. доларів.
Бажання китайського керівництва диверсифікувати валютні резерви посилюється. Тільки за останні півроку воно призвело до створення трьох нових фінансових установ: New Development Bank з штаб-квартирою в Шанхаї, який був створений разом з Бразилією, Росією, Індією і Південною Африкою; Asian Infrastructure Investment Bank і фонду Silk Road Fund. Всі вони будуть фінансуватися з іноземних валютних резервів.
Третє зміна глобального рівня на фінансових ринках – поступове перетворення юаня у світову валюту. Бажання вивести юань на міжнародну арену виникає з бажання знайти своє місце в світовій фінансовій системі, в якій домінує Америка.
Процес прискорився з початком світової фінансової кризи в 2008 році, коли китайські політики зрозуміли, що доля китайської економіки нерозривно пов’язана з американською.
У минулому віце-прем’єр, а зараз один з головних союзників Сі в Постійному комітеті Політбюро КПК і голова Центральної комісії з інспекції дисципліни Ван Кішан в 2009 році енергійно займався інвестиціями в юанях по всьому світу. Це теж знадобилося для послаблення залежності від Сполучених Штатів у фінансовій області та сильного впливу Вашингтона на монетарну політику Пекіна. З кожним місяцем Китай проводить все більше як фінансових, так і торговельних угод в юанях. Оскільки ці кошти не потрібно переводити в доларові активи, їх можна інвестувати в китайську економіку, тобто розвивати не Америку, а Китай.
Вихід юаня на міжнародну арену виявився більш швидким, ніж багато хто очікував. У жовтні, за даними фінансової компанії Standard Chartered, більше 22% всієї торгівлі КНР проходило за юані. П’ять років тому ця цифра була близька до нуля.
Згідно з даними міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів Swift юань зараз є сьомою найбільш використовуваної для платежів валютою в світі. Інвестори все більше цікавляться китайською валютою. Популярність юаня особливо зросла після відкриття в листопаді механізму Shanghai-Hong Kong Stock Connect, який пов’язав Шанхайську і Гонконгську біржі.
Юань визнають вже і західні уряди. Наприклад, Великобританія, австралійський штат Новий Південний Уельс і канадська провінція Британська Колумбія в цьому році випустили облігації в юанях. За словами міністра фінансів Британської Колумбії Майкла де Йонга, випуск боргових зобов’язань в юанях служить декількома цілям, в т.ч. зміцненню зв’язків між Канадою та КНР.
«Я вважаю повну інтернаціоналізацію юаня неминучою, – наводить Financial Times слова де Йонга.- Зараз питання не в тому, станеться це чи ні, а в тому, коли це станеться».
Звичайно, у теорії відмови від долара китайцями є і супротивники. Вони вважають, що несподівана продаж величезних обсягів цінних паперів США призведе Казначейство і американську економіку в стан штопора, а тому невигідно КНР. До того ж, за допомогою американських облігацій Пекін намагається перешкодити надмірного зміцнення юаня, що різко знизить конкурентоспроможність китайського експорту.
Тим не менш, в Пекіні повні оптимізму. Китай зараз послідовно створює паралельну світову фінансову систему, засновану на юані.
Сергій Мануков «Expert Online»