Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Китай ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу, які відповіді на питання про цей документ

    2020-06-30

    Чому варто почитати цей екплейнер?

    Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників, вищого органу Комуністичної партії Китаю, 30 червня одностайно ухвалив закон «Про вдосконалення правової системи й правозастосувального механізму Гонконгу». Він дозволяє спецслужбам і правоохоронцям материкового Китаю без обмежень діяти в автономному регіоні.

    Усе це відбувається на тлі тривалих протестів гонконгців проти обмеження Пекіном їхніх свобод. Символічно, що закон ухвалили напередодні 1 липня — дня, коли в 1997 році Велика Британія уклала з Китаєм договір про передання йому Гонконгу, а КНР зобов’язалася поважати Основний закон автономного регіону.

    Що нового в ухваленому КНР законі?

    Фактично він покликаний посилити контроль КНР над регіоном та позбавити офіційний Пекін будь-яких «несподіванок» із боку гонконгців, які цього контролю не визнають. Йдеться про те, що за будь-які дії Гонконгу, які Китай вважатиме загрозою своїй національній безпеці, він зможе карати в обхід місцевого уряду. Справи, які розглядатимуть у гонконгських судах, можуть бути передані Китаю, якщо він цього вимагатиме. Для цього тепер буде правовий механізм. 

    До речі, якщо за злочини, що підривають нацбезпеку, раніше найжорстокішим покаранням були десять років ув’язнення, тепер можна отримати довічне. Суди стануть більш закритими: на засідання, де йтиметься про злочини, які стосуються державної таємниці, взагалі не допускатимуть медіа. П’ятий розділ закону присвячений створенню у Гонконзі Офісу із гарантування національної безпеки, до складу якого мають увійти представники відповідних органів КНР. Над цією та іншими подібними структурами КНР на території Гонконгу автономія не матиме юрисдикції. 

    Офіційний Пекін, попри критику міжнародної спільноти, не сприймає закону як втручання у внутрішні справи Гонконгу. Китайське державне інформаційне агентство «Сіньхуа» так пояснило головне призначення ухвалених нововведень: «Він (закон — ред.) буде ефективно гарантувати національну безпеку та надійний мир, стабільність і процвітання Гонконгу, а також забезпечить стійкий розвиток принципу “одна країна — дві системи”».

    Що означає цей закон для Гонконгу?

    Головний координатор Free Hong Kong Center Артур Харитонов вважає, що своїм рішенням Китай фактично анексував Гонконг. «І подальші дії будуть спрямовані на зачистку від демократії та перетворення Гонконгу на типове китайське місто», — додає він у коментарі hromadske, порівнюючи дії КНР щодо автономного регіону з анексією Криму Росією.

    «Репресії почнуться проти всіх, хто працює з міжнародними організаціями та органами, зокрема урядами ЄС та США. Гоніння чекають і на всіх міжнародних партнерів гонконгських демократів. Наприклад, моя організація з сьогоднішнього дня вважається терористичною, а я стаю лідером терористів», — зазначає він.

    Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Константинов прогнозує продовження протестів у Гонконгу. Він зауважує, що ухвалення Пекіном закону спонукало частину протестувальників піти на компроміс, адже альтернативою є більш жорстка політика КНР аж до введення військ.

    «За умови відсутності силового придушення виступів та неспровокованих репресій ця ситуація, коли частина протестувальників розчарувалася в подальшому вуличному протесті, збережеться. Протести знову активізуються, і до них долучаться навіть ті, хто поступився зараз, якщо влада вдасться до розгонів мирних виступів або до репресій знакових постатей», — каже Константинов.

    Що про закон кажуть протестувальники і влада Гонконгу?

    Дія закону має перевагу над власне гонконгським законодавством та навіть міжнародним правом і стосуватиметься не лише гонконгців, а й іноземців. Міжнародну спільноту та мешканців автономії непокоїть, зокрема й те, що під визначення дій, які закон кваліфікує як загрозу національній безпеці, потрапляють і протести за незалежність Гонконгу від Китаю, які тривають у країні понад рік. Саме завдяки їм восени минулого року вдалося уникнути ухвалення скандальної поправки про екстрадицію людей з Гонконгу до материкового Китаю.

    На тлі ухвалення закону один із лідерів протестного руху Джошуа Вонг заявив, що очолювана ним ліво-демократична партія «Демосісто» припиняє діяльність, однак продовжить боротьбу з «тоталітарним гнітом» іншими засобами та на інших фронтах, а дія закону означатиме «кінець такого Гонконгу, яким раніше його знав світ». «Якщо в найближчий час мого голосу не почують, я сподіваюсь, що міжнародна спільнота продовжить говорити про Гонконг і докладе конкретних зусиль для захисту нашої останньої часточки свободи», — написав Вонг.

    Призначена керівництвом КНР очільниця Гонконгу Керрі Лем запевняє, що про жодне зазіхання на свободи гонконгців у законі не йдеться. «Ми поважаємо різноманіття в поглядах і в досягненні консенсусу. Але принцип єдиної країни не підлягає обговоренню і не може бути скомпроментований, адже без єдиної країни дві системи стоятимуть на надто хисткому ґрунті, а стабільність та процвітання Гонконгу будуть під загрозою», — заявила Лем.

    Однак 1 липня активісти, попри заборону на проведення масових акцій та відповідальність, до якої їх можуть притягнути вже за новим законом, мають намір виходити на масові акції. Підконтрольна Пекіну влада автономії вже пообіцяла кинути на розгін протесту близько чотирьох тисяч представників поліцейських підрозділів.

    Чому протести гонконгців не припиняються вже рік?

    Масові акції протесту тривають у Гонконгу з червня 2019 року. Спершу їх учасники вимагали від місцевої влади скасувати поправку до закону, яка дозволила б екстрадувати людей з Гонконгу до  материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала обіцянку відкликати поправку, однак протести це не зупинило.

    Пізніше протестувальники висунули п’ять вимог: 1) незалежне розслідування брутальних дій поліції, 2) звільнення затриманих протестувальників, 3) відмова від характеризування протестів як «бунту», 4) відставка очільниці Гонконгу Керрі Лем, 5) обрання парламенту й лідера регіону шляхом загального виборчого права. Жодну з них не виконали до кінця.

    Єдине, що змогло призупинити протести — пандемія коронавірусу. Але й вони не відбили жагу гонконгців до боротьби за права, стверджує Віктор Константинов: «Проблема навіть не в арештах активістів й просто помітних постатей протестного руху, що відбувалися під час карантину. Проблема в тому, що домовитися з усіма впливовими групами протестувальників не вдалося — хоча переговори не припинялися навіть під час найбільшого загострення епідемії».

    Що каже про цей закон світова спільнота?

    «Найбільша загроза правам людини у сучасній історії міста» — так міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала новий закон про національну безпеку. «Той факт, що китайська влада ухвалила цей закон, і мешканці Гонконгу не змогли його побачити перед цим, багато говорить про її наміри. Мета Пекіна — управляти Гонконгом за допомогою страху — відтепер і надалі», — йдеться у заяві організації від 30 червня.

    Артур Харитонов вважає, що міжнародна спільнота — передусім США, Канада, ЄС, Австралія та Японія — може ввести санкції проти КНР на кшталт тих, які були запроваджені через анексію Криму Росією:

    «Також ідеться про “Акт Магнітського” щодо всіх причетних до злочинів проти Гонконгу. У США на підписанні в Трампа лежить Акт про гонконгську автономію, що передбачає, крім іншого, заборону працювати з банками, які підтримують “анексію”: це означає величезний удар по всіх бізнесменах, що представлені в Гонконгу».

    Утім Віктор Константинов каже, що важелів впливу на ситуацію в Гонконгу у світу порівняно небагато. Велика Британія, приміром, оголошувала про можливість видачі британських паспортів гонконзцям, які народилися до 1997 року (тобто за британського правління) — і це чи не єдиний крок, до якого може вдатися Лондон, стверджує експерт.

    ЄС, попри висловлену готовність оскаржувати закон про національну безпеку Гонконгу в Міжнародному суді ООН, так само навряд чи вдасться до якихось різких кроків щодо Пекіна. «Наскільки прохолодно ставляться до жорсткої політики щодо КНР у ЄС, можна побачити й у позиції останнього в торговельній війни США та КНР, й у наявності широкої опозиції мабуть єдиним на сьогодні суттєвим санкціям — збройному ембарго, що діє з 1989 року, після придушення виступів на площі Тяньаньмень», — каже Константинов.

    «США, вочевидь, зроблять питання Гонконгу червоною ниткою у своєму протистоянні (з Китаєм — ред.), але проблема Гонконгу не є і не буде причиною — лише окремим проявом протистояння, яке вкорінено у власні інтереси Штатів», — додає експерт.

    Ще у переддень ухвалення закону США зупинили експорт воєнних товарів до Гонконгу, адже відтепер не вважають його справді автономним від Китаю. Як пояснили у Держдепартаменті, більше не можуть ризикувати тим, що їхні технології «опиняться в руках керівництва армії КНР, головна мета якої — підтримати диктатуру Компартії Китаю усіма можливими способами».

    Автори

    Фото ЕРА

    “hromadske”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published.