ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Китай та російська війна проти України. Динаміка липня 2023

2023-08-15

Офіційна комунікація Китаю та Заходу ослабла на фоні зникнення міністра закордонних справ Цінь Гана.
Натомість діалог Пекіна і Москви набув високої інтенсивності та включав візити низки російських посадовців, які охоплювали питання політичного, дипломатичного та військового співробітництва. Про це повідомляє інформаційне видання Укрінформ, яке опублікувало на своїй платформі аналітичний матеріал від Володимира Головко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

У відносинах Китаю з Україною відзначимо пожвавлення в економічній сфері – пише Укрінформ. У липні відбувся візит до Пекіна заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качки (перший візит такого рівня з 2019 р.) для участі у Сьомому засіданні українсько-китайської Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва.

Комунікація між Заходом та Китаєм навколо російсько-української війни дещо ослабла на тлі зникнення та подальшої відставки з посади міністра закордонних справ Цінь Гана. Однак США вдавалося утримувати на порядку денному Пекіна це питання. Тут варто згадати розповідь Джо Байдена американським ЗМІ про свою розмову з Сі Цзіньпіном, яка мала місце після візиту останнього до Москви у березні 2023 р. Зокрема, президент застеріг лідера КНР від допомоги Росії: «Відколи Росія вторглася в Україну, 600 американських корпорацій, пішли з РФ. Ви сказали мені, що ваша економіка залежить від інвестицій із Європи та США. Будьте обережні». Відповідаючи на запитання, якою була відповідь Сі Цзіньпіна, Дж. Байден зазначив: «Він слухав і не сперечався», але додав, що китайський лідер сказав, що ядерна війна стане катастрофою і її не можна допустити.

Крім медійного тиску, тема російської агресії проти України порушувалася американською стороною і в ході очних переговорів із Китаєм. Зокрема, під час візиту до КНР 6-9 липня міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила на важливості припинення російського вторгнення в Україну. Вона також застерегла китайську сторону від допомоги Москві у війні або підтримці її спроб обходити санкції. 13 липня на полях саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) в Індонезії відбулася зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена та керівника канцелярії Комісії із закордонних справ Центрального комітету Компартії Китаю Ван Ї, який незабаром знову обійняв посаду міністра закордонних справ. За повідомленням американської сторони, дипломати «провели відверті та конструктивні дискусії щодо низки двосторонніх, регіональних та глобальних питань, у тому числі щодо розбіжностей та потенційних сфер співробітництва». Обговорювали й ситуацію навколо України та взаємини з РФ.

26 липня відбулися переговори президента Туреччини Реджепа Ердогана та Ван Ї. Згідно з коментарями МЗС КНР, «щодо кризи в Україні та угоди про перевезення зерна Чорним морем, обидві сторони погодилися, що вони мають бути належним чином врегульовані шляхом діалогу та переговорів».

Звернімо увагу на критику Пекіна з боку президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, під час її виступу 31 липня на Філіппінському бізнес-форумі: «Китай – досі не взяв на себе повною мірою свою відповідальність за Статутом ООН щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України».

У своїх публічних заявах Китай продовжував транслювати риторику, близьку до тез російської пропаганди. Зокрема, китайське МЗС критикувало передачу США касетних боєприпасів Україні, атаку в ніч на 17 липня на «цивільний об’єкт» – Кримський міст, а також відреагувало на загибель російських пропагандистів, яких російська сторона видає за журналістів. А заступник постійного представника КНР при ООН Ген Шуан закликав провести професійне розслідування диверсій на «Північних потоках» у співпраці з Росією.

Загальна ж риторика Пекіна щодо російсько-української війни не зазнала значних змін. Ген Шуан, виступаючи 17 липня на засіданні Ради Безпеки ООН, заявив, що «українська криза затягується і набуває все більш складного, комплексного характеру», зростають «небезпеки, жорстокості та непередбачуваності». Відповідно, китайська сторона наполягала, що «міжнародне співтовариство має працювати спільно над тим, щоб ситуація не вийшла з-під контролю», а «обидві сторони – учасниці конфлікту мають піти назустріч один одному, знаходити такі рішення, які знімають занепокоєння одне одного та відповідають регіональним реаліям, дозволять зблизити різні позиції». Ген Шуан також зазначив: «Ми маємо нарощувати зусилля щодо сприяння мирним переговорам. Військовими засобами не врегулювати українську кризу, продовження конфлікту лише принесе ще більше страждань мирним громадянам. Хоч би як довго ця криза тривала, зрештою вона буде врегульована політичними засобами. Раціональні, розумні голоси на підтримку поновлення переговорів посилюються».

Поряд із цим, Китай як один із бенефіціарів Чорноморської зернової ініціативи виступив за її продовження на тлі виходу з неї Росії. Однак при цьому китайські дипломати вказували на необхідність виконання російських вимог. У той же час візьмемо до уваги заяву заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Вершина від 21 липня, що Москва і Пекін не проводили контактів з питань «зернової угоди».

У свою чергу, Володимир Зеленський у своїх виступах відзначав, що вихід Росії із «зернової угоди» завдає шкоду, поряд з іншими країнами, також і Китаю. А з активізацією російських ракетно-дронових атак на порти, українська сторона повідомляла, що це наносить пряму шкоду КНР. Зокрема, в портовому терміналі Одеси було знищено 60 тис. тонн зерна, які призначалися для відправки до Китаю. Внаслідок російської атаки в ніч на 20 липня постраждала будівля генерального консульства КНР в Одесі. Представник МЗС КНР підтвердила інцидент, але оцінку йому давати відмовилася, обмежившись загальними фразами, що Китай вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки своїх установ та громадян в Україні.

Водночас спостерігався значний рух на економічному треку: у Пекіні очно відбулося Сьоме засідання українсько-китайської Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва. Співголовами засідання були заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка (і це перший візит такого рівня з 2019 р.) та заступник міністра комерції КНР – заступник представника Китаю на міжнародних торгових переговорах Лін Цзі. До складу української делегації також увійшли заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич, тимч.в.о. голови Держслужби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко та представник Ukraineinvest. Обговорювали розширення двосторонньої торгівлі та інвестиційної співпраці, збільшення обсягів та диверсифікації логістичних маршрутів експорту української с/г продукції до Китаю та відкриття доступу на ринок нових видів української аграрної та харчової продукції. Крім того, Т. Качка заявив, що «українська сторона активізує зусилля щодо забезпечення безпеки підприємств в Україні, що фінансуються Китаєм». Примітно, що, згідно з прес-релізом китайської сторони, Т. Качка зазначив, що Україна надає великого значення розвитку торговельно-економічних відносин з Китаєм і є важливим партнером КНР у реалізації китайської ініціативи «Один пояс – один шлях».

Відзначимо зустріч 12 липня мера Києва Віталія Кличка з послом КНР Фань Сяньжуном. Безпосереднім приводом стала передача київським навчальним закладам від китайських міст-побратимів Києва, включаючи Пекін, 337 ноутбуків. В. Кличко подякував за подарунок та висловив сподівання, що столиці України та Китаю продовжать співпрацю.

Примітно, що за тиждень, 19 липня, МЗС Тайваню повідомило, що тайванський уряд доручив своєму представнику в Польщі Бобу Л. Дж. Чену укласти Меморандум про передачу 2,5 млн дол. Києву, зокрема для будівництва мосту між островом Оболонським та Оболонською набережною. З боку київської влади підписувати документ було уповноважено голову Благодійного фонду «Майбутній Київ» Марію Боченкову. При цьому в тайванському повідомленні наголошувалося: «Тайвань та Україна поділяють універсальні цінності свободи, демократії та прав людини. Оскільки обидві країни перебувають на передньому краї загроз авторитарній експансії, Тайвань розуміє скрутне становище українського народу». Відзначимо також заяви міністра закордонних справ Тайваню Джозефа Ву в інтерв’ю британській газеті The Daily Telegraph (31 липня). Зокрема він сказав: «Китай загрожує Тайваню і водночас говорить про мир в Україні. Застосування таких подвійних стандартів робить Китай ненадійним учасником мирних переговорів». Крім того, він підтвердив підтримку Тайванем України, незважаючи на те, що В. Зеленський раніше заявляв про «прихильність до політики «одного Китаю»»: «Підтримка, що виходить від тайванців, щира і пристрасна — вона беззастережна».

На відміну від комунікації Китаю із Заходом, зникнення Цінь Гана жодним чином не позначилося на інтенсивності російсько-китайської взаємодії. Центральною подією був візит з 9 по 12 липня до Китаю російської делегації на чолі зі спікером Ради Федерації Валентиною Матвієнко для проведення Восьмого засідання Міжпарламентської комісії зі співробітництва російського та китайського парламентів. Статус візиту підвищила аудієнція 10 липня В. Матвієнко у Сі Цзіньпіна, під час якої той заявив: «Розвиток китайсько-російських відносин є стратегічним вибором, що ґрунтується на корінних інтересах двох країн і народів». І далі він зазначив, що Китай готовий разом з Росією сприяти розбудові процвітаючого, стабільного та справедливого світу, продовжити розвивати з Росією відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії в нову епоху, які передбачають «взаємну допомогу, глибоку інтеграцію, новаторство та інновації, а також взаємну вигоду». У свою чергу, В. Матвієнко заявила, що в Росії досягнуто абсолютного консенсусу з приводу розвитку російсько-китайських відносин: «І в суспільстві, і у президента, і в уряду, і в парламенту. Ми дуже раді та вітаємо такий активний розвиток у найрізноманітніших сферах нашої співпраці». Вона також передала голові КНР послання від Володимира Путіна.

Після зустрічі із Сі Цзіньпіном В. Матвієнко заявила, що Китай «послідовно і наполегливо» продовжуватиме співпрацю з Росією: «Ми обговорили багато питань російсько-китайської взаємодії. Незважаючи на ті нові умови, в яких ми всі живемо, я винесла тверде переконання, що Китай як дуже відповідальна, серйозна держава ніколи ні під кого не підлаштовується, наші відносини не схильні до жодної кон’юнктури, жодного зовнішнього політичного впливу». І далі: «У Китаї ми можемо розраховувати на тверде, надійне дружнє плече».

Звернемо увагу, що на полях візиту 11 липня В. Матвієнко зробила заяву, що переговорний трек Росії та Китаю не містить теми будь-яких ризиків застосування ядерної зброї під час війни з Україною: «Росія та Китай – ядерні держави, і ми з високою відповідальністю належимо до цього статусу. І будуємо завжди свою роботу та дії строго відповідно до міжнародного права, міжнародних угод. У цьому сенсі ми абсолютно довіряємо одне одному». Крім того, зазначимо заяву В. Матвієнко, що Росія і Китай не є конкурентами в Африці, а, навпаки, доповнюють один одного. У даному контексті відзначимо інформацію South China Morning Post від 13 липня, що підрозділи ПВК «Вагнер» провели евакуацію 12 громадян Китаю з однієї із шахт у Центральноафриканській Республіці (ЦАР) на прохання посольства КНР для порятунку від бойовиків.

Протягом місяця Китай відвідували й інші російські високопосадовці. 6 липня в Пекіні відбулася зустріч глави МНС Росії Олександра Куренкова з міністром з управління надзвичайними ситуаціями КНР Ван Сянсі, 12 липня до Пекіна з першим робочим візитом прибув генеральний прокурор Росії Ігор Краснов для переговорів з керівником Верховної народної прокуратури КНР Ін Юном. Він також зустрівся з міністром громадської безпеки Китаю Ван Сяохуном, причому останній заявив наступне: «…за останні роки колективний Захід проводить так зване подвійне стримування щодо Китаю та Росії. Вони за допомогою інформаційної війни, технологічної війни та іншими способами всіляко намагаються порушити політичну стабільність наших країн, негативно ставляться до нашої нормальної співпраці, загрожують та навіть впроваджують нелегальні односторонні санкції. На цьому напрямі китайська сторона готова надати практичну допомогу в тій справі, яка стосується диверсійної діяльності неурядових організацій, іноагентів та інших об’єднань».

13 липня на полях саміту АСЕАН відбулася зустріч Сергія Лаврова з Ван Ї. На ній, поряд з іншим, сторони «дали оцінку зусиль міжнародної спільноти із запуску переговорного процесу по Україні». Крім того, в МЗС РФ повідомило, що в ході зустрічі було наголошено на важливості зміцнення зовнішньополітичної взаємодії Москви та Пекіна на різних міжнародних майданчиках, включаючи ООН, ШОС, БРІКС, АТЕС, Групу двадцяти та інші формати. Крім того, за підсумками було озвучено, що Росія та Китай у другій половині 2023 р. планують кілька важливих контактів на високому рівні.

16 липня в Пекіні з візитом була делегація «Справедливої Росії – За правду» на чолі з лідером партії Сергієм Мироновим. Спочатку делегація зустрілася із головою відділу міжнародних зв’язків ЦК Компартії Китаю Лю Цзяньча. Потім була зустріч із главою Всекитайських зборів народних представників Чжао Лецзі.

24 липня в ПАР на полях засідання, високих представників країн БРІКС, які займаються питаннями безпеки, відбулася зустріч секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева і Ван Ї. Згідно офіційного повідомлення, вони обговорили ситуацію в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, питання поглиблення російсько-китайської співпраці у двосторонньому та багатосторонніх форматах, а також «поступального розширення практичної взаємодії Росії та Китаю з метою комплексного зміцнення безпеки двох країн». Вірогідно, коло обговорюваних питань було ширшим і стосувалося російсько-українського врегулювання.

Інтенсивно розвивалося військове співробітництво КНР та РФ. 3 липня у Пекіні відбулася зустріч міністра оборони КНР Лі Шанфу з головнокомандувачем ВМФ Росії Миколою Євменовим. Зокрема, Лі Шанфу висловив сподівання, що ВМС НВАК і ВМФ РФ часто проводитимуть спільні патрулі та навчання з метою «внести позитивний внесок у підтримку регіональної та глобальної стабільності». Згодом М. Євменов провів зустріч із командувачем ВМС НВАК Дун Цзюнем, а також відвідав у Шанхаї та Ціндао підприємства військового кораблебудування, зокрема, верф «Худун-Чжунхуа», що входить до China State Shipbuilding Corporation. Крім того, були нанесені візити до Училища підводного флоту ВМС НВАК та військово-морських баз.

З 20 по 23 липня в акваторії Японського моря пройшли російсько-китайські військово-морські навчання «Північ. Взаємодія-2023». Міноборони Китаю заявило, що ці навчання дозволяють на ділі випробувати ефективність спільних дій збройних сил двох країн у відкритому морі. Після закінчення навчань кораблі Китаю взяли курс на Владивосток, який відвідали з дружнім візитом.

Зазначимо публікацію гонконгської газети South China Morning Post, у якій стверджується, що НВАК активно вивчає тактику російських військ в Україні. Зокрема, бригада 82-го армійського корпусу НВАК (відповідає за оборону Пекіна) провела навчання, під час яких китайські військові копіювали досвід російських військ в Україні: використовували безпілотники для розвідки та виявлення позицій протитанкових ракетних комплексів противника. Як заявив в інтерв’ю Центральному телебаченню Китаю командувач корпусу Лю Чень, під час першої тактичної гри довірені йому частини програли бій. Після цього командування провело роботу над помилками та посилило передові підрозділи переносними зенітними ракетними комплексами (ПЗРК), а також портативними станціями радіолокації для протидії загрозам з повітря, що дозволило їм здобути перемогу.

Що стосується військово-технічного співробітництва КНР і РФ, звернемо увагу на заяву координатора зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, що США не фіксують постачання озброєнь з Китаю до Росії. Але в той же час він додав, що мають місце постачання продукції подвійного призначення. Останню тезу пізніше (29 липня) роз’яснив Е. Блінкен: «Китай неодноразово запевняв нас і не лише нас, а й багато інших країн, що він не надає матеріальної летальної підтримки Росії для використання в Україні. І ми дуже серйозно ставимося до цих запевнень. Ми маємо побоювання щодо окремих структур, які надають технології, технології подвійного призначення, які серед іншого можуть бути використані для безпілотників та озброєнь іншого роду для застосування в Україні. Ми ділилися побоюваннями щодо цього з Пекіном і очікуємо, що вони зроблять те, що можуть, щоб цього не відбувалося».

Примітно, що 31 липня міністерство торгівлі КНР оголосило про запровадження з 1 вересня обмежень на експорт деяких видів двигунів для БПЛА, лазерів, комунікаційного обладнання та системи боротьби із дронами. Згідно з новим порядком, для продажу цієї групи товарів за кордон китайським експортерам потрібно буде щоразу отримувати дозвіл міністерства торгівлі КНР. У відомстві зазначили, що посилений експортний контроль встановлюється з метою захисту національної безпеки та інтересів Китаю.

Головною подією у білорусько-китайських відносинах став візит до КНР 10 – 15 липня урядової делегації Білорусі на чолі з першим віце-прем’єром Миколою Снопковим. Основною метою візиту було проведення п’ятого засідання Білорусько-китайського міжурядового комітету щодо розширення економічного співробітництва з використанням наукомістких технологій та компетенцій, збільшення кількості спільних науково-технічних проектів та їх впровадження у виробництво тощо.