КИТАЙ ПЕРЕТВОРЮЄ ЦИФРОВИЙ НАГЛЯД НА ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ НАД ІНОЗЕМЦЯМИ: ЩО ПОКАЗАВ ВИТІК ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ БАЗИ ДАНИХ

2026-08-03

Нове розслідування The New York Times привернуло увагу до одного з найменш досліджених аспектів китайської системи цифрового контролю — масштабного моніторингу іноземних громадян. Випадково виявлена у відкритому доступі поліцейська база даних міста Чжанцзякоу показала, що китайські правоохоронні органи можуть акумулювати значні обсяги персональної інформації про іноземців, поєднуючи дані з державних реєстрів, систем відеоспостереження та інших цифрових сервісів. Сам по собі витік є лише окремим епізодом, однак він демонструє принцип роботи сучасної моделі цифрового нагляду, яку Китай вибудовував упродовж останнього десятиліття.

За інформацією The New York Times, дослідник кібербезпеки Марк Хофер виявив у відкритому доступі платформу під назвою «Платформа динамічного контролю закордонного персоналу», яка містила інформацію майже про 12 тисяч осіб. Серед них — іноземні громадяни, журналісти, жителі Гонконгу й Тайваню, а також особи, яких китайські органи безпеки віднесли до категорій підвищеної уваги. У базі були не лише паспортні дані та фотографії, а й інформація про поїздки, місця проживання, маршрути пересування, використання транспорту, окремі медичні записи та фіксація переміщень через мережу камер із функцією розпізнавання облич.

Найважливішим висновком розслідування є не сам факт існування подібної бази, а рівень інтеграції різних інформаційних систем. Китай поступово створив цифрову екосистему, у якій державні реєстри, міграційні служби, транспортна інфраструктура, лікарні, оператори окремих сервісів і системи відеоспостереження можуть працювати як єдине інформаційне середовище. Це дозволяє правоохоронним органам формувати практично безперервну картину пересування людини без необхідності вести традиційне фізичне спостереження.

Такий підхід є продовженням масштабної цифровізації системи громадської безпеки, яку Китай активно розвиває з середини 2010-х років. Державні програми Skynet (天网工程) та Sharp Eyes (雪亮工程) передбачають інтеграцію мільйонів камер відеоспостереження, систем штучного інтелекту та алгоритмів розпізнавання облич у єдину мережу моніторингу. Первинно ці проєкти позиціонувалися як інструмент боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки, однак поступово їхні можливості почали використовуватися значно ширше — для контролю соціальної активності, управління міграційними процесами та аналізу поведінки окремих категорій населення.

Особливу увагу привертає те, що система поширюється не лише на громадян Китаю. Витік свідчить про прагнення держави формувати окремі цифрові профілі іноземців, які перебувають на території країни. Для міжнародного бізнесу це означає, що відрядження, участь у виставках, ділові зустрічі чи робота представництв іноземних компаній потенційно можуть залишати значно більший цифровий слід, ніж це прийнято у більшості інших держав.

Водночас сам витік даних демонструє й іншу проблему.ку експертів із кібербезпеки, швидке розширення цифрової інфраструктури створює додаткові ризики для захисту персональної інформації. Чим більше державних платформ інтегруються між собою, тим більше потенційних точок доступу можуть виникати через помилки налаштування, людський фактор або недостатній рівень кіберзахисту. Таким чином, система, покликана забезпечити максимальний контроль, сама стає джерелом нових інформаційних ризиків.

Для міжнародної спільноти ця історія має значення не лише як приклад чергового витоку персональних даних. Вона демонструє, що Китай продовжує розвивати власну модель цифрового управління, де великі масиви даних, штучний інтелект і технології розпізнавання облич стають невід’ємною частиною державної системи безпеки. Це створює нові виклики для дипломатів, журналістів, міжнародних компаній і туристів, які працюють або подорожують до КНР, а також посилює глобальну дискусію щодо балансу між національною безпекою, технологічним розвитком і правом людини на приватність.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: The New York Times