ЯК ЧЖАНЦЗЯН СТАВ НАУКОВИМ МІСТОМ? ВІДПОВІДЬ КРИЄТЬСЯ В КОМПАНІЯХ, ЯКІ ТУТ ВКОРЕНИЛИСЯ

2026-08-03

Шанхай, 28 липня. 28 липня 2026 року виповнюється 34 роки від початку розвитку та будівництва Шанхайського наукового містечка Чжанцзян.

«Три роки тому ми дозволили роботу безперервно навчатися в симуляторі. Коли параметри його нейронної мережі були завантажені у фізичне тіло, і він вперше почав ходити як людина, ми зрозуміли, що настала нова ера», — заявив в інтерв’ю The Paper засновник і генеральний директор Fourier Intelligence Technology Гу Цзе.

За його словами, розвиток технологій втіленого інтелекту сьогодні відбувається настільки швидко, що за один рік галузь проходить шлях, який раніше займав три роки.

Оскільки компанія працює в Чжанцзяні вже понад десять років, її розвиток відображає еволюцію самого наукового містечка. За даними Шанхайського управління з будівництва науково-технологічного містечка Чжанцзян, район уже сформував потужну основу для розвитку індустрії втіленого інтелекту. Тут зосереджено майже 180 підприємств, пов’язаних із цією галуззю, а охоплення основних секторів виробничого ланцюга перевищує 70%, що наближає екосистему до повного циклу розробки та виробництва.

«ОДНЕ ПОРОДЖУЄ ДВОХ, ДВА ПОРОДЖУЮТЬ ТРЬОХ, ТРИ ПОРОДЖУЮТЬ УСЕ»

30 липня 2015 року в Чжанцзяні була заснована компанія Shanghai Fourier Intelligence Technology Co., Ltd.

«Протягом багатьох років ми перебували на перетині фундаментальних досліджень, трансформації застосувань та промислового вибуху», — зазначив Гу Цзе.

Він порівняв розвиток компанії з принципом: «одне породжує двох, два породжують трьох, а три породжують усе».

Сьогодні роботи Fourier вже досягли третього покоління, а продукція компанії постачається більш ніж до 40 країн і регіонів світу.

За словами керівника компанії, Fourier створила спільні лабораторії з університетами та науково-дослідними установами.

«Вони роблять величезні інвестиції у фундаментальні дослідження та відкривають нові напрями розвитку. Коли відбуваються прориви, ми поєднуємо їх із нашими прикладними технологіями, щоб завершити трансформацію наукових результатів від 0 до 1», — пояснив він.

Гу Цзе порівняв дослідницькі установи з маяками.

«Вони визначають напрям розвитку технологій та готують таланти. Але щоб світло маяка перетворилося на реальні продукти, потрібні підприємства, здатні здійснити технологічну трансформацію».

Він навів приклади технологій, без яких неможливий розвиток сучасної робототехніки: нові матеріали, електронна шкіра, системи машинного зору, математичні моделі, алгоритми штучного інтелекту та високоефективні електродвигуни.

«Технологічні дослідження рухають усю платформу розробок, дозволяючи перетворювати прототипи на продукти, продукти — на комерційні товари, а зрештою створювати повноцінний промисловий ланцюг», — зазначив він.

У 2023 році компанія представила першого гуманоїдного робота GR1.

Через три роки його змінив GR3.

«Він став легшим, отримав більшу вантажопідйомність, вищу гнучкість і краще інтегрується з великими мовними моделями. Якщо попередні покоління працювали за традиційними алгоритмами, то тепер робот керується моделями штучного інтелекту. Він здатний виконувати дії, має мовні та візуальні можливості сприйняття і значно ефективніше взаємодіє з користувачами», — розповів Гу Цзе.

За його словами, швидкий розвиток штучного інтелекту протягом останніх двох років відкрив нові перспективи для індустрії втіленого інтелекту.

Fourier співпрацює з провідними китайськими науковими установами та виробниками технологій інтерфейсу «мозок — комп’ютер», створюючи спільну екосистему.

«Ми хочемо сформувати еталонний набір даних мозкових хвиль здорових людей, який у майбутньому використовуватиметься для діагностики та лікування пацієнтів. Поєднання даних мозкової активності та взаємодії роботів дозволить великим моделям визначати наміри людини — наприклад, яку частину тіла вона хоче рухати або який рух має виконати».

Як приклад він навів ситуацію, коли пацієнт прагне підняти ліву руку чи взяти пляшку води.

Система аналізує сигнали мозку, визначає намір і передає команду роботизованому екзоскелету або гуманоїдному роботу.

«Це перетворить реабілітацію з пасивного процесу на активний. Людина хоче рухатися, але фізично не може, тому робот допомагає виконати дію. Саме тут ми бачимо величезний потенціал розвитку галузі», — зазначив він.

«У ШАНХАЇ Є ВСІ МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ»

Від наздоганяючого розвитку до світового лідерства — саме так Гу Цзе описує шлях як власної компанії, так і наукового містечка Чжанцзян.

Він багато років займається підприємництвом у робототехнічній долині Чжанцзяна.

«Кілька років тому тут було лише кілька компаній. Потім їх стали десятки. Згодом — сотні. У майбутньому їх буде ще більше. Тут уже сформувався потужний промисловий кластер, який значною мірою розвиває молоде покоління підприємців».

Говорячи про конкурентні переваги Шанхаю, він підкреслив універсальність міста.

«У Шанхаї є всі можливі сценарії застосування — від промисловості до торгівлі та сфери послуг. Тут можна знайти практично будь-яке середовище для тестування нових технологій. Крім того, місто є міжнародним транспортним і діловим хабом. Багато іноземних клієнтів розглядають саме Шанхай як першу точку входу на китайський ринок. Велика кількість транснаціональних компаній та підприємств з іноземним капіталом уже створили тут потужну основу, що позитивно впливає й на розвиток інших регіонів країни. Це унікальна перевага Шанхаю».

За інформацією Шанхайського управління з будівництва науково-технологічного містечка Чжанцзян, кластер уже об’єднав майже 180 підприємств, пов’язаних із втіленим інтелектом, серед яких майже 100 компаній працюють безпосередньо в робототехнічній долині.

Обсяг виробництва робототехнічної галузі досяг приблизно 13 млрд юанів, що на 14% більше, ніж роком раніше.

Чжанцзян уже забезпечує понад 70% необхідних виробничих компонентів для повного ланцюга створення роботів — від ключових деталей і моделей штучного інтелекту до систем керування, мультимодальних наборів даних, серійного виробництва та інтеграції готових систем.

Для підтримки розвитку галузі влада Шанхаю створює комплексну сервісну інфраструктуру.

Місто та район спільно розгортають систему з дев’яти функціональних платформ, які включають чотири основні центри розвитку — навчання і тестування, пілотне виробництво, трансформацію наукових розробок та масштабне виробництво — а також п’ять платформ підтримки: фінансові послуги, оренду роботів, обробку корпусів, забезпечення обчислювальними ресурсами та розвиток ланцюгів постачання.

Їхня головна мета — зменшити витрати на інновації, прискорити взаємодію між підприємствами та скоротити шлях від створення прототипу до серійного виробництва.

Під час спеціальної пресконференції, присвяченої старту 15-ї п’ятирічки, що відбулася у травні 2026 року, влада Шанхаю заявила про намір до завершення програми забезпечити використання 100 тисяч гуманоїдних роботів на промислових підприємствах та довести рівень застосування інтелектуальних роботів на великих виробництвах до понад 80%.

Гу Цзе переконаний, що потенціал галузі ще далеко не вичерпаний.

«Попереду залишається величезний простір для розвитку. Якщо ми й надалі будемо інвестувати у фундаментальні дослідження, технологічні інновації та орієнтуватися на реальні потреби користувачів, наші роботи зможуть досягти ще більшого».

Джерело: The Paper.