- ГОЛОВНА
- ПРО НАС
- ЧЛЕНСТВО АУКС
- ДІЯЛЬНІСТЬ
- ПОСЛУГИ
- Візи до Китаю: допомога та супровід
- Перекази з Китаю в Україну
- Морські перевезення
- Залізничні перевезення
- Автомобільні перевезення
- Авіадоставка вантажів 3-20 днів
- Експрес доставка Китай — Україна
- Експрес доставка Україна — Китай
- Товари в КНР: допомога в закупівлі
- Брокерські послуги
- Сувенірна продукція (оптові партії)
- Бізнес — поїздки
- Виставки: участь та відвідування
- НОВИНИ
- ОГЛЯДАЧ
- ПОСИЛАННЯ
- КОНТАКТИ
- МАПА САЙТУ
- ФІНАНСОВА АНАЛІТИКА
Оглядач / Інтерв'ю та коментарі
Інтерв’ю заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислави Рутицької
2016-05-14
— Розкажіть, будь ласка, що вплинуло на ваш вибір працювати саме в аграрному секторі? З чого все почалося?
— Я в аграрному секторі працюю достатньо давно. Перші проекти були спільними з однією інвестиційною компанією, яка дуже цікавилась аграрним сектором. Потім з 2009 року була робота вже безпосередньо в аграрному бізнесі. На посаді заступника міністра я працюю півтора роки.
Чому агросектор? Ви знаєте, напевно це була та сфера, яку я завжди дуже сильно любила та маю й фактор родини. Мій прадід очолював достатньо великий аграрний ВУЗ, так що всі ми були в родині виховані так, щоб любити землю. Це сфера, в якій ти створюєш, бачиш результат: це і садівництво, і квіти, і тварини. Для мене це було найближче до душі.
— Які основні напрямки вашої діяльності на сьогоднішній день?
— В міністерстві я відповідаю за декілька напрямків. Це гармонізація нашого законодавства відповідно до європейських вимог, а також за напрям, який пов’язаний з зовнішньоекономічною діяльністю. Це ті питання, які стосуються експорту, імпорту, отримання дозволів, відкриття ринків. Це не тільки Європа, це весь світ. Сюди входять спільні програми міжнародної співпраці, а також робота, яка стосується всіх донорів, або міжнародних фінансових інституцій. Ще я відповідаю за співпрацю з асоціаціями, за питання, які пов’язані з деякими окремими важливими проектами. Наприклад, проекти аграрних розписок, аграрне страхування. Це також дуже великий та дуже амбітний проект зрошення. Крім цього, це проекти, які пов’язані з залученням великих кредитних ресурсів, або великої кредитної підтримки від інших країн чи міжнародних фінансових інституцій.
— На сьогодні який проект «найгарячіший»?
— Ми нещодавно завершили проект оформлення кредитної угоди з Європейським інвестиційним банком. Переговори тривали достатньо довго. Ми працювали над угодою з березня 2015 року і перед новим роком вона була підписана. Мова йде про 400 млн євро від європейського інвестиційного банку для підтримки малого і середнього бізнесу. Найбільше це стосується тих, хто займається зерновими, олійними, і, також, частина коштів йде на розвиток та модернізацію рибного господарства. На разі ми чекаємо коли Верховна Рада внесе цю угоду до порядку денного задля того, щоб відбулась ратифікація і аграрії змогли отримати кошти для розвитку.
— А як щодо тваринництва, молочних ферм?
— Ми зараз хочемо з Європейським інвестиційним банком розпочати співпрацю, яка б стосувалися підтримки тваринництва, садівництва багаторічних насаджень і тепличного господарства. Це те, що вкрай необхідно розвивати Україні сьогодні.
— Як ви оцінюєте інвестиційний клімат України?
— Ну звісно треба вказати, що найбільше інвестора цікавить захищеність його вкладень. При чому він має розуміти ситуацію для того, щоб інвестувати “в довгу”. В цьому плані, звісно, за останній рік були позитивні зрушення. Я говорю про дерегуляцію, про спрощення ведення бізнесу. Але з іншого боку необхідно також розуміти, що для напливу інвестицій наші фінансові і кредитні інституції мають дуже якісно працювати. Крім того не менш прозоро і якісно мають працювати судова і фіскальна системи.
— Які перспективи щодо залучення міжнародних інвесторів?
— Міжнародні інвестори достатньо зацікавлені нашою країною. Але знову ж таки, хочу сказати, що на сьогоднішній момент з азійськими країнами ми обговорюємо здебільшого дуже великі агрологістичні проекти. Це проекти, які пов’язані з логістичними центрами, системою побудови якісних сховищ по зберіганню. У нас є зацікавленість країн в тому, щоб робити проекти на рівні G2G, government-to-government, які пов’язані з портовою логістикою.
— Взагалі, як сприймають нас за кордоном?
— Нас, як країну, сприймають дуже добре. В Україні постійно відмічають потенціал і вже наявні результати, яких було досягнуто останнім часом в агросекторі. Ми можемо експортувати в 190 країн і активно працюємо над розбудовою експортних можливостей. З іншого боку, на жаль, існують перестороги, які пов’язані з рівнем корупції, непрозорістю, відсутністю ефективних судових рішень. Це стримує надходження довготривалих інвестицій в великому обсязі.
Звісно ми дуже радіємо, коли інвестори, які вже достатньо довго тут ведуть бізнес, розуміють наскільки він може бути цікавим і прибутковим і тому продовжують інвестувати, продовжують розширюватися. За минулий рік ви знаєте, що відбулись пропозиції, які стосувалися інвестицій в портові потужності, тут можна наводити такі компанії як Noble All Seeds чи Cargo. Або зараз є дуже цікавий проект із Азербайджаном. Ми також працюємо над проектом логістичного центру. Також мова йде про розширення насіннєвих ліній у компаній, що виробляють насіння, наприклад, КВС.
Ми дуже цінимо тих, хто, незважаючи на досить важкі економічні чи політичні обставини, все одно інвестує і розвиває своє виробництво. Адже це створює робочі місця, збільшує податкові надходження, формує бюджет країни.
— На початку року відбувся справжній прорив: 10 молочних компаній вийшли на ринки ЄС. Які перспективи в компаній, що отримали дозвіл на експорт?
— Ми вітаємо підприємства з тим, що вони отримали дозвіл. Це перемога нашої країни. Особливо якщо врахувати, що робота над цим велась не один рік. Молочна галузь має великі перспективи, які можуть стати реальністю завдяки реформуванню виробництва та дотриманню виробничих процедур. Крім того дозвіл експортування в європейські країни, сприяє тому, щоб можна було спокійно експортувати молочну продукцію в інші ринки, які були б дуже цікаві нашим виробникам. Це і ринки Азії, і ринки Африки.
— Тобто ви згодні з думкою, що це, перш за все, престиж для компаній і можливість вийти на інші ринки, а не ринок збуту?
— Компанії мають диверсифікувати ринки збуту. Переорієнтування ринків збуту є необхідною умовою для сучасної стратегії продажів. І європейський напрямок був одним з тих, який був цікавий нашим виробникам. Отримання дозволів було дуже очікуваним.
Але варто відзначити, що в нашій структурі експорту, по результатам 2015 року, приблизно половина – Азія, приблизно 30% – європейські країни, 15% – Африка й інші.
Слід зазначити що розуміння і консультація з виробниками, з асоціаціями, дають нам поштовх в тому розумінні, які ринки для них є цікавими. Плюс ми оцінюємо геополітичну і геоекономічну ситуацію, оцінюємо той попит який існує в цих країнах. Ми робимо аналіз структури імпорту, яка присутня в тих країнах і шукаємо де взаємозв’язок, де є ніші по якому можемо працювати. Будь-якому результату передує дуже великий обсяг роботи, який пов’язаний з документами і узгодженнями. Після цього вже відбувається домовленість між країнами, про відкриття тих чи інших позицій.
— Якщо говорити про обсяг квот для експортерів молочної продукції в ЄС. Чи вистачить цього обсягу на 10 компаній експортерів?
— Ми маємо 8 тисяч тон на експорт молока, вершків, згущеного молока та йогуртів, 1.5 тисяч тон вершкового масла, і стільки ж сухого молока. Ще 2 тисячі тон – це продукція з обробленого молока. А також 200 тон та 250 обробленої продукції з вершків і молока відповідно. Чи багато це чи мало, пропоную проаналізувати в кінці року. Бо зараз експорт до ЄС ще не розпочався і квоти не заповнені. Щодо Європейських країн, які зацікавлені в європейській молочці – то впевнена, кожна країна буде рада бачити на своїх полицях в магазинах якісне та смачне українське молоко. Прикладом є, таж Польща – третя в списку країн, які найбільше імпортують українські молокопродукти.
— Які перспективи на світовому ринку для українських молочників?
— 2015 рік можна назвати одним з найактивніших стосовно роботи з українськими молочниками. Це і доступ до європейського ринку, і відкриття ринку КНР. Нагадаю, що дозвіл на експорт отримали 18 компаній. Мінагрополітики продовжує роботу, щоб максимально розширити цей список. Був поновлений експорт до Казахстану і Вірменії. До речі, саме Казахстан став першим, у списку країн, які мають найбільшу частку в експорті молока та молокопродуктів. За ним одразу йде Молдова та Польща. Також зараз йде робота над можливістю експорту до Об’єднаних Арабських Еміратів.
Довідка
Країни, які мають найбільшу частку в експорті молока та молокопродуктів за 2015 рік
- Казахстан – 11,% ( 20387 $)
- Молдова – 9% (16416 $)
- Польща – 8% ( 14585 $)
- РФ – 6% (10970 $)
- Грузія – 5,9% (10867 $)
- Бангладеш – 5,2 % (9609 $)
- Єгипет – 5 % (9156 $)
- Азербайджан – 4,8 % (8765$)
- Туркменістан – 3,7 % (6752 $)
- Вірменія – 3,6% (6615$)
— Які продукти ми можемо запропонувати на ринок КНР?
— Зараз Китай стає одним з основних торгових партнерів України в сфері АПК. В Піднебесну було відправлено продукції на $1,2 млрд. Це видається фантастичною цифрою, якщо врахувати, що в 2011 ми поставляли в 12 разів менше. В минулому році ми значно збільшили туди поставки олії та зернових. Також збільшується експорт вина, соків, сирів і йогуртів та інших продуктів. Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю! Також для китайських виробників цікавий соняшниковий шрот, що використовується для виготовлення кормів. І хочу сказати, що у найближчий час ринок соняшникового шроту Китаю може відкритись для українських компаній.
— Ваша оцінка Шовковому шляху?
— Це надзвичайно важливий транспортний коридор. Якщо раніше ми постачали через РФ, то тепер, ви знаєте, шлях іде через два моря, Чорне і Каспійське. Це система з паромів і залізниці маршрутом Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан – Китай. Для агровиробників є перспектива не тільки продажів в кінцеву точку, а й по всьому шляху, в ті країни, які ми відкрили для експорту. Тобто це розумне використання логістичної можливості – розвантажувати товари ще й в тих країнах, які знаходяться на шляху до Китаю.
Перевезення вантажу цим маршрутом складає десь 10-12 діб, а в перспективі цей термін можна скоротити до 9 днів. Також існують проекти продовження «шовкового шляху». По-перше, йде робота над створенням шляху, який би з’єднав Чорне з Балтійським морем. Україна може стати транзитним хабом, який зєднає не тільки Захід і Схід, але й Південь і Північ. Дуже цікава в цьому плані співпраця, наприклад, з Іраном, ринок якого ми хотіли б відкрити в цьому році. Загалом же Шовковий шлях надасть можливість Україні стати європейським транспортно-логістичним хабом, а Казахстан стане азійським хабом.
— І останнє питання. Зараз протести фермерів по всій Європі, саме молочники в багатьох країнах. Чи не зумовить це зняття санкцій з Росії, тому що вони потребують відкрити російський ринок знову.
— Справа в тому, що рішення будь-яких країн по цьому питанню буде геополітичним. І питання захисту внутрішнього ринку чи нарощування експортних потужностей буде розглядатися в комплексі з геополітичними рішеннями. Я абсолютно певна, що питання, які стосуються санкцій – це в основному політичні питання, які пов’язані з стосунками між країнами, пов’язані світовою фінансовою ситуацією… Тому я абсолютно впевнена, що кожна країна і кожен уряд країни буде брати до уваги ситуацію на карті світу в цілому.
— Бажаємо Вам успіхів і дуже вдячні за розмову!
“The DairyNews”
Дизайн сайту
© 2008-2024 "Асоціація Українсько-Китайського співробітництва"
Напишіть відгук