ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Довгі розмови в Пекіні. Про що говорив Блінкен із вищим керівництвом Китаю і в якому контексті звучало слово «Україна»

2023-06-22

«Це не означає, що вони вирішать усі проблеми, але принаймні вони розмовляють», — так говорить Ендрю Латем, американський експерт з міжнародних відносин, про перемовини із вищими керівниками Китаю, які провів у Пекіні 18 і 19 червня держсекретар США Ентоні Блінкен. Останній став першим главою американської дипломатії, який відвідав Пекін з 2018 року. Ця подія привернула особливу увагу світової громадськості, адже відносини двох країн наразі перебувають на найнижчому рівні за останні десятиліття. Про це повідомляє NV.

Серед питань, що викликають тертя між двома найбільшими економіками світу, — змагання за вплив у індо-тихоокеанському регіоні, мілітаризація Південно-Китайського моря, Тайвань, взаємні торгові обмеження, права людини в материковому Китаї та Гонконзі, глобальне розширення китайської інфраструктури стеження, а також відмова Пекіна засудити війну Росії проти України.

Напередодні візиту обидві сторони дали зрозуміти, що не очікують від нього якихось суттєвих проривів та бачать своїм завданням, перш за все, укріпити канали комунікації та стабілізувати відносини. Втім, сам факт того, що представники США та Китаю провели зустріч на такому високому рівні – це вже прорив, вважає Латем, який є професором міжнародних відносин і політичної теорії в Коледжі Макалестер, штат Міннесота.

«Це потенційно відкриває вікно для більшої співпраці в майбутньому, — говорить Латем про візит Блінкена. — Це означає, що коли виникнуть конфлікти (а вони виникнуть, адже це дві великі супердержави і вони періодично стикатимуться лобами), президент Байден зможе взяти слухавку і зателефонувати президенту Сі».

Як сподіваються спостерігачі, відвідини Блінкена Пекіну стануть початком нового раунду візитів високопосадовців США та Китаю й невдовзі сприятимуть зустрічі Сі та Байдена — наприклад, на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), що пройде в листопаді у Сан-Франциско. Налагоджені нині прямі контакти допоможуть залагодити низку технічних і комерційних питань, підготувавши ґрунт для очікуваної участі в саміті китайського лідера.

Протягом двох днів у Пекіні Блінкен провів кілька важливих зустрічей. У неділю, 18 червня, він понад сім годин спілкувався із главою МЗС Цінь Ганом, який у минулому був послом Китаю в США і якого держсекретар знає особисто, зауважує Лоуренс Рірдон, професор політології та координатор азійських досліджень в Університеті Нью-Гемпшира. Серед іншого вони обговорили перспективи візитів до Пекіна міністра фінансів США Джанет Єллен та міністра торгівлі США Джини Раймондо, а головне — відновили робочі відносини, що у майбутньому дозволить створювати міжурядові комітети чи подібні утворення для обговорення різних проблем, формулює дослідник. До того ж, сам Цінь Ган прийняв запрошення Блінкена відвідати Вашингтон.

Наступного дня, в понеділок, держсекретар провів переговори із топдипломатом Китаю Ван Ї та зустрівся із главою Китаю Сі Цзіньпіном. «Обидві сторони погодилися виконувати спільні домовленості, яких ми з президентом Байденом досягли на Балі», — цитують Сі китайські ЗМІ.

Нагадаємо, в листопаді 2022 року президент США та його китайський колега провели тригодинну зустріч напередодні щорічного саміту Великої двадцятки та домовилися вжити більш конкретних дій задля покращення комунікації.

Загалом, в рамках візиту Блінкена сторони досягли домовленостей у таких питаннях як збільшення кількості рейсів між двома країнами та співпраця в боротьбі із фентаніловою проблемою в США (яку повʼязують із китайським експортом хімічних компонентів цього синтетичного опіоїда), підсумовує Латем. Проте жодної з великих проблем так і не торкнулися.

«Вони не говорили про Тайвань, не створили гарячу лінію між військовими, чого дуже хотілося б Сполученим Штатам, зважаючи на зростаючу кількість інцидентів навколо Тайваню та Південно-Китайського моря, — перелічує експерт. — Вони не говорили про права людини, про крадіжки інтелектуальної власності чи інші важливі речі».

На думку Латема, серед тем, що обговорювалися, навряд чи була й війна в Україні. Адже це предмет розбрату: Китай купує російську нафту, будує трубопроводи, постачає Росії нехай не летальну зброю, але товари, які Москва використовує у війні проти України, і це викликає невдоволення США. А якщо головним завданням візиту було відновити діалог, відкрити лінії комунікації, то останнє, що хотіли б робити сторони, це говорити про Україну чи Тайвань, чи будь-які з тих великих проблем, щодо яких у них немає згоди, підсумовує Латем. Адже це зірвало б усю розмову.

Втім, Рірдон має іншу думку. Ми точно не знаємо, але можемо припустити, що тема війни піднімалася, адже сім годин переговорів із Цінь Ганом навряд чи вкладаються у запланований таймінг, розмірковує він. До того ж, відбулися зустрічі з Ван Ї та Сі Цзіньпінем, і це наштовхує на думку, що йшлося про щось суттєве. Це не означає, що високопосадовці дискутували, щодо своїх позицій, але вони їх заявили, вважає політолог.

При цьому, однією з передумов кращого діалогу, на його думку, було те, що Сі вів переговори із дещо слабшої позиції через проблеми в китайській економіці. Так, останнім часом Пекіну доводиться рятувати цілі збанкрутілі провінції, іноземні інвестори переорієнтовуються на Індію та Вʼєтнам, триває ініційована Трампом торговельна війна. До того ж чимало країн (як-от Замбія, Шрі-Ланка та інші), що отримали від Китая багатомільярдні інвестиції в інфраструктуру в рамках ініціативи Один пояс, один шлях, не здатні повертати Пекіну гроші.

У питанні ж війни в Україні Китай претендує на роль миротворця, але всім його мирним ініціативам притаманний пропутінський підхід, констатує Рірдон. Чи це зміниться? Якщо внутрішня боротьба між групою Вагнера та російськими військовими посилиться, якщо російські партизани активніше атакуватимуть територію РФ, ситуація ставатиме менш стабільною, а Путін — більш слабким, китайці можуть переглянути свою позицію, вважає експерт. Але на даний момент Пекін навряд чи захоче порушувати статус-кво.

«Китайсько-російські відносини погіршаться, якщо Росія стане слабшою», — формулює Рірдон.

На думку дослідника, наразі Путін залишається для Сі «корисним ідіотом» і той продовжить просувати свої інтереси, знаючи, що зараз можна отримати більше, адже Росії потрібен Китай. Продовжаться й поставки компонентів для російських та іранських дронів, а от від прямої військової допомоги Пекін утримуватиметься. Позиція Китаю — практична і прагматична, підкреслює Рірдон.

«Якщо у Пекіні зрозуміють, що в їхніх інтересах підтримувати Україну, вони це зроблять», — переконаний він.