Блогер Stormzhang про напівголодне життя в локдаунному Шанхаї

2022-04-13

З кінця березня Шанхай переживає сильний спалах заражень Covid-19. Сплеск захворюваності на штам «Омікрон» та загальноміський локдаун став тестом не на стійкість системи охорони здоров’я, а на людяність. З Шанхаю приходили звістки про розлучення хворих дітей з батьками та вбивства домашніх тварин хворих на коронавірус господарів. Найбільш гостра ситуація склалася із забезпеченням мешканців продуктами харчування.

Багато мешканців сидять у своїх будинках уже майже місяць. Офіційно працюють на доставку продуктів лише кілька платформ, і вони не справляються з запитами 25-мільйонного мегаполіса. Для багатьох виходом стали групові оптові закупівлі, але і вони викликають нарікання. Досить малі безкоштовні пайки приносять не регулярно. Блогери та прості городяни стали закликати співвітчизників звернути увагу на проблему з продуктами в Шанхаї, але влада почала видаляти публікації з інтернету. Зникають із загального доступу навіть матеріали про видалення подібних нотаток. Джерело ЭКД представляє переклад статті блогера Stormzhang про напівголодне життя в локдауному Шанхаї. Вона вийшла 8 квітня, зібрала мільйони переглядів, і того ж дня її заблокували:

«Мене звуть Stormzhang, я Weibo-блогер із шанхайського району Пудун. Ось уже 22-й день я на карантині у своєму житловому комплексі. У цій статті хочу розповісти читачам, як виживають шанхайці під час цього спалаху Covid-19, і попросити вас про допомогу.

На сьогодні (8 квітня – ред.) ситуація з коронавірусом у Шанхаї така: виявлено 824 місцеві випадки зараження, ще 20 398 випадків віднесли до безсимптомних. Сумарна кількість тих, хто заразився, перевищила 100 тис. — це більше, ніж було зареєстровано в Ухані на початку пандемії Covid-19.

У мене немає ні повноважень, ні бажання розбиратися в причинах цього спалаху епідемії в Шанхаї або шукати винних. Все, про що мені хотілося б розповісти — про базове побутове забезпечення в Шанхаї. Це проблема, яку ми не можемо ігнорувати.

Думаю, вам неодноразово траплялися кадри, як шанхайці виборюють овочі в магазинах. Дехто й сам почав їх вирощувати. Для багатьох це здасться веселою замальовкою з міста на карантині, але люди не усвідомлюють серйозності ситуації.

Мої спостереження, спостереження друзів та зібрана в інтернеті інформація показує іншу реальність. У мережі можна побачити чимало постів із проханнями про допомогу, зміст яких найчастіше зводиться до матеріального.

У відповідь мені можуть заперечувати: а чи не відправляли з усієї країни до Шанхаю продукти та інші гуманітарні вантажі? Так, гумдопомогу з усіх куточків країни і справді направили до Шанхаю. За підтримку шанхайців та зусилля зі збору матеріальної допомоги варто подякувати місцевому уряду та владі інших регіонів.

Попри колосальні зусилля, обсяг продовольчої допомоги недостатній. За 22 дні домашньої ізоляції я лише тричі отримував продуктові кошики від будинкового комітету нашого житлового комплексу. Такого набору продуктів вистачає лише на дві доби – це крапля у морі.

Деякі читачі й у такому разі можуть зазначити інше явище. В окремих районах Шанхаю керівництво житлових комплексів непогано забезпечує продуктами зачинених у квартирах мешканців. Так, це відповідає дійсності. Через різницю у рівні управлінських можливостей будинкових комітетів може відрізнятися і якість постачання продуктів харчування. Водночас у деяких районах мешканці одержують на руки обмежену кількість продуктів. Інші люди взагалі сидять з порожніми руками протягом усього локдауну.

Хтось може не повірити в те, що я говорю. Якби я сам цього не випробував, то не став би ставити вам зустрічне запитання. Скажіть на милість, як так відбувається, що 2022 року жителі мегаполісу світового значення не можуть купити продуктів і нормально поїсти? Я сам не можу повірити в це, але така ситуація справді розгортається, і я цьому свідок.

Зараз мені здається, що ситуація із забезпеченням жителів Шанхаю продуктами по-справжньому катастрофічна і її не можна ігнорувати.

Повідомлення про припинення доставки продуктів через карантинні обмеження в сервісах Dingdong та Meituan. Скріншот: weibo.com/zhangqi8

Ми всі спостерігаємо за статистикою з коронавірусу. І всім ясно, що пік цього спалаху поки не настав, він триватиме ще досить тривалий час. Але проблему виживання мешканців зачиненого на карантин Шанхаю народ помітить лише тоді, коли у місцевих сімей не залишиться й хлібної крихти у домі. Тоді буде пізно. Якщо відбудеться гуманітарна катастрофа і в міжнародному мегаполісі від голоду загинуть люди, світова спільнота підніме нас на сміх.

Я простий трудяга із Шанхаю, і нинішня проблема, як на мене — серйозна. Борючись із поширенням епідемії, не можна забувати про забезпечення базових потреб городян. Я веду блог на платформі Weibo, і я не маю інших можливостей вплинути на ситуацію, крім як висловитися. Неважливо, чи видалять цю статтю чи ні, я в будь-якому випадку висловлюся. Висловлюся за себе та за інших жителів Шанхаю, попрошу допомоги у народів усього світу.

Ситуація ще не увійшла в критичну стадію. Сподіваюся, що поки ми маємо час виправити становище, співвітчизники звернуть увагу на складнощі, з якими стикаються шанхайці. Також розраховую, що стаття максимально широко пошириться і її побачать люди і відповідні відомства, в чиїх силах вирішити проблему. Вірю, що завтра будь-який шанхаєць зможе без проблем купити собі продуктів та поласувати м’ясом».

Переклад статті з китайської мови підготував Андрій Дагаєв.