Міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба дав інтерв’ю BBC News Україна, в якому поділився подробицями про те, як втілюється його мрія про “відкриття Азії”.

“Безвізу ніщо не загрожує”

— Саміт Україна-ЄС – одна з найважливіших подій жовтня. Які суперечливі питання розглядатимуть і підписання яких угод варто очікувати?

— Є перелік угод, які будуть підписані, спрямовані на підтримку ЄС реформ в Україні.

По суті питання будуть крутитися довкола трьох пунктів. Пункт №1 – виконання Угоди про асоціацію, яка передбачає поступову інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС, тобто, яким чином ми будемо рухатися далі цим шляхом.

Друге питання стосуватиметься реформ і трансформацій, які відбуваються в Україні та як ми взаємодіємо з цих питань з ЄС. Третє питання, безумовно, про російську агресію, в Криму і на Донбасі, взаємодія з нашими партнерами на цьому треку.

“Всі країни взаємодіють з Китаєм”

— Як бути Україні в умовах, коли США – найважливіший партнер з оборонних та фінансових питань, а Китай — найважливіший партнер у торгівлі, і відносини цих двох країн погіршуються?

—  Я втомився від цієї постійної віктимізації України. Звідки взагалі ця ментальність? Всі країни взаємодіють з Китаєм. Економіка США і Китаю так глибоко пов’язані, що далі вже немає куди. При цьому ці країни чудово конфронтують, з’ясовують стосунки і займаються стримуванням одна одної у світі.

Деякі країни, які висловлюють занепокоєння щодо можливого зближення України з Китаєм самі при цьому абсолютно спокійно торгують з Китаєм. Європейський Союз торгує і розвиває стосунки з Китаєм. У нас все завжди перевертається – і починається “А от як же ми, затиснуті між двома гігантами, що ми будемо робити?”

Давайте змінимо всю цю оптику. В цьому є мистецтво дипломатії, щоб дружити з усіма, уникати пасток, заробляти гроші, захищати свою країну. І якщо хтось вважає, що рішення – це давайте не будемо мати жодних стосунків з Китаєм, щоб не сваритися зі США, то це – абсолютно примітивний погляд, який я категорично не поділяю.

Інша справа, що впадати в фінансову залежність від китайських грошей – це інша пастка, в яку не варто потрапляти. Ми будемо розвивати стосунки з Китаєм, але ми чітко розуміємо, де і наскільки глибоко в цих стосунках ми можемо зайти з точки зору наших національних інтересів.

Китай став торговельним партнером №1 України без жодних зусиль з боку Української держави…

— Якщо ж станеться якась погана подія, пов’язана з придушенням опозиційного руху в Китаї, і постане питання, на чий бік ставати…

— Ви могли повірити, що Україна займатиме таку позицію щодо Білорусі, яку вона зараз займає, перед президентськими виборами?

Мене питання того, що відбувається в Білорусі, турбують набагато більше, ніж питання, що відбувається у Китаї, тому що події в Білорусі мають прямий вплив на мою країну, а події в Китаї не мають прямого впливу.

— Тобто розгін демонстрацій в Білорусі та Гонконгу не є рівноцінним?

— Я завжди керуватимуся двома принципами – що ця країна означає для національних інтересів України, і друге – наскільки внутрішні події в цій державі становлять загрозу для безпеки моєї країни.

Що стосується глобальної концепції правозахисної дипломатії – де б в світі не порушили права людини, давайте зразу встанемо на їх захист, то до цього треба дорости. Ця дипломатія дуже дорога, коштовна, і треба бути дуже сильною економічно державою.

— Коли у серпні 2019 року приїжджав радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон, було озвучено принаймні побажання, щоб технології компанії “Мотор-Січ” не потрапили до рук китайській компанії, щоб не було крадіжки інтелектуальної власності. Зараз з’явилася інформація, що китайська компанія, яка хоче контролювати підприємство, може подати до міжнародного інвестиційного арбітражу, будуть вимагати компенсацію від України. Чи не настав час обговорювати це питання на рівні МЗС України та Китаю? Чи не стають відносини України та Китаю заручниками цієї ситуації з “Мотор-Січ”?

— Я вам відкрию дипломатичні лаштунки – з моменту мого призначення міністром питання “Мотор-Січ” жодного разу не виникало на порядку денному контактів різного рівня між Україною та Китаєм. Для України, для мене особисто, якщо чесно – головне – щоб “Мотор-Січ” розвивалася, щоб вона не втрачала робочі місця, а навпаки нарощувала, щоб ми могли збільшувати ринки збуту. Там є дійсно зовнішньополітичні аспекти цього питання, але Україна дбає лише про те, щоб “Мотор-Січ” розвивалася. Бо це підприємство – насправді “місто” в місті Запоріжжя. І ми повинні дбати про це “місто”, про цих людей, це платник податків.

Ви згадали Болтона, ну бачите, ми все ще там же – підприємство залишається не приватизованим іноземним інвестором. Будуть якісь судові процеси, юридичні – ми до цього, як міністерство стосунку не маємо, але держава дбає лише про те, щоб Мотор-Січ розвивалася, як економічно та соціально стабільний бізнес.

Історія з Мотор-Січчю нагадує мені фільм “Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся”. Головне, що не відбувається ніяких рішень, які б суттєво погіршували економічну або політичну ситуацію довкола “Мотор-Січі”.

В МЗС завершують підготовку нової стратегії щодо країн Азії і планують суттєво посилити посольства в регіоні фахівцями з економічних питань

Фото: mfa.gov.ua