aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Україна – Китай: інфраструктурний внесок до ініціативи «Один пояс, один шлях»

    2017-11-14

    Мінекономрозвитку України оприлюднило план дій України і Китайської Народної Республіки щодо реалізації ініціативи спільного будівництва «Економічного поясу шовкового шляху»  і «Морського шовкового шляху ХХІ століття». Українська і китайські сторони домовилися про сприяння будівництву портових терміналів, елеваторів для транспортування агропродукції та відповідних сховищ. Планується спільно створювати інфраструктурні об’єкти, такі як автомобільні і залізничні дороги, портову інфраструктуру, розвивати енергоефективне будівництво.

    Як повідомлялося раніше, Китайська Народна Республіка передбачила $7 млрд. для співпраці з Україною в рамках проектів у сфері торгівлі, інфраструктури, промисловості і цифрової економіки. У квітні 2017 року український уряд представив нове бачення подальшого розвитку галузі, що дозволяє модернізувати все транспортне господарство країни, реформувати систему внутрішніх і міжнародних пасажирських та вантажних перевезень. Однак вже зараз міжнародні експерти відмічають реальний прогрес у цих напрямах.

    Безумовними здобутками України та її партнерів у 2017 році фахівці вважають участь у будівництві нового Шовкового шляху. Зокрема:

    1. Залізничні маршрути. Тільки у 2016 році державна залізнична компанія «Укрзалізниця» перевезла понад 440 млн. пасажирів і 443 млн. тонн вантажів. Однак ці цифри не відповідають зростаючим потребам у вантажних і пасажирських перевезеннях. Щоб вирішити цю проблему,  розпочато переговори щодо створення спільних підприємств з Датунським електровозобудівним заводом (Китай) і американським General Electric. Окрім того, ПАТ «Укрзалізниця» приєдналася до Міжнародної асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут».

    В амбітних планах Пекіна – національна ініціатива новий Шовковий шлях. А це нові мультимодальні маршрути, які зв’яжуть Центральну і Східну Азію, Близький Схід і Європу. Вони дозволять країні-експортеру знайти нові і більш дешеві способи доставки своїх товарів до Європи. Аби скористатися вигідним залізничним сполученням і транзитом вантажів, ПАТ «Укрзалізниця» наразі вирішує проблеми подолання неякісного обслуговування, високих транзитних податків і повсюдної корупції. Певні кроки в цьому напрямі були зроблені, коли компанія перетворилася з державного агентства в державне публічне акціонерне товариство, і почала проводити комерційні операції. Голова правління Євген Кравцов планує запустити нову систему корпоративного управління в лютому 2018 р.

    2. Портова справа: реконструкція головного українського чорноморського порту «Южний». Україна прагне до створення нових маршрутів для експорту, а це – повне використання пропускної здатності чорноморських портів. Головна проблема морських портів України, наразі як і річкових, це застарілі технології та погана інфраструктура.

    Але зміни вже відбуваються. Порт «Южний» є одним з найбільших у Чорному морі. У 2015 році вантажообіг порту склав 47,4 метричної тонни, це 33% від частки ринку в Україні. Зараз він здійснює транзит, а також імпорт та експорт вантажів у співпраці з усіма провідними торговельними компаніями, зокрема китайські, американські та африканські. Порт має можливість розширитися і може збільшити свою пропускну здатність, оскільки знаходиться за межами міста. Це єдиний порт в Україні, здатний приймати найбільші суховантажні судна.

    У 2016 році пекінська компанія China Harbour Engineering Сompany (CHEC) почала роботи з поглиблення дна в порту «Южний». 28 грудня 2017 р. було повідомлено про завершення днопоглиблення акваторії терміналу Cargill в рамках проекту «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту Южний», реалізація якого забезпечить функціонування зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill і компанії MV Cargo. За документами проект повинен був закінчитися 31 березня. CHEC виконали роботу на три місяці раніше.

    MV Cargo здійснює будівництво зернового терміналу Cargill в порту «Южний»річною потужністю 5 млн. тонн. Потужність одночасного зберігання зерна складе 290 тис. тонн. Комплекс буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання на 80 тис. тонн. Добова потужність з прийому та розвантаження зерна з залізниці складе 9 тис. тонн. Загальна сума інвестицій – $150 млн. Термінал зможе забезпечити перевалку 10% зернових, вироблених в Україні.

    Коли у 2018 році роботи будуть завершені, «Южний» зможе пропускати глибоководні вантажні судна, і це зіграє на користь Україні – головному світовому експортерові соняшникової олії, одному з провідних світових експортерів зерна й цукру.

    Інші порти теж не позбавлені уваги інвесторів. У басейнах Чорного і Азовського морів і дельті Дунаю знаходиться ще 12 морських портів із загальним вантажообігом близько 230 млн. тонн на рік, але вони недостатньо розвинені і потребують серйозних інвестицій. Певні позитивні зрушення вже є.

    Маріупольський морпорт розташований в північно-західній частині Таганрозької затоки Азовського моря, в 14 милях від входу в затоку. Акваторія порту включає внутрішній і зовнішній рейди. Кількість вантажних причалів – 18, довжина вантажного причального фронту – 3,657 кілометра. За даними Адміністрації морських портів України, Маріупольський морпорт у 2016 році скоротив вантажообіг в порівнянні з 2015 роком на 15,4% – до 7,603 млн. т. Питома вага порту в вантажообігу морпортів країни склала 5,7% проти 6,2% у 2015 році.

    Будівництво перевантажувального комплексу внесено до плану розвитку порту до 2020 року і в інвестиційний план на 2018 рік. Проект передбачає будівництво 10 силосів для зберігання зерна ємністю по 5,7 тис. тонн, двох оперативних силосів по 500 тонн, прикордонної галереї, сировинної лабораторії, станції розвантаження автомобільного та залізничного транспорту. Завдяки терміналу, обсяг перевалки зернових в порту повинен вирости на 1 млн. тонн на рік і одночасно зможе зберігатися 57 тис. тонн вантажу.

    Загальна кошторисна вартість за проектом в цінах на жовтень 2017 року становить 467,385 млн. гривень, зокрема будівельних робіт – 168,728 млн. гривень, обладнання – 211 млн. гривень, інші витрати – 87,5 млн. гривень. Побудувати зерновий спецкомплекс планується за 15,5 місяців.

    Директор ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (ММТП) Олександр Олійник, коментуючи рішення уряду, повідомив: «Ми готові оголосити тендер на виконання будівельних робіт, вибрати підрядника і приступити безпосередньо до реалізації одного з найважливіших пунктів нашої програми з диверсифікації вантажопотоків».

    3. Пряме сполучення з Європою. Завершення першого етапу будівництва Бескидського тунелю, який в першій половині 2018 р. зв’яже Україну з Євросоюзом. Тунель матиме нову двохколійну залізницю між Україною та Європейським союзом і стане частиною П’ятого пан’європейського транспортного коридору, який забезпечить швидкий і безпечний шлях для транзиту прямих поїздів через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину, Україну і Росію.

    4. Розширення міжнародного авіасполучення. Все більше українських аеропортів пропонують міжнародні рейси. Міжнародний аеропорт «Вінниця» після реконструкції терміналу і злітно-посадочної смуги в 2016 р. потроїв обсяг пасажирських перевезень. Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» і Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» домоглися ще більших цифр, збільшивши пасажиропотік приблизно на 400% завдяки державній підтримці і популярним чартерним рейсам.

    Ознакою того, що українські авіаперевезення відновлюються є недавній запуск прямих рейсів Qatar Airways Київ – Доха – Київ, а також триваючі перемовини з іншими відомими лоукостерами. Експерти прогнозують збільшення числа європейських лоукостерів, адже жоден перевізник не упустить величезний потенціал країни після отримання безвізового режиму з ЄС.

    5. Судноплавний Дніпро. Головна водна артерія України – Дніпро – приєднається до європейської транспортної системи. Дніпро незабаром може стати судноплавним, що дозволить перевозити вантажі через Україну дешевше і швидше. Зараз річковий транспорт має частку менше 0,9% в транспортній системі через обміління річок і критично застарілої інфраструктури країни. Україна, Білорусь, Туреччина та Польща звертаються до Єврокомісії з проханням включити Дніпро в Транс’європейську транспортну мережу. Відновлення судноплавства на Дніпрі – один із пріоритетів нової Національної транспортної стратегії України – 2030.

    6. Ремонт, відновлення і будування автодоріг. Українські дороги – головний пріоритет на 2018 рік. Мережа автомобільних доріг з’єднує всі великі міста України і пов’язує країну з сусідніми державами. Загальна протяжність міжнародних автомагістралей перевищує 8,6 тис. км. Як вирахували фахівці, для повного відновлення доріг України потрібно витратити 250 млрд. грн. протягом п’яти років.

    В бюджеті на 2018 рік виділено на 25% більше коштів на ремонт і відновлення доріг, ніж минулого року. Крім того, підписав контракти на ремонт двох автомагістралей спільно з китайською компанією Xinjiang Communications Construction Group. У 2018 році на ремонт доріг планують витратити 40 млрд. грн. Обидві магістралі мають стратегічне значення: одна з них входить в транснаціональний коридор Gо Highway, друга – сполучає два найбільших міста країни: Київ і Харків. Реконструкція почнеться у 2018 році. Це не єдиний проект реконструкції доріг за участю іноземних інвесторів, але багато що ще належить зробити.

    За останні 6 років будівництво і реконструкція доріг за кошти державного бюджету здійснювалися в таких обсягах: 2010 рік – 68 км; 2011 – 98 км; 2012 – 13 км; 2013 – 5 км. З 2014 року реконструкція і будівництво за кошти державного бюджету не проводилися. Зараз пріоритетними напрямами для ремонту урядом названі такі дороги:

    Н-11 Дніпро-Миколаїв (2017-2018 рр.);

    М-15 Одеса-Рені (2017-2018 рр.);

    М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка (2017-2018 рр.);

    М-22 Полтава-Олександрія (2017-2018 рр.);

    Н-02 Львів-Тернопіль (2017 – 2018);

    М-03 Київ-Харків-Довжанський (2017-2018 рр.);

    Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв (2017-2018 рр.).

    За даними «Укравтодору», наразі 95% доріг в країні не відповідають нормативним вимогам.

    Автошляхи наших партнерів

    КНР також наполегливо працює над своїми автошляхами. Наприкінці 2017 року  Міністерство транспорту Китаю повідомило, що за п’ять років побудовано 530 000 км доріг. Зараз дорогами з твердим покриттям охоплено понад 96% всієї країни. Розвиток транспортної інфраструктури в Китаї набуває дуже стрімкий характер.

    Мережа з 10 головних транспортних коридорів (по п’ять з півночі на південь і зі сходу на захід країни) практично добудована. Вони дозволяють організувати швидкі перевезення за участю різних видів транспорту. Як раніше повідомив міністр транспорту КНР Лі Сяопен, за п’ять років вдалося побудувати або реконструювати 1,28 млн. км сільських доріг. Дорогами з твердим покриттям охоплені 99,2% селищ і 98,3% сіл, 99% селищ і 96% сіл обслуговуються громадськими автобусами, а рівень інтегрованості міських і сільських транспортних систем наблизився до 80%.

    Але стратегічне мислення китайців спонукає країну жити не лише сьогоденням. У вересні минулого року компанія Qilu Transportation Development Group завершила будівництво першого проекту дороги з сонячних панелей в місті Цзинань. Перша подібна дорога з’явилася в Турувр-о-Перш в Нормандії (Франція). Покриття може витримувати не тільки легковий транспорт, але і великовантажних. Хоча будівництво кілометрового відрізка обійшлося в $5,2 млн., влада Франції планує збільшити масштаб проекту і покрити сонячними панелями автотраси по всій країні.

    Під час будівництва у Піднебесній, яке тривало 10 місяців, дорогу оснастили 660 кв. м сонячних батарей. Зараз завершено етап будівництва другого проекту «сонячної дороги» на швидкісній автомагістралі Цзинань протяжністю 1,6 км. Дорожнє полотно складається з трьох шарів. Верхній шар являє собою «прозорий бетон», інноваційний матеріал, який має структурні властивості асфальту. Другий шар – самі сонячні панелі. Нижній шар складається з ізоляційних матеріалів, що захищають сонячні батареї від вологої землі знизу.

    Дорога буде досить міцною, щоб витримати навіть великі транспортні засоби, наприклад, вантажівки середнього розміру. Інженери проекту кажуть, що незабаром у них з’явиться можливість інтегрувати в дорожнє полотно функцію бездротової зарядки електромобілів, яка буде працювати прямо під час руху.

    Як бачимо, Україні є з ким і над чим попрацювати разом. Минулого року всі гілки влади доклали багато зусиль для наповнення українсько-китайських відносин конкретними проектами і результати не забарилися. А 2018 рік для українсько-китайського співробітництва у галузі інфрасруктури може бути ще змістовнішим.

    “Тянься Лінк”

     

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *