aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Глобальні інвестиції у відновлювані джерела енергії

    2018-07-03

    Додаткові робочі місця, соціальні гарантії, гідну заробітну плату дозволить створити ще один українсько-китайський проект. Нещодавно Херсонська ОДА, Державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», компанія «MINGYANG CO., LTD» та Генічеська районна державна адміністрація підписали Меморандум про здійснення спільної інвестиційної діяльності для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Херсонщини.

    Китайський інвестор має намір побудувати вітрову електростанцію (ВЕС) потужністю 500 Мвт і зобов’язується залучити орієнтовно 500 млн. євро інвестицій. Водночас, на український «Південмаш» покладено завдання виготовлення великогабаритних деталей та вітротурбін.

    Використання кінетичної енергії вітру було відоме ще з давніх часів і є одним із найдавніших способів співпраці людини і навколишнього середовища. Цей вид енергії є непрямою формою сонячної енергії і тому належить до відновлюваних джерел. З кожним роком використання електроенергії в світі зростає. Обсяги виробництва електроенергії та її виробництво на душу населення опосередковано визначають економічний потенціал та економічний рівень розвитку тієї чи іншої країни.

    Щорічне невпинне зростання споживання енергії забезпечує стабільний прогрес світової економіки. Приблизно чверть усіх споживаних енергоресурсів витрачається у електроенергетиці, енергетика є основою усього світового господарства. Впровадження екологічно безпечних технологій – це одна із складових альтернативної енергетики. Забезпечення електроенергією світу йде в основному з теплових електростанцій, а запаси природних ресурсів поступово вичерпуються – людству потрібно використовувати сонячну, вітрову, геотермальну енергію води та землі для подальшого розвитку.

    Прогресивний показник

    За даними The Wall Street Journal, глобальні інвестиції у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) перевершують інвестиції в електроенергію з вугілля, природного газу та атомних електростанцій і обумовлені падінням витрат на виробництво вітрової та сонячної енергії. Більше половини потужностей, що запускались по всьому світу останніми роками, були відновлюваними, такими як вітрова та сонячна енергія, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).

    У 2016 році (останній рік, за яким дані доступні) близько $297 мільярдів було витрачено на відновлювані джерела енергії, а на нові атомні, вугільні, газові та мазутні електростанції витрачено удвічі менше – $143 мільярди, повідомляє МЕА. Паризька організація, яка займається проектами ВДЕ, прогнозує 56% чистих виробничих потужностей до 2025 року. Отримавши переважну підтримку за рахунок стимулів до оподаткування, податкових пільг та інших державних стимулів, вартість виробництва вітрової та сонячної енергії за десять років постійно знижується, що робить інвестиції у ВДЕ більш конкурентоспроможними.

    Директор з досліджень енергетичної ініціативи Массачусетського технологічного інституту вважає вітер та сонячне світло найдешевшими джерелами за вартістю виробництва електроенергії. У багатьох країнах вибір на користь ВДЕ є «чисто економічним вибором», – говорить Даніель Мерфельд, головний технолог відділу відновлюваної енергетики GE.

    У 2017 р. загальна середня вартість електричної енергії з офшорних вітростанцій становила від $60 до $100 за мегаватт. Комбінація зниження витрат та великих пулів наявного капіталу сприяє зростанню ВДЕ в країнах, що розвиваються. У листопаді 2017 р. компанія Enel Italy SpA виграла конкурс на будівництво електростанцій у Чилі. Enel будуватиме вітряні, сонячні та геотермальні споруди і продаватиме електроенергію з об’єктів на рівні близько $32,50 за мегаватт.

    Останні аукціони з енергетики показали, що ціни на ВДЕ продовжують знижуватись. У Канаді на аукціоні в Альберті в грудні 2017 р. були підписані чотири контракти на вітроенергію у середньому $37 за мегават без субсидій. Уряд Альбертана планував укласти контракти лише на 400 мегават, проте підняв його до 600 мегават, коли побачив запропоновані ціни, які були нижчими за середню ціну на електроенергію у мережі провінції в 2018 році.

    За прогнозом Bloomberg New Energy Finance, вартість роботи вітряних і сонячних електростанцій до 2040 року впаде відповідно на 41% і 60% і через 25 років вони стануть найдешевшими способами виробництва електроенергії. Потужність світової морської вітроенергетики зросте до 2030 року у 6,5 рази. У прогнозі йдеться, що до 2030 року сектор зросте до 114,9 ГВт, тобто його зростання складе у середньому 16% на рік. Лідером сектора стане Китай, який за встановленою потужністю з теперішніх позицій вийде на перше місце.

    У США понад два десятиліття державних податкових пільг стимулювали використання ВДЕ. За даними федерального уряду, близько 17% електроенергії країни минулого року надійшли з відновлюваних джерел, включаючи вітрові, сонячні та гідроелектростанції. Нещодавно компанія Xcel Energy Inc. оголосила про проект вартістю $2,5 мільярда на додаткові 1800 мегаватт вітрової та сонячної генерації, а також значну кількість батарей для зберігання енергії. Реалізація проекту компанії призведе до суттєвих заощаджень для споживачів.

    Показовим є приклад Німеччини, де на початку 90-х за рахунок «зеленого» тарифу створили близько 1 мільйона робочих місць. Тепер ця країна входить до лідируючого пулу гравців у технологіях альтернативної енергетики. Завдяки вітрогенерації в Німеччині отримали розвиток інновацій в містобудуванні, транспортній галузі та логістиці, науці та промисловості.

    Постійна державна підтримка в Європі та інших розвинутих країнах сприяла розвитку ВДЕ. І пенсійні фонди, які прагнуть отримати довгостроково стабільні надходження, вклали великі кошти у вітро- та сонячні парки, що дозволило девелоперам отримати дешеве фінансування. Минулого року частка електроенергії з відновлюваних джерел досягла 12,1%. Це більш ніж удвічі більше, ніж десять років тому, згідно із спільним звітом Франкфуртської школи фінансів і управління та Програми ООН з захисту навколишнього середовища.

    Але, фахівці запевняють, витрати впали ще і з інших причин. Китай багато вклав у вітчизняну сонячну обробну промисловість, створюючи надлишки недорогих сонячних панелей. Інновації допомогли китайським виробникам створювати більш довгі лопасті для вітрових турбін, створюючи машини, здатні виробляти набагато більше енергії за менших витрат.

    Китай взаємодіє із стихією вітру

    Альтернативна енергетика є стратегічно важливим вибором Китаю, зробленим в умовах гострого протиріччя між енергозабезпеченням та постійним економічним розвитком. У напрямі державної політики розвитку ВДЕ були виконані важливі кроки: по-перше, прийнятий закон про відновлювану енергетику, по-друге, розроблена пріоритетна політика для виробників електроенергії з відновлюваних джерел, що закріплює пріоритетний порядок підключення до електромереж, регулює питання покупки такої електроенергії за повними і пільговими тарифами, а також поділ витрат між учасниками ринку.

    Генератором розробки принципів і напрямів державної політики щодо розвитку альтернативної енергетики став Національний центр дослідження відновлювальної енергетики. Були створені спеціальні фонди для фінансування розробок в галузі альтернативної енергетики, проведення досліджень, створення нових технологій, реалізації демонстраційних та пілотних проектів, а також вивчення можливостей використання ВДЕ в енергодефіцитних аграрних районах Китаю.

    Китай стимулює розробку енергозберігаючих технологій, здійснює популяризацію енергозберігаючої продукції, вдосконалює енергетичні експертизи, наполегливо вдосконалює законодавство та стандарти у галузі енергозбереження, реалізує заходи з підвищення енергетичної ефективності економіки.

    Визначені державою національні завдання щодо досягнення 15% частки ВДЕ в загальному енергетичному балансі країни до 2020 року вказують на те, що планується перетворити ВДЕ в основний енергетичний ресурс зі збільшенням його частки до 28-32 % у 2030 р. і до 30-45% в 2050 році. При цьому, провідне місце буде займати гідроенергетика, а показники виробництва вітрової енергетики зростуть майже в 5 разів.

    За обсягами будівництва об’єктів відновлювальних джерел енергії, насамперед ВЕС та ГеліоЕС, Китай значно випереджає всі світові державі, зокрема США, Індію та країни ЄС. Сьогодні Китай посідає перше місце у світі за потужністю діючих вітрових електростанцій. Загалом вітроенергетика є четвертим за розміром джерелом електроенергії. В останні роки стрімко скорочується розрив між китайськими та світовими технологіями. Китай вже майже не поступається у виробництві та застосуванні великих енергоблоків для ВЕС. Відповідно до «Дорожньої карти» розвитку вітроенергетики, основними регіонами, що дають країні енергію вітру, є Внутрішня Монголія, провінції Хебей, Шаньдун, Ляонін, Нінся-Хуейський та Сіньцзян-Уйгурський автономні райони.

    Слід зазначити, що в плані розвитку вітроенергетики влада Китаю визначила найбільш сприятливими регіонами подальшого розвитку цієї сфери Внутрішню Монголію і Сіньцзян через найбільш сприятливі кліматичні умови у цих автономіях. Пріоритетами енергетичного розвитку Китаю в останні роки є економія, чистота і безпека. Базовими ідеями енергетичної стратегії Китаю є енергозбереження, безпека, посилення ролі внутрішніх енергетичних ресурсів, стимулювання розвитку нових енергетичних технологій, захист навколишнього середовища і зростаюча роль міжнародної кооперації.

    Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ ст. ініційована модернізація енергетики Китаю протікає в руслі загальних тенденцій, характерних для розвитку цієї галузі в більшості країн-лідерів глобального інноваційного процесу (США, Японії, Німеччини, Франції). Зусилля Китаю з розвитку технологій використання відновлюваних джерел енергії прискорились в останні роки, адже уряд визнав «зелену» енергетику як стратегічний сектор.

    Слідкуючи за тенденціям наукового та технологічного розвитку, Китай активно інвестує і просуває передові технології в галузі енергозбереження, контролю викидів парникових газів та рециклінгу відходів, створює сприятливі політичні умови для подальшого прогресу в енергетичних технологіях. Отже, енергозбереження та диверсифікація структури енергоспоживання є основами довгострокового плану забезпечення енергетичної безпеки Китаю.

    Беручи уроки з власного досвіду, а також досвіду країн по всьому світу, Китай побудував свою чисту енергетику у синергії зі своєю унікальною економічною системою та інститутами управління. Китайський уряд використовує свою сильну фінансову позицію, щоб спрямувати десятки мільярдів доларів в чисту енергетику, збільшуючи частку китайських компаній в багатьох секторах відповідних світових ринків енергетики.

    Експерти підкреслюють, що не тільки Китай проявляє інтерес до міжнародної співпраці у сфері розробки і освоєння енергетичних технологій, а й західні компанії охоче йдуть на співпрацю з Китаєм. Це пояснюється тим, що країни ЄС, Японія та інші розвинуті країни зацікавлені не тільки в освоєнні величезного китайського ринку, а й розглядають залучення Китаю до міжнародного співробітництва в галузі енергетики як умову скорочення глобальної емісії парникових газів, передумову переходу світової спільноти на траєкторію довгострокового сталого розвитку.

    Розвиток вітроенергетики в Україні

    Процес створення української вітроенергетики розпочався у 1996 р., коли була запроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт. У 1997 р. запрацювала Трускавецька ВЕС. У 1998-1999 роках стали до ладу три нові ВЕС. У 2000 р. в Україні працювало вже 134 турбіни та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю 100 кВт.

    Значне зростання будівництва вітроелектростанцій спостерігається з 2009 р., після запровадження Урядом України «зеленого» тарифу. Українські технології у вітроенергетиці оцінили в Німеччині та Казахстані. Перший в Казахстані вітропарк «Ерейментау» загальною потужністю 45 МВт спроектували, побудували і встановили українські фахівці. Все обладнання було зібрано в Україні. Нині в Україні діють десятки ВЕС, оснащених як імпортними так й власними вітроагрегатами.

    Згідно з Енергетичною стратегією України до 2030 року частку альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни буде доведено до 20%. Основними та найбільш ефективними напрямами відновлювальної енергетики в Україні є: вітроенергетика, сонячна енергетика, біоенергетика, гідроенергетика, геотермальна енергетика

    Україна має вигідне розташування для використання вітрових ресурсів. Швидкість вітру у регіонах країни має різне значення і є основним показником для визначення місця розташування вітрових парків та окремих вітрових електроустановок. За розрахунками науковців, найбільша кількість електроенергії може вироблятися у районах міст Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя і складає близько 5-7 Мвт\год. Це обумовлено відкритістю території та наявністю помірних та сильних вітрів.  Перспективними щодо розвитку цього виду електроенергетики є приморські райони та гірські території Карпат. Так, лише в Одеській області є можливість розмістити ВЕС установленою потужністю до 20 тис. кВт.

    Український ринок вітроенергетики міг би вже бути в топ-десятці світових лідерів, якби не бюрократія та різні технічні труднощі. Утім, галузь може похвалитися тим, що стрімко нарощує м’язи. На початок 2018 року за темпами розвитку вітроенергетики Україна обігнала інші пострадянські країни. За даними Міненерговугілля, вітрові, сонячні електростанції та генерація, яка використовує біомасу, збільшили виробництво електроенергії на 21,6% – до 1,898 млрд. кВт\год.

    Цьогоріч енергокомпанії будують і підключають нові вітроелектростанції у Запорізькій, Херсонській, Івано-Франківській, Одеській і Миколаївській областях. Але наша країна все ще значно відстає від провідних європейських країн, таких як Німеччина, Франція і Великобританія. За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, в Україні введено в експлуатацію 505 МВт потужностей ВЕС, тоді як, наприклад, у Великобританії загальна потужність вітроенергетики перевищує 13 Гвт. У 2018 році компанії запланували  побудувати нові станції, загальна потужність яких перевищуватиме показник встановленої у 2017 році потужності утричі і перевищить 200 МВт.

    Останнім часом у Верховній Раді почалася підготовка законопроекту згідно з рекомендаціями Міжнародного агентства з ВДЕ (IRENA). Йдеться про розробку механізму аукціонів і введення квот на генерацію електроенергії з відновлюваних джерел. У законопроекті № 8449, зареєстрованому в Верховній Раді, пропонується, щоб існуючі «зелені» тарифи діяли до 2020 року і лише тоді почали працювати тарифні аукціони, за результатами яких право будувати станцію та продавати електроенергію матиме той, хто запропонував найнижчий тариф.

    Таким чином на цей період будуть збережені існуючі в Україні «зелені» тарифи, які за даними Bloomberg зараз є найвищими на континенті. Кіловат-година коштує 15 євроцентів (в Україні «зелені» тарифи прив’язані до курсу євро), в той час як у більшості країн на континенті ціна не перевищує 8,6 євроцентів. Окрім того, законопроектом пропонується, що такі тарифні аукціони будуть вводитися лише для сонячних станцій понад 10 мВт та для вітростанцій понад 20 мВт.

    Для усіх інших об’єктів меншої потужності будуть і надалі діяти «зелені» тарифи. Експерти застерігають, така пропозиція створює умови крупним виробникам зберегти тарифи шляхом розбиття своїх станцій на так звані черги. Наприклад, введення крупної сонячної електростанції загальною потужністю 100 мегаватт можна бути розбити на 10 окремих блоків, які будуть вводитись у дію поступово, по одному за місяць, і формально вони представлятимуть собою окремі об’єкти.

    Українські виробники наголошують, що світовий досвід у цьому питанні слід враховувати, але ставитися до його імплементації без урахування  інтересів своїх громадян і національного виробника буде безвідповідально.  Дехто з учасників ринку вважає, що сьогодні не можна створювати аукціони. Непродумані зміни правил можуть негативно позначитися на інвестиційній привабливості цього сектору економіки. Щоб диверсифікувати ризики в подальшому, експертна спільнота пропонує до обговорення реформ залучати всіх учасників ринку і виконавців.

    На думку фахівців, відновлювальна енергетика в Україні все ще не стала державним пріоритетом. Питання зниження енергозалежності через формування ефективної програми енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики Україні слід віднести до стратегічно важливих, які потребують нагального вирішення.

    Швидке перетворення України на потужного гравця на ринку чистої  енергетики можливо за умов високого рівня співробітництва між урядом і промисловістю, значної державної підтримки цієї сфери, надання широкого спектру стимулів, які призведуть до створення промислових баз ВДЕ по всій країні. Необхідно значно збільшити обсяги інвестицій в науку і технології, які зорієнтовані на енергетичний сектор, з метою зробити країну новатором і виробником конкурентноспроможних передових технологій.

    У секторі ВЕД наша країна не перший рік активно співпрацює з Китаєм. Успішний китайський досвід швидкого розвитку ВЕД і інноваційного виробництва вартий уваги та поваги. Україна має власне виробництво вітряних установок. Проте продуктивність виробленого в країні обладнання значно нижча, ніж у західноєвропейських виробників і не є конкурентоспроможною. Існують власні потужності технологічних конструкторських розробок, але вони обмежені.

    Однак у середньостроковій перспективі цей сектор у співпраці з китайськими науковцями, виробниками обладнання і комплектуючих, інвесторами може створити в Україні сучасне виробництво вітрогенераторів й іншого інноваційного обладнання для ВЕД. Українсько-китайське партнерство у вітроенергетиці беззаперечно є перспективним напрямом розвитку енергетичної стратегії України.

     

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *