ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Сьогоднішня ситуація відкриває багато сфер для становлення стратегічними партнерами двох країн

2015-08-17

Розмови про необхідність зближення між Україною і Китаєм набирають обертів. Вселікіе аналітики, експерти та вітчизняний істеблішмент інтуїтивно усвідомлюють перевага китайської зовнішньополітичної гри, заснованої на адекватному прагматизмі.

Китай, перебуваючи на 3-му місці у світовому рейтингу за обсягом ВВП, займає 1-е місце за величиною золотовалютних резервів, акумулювавши $ 4 трлн, і готовий активно інвестувати в закордонні проекти, що приносять прибуток, де з вкладеного $ 1 робиться $ 3.

Незважаючи на багатослівну браваду, розгорнуту в ЗМІ, цифри не такі оптимістичні: за 2014 торгівля між Китаєм і Україною зменшилася на 20% і склала $ 8,1 млрд. Падіння інспіровано імпортом з Китаю в Україну, який просів на 25%, склавши $ 5, 4 млрд, у той час як експорт дотримав позиції, закріпившись на позначці в $ 2,7 млрд.

– За 2014 зниження імпорту з Китаю в Україну було обумовлено падінням попиту на продукцію машинобудування та електроніку, – зазначає Лю Цзя, deputy general manager корпорації CETC international.

На даному етапі україно-китайські відносини впевнено спираються на теорію абсолютних переваг Адама Сміта, і цифри підкреслюють це: 60% українського експорту становлять руди, 14% зернові культури та 14% масла і жири. При цьому поставки зернових зросли з $ 26 млн до $ 369 млн, то пак в 14 разів, що й зумовило позиціонування України як “житниці” Китаю.

Співпраця двох країн повинно виходити за рамки однієї сфери. Фокусом уваги стає не стільки торгівля Китаю з Україною товарами, у виробництві яких у країн є конкурентні переваги, скільки перспектива реалізації китайського “африканського” підходу.

Наочний приклад співробітництва Китаю з Нігерією тому підтвердження. За останні 10 років близько $ 16 млрд китайських прямих іноземних інвестицій було інвестовано в транспортну інфраструктуру, медицину, озброєння нігерійської армії, космічну програму та інші галузі Нігерії. Торговий оборот двох країн склав $ 15 млрд, збільшуючись щорічно на $ 1-2 млрд.

Основний посил тонкої дипломатичної гри Пекіна – ми не боїмося співпрацювати з нестабільними економіками, корумпованими владою та країнами, зануреними в жерло громадянської війни, якщо це задовольняє наші особисті економічні інтереси.

Нігерія поставляє Китаю нафту, Україна постачає продукцію АПК.

Нігерія отримує дивіденди у вигляді інвестицій з Піднебесною, ніж ми поки похвалитися не можемо.

Для побудови залізниці в Нігерії КНР виділила $ 12 млрд, у той час як для будівництва метро на Троєщину потрібно $ 2250000000.

Китай прийшов в Африку, поки інші країни відступали звідти, і, взявши на себе підвищені ризики, не прогадав.

Сьогоднішня ситуація відкриває багато сфер для становлення стратегічними партнерами України та Китаю:

1) Вищезазначена галузь агропромислового комплексу – китайські підприємства вже інвестують в український АПК. Наприклад, це споруда елеваторів біля Одеського припортового заводу на $ 2,5 млрд, а також розвиток спільних підприємств з виробництва зерна, кукурудзи, масел і меду. Українському уряду потрібно створити пільгові умови інвестування і стимулювати укладання договорів між вітчизняними агрохолдингами та великими китайськими корпораціями вже представленими в нашій країні, наприклад China Sinomach Heavy Industry Corporation.

2) Створення спільних промислових підприємств на китайські інвестиції, що створюють продукт з високою додатковою вартістю в хімічній, металургійній, машинобудівній, авто і авіабудівних галузях. Вітчизняна економіка може запропонувати китайському інвестору дешеву робочу силу, що гарантуються урядом хороші умови ведення бізнесу, територію, старі технології, добре доповнюються новітніми китайськими розробками і близькість до ресурсів (руді, наприклад). У той же час вітчизняна еліта, що володіє заводами в вищезазначених галузях, не зацікавлена ​​в модернізації економіки України і задовольняється виробництвом продукції з низькою доданою вартістю.

3) Африканська енергетика отримала від китайських компаній великі інвестиції, які спрямовуються на розвиток поновлюваних і альтернативних джерел енергії. Для України питання постачань енергоносіїв зараз архіважливий, тому українській стороні необхідно прикласти зусилля для створення спільних підприємств вітряної та сонячної енергетики.

4) Науково-технічна сфера, що включає в себе ІТ-технології. Успіх Китаю та Білорусії у створенні спільної лабораторії Huawei підтверджує готовність азіатського тигра до такої співпраці. Український уряд зі свого високого рівня повинно курирувати розвиток україно-китайських наукових фундаментальних досліджень і науково-технічного співробітництва в сферах космонавтики, сільського господарства та військово-промислового комплексу, особливо вітчизняний ВПК може запропонувати розробки броньованої техніки (БТР і танків), виробничі потужності в галузі ракетобудування. У першу чергу ракетних двигунів. Як для малих систем (ПТУРС), так і для ракетних комплексів стратегічного призначення. Вертолітні двигуни “Мотор Січ” теж цікаві КНР.

– Китайська сторона зацікавлена ​​науково-технічним діалогом з Україною і сподівається на відповідні кроки з боку Києва, ми відкриті для пропозицій, – підкреслює Лю Цзя.

Створення двосторонніх інноваційних IT технопарків, наприклад, на основі вітчизняних інститутів, дозволить призупинити відтік українських фахівців за кордон і приверне китайські гроші в створення загальних лабораторій, досягнення яких потім сприятливо еволюціонують у перспективні бізнес-проекти.

Ще однією нішею для китайського капіталу може стати модель інвестування в інфраструктурні проекти, то ж метро, ​​будівництво дорожнього полотна і так далі, адже в Україні є такі ніші, але катастрофічно не вистачає грошей.

Сучасна політична та економічна ситуація дає всі шанси нашій країні вийти на якісно новий виток відносин з Китаєм – перейти з розряду “житниці” на рівноправного стратегічного партнера воістину найпотужнішого глобального гравця. Піднебесна вже звернула увагу на Україну, порвавши всі зв’язки з РФ, не потрібну в ЄС і настільки далеко розташовану від США.

РЕДАКЦІЯ INSIDER