Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Розвиток загальнополітичної ситуації навколо Китаю

    2019-03-19

    Криза ліберального світового порядку і зростання впливу Китаю були серед найбільш обговорюваних тем на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. У 2017 році участь президента КНР Сі Цзіньпіна у ВЕФ стала центральною подією форуму, який традиційно є місцем для зустрічей і дискусій представників ліберального Заходу. Саме керівник комуністичного Китаю рішуче висловися на підтримку глобалізації, світового порядку, заснованого на міжнародному співробітництві і торгівлі. Цього року віце-президент КНР Ван Кішан виступив з аналогічною заявою. “Все більше країн концентруються на внутрішніх проблемах, встановлюють додаткові бар’єри міжнародній торгівлі, інвестиціям, а односторонність, протекціонизм і популізм розповсюджуються у світі”, – зазначив він і підтвердив курс Пекіна на співробітництво і відкритість. За два роки, які минули з фактичного оголошення намірів КНР очолити процеси світової глобалізації, сталося чимало подій. Китай наряду з Росією був віднесений адміністрацією Трампа до числа «ревізіоністських держав», США та Китай ввели взаємні мита на сотні мільярдів доларів і тисячі товарних позицій у взаємній торгівлі, а ЄС розпочав розроблення механізму скринінга інвестицій з тим, щоб завади китайським інвесторам купувати акції високотехнологічних європейських компаній.

    Водночас, послідовні зусилля КНР по розвитку ініціативи «Один пояс-один шлях» далися взнаки. Перш за все, Китай значно активізував відносини зі своїм ключовим регіональним конкурентом – Японією, здійснив масштабні заходи по розвитку відносин з Африкою, Латинською Америкою і країнами Центральної Європи. Саме тому на цьогорічному Давосі більшість учасників утрималась від традиційної критики політичного курсу Китаю, натомість зосередившись на дискусіях щодо зусиль США і Китаю очолити світову технологічну революцію у галузі штучного інтелекту. Вже після ВЕФ канцлер Німеччини Ангела Меркель також проголосила про наміри інвестувати декілька мільярдів євро у технології майбутнього. Зростання економіки Китаю і загроз міжнародному економічному порядку у зв’язку з торгівельною війною між США і Китаєм стали основною темою кулуарних дискусій. Самоусунення США зі світової арени створює передумови для збільшення ролі КНР у світових справах, хоча Пекін послідовно наголошує на небажанні виконувати роль «світового жандарма» і відхиляє звинувачення у намірах посунути США з місця глобального «гегемона». Китай чітко говорить про свої інтереси у Південно-китайському морі, наполягає на політиці «одного Китаю», включаючи Тайвань, та відсутності проблеми уйгурів. У КНР запроваджується нова соціальна модель, що грунтується на так званих «соціальних кредитах» і жорстко критикується на заході як «авторитарна».

    З метою послідовного роз’яснення політики КНР Пекін активізував лобістські зусилля, включаючи публікації статей у провідних виданнях США і ЄС, виступи китайських фахівців на міжнародних форумах, просуванні позитивного іміджу Китаю. Основна мета – це створення позитивного емоційного і психологічного фону для економічної експансії. Економіка КНР є експортнозалежною і тому підтримання атмосфери миру і співробітництва наразі відповідає національним інтересам КНР.

    Актуальні події у галузі українсько-китайського співробітництва

    Основним напрямком двосторонньої взаємодії з КНР для України залишається торговельно-економічний. Наприкінці січня у ТПП України відбувся круглий стіл, присвячений 27-ій річниці встановлення дипломатичних відносин за участю Посла КНР в Україні Ду Вея, членів ТПП, Китайської торгової асоціації, Українсько-китайської ділової ради тощо. Відбулася також зустріч Ду Вея з Першим віце-прем’єром-міністром С.Кубівим. В ході зустрічі було відзначені позитивні тенденції у двосторонній торгівлі, обсяги якої досягли у 2018 році майже 9 млрд. доларів. Керівник економічного блоку Уряду України заявив, що Китай є стратегічним партнером для України. У Давосі керівництво ТПП України, Українсько-Китайської ділової ради та Українсько-китайської торговельної і промислової асоціації провели ряд зустрічей з представниками делегації КНР, зокрема, з мером Гуанчжоу – адміністративного центру Гуандуна – однієї з найпотужніших провінцій Китаю (ВВП провінції дорівнює ВВП Росії). Було укладено меморандум про порозуміння щодо співробіництва між ТПП України та однією з провідних компаній Гуанчжоу Cedar Holdings Group. Було домовлено про координацію з боку ТПП України участі українських підприємств у низці виставок, що відбудуться у провінції.

    Тим часом Уряд України затвердив проект угоди з Китаєм про надання технічної допомоги з боку КНР у вигляді спеціальних аварійно-рятувальних машин і обладнання для потреб Державної служби по надзвичайним ситуаціям. Передбачається, що протягом 2019-2020 років КНР передасть Україні більше 50 одиниць складної техніки для проведення рятувальних операцій.

    20 – 23 січня 2019 р. заступник Міністра закордонних справ України С.Кислиця перебував з робочим візитом у КНР, де на чолі делегації України спів-головував на українсько-китайських політичних консультаціях на рівні заступників міністрів закордонних справ, а також провів низку двосторонніх зустрічей. Зокрема, в МЗС КНР під спів-головуванням С. Кислиці та помічника (заступника) МЗС КНР Чжан Ханьхуея відбулися політичні консультації, під час яких розглянуто сучасний стан й пріоритети розвитку стратегічного партнерства України та КНР, участь України в реалізації китайської ініціативи «Один пояс – один шлях», взаємодію по лінії зовнішньополітичних відомств двох країн. Мав місце обмін думками з широкого кола глобальних проблем, поточної ситуації в різних регіонах світу. С.Кислиця провів також переговори із pаступником завідувача Міжнародного відділу ЦК КПК Цянь Хуншанєм. У фокусі дискусії були нинішній етап та подальший розвиток українсько-китайських відносин, зокрема, розширення міжпартійних та міжпарламентських контактів двох країн, хід процесу реформ та внутрішньополітичне становище в Україні та Китаї. У рамках візиту, як Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, український високопосадовець мав бесіду з очільником Національної комісії КНР у справах ЮНЕСКО, заступником міністра освіти Китаю Тянь Сюецзюнєм. У ході перемовин сторони обговорили стан і перспективи взаємодії України та КНР в ЮНЕСКО, а також актуальні питання двосторонньої співпраці у сфері освіти. Учасники політичних консультацій та зустрічей висловили обопільне прагнення до розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та Китаєм, заявили про взаємний інтерес до всебічного поглиблення співпраці, домовилися про заходи з посилення обміну інформацією.

    Важливі події у КНР

    На початку року вперше в історії людства саме Китай здійснив запуск і посадку на зворотній бік Місяця керованого космічного апарату. Тим самим Китай ще раз довів свою спроможність виробляти і практично застосовувати найскладнішу ракетно-космічну техніку.

    На початку січня Елон Маск повідомив про початок будівництва у Шанхаї «гігантського заводу», як він сам висловився, по виробництву електромобілів «Тесла». Мета проекту – виробництво 500 тисяч автомобілів Моделі 3 на рік. Обсяг інвестицій оцінюється у 3,6 млрд доларів, орієнтовна ціна на китайському ринку складатиме близько 72 тис. доларів.

    У Пекіні відбулися торговельні переговори між делегаціями США та КНР. По їх завершенню обидві сторони заявили про «успіх», хоча, за деякими даними, сторонам не вдалось врегулювати найбільш спірні питання по охороні інтелектуальної власності. На думку експертного середовища, Китай наразі налаштований досягнути «мирної» угоди з США, погоджуючись на збільшення обсягів закупівлі американських товарів, зокрема, автомобілів. Очевидно, що для Китаю, ріст економіки якого уповільнився минулого року до 6,5%, принципово важливо наразі вийти з торговельного спору з США, погоджуючись на певні умови адміністрації Трампа. Водночас, той факт, що врегулювання торговельних суперечок між ключовими економіками світу відбувається поза межами механізмів СОТ є вкрай небезпечним прецедентом, який ставить під сумнів багатосторонні механізми регулювання світової торгівлі.

    Наприкінці січня КНР та Німеччина уклали низку угод про координацію співробітництва у галузі фінансового і банківського секторів, ринків капіталів. У спільній заяві сторони заявили про наміри зміцнювати координацію макроекономічної політики у галузі фіскальної і фінансової дисципліни. При цьому ніхто не приховував намірів сторін продемонструвати США прихильність провідних економік світу багатостороннім механізмам взаємодії. Аналітики звертають увагу, що демонстрація тісніших відносин між КНР і Німеччиною відбулася на контрасті загострення відносин кожної з цих країн з США. Високі представники сторін особливо наголошували на необхідності спільних багатосторонніх дій по вирішенню актуальних проблем світової економіки, зокрема координації фінансової політики з тим, щоб запобігти можливій новій хвилі глобальної фінансової кризи, яка прогнозується провідними економічними центрами.

    На тлі розвитку співпраці з Німеччиною і пошуку порозуміння з США Китай відмовився від участі у масштабному проекту на Далекому Сході РФ, а саме – у фінансуванні будівництва Амурського газопереробного заводу. “Газпром” тривалий час вів переговори щодо кредитування з боку КНР будівництва цього заводу вартістю 14 млрд. доларів. Передбачалося, що Китайський банк розвитку, який контролюється Держарадою КНР, надасть кредит на суму близько 10 млрд. доларів. Проте, сторони не досягли домовленості щодо цього кредиту і КНР відмовилася брати участь у фінансуванні проекту. Слід зазначити, що таке рішення стало лише ще одним доказом дуже виваженої політики КНР щодо інвестицій. Два роки потому Китай відмовився придбати 14.16% “Роснефти” – найбльш наближеної до Путіна компанії РФ. Наприкінці минулого року Пекін також включив “червное світло” перед росіянами щодо укладення угоди про перехід у взаємній торгівлі на рублі і юані навіть не зважаючи на те, що російський Центробанк конвертував 15% своїх доларових резервів у юані. Починаючи з 2014 року китайські інвестиції в РФ скоротилися з 4.5 млрд. доларів до 3.1 млрд., що, на думку аналітиків, свідчить по чітке розуміння у КНР відсутності перспектив розвитку економіки РФ в умовах жорсткого протистояння із Заходом і дій санкцій з боку ЄС і США. Китай, двостороння торгівля якого з США перевищує 700 млрд. доларів, не хоче ризикувати, маючи на увазі сучасну “токсичність” бізнесу з компаніями РФ.

     

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *