Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

На початку вересня в Китаї почав виконувати свої обов’язки Надзвичайний і Повноважний Посол України Олег Дьомін. Наприкінці минулого тижня український дипломат вручив вірчі грамоти Голові КНР Сі Цзіньпіну. Своє перше інтерв’ю після цього він дав Укрінформу.

– Олег Олексійович, чи є «китайська специфіка» у церемонії вручення вірчих грамот тут, у Пекіні?

– Церемонія в Китаї своєрідна, дуже урочиста і вражаюча. Перший контакт з першою особою країни – це дуже важливий момент. Навіть за ці кілька хвилин можна передати загальний настрій і ставлення до перспектив співпраці. Пан Сі Цзіньпін сказав, що у нього залишилися чудові враження від відвідування Києва, Одеси. Він з оптимізмом відгукнувся про майбутнє наших відносин і висловив надію на встановлення особистих контактів з нашим Президентом.

– Візит до КНР Президента України очікується в грудні цього року. Як іде підготовка до нього?

– Цей візит стане найяскравішою подією 2013 року в двосторонніх відносинах. Головним етапом підготовки стало проведення в Пекіні засідання Міжурядової комісії зі співробітництва, під час якого українську делегацію очолював перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. За підсумками засідання вже поставлені конкретні завдання перед центральними органами виконавчої влади України. Багато чого належить зробити і китайській стороні. Це велика робота, оскільки в грудні планується підписання дуже серйозних документів, що розширюють наше стратегічне партнерство. Готується до підписання також ряд конкретних угод, протоколів як економічної, так і гуманітарної спрямованості.

– Які цілі Ви ставите перед собою на посаді керівника української дипломатичної місії в Китаї?

– Завдання не тільки Посла, а й усього дипломатичного складу – підвищити ефективність діяльності посольства з урахуванням збільшення економічної складової в зовнішній політиці України . Допомога в пошуку партнерів, у веденні переговорів, в економічній та правовій оцінці майбутніх угод, їх організаційний супровід – ось таким є поле нашої діяльності.

У цьому контексті нам належить доукомплектувати кадровий склад і підсилити його за рахунок фахівців, які мають реальний досвід в економічній площині і добре знають китайську мову. По-друге, потрібно відкрити в рамках посольства представництва низки провідних міністерств, зокрема, сільського господарства, економіки, доходів.

Головна мета – зробити все можливе, щоб подолати певні стереотипи і навіть настороженість, які складаються в Україні щодо наших двосторонніх відносин . Коли заходить мова про зміцнення торгово-економічних зв’язків між нашими державами, про прихід китайського капіталу, китайських інвестицій та проектів на український ринок, можна почути найрізноманітніші тлумачення цих процесів – від захоплених до обережних. У цьому відношенні нашому Посольству спільно з колегами з Посольства КНР в Києві потрібно широко висвітлювати суть і зміст такого співробітництва.

Китай – самодостатня країна, яка домоглася високих досягнень у політичному, соціальному і гуманітарному розвитку суспільства. Мені здається, що цей досвід є цікавим і для нас. Україна, як і Китай, сповідує відкритість кордонів, комунікацій, вільну торгівлю, виступає за загальну безпеку. Україна разом з Китаєм та іншими країнами може зробити свій внесок у забезпечення продовольчої безпеки у світі. Між Китаєм і Україною практично не існує протиріч в оцінці цілей економічного і соціального розвитку .

– Тим не менш, в Україні є люди, в тому числі серед політиків, які побоюються «китайської експансії». Наскільки обрунтованими є такі побоювання?

– Саме поняття «експансія» в цьому контексті, безумовно, є перебільшенням. З одного боку, ми хотіли б залучити інвестиції. А з іншого, коли вони приходять на поріг, починаємо чогось побоюватися. Якби сьогодні ті десятки спільних проектів, які розглядаються бізнесменами та державними структурами, почали працювати, то ефект, запевняю Вас, був би вражаючим. По-моєму, про інвестиції мріє кожна країна, і Україна не є винятком.

Крім того, як ми сподіваємося, спільні проекти будуть реалізовуватися і на території Китаю. Ми є цікавими для китайських партнерів, особливо в тих галузях, де використовуються високі технології, в таких як космічна, авіабудівна, суднобудівна і т.д.

– Чи може Китай стати економічною панацеєю для України в умовах невизначеності у відносинах із Заходом і з Росією?

– Для України єдиною “панацеєю” може бути рівне, розумне і послідовне співробітництво з усіма країнами-партнерами, як і личить великій європейській державі. Що, до речі, і демонструють останніми роками і МЗС України, і наш Президент.

Між іншим, для китайської сторони дуже цікавими є переваги, які можуть виникати після створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Це цікаво для бізнесу. Та ідея, яку дуже активно пропонує товариш Сі – створення «економічного коридору Великого шовкового шляху», – вписується і в наше бачення розвитку цивілізаційних процесів. Адже ми говоримо, що Україна лежить на шляху між Сходом і Заходом, між Європою і Азією.

– Ви служили Послом України в Російській Федерації, в Казахстані. Тепер – Китай. Чи важко звикати до життя в Пекіні?

– Китай надзвичайно різноманітний, впевнений, що кожен дипломат мріє попрацювати в такій країні. Перше враження у мене вже склалося, думаю, я в ньому не розчаруюся. Китайці – дуже прагматичні люди: вони знають, що роблять, знають, для чого роблять.

Зараз, на мій погляд, Китай повторює свій «історичний прецедент». Він свого часу дав світу винаходи, які стрімко прискорили розвиток цивілізації. А сьогодні ми є свідками абсолютно унікальної самоорганізації та модернізації китайського суспільства .

– Наскільки великою є українська діаспора в Китаї?

– Українська громада тут велика, але поки роз’єднана. Тільки студентів, які навчаються тут за свій рахунок або за грантами, за інформацією Посольства, близько 2 тисяч, при цьому по лінії міждержавного обміну навчаються менше 100 осіб.

Посольство може послужити справі об’єднання цих людей. До таких контактів прагнуть і багато китайців, які навчалися в наших ВНЗ. Хотілося б, щоб Посольство стало центром спілкування як для українців, так і для тих, хто любить Україну в Китаї.