Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Україна продовжує співпрацю з КНР у рамках кредитної угоди з поставок вітчизняних зернових до Китаю. Наприкінці 2013 року була експортована перша партія ячменю. Про те, чи відповідає якість поставленого зерна вимогам китайських споживачів і який попит на нього буде надалі, розповів перший заступник голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Роберт Бровді.
— ПАНЕ БРОВДІ, В ЛЮТОМУ Ц.Р. УКРАЇНА ВІДПРАВИЛА ТЕСТОВУ ПАРТІЮ ЯЧМЕНЮ В ОБСЯЗІ 1,5 ТИС. ТОНН В КНР. ЯК НАДАЛІ, НА ВАШ ПОГЛЯД, РОЗВИВАТИМЕТЬСЯ СПІВПРАЦЯ ДВОХ КРАЇН ЩОДО ЕКСПОРТУ ЯЧМЕНЮ?
–Україна лише на початку грудня 2013 р. отримала дозвіл поставляти свій ячмінь до Китаю. І важливо те, що ми досить швидко змогли перейти від слів до справи. ДПЗКУ вже відправила до Китаю перший товарний вантаж ячменю. Природно, на перших порах відвантаження будуть проходити невеликими контейнерними партіями для того, щоб кінцеві споживачі Китаю могли ретельно вивчити якість українського ячменю, а також випробувати його на практиці. На це потрібен деякий час. До того ж, Україна вже відвантажила в поточному сезоні понад 85% передбаченого до експорту ячменю. Тому в найближчі місяці кардинальних змін чекати не варто. На мій погляд, десь до початку збирання наступного нового врожаю стане ясно, наскільки український ячмінь підходить китайському споживачеві і який попит на нього буде надалі.
— ЗГІДНО З ОСТАННІМИ ДАНИМИ, ОБСЯГ ІМПОРТУ ЯЧМЕНЮ В КИТАЙ ОЦІНЮЄТЬСЯ В 2,5 МЛН. ТОНН НА РІК. ЯКИЙ ОБСЯГ ДПЗКУ ПЛАНУЄ ПОСТАВИТИ НА КИТАЙСЬКИЙ РИНОК? ЧИ БУДУТЬ В ПОСТАВКАХ ЗЕРНОВИЙ БРАТИ УЧАСТЬ ТАКОЖ І ПРИВАТНІ КОМПАНІЇ?
— Загальновідомо, що Китай в середньому на 50-60% покриває свої потреби в ячмені за рахунок імпорту. За останні десять років обсяг такого імпорту тільки двічі опускався нижче позначки 1,5 млн. тонн. Як правило, ці обсяги коливаються в межах 2,2-2,5 млн. тонн, що робить Китай другим у світі покупцем цієї культури. До недавнього часу право поставляти ячмінь в КНР мали тільки п’ять країн. Зараз до них додалася і Україна. Важливо, що на відміну від пшениці і кукурудзи, імпорт ячменю не квотується. Хочеться вірити, що китайський ринок оцінить якість українського ячменю, і вже в найближчому майбутньому ДПЗКУ зможе поставляти туди великі суднові партії. Щодо приватних компаній припускати не берусь. Свої проекти і контракти ДПЗКУ здійснює самостійно. Існують певні умови і вимоги. І вони однакові для всіх потенційних постачальників українського ячменю.
— ЩО РОБИТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ЯЧМІНЬ ПРИВАБЛИВИМ ДЛЯ КИТАЮ? РОЗКАЖІТЬ, ЯКІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ДАНОЇ КУЛЬТУРИ ВИСТАВЛЯЮТЬСЯ КИТАЙСЬКОЮ СТОРОНОЮ.
— Китай в основному імпортує ячмінь з Австралії (трохи з Франції). Якість українського ячменю, по суті, не мала б поступатися австралійському. Наявність додаткового постачальника ячменю в особі України, природно, на руку китайській стороні, так як збільшує конкуренцію і дозволяє закуповувати його за нижчими цінами. Поки, на мій погляд, Китай, придивляється до нашого ячменю і ніяких серйозних додаткових вимог до його якістю не висуває.
— НАЗВІТЬ ОСНОВНІ ПУНКТИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДОГОВОРУ МІЖ ДЕРЖАВНОЮ ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВОЮ КОРПОРАЦІЄЮ УКРАЇНИ ТА КИТАЙСЬКОЮ НАЦІОНАЛЬНОЮ КОРПОРАЦІЄЮ МАШИННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПО ЯЧМЕНЮ (ОБСЯГИ, ГРАФІКИ ПОСТАВОК, ЗАГАЛЬНА СУМА ЗАКУПІВЕЛЬ ПО ДАНІЙ КУЛЬТУРІ).
— Згаданим Вами Генеральним договором передбачена поставка зернових культур загалом ( цитую – «які ДПЗКУ в змозі поставити, а ССЕС в змозі купити»), що в нинішніх умовах, природно, включає в себе і ячмінь. Якихось особливих графіків та обсягів щодо цієї культури не передбачено.
— В ОСТАННІ РОКИ ПОСІВНІ ПЛОЩІ ПІД ЯЧМЕНЕМ В УКРАЇНІ ПЛАНОМІРНО ЗНИЖУВАЛИСЯ. ЧИ ЗМІНИТЬСЯ, НА ВАШ ПОГЛЯД, СИТУАЦІЯ, ВРАХОВУЮЧИ СФОРМОВАНІ ВІДНОСИНИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КНР?
— Напевно, не варто всі надії покладати на якийсь один, окремо взятий фактор. Посівні площі експортно-орієнтованих зернових культур залежать не тільки від наявності та ємності ринків збуту, але й від рентабельності їх вирощування, внутрішньої і зовнішньої цінової кон’юнктури та ін. Якщо український ячмінь просунеться на ринок Китаю — це буде великий плюс. Але одного цього недостатньо. Україні необхідно спробувати повернути втрачені в останні роки позиції на інших традиційних ринках збуту.
АПК-Інформ