Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Олексій Павленко: З виходом України на ринки ЄС для нас відкриються ринки Азії та Африки

    2015-10-01

    Незважаючи на несприятливі погодні умови, міністр агрополітики України Олексій Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових. Це стало можливим за рахунок розширення співпраці з Китаєм і деякими країнами Африки та Азії.

    Але як і раніше, переконаний глава МінАПП, ключовим завданням для нас залишається вихід на європейські ринки. “Для України вихід на ринок ЄС – індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки Азії і Африки”, – сказав, зокрема, в інтерв’ю РБК-Україна Олексій Павленко.

    Також він розповів про проблеми сільського господарства, які є на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, а також Криму. “Кримський степ стане пустелею”, – вважає міністр.

    Крім того, він розповів про настрої західних інвесторів, які хочуть і готові вкласти в українське сільське господарство.

    РБК-Україна: Згідно з даними Держстату, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за вісім місяців року впали на 6%. У минулому році цей сегмент економіки демонстрував зростання на 6,3%.Чим пояснюється погіршення ситуації?

    Олексій Павленко: Питання потрібно розглядати комплексно.

    По-перше, за останні пять років у світі найнижчий показник індексу продовольчих цін ФАО (показник зміни за місяць міжнародних цін на кошик продовольчих сировинних товарів, – РБК-Україна). За нашими моніторингами, середнє сукупне падіння цього індексу в світі – 24-25%.

    У нас такого падіння немає. У нас рекордний за всю історію України експорт – 34,6 млн тонн зернових.

    По-друге, основний експортний напрям по сиро-молочної продукції був російський. зараз частка Росії в загальному агроекспорті України становить 2% – сталося падіння в чотири рази.

    Знайти по сиро-молочній групі товарів швидкий вихід на зовнішні ринки дуже складно. І у нас зараз йде робота по відкриттю експорту молочної продукції в країни ЄС.

    При цьому ми готуємося до експортних угод з Казахстаном, з Саудівською Аравією і Китаєм. На нашу продукцію там є попит.

    Але чому для нас важливі європейські ринки з маленькою квотою? Для України вихід на ринок ЄС – індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки та Азії і Африки.

    РБК-Україна: Нас очікує неврожайний рік в сегменті виробництва цукру. Аналітики прогнозують зростання його вартості до рівня 15-17 грн. Які прогнози МінАПП?

    Олексій Павленко: Виробництво цукру прогнозуємо на рівні 1,2-1,3 млн тонн. Треба дивитися ситуацію в ретроспективі – в минулі періоди у нас було божевільне перевиробництво цукру.

    І тоді всі експерти говорили, що цукрова галузь вмирає через низьку ціну і перевиробництво. Виявилося – це спекуляція. Перехідний залишок 500 тис. т, квота на експорт майже закрита.

    Розкажу приклад. Коли в лютому різко виріс курс долара, ми направляли запити в Антимонопольний комітет з вартості цукру, яка тоді серйозно зросла. І дуже довго ця ціна утримувалася.

    Агрокомпанії, які спеціалізуються на експортних культурах, непогано себе почувають, оскільки експорт – це жива валютна виручка, а більше половини собівартості вважається в гривні. Тому для них маржинальність дуже хороша.

    На міжнародних ринках через це до українських аграріїв підвищений інтерес. У нас один з кращих рівнів собівартості продукції в Європі.

    І нашу країну зараз порівнюють з Китаєм 5-7 років тому. Це означає, що у нас вигідно розміщувати виробництва, у нас низька собівартість і у нас дуже дешеві продукти харчування.

    З урахуванням курсу валюти – у нас дуже цікава країна для виробництва і для інвестицій.

    РБК-Україна: Зрозуміло, експортна орієнтованість – позитивна для галузі. Але чи є у МінАПП стратегія розвитку внутрішніх ринків?

    Олексій Павленко: Мінагрополітики розробило проект Єдиної кмплексної стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, яка буде вирішувати реальні проблеми галузі через всеосяжний процес консультацій із зацікавленими сторонами – представниками громадянського суспільства, бізнесу, а також донорами. Стратегія передбачає коротко – і довгострокові результати, а також детальний план їх реалізації.

    Стратегія розвитку внутрішнього аграрного ринку включає підтримку і створення сприятливих умов для дрібних і середніх виробників, фермерських господарств, розвиток переробної галузі, залучення іноземних інвестицій та внутрішніх капіталовкладень в АПК.

    РБК-Україна: Які інвестиційні угоди ви привезли після ваших нещодавніх робочих поїздок в Вашингтон та Лондон?

    Олексій Павленко: З Вашингтона ми привезли підтверджених інвестицій на 500 млн дол. Це насіннєвий бізнес, розширення сегменту рослинництва, а також портова логістика, яка дуже цікава.

    В Лондоні в ході аграрного саміту ЄБРР, ми спілкувалися з фондами, які інвестують в суверен і купують облігації та акції наших агрокомпаній на Лондонській і Варшавській біржах. Найбільші з них – Dragon Capital, AshmoreGroup, Black River, Black Rock, Ice Canyon, Cramercy, Pioneer Investment Management Ltd.

    Це ті прямі інвестиції, які створюють капіталовкладення. Я близько двох годин розповідав представникам фондів про реформи – і дуже великий інтерес викликає наш агросектор.

    ЄБРР на саміті в Лондоні офіційно заявив, що реформи здійснюються, Україна змінюється. Банк підтвердив готовність інвестувати в країну 1 млрд дол., а на фінансування агросектору в цьому році -350 млн дол.

    РБК-Україна: Крім ЄБРР та інтересу міжнародних фондів, чи є якісь конкретні пропозиції з боку іноземних інвесторів нашим агрокомпаніям?

    Олексій Павленко: Це пропозиції комерційного сектора. Нами зараз зацікавлені кувейтські, катарські, саудівські інвестори, які вже інвестують в наш агросектор. Китайська сторона шукає аграрні проекти в Україні.

    РБК-Україна: Скоротилися посівні площі? Яка ситуація у Донецькій та Луганській областях?

    Олексій Павленко: Посівні площі в цьому році не скоротилися – засіяно 26 млн гектарів.

    У нас дуже хороші показники на сході. Підконтрольні території Донецької області засіяні на 99%, а в Луганській – на 96%. Сьогодні Донецька та Луганська області сумарно зібрали 2,1 млн тонн.

    Там люди думають зовсім по-іншому. Там немає питань про тарифи, про електроенергію. Питання одне: “Ви нас не здасте? Ми хочемо бути в Україні”.

    Я спілкувався з місцевими елітами. Вони кажуть: різниця божевільна. За їх словами, на окупованій території знищене сільське господарство.

    В Криму – те ж саме. Там знищена унікальна система зрошення, рисові господарства. За нашими підрахунками, зараз Крим втратить 300 тис. тонн зернових. Кримський степ стане пустелею.

    РБК-Україна: Те, що зараз блокуються поставки українських товарів у Крим, – це правильно?

    Олексій Павленко: Блокада – це, перш за все, громадянська акція. Ми всі переживаємо про те, що буде з Кримом далі.

    Тому в МінАПП діємо системно. У нас у відомстві є група, яка займається кримськими підприємствами.

    Йдеться про 21 підприємство, яке у нас забрали окупанти. По кожному з них ми подаємо судові позови.

    З багатьма кримськими підприємствами зв’язок майже втрачений. На жаль, більшість з них підняли російський триколор.

    Прокуратура АРК в Україні відкрила 56 кримінальних проваджень стосовно керівників кримських держпідприємств МінАП, які своїми діями сприяли захопленню майна України на окупованому півострові.

    Повернемося до блокади. Наше ставлення таке: контрабанди бути не повинно.

    З іншого боку, ми розуміємо, що на півострові живуть українські громадяни і говорити гаслами про те, що ми залишимо їх в окупації, теж неправильно. Я вважаю, що повинна бути комплексна стратегія вирішення цього питання.

    РБК-Україна: Якщо кримські підприємства хочуть працювати в Україні, перереєстровують торгові марки, але активи, наприклад, виноградники, розташовані в Криму, що вони можуть зробити? Чи надаєте ви якусь підтримку бізнесу?

    Олексій Павленко: Якщо підприємство перестало платити податки в український бюджет, здавати звітності, а починає платити податки в російську казну, повинні бути застосовані законні дії.

    В такому випадку, бренд, що належить Україні, будуть робити інші підприємства. В Україні достатньо підприємств, які можуть робити якісний виноматеріал.

    Але до нас після анексії ні одне кримське підприємство не зверталося з проханням про допомогу.

    РБК-Україна: Який ваш прогноз експорту зернових в цьому маркетинговому році? І чи МінАП планує повертатися до квотування експорту?

    Олексій Павленко: Ми пепеходимо від адміністративного регулювання ринку вільної конкуренції. Тільки вільна конкуренція може забезпечити значне зростання аграрного сектора.

    Раніше операторів зернового ринку “нагинали через коліно” – змушували отримувати квоти, платити непотрібні експортні мита і т. п. Це породжувало значну корупцію.

    Тепер інструментом регулювання став Меморандум, який на добровільних засадах підписується Мінагрополітики з учасниками зернового ринку за обсягами експорту.

    При цьому ми щотижня проводили моніторинг залишків. За прогнозами ми очікуємо врожай 58 – 60 млн тонн.

    Прогнозований баланс попиту і пропозиції зерна на 2015/16 МР, тис. тонн – станом на 29 вересня 2015 року

    Зернові всього в тому числі
    пшениця ячмінь кукурудза жито гречка інші
    Пропозиції зерна 69 204 30 776 8 902 26 390 467 196 2 568
    виробництво 58 546 26 185 8 305 22 203 364 140 1 444
    перехідні запаси 10 286 4 541 577 4 127 103 30 908
    імпорт 372 50 20 60 0 26 216
    Потреби 60 550 26 276 8 102 23 890 453 171 1 658
    Внутрішнє споживання 24 041 10 031 4 264 7 815 444 171 1 316
    експорт 36 509 16 245 3 838 16 075 9 0 342
    Очікувані залишки 8 749 4 500 800 2 500 14 25 910

    Дуже впливає на показники посуха. З цієї причини була проблема по кукурудзі, яка посіяна пізніше 10 травня. Неврожайні в 5-6 регіонах на рівні від 10 до 25% – залежно від регіону.

    Та ж ситуація була по пізно посіяному соняшнику, який не встиг вкоренитися, почав засихати.

    Зараз пішов вал прибирання кукурудзи. Наприклад, у Полтавській області намолочено станом на 29 вересня зернових 2,2 млн тонн. Врожайність – 44 центнери з гектара.

    Експортний сезон дуже активний зараз. Йому дуже сприяє проведена нами дерегуляція, скасування сертифікації в портах.

    Ми вийшли на рекордний експорт 34,6 млн тонн зерна. У минулому році було близько 33 млн тонн.

    Якщо обсяг виробництва становитиме 58-60 млн тонн, то ми зможемо легко наростити обсяги експорту до 36 млн тонн.

    Ми вдвічі збільшили імпорт в Китай. 90% кукурудзи, яка закуповується ними, – українська.

    РБК-Україна: Чим пояснюється такий попит на українські зернові?

    Олексій Павленко: Низка азіатських країн принципово не купують ГМО-продукції, а у нас вона “чиста”.

    Хороші тенденції по Єгипту. Ми активно співпрацюємо у цьому напрямі з Саудівською Аравією.

    Чекаємо, коли відкриється ринок Ірану. Ця країна готова купувати до 3 млн тонн нашого зерна.

    Ну, і, звичайно, Європа, яка бере у нас величезну кількість зернових. Загальний експорт продуктів харчування в ЄС за 8 місяців 2015 року становить майже 2 млрд дол. Основні імпортери нашої продукції – Іспанія, Італія, Голландія.

    Що стосується цін, ми працюємо в відкритому ринку і відповідаємо світовим трендам.

    РБК-Україна: У нас є інформація, що сумно відомий китайський контракт ДПЗКУ під загрозою зриву. Чи ви підтверджуєте цю інформацію і яку неустойку в цьому випадку заплатить Україна?

    Олексій Павленко: Ми є Міністерством аграрної політики та продовольства, а не ДПЗКУ. Ми не маємо права втручатися у господарську діяльність держпідприємства.

    У нас дворазове зростання експорту в Китай за сім місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ви питаєте лише про один з контрактів.

    Якщо говорити про нього, то український уряд вирішив, що у нас не буде більше монополій, які були з часів Віктора Януковича. Весь бізнес, який хоче працювати з Китаєм, зможе працювати з цією країною.

    Зараз налічується більше 20 компаній, які торгують з КНР. Це дає можливість всьому ринку розвиватися. Ми, як міністерство, тільки допомагаємо бізнесу відкрити ринок.

    А китайський контракт ДПЗКУ – дуже складний. Він передбачає виконання обсягів на рівні 5 млн тонн. Ми готові виконувати, але зерно має закуповуватися китайською стороною за ринковою ціною.

    Принципова позиція – компанія ДПЗКУ не має права торгувати нижче ринкової ціни.

    “РБК-Україна”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *