Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Давайте пустимо китайського інвестора – посол Олег Дьомін

    2015-08-06

    Війна на Донбасі не зменшила інтерес китайського бізнесу до України. Проте, м’яч як і раніше на українській стороні – нам потрібно позбавитися совковості у візовій політиці і підвищити інвестиційну грамотність. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Китаї Олег Дьомін.

    ЖОДЕН МАСШТАБНИЙ ПРОЕКТ НЕ ПРИПИНЕНИЙ

    Китай стає найвагомішим міжнародним інвестором і кредитором багатьох країн. Україні сьогодні потрібні і інвестиції, і кредити. Наскільки інтенсивно ведуться переговори про співпрацю, адже багато з раніше озвучених проектів не відбулося?

    – Хочу відверто сказати, що не усі проекти, які були розпочаті між Україною і Китаєм, на сьогодні демонструють зразки ефективності.

    Водночас, жоден з проектів великого масштабу не припинений. Усі вони тією або іншою мірою розвиваються. Більше того, вони є базою відліку і своєрідною платформою для напрацювання наступних варіантів.

    Узяти хоча б зерновий контракт. Він реалізується, незважаючи на усі негативні повідомлення, що з’являються періодично в пресі.

    Крім того, характерною для українсько-китайських відносин є та поступальна робота, яка розгорнулася під час реалізації другої гучної кредитної угоди, – про енергетичну співпрацю на суму більш як 3,5 млрд доларів. На жаль, деякі проекти, задумані в його рамках, не вдається реалізувати через те, що вони були прив’язані до вугільної галузі. А тут є, м’яко кажучи, ряд форс-мажорних обставин. Китайська сторона зараз підтримує прагнення України здійснити подібні або вдосконалені проекти на інших територіях України, скажімо, в Одеському регіоні, у Харківській області, або у західній частині країни. Там теж є серйозний вугільний басейн і є об’єкти, які створюються вже багато років, і їх слід завершувати. Це усе – поле пошуку варіантів нашої співпраці.

    Я б додав, що, нарешті, дуже конкретно і інтенсивно, по-діловому ведеться розробка проекту з будівництва глибоководного порту. Якщо раніше були тільки гучні слова і красиві картинки, то сьогодні реальна робота. Так, про неї не так вже часто згадується в пресі, але це й говорить про те, що люди налаштовані не на популізм або дивіденди, а на результат.

    Досвід розвитку довірчості між Пекіном і Києвом за останні, не найлегші для України, півтора року показує, що немає якогось охолодження до нашої країни з боку китайських інвесторів і бізнесменів. Вони співчутливо ставляться до тих проблем, які у нас є сьогодні, але свій інтерес, проявлений раніше, не знижують.

    ЗЕРНОВІ: ПРОГРАМА НА БАГАТО РОКІВ ВПЕРЕД

    Ви згадали зерновий проект. За митною статистикою, у поточному маркетинговому році Україна стала основним експортером зернових в Піднебесну. Не секрет, що у питаннях поставок кукурудзи були проблеми. Чи вирішені вони?

    – Як я вже сказав, той зерновий контракт, який найчастіше згадується в пресі, і навколо якого багато словесних інсинуацій, реалізується. І у мене немає сумнівів, що він буде реалізований. Сьогодні, навпаки, все більше знаходиться взаємного бажання, щоб зробити його, скажімо так, динамічнішим і якнайшвидше розкрити другу його частину. Мається на увазі залучення китайських інвестицій для створення певних інфраструктурних об’єктів – будівництва елеваторів, портових споруд, переробних потужностей. Не реалізовуючи другу частину, дуже складно ефективно забезпечити виконання першої. Це дуже добре розуміють сьогодні учасники проекту з обох боків. По жодному з напрямків, по жодному зі спільних проектів таких інтенсивних контактів, як по зерновому кредиту, сьогодні не ведеться.

    Те, що Україна починає займати істотне місце в експорті зернових, зокрема, кукурудзи, дуже важливо і одночасно відповідально. Питання спільних зусиль Китаю і України із забезпечення продовольчої безпеки у світі вимагає детального опрацювання. Це програма на багато років вперед. Про це йшла конкретна розмова і на засіданні підкомісії з питань сільського господарства, яке пройшло в Пекіні 3-5 серпня.

    ГОЛОВНИЙ ІНТЕРЕС УКРАЇНИ – В ІНВЕСТИЦІЯХ, А НЕ КРЕДИТАХ

    Не так давно ваш колега, Посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявив, що у рамках “Нового шовкового шляху” існує потенційна готовність китайських банків інвестувати в інфраструктурні об’єкти України…

    – Дійсно, окрім сільськогосподарської галузі, є досить жива зацікавленість у житловому й інфраструктурному будівництві. Досягнуті домовленості про участь китайських інвесторів у будівництві об’єктів нерухомості в Україні у реальній перспективі. І те, про що згадував мій візаві, підтверджується інтересом китайських банків і великих корпорацій, які мають досвід такого інфраструктурного і житлового будівництва за кордоном, у багатьох країнах. Цей багатомільярдний досвід говорить про готовність сьогодні опрацьовувати ці питання з Україною. Чому, знову ж таки, ми не чуємо якихось гучних заяв в зв’язку з цим? Тому що, я хочу на цьому наголосити, ці опрацювання ведуться професіональніше, детальніше, чим раніше. Потрібно менше слів, більше справи.

    І давайте відверто, у нас не так вже багато досвіду прийняття таких масштабів інвестицій. Ми постійно говорили про те, що нам допомагають кредити, але найголовніша допомога – інвестиції. Це розуміємо і ми, і наші китайські партнери. І тому опрацювання проектів ведеться так, щоб вже не здійснювати ті помилки, які потім треба виправляти.

    В цілому український уряд розглядає як один з пріоритетів співпраці з КНР питання приєднання до економічного поясу Великого шовкового шляху. Це дозволить значно підвищити роль нашої країни як своєрідного торгового, транспортного і логістичного містка між Європою і Азією. Зараз ми чекаємо підписання китайською стороною протоколу між Мінекономрозвитку і торгівлі України і Мінкомерції КНР про зміцнення співпраці у спільній реалізації ідеї будівництва такого поясу (Великого шовкового шляху, – ред.). Питання обговорюватиметься під час засідання підкомісії з торговельно-економічної співпраці, яка намічена на осінь цього року.

    Як йде робота по таких традиційно сильних у сенсі двосторонньої співпраці напрямках як військово-технічне, авіа- і машинобудування?

    – Співпраця у цих галузях також не має тенденції до згортання. Швидше навпаки. Це конкретні проекти, про які сьогодні, може, ще і рано говорити, але вони, повірте, досить ефективні і результативні.

    НАША ВІЗОВА ПОЛІТИКА ДЛЯ КИТАЮ АРХАЇЧНА

    Олегу Олексійовичу, що заважає інтенсифікації торговельно-економічної співпраці на теперішньому етапі? Війна, побоювання китайських партнерів політичної нестабільності в Україні, побоювання втратити вкладені кошти?

    – Я б сказав, що істотно більше інтенсивному розвитку співпраці заважають дві обставини.

    Перше, хоч як би мені як представнику держави не було сумно про це говорити, – наша недоладна візова політика. Хоча, за перше півріччя цього року кількість віз, виданих консульським відділом Посольства України в КНР громадянам цієї країни, подвоїлася – до 1798 проти 912 за такий же період у минулому. Але коли розбираєшся, чому охочий побачити, розвідати можливості для своїх інвестицій китайський бізнесмен – а таких багато – не може нормально отримати українську візу, то стає зрозуміло, що сама система запрошень, організації таких поїздок настільки архаїчна, настільки, вибачте, совкова, що не йде у жодне порівняння ні з нашими сусідами – Білоруссю, Польщею, Словаччиною – ні з країнами, з якими є сусідами Китай. Я вже не говорю про Європу або США.

    Причому не йдеться про безвізовий режим. Якось я побачив відгуки на одно своє інтерв’ю, в яких мені дорікнули, що ніби я ратую за безвізовий режим. Ніхто про безвізовий режим не говорить. Йдеться про те, аби візи можна було отримати чітко і системно для відповідних категорій китайських громадянин, які хочуть поїхати в Україну, як це роблять європейські країни. Це не просто туризм, хоча по туризму окрема тема. Це не “вільний художник”, а це реальний інвестор, який може привезти гроші, який реально зацікавлений у співпраці. Давайте його пустимо. На жаль, в цьому відношенні як було у нас недоладне, так і залишилося. Послаблення є, але вони настільки повільні і малоефективні…

    МАТЧАСТИНА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ БІЗНЕСМЕНІВ

    А другий основний бар’єр?

    – Друга причина в тому, що ми, українська сторона, ніяк не навчимося готуватися до подібних інвестицій. Не можемо за тими зразками, які вироблені у світі, в Європі (вони є і в Україні), підготувати інвестиційні проекти, під які збираємося залучити притягнути гроші. Ми у Посольстві заохочуємо звернення до нас наших бізнесменів, готові допомагати в пошуку партнерів. Але якщо ми отримуємо так звану інвестпропозицію українською мовою або якщо вона оформлене “по-колгоспному”, ми ніяк не можемо дати їй хід і якось посприяти.

    Тому Посольство вимушене було розробити свого роду матрицю – як треба складати інвестиційну заявку в Китай. Ми розіслали її по усіх обласних адміністраціях, в усі ТВП, усі міністерства. Якоюсь мірою це спрацювало. Недавно у нас з презентацією були представники Івано-Франківської області, і вони із вдячністю говорили, що готували свої пропозиції на основі нашої пам’ятки. Ще раз хочу звернутися до наших шанованих бізнесменів: хлопці, вчіть матчастину, як говорить старий анекдот, основи бізнесової і інвестиційної грамоти, думайте, яким чином ви можете оформити свої документи для залучення інвестицій.

    Ще одне питання, на якому я б хотів зупинитися. Це досить боязка, м’яко кажучи, участь наших регіонів і бізнесменів у міжнародних виставках і ярмарках. Велика частина цих заходів у світі припадає саме на Китай. Причому з кожним роком їх все більше.

    Особливо ця робота інтенсифікувалася у зв’язку зі створенням проекту Економічний пояс Великого шовкового шляху. Так, наприклад, у КНР щорічно проводиться у жовтні (22-23 – цього року) спеціальний міжнародний ярмарок інвестицій в зарубіжні країни. Якщо у вас є ідеї, хороший інвестиційний проект, ви приїжджаєте на ярмарок, куди збираються десятки тисяч китайських інвесторів, готових розглядати наші пропозиції. Я розумію, що є фінансові проблеми, але проте, “гра варта свічок”… Сьогодні ми знову звертаємося до наших дорогих бізнесменів: усі координати ярмарку є на нашому сайті, проявляйте ініціативу. Тим більше що на ярмарку буде день презентації України. Включайтеся, відгукуйтеся, беріть участь.

    ДИСБАЛАНС У ТОРГІВЛІ ВИРІВНЮЄТЬСЯ

    Ваш прогноз українсько-китайського товарообігу на цей рік?

    – На даний момент у нас спостерігається загальне падіння товарообігу. За перші 5 місяців цього року він склав 2,67 млрд доларів, скоротившись на 22,4% порівняно з таким же періодом минулого року. Нас, звичайно, непокоїть таке падіння. Але при цьому слід відзначити динаміку вирівнювання дисбалансу: сальдо взаємної торгівлі товарами і послугами, дефіцит в нашій торгівлі з КНР зменшилося до 390 млн доларів за рахунок того, що наш експорт в Китай за 1,5 року практично не падає.

    Особливістю товарної структури двосторонньої торгівлі у 2015 році є ріст наших поставок продукції АПК і продуктовій промисловості – 47,4% від загального обсягу експорту.

    Проте давати точний прогноз товарообігу зараз складно. Ще півроку попереду.

    ЕКОНОМІЧНИМ КОРИДОРОМ ШОВКОВОГО ШЛЯХУ

    А наскільки інтенсивним є нині політичний діалог?

    – Скажімо так: за останні 10 років у нас були періоди і глибшого затишшя. Як відомо, відбулася зустріч Президента Порошенка з прем’єром Держраді Лі Кецяном у Давосі, яка була дуже ефективною. Регулярно контактують наші міністри закордонних справ.

    І найголовніше – збільшується інтенсивність і ефективність контактів на економічному рівні. Активно запрацювала українська частина міждержавної комісії: у нас вже є усі голови підкомісій, є усі графіки проведення підкомісій. Ось на початку цього тижня у Пекіні пройшло засідання підкомісії із сільського господарства, готуються засідання підкомісій з торговельно-економічної співпраці, з питань космосу, культури… Всього 7 підкомісій, вони повинні пройти в досить інтенсивному режимі у найближчі 2-3 місяці. І ми думаємо, що наприкінці року відбудеться засідання Міжурядової комісії, за планом воно повинне пройти в Києві. Для цього чекаємо дуже серйозний рівень делегації в Україну з китайського боку з тим, щоб досягнуті напрацювання останніх півтора років закріпити в документальному виді.

    Хочу наголосити, що усе йде своєю чергою, за графіком, затвердженим раніше. Це ще раз говорить про те, що незважаючи на інсинуації у пресі, караван українсько-китайських відносин все-таки рухається. Економічним коридором Шовкового шляху.

    КИТАЙ НАЛАШТОВАНИЙ НА ВНЕСОК У МИР НА ДОНБАСІ

    Тобто драматичні події в Україні не відбилися на двосторонній українсько-китайській співпраці? Чи продовжує Пекін дотримуватися своєї позиції підтримки територіальної цілісності і суверенітету України?

    – Дійсно, Китай традиційно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Про це він заявляв неодноразово.

    Китай бачить і відчуває свою роль у розв’язанні тих конфліктів, які сьогодні виникають у світі. Ми знаємо, що китайське керівництво щиро налаштоване внести свій конкретний внесок у розв’язку того конфлікту, який відбувається сьогодні на сході України. Упевнений, що вони цей внесок обов’язково зроблять, і ми його відчуємо…

    Ми знаємо настрої в китайському суспільстві, це щира участь. Ось нещодавно відбувся аукціон у Посольстві, які ми проводили для збору коштів для дитячих будинків сімейного типу, де живуть діти, постраждалі від війни. Ми зібрали близько 50 тисяч доларів. І найактивнішу участь у цьому аукціоні взяли китайські друзі.

    Більше того, ми на сьогодні маємо можливість направити технічну допомогу у розмірі близько 30 млн доларів, яку нам надає уряд КНР, на будівництво житла саме для таких дитячих будинків. І чим швидше Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (від нього залежить реалізація допомоги) зможе організувати її надходження, тим більше виграє наша дітвора.

    Хочу висловити велику вдячність Китайському товариству Червоного Хреста (КЧХ), який надав допомогу на 20 млн юанів (3,2 млн дол.) наприкінці минулого року біженцям з Донбасу і Криму. Крім того, за домовленістю з КЧХ ми зараз починаємо акцію з організації контактів між товариствами Червоного Хреста поріднених міст наших країн (таких близько 20 пар). Це, на наш погляд, значною мірою може інтенсифікувати таку допомогу.

    ПОТРІБНО БІЛЬШЕ КИТАЙСЬКОМОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО УКРАЇНУ

    Відомо, наскільки міцні зв’язки між Китаєм і Росією і на міжнародній арені, і в двосторонньому форматі, а також наскільки великий вплив російської пропаганди у КНР. Яка робота проводиться, щоб донести об’єктивну картину про процеси, що відбуваються в нашій країні, позицію офіційного Києва?

    – Дійсно, обробка з боку російських ЗМІ китайського населення дуже інтенсивна. Вкидаються різні провокативні матеріали. Ми це постійно відчуваємо. Китайські ЗМІ, як правило, стримані, хоча й цитують російські.

    Ми стикаємося з тим, що у китайських ЗМІ бракує матеріалу щодо України, матеріалу, який вони могли б отримати за рахунок співпраці з нашими медіа. На сьогодні у нас в Пекіні припинив роботу єдиний корпункт українського ЗМІ – Укрінформу. А китайськомовної інформації, крім того ж Укрінформу, який поширює її у співпраці з Українським домом в Пекіні, ніхто в Україні не робить. А це колосальна ніша і водночас колосальний провал в інформаційному наступі, який повинна вести Україна. Адже у нас готуються матеріали і англійською, і французькою, й інших мовах, але тільки не китайською! А це – 1,5 мільярдна аудиторія, практично кожен четвертий житель планети.

    Отже, усе, що лунає сьогодні на території Китаю китайською мовою із зарубіжних джерел відносно України, – це або російська брехня, або та інформація, яку Посольство своїми силами через “не можу” продукує і вкидає в соціальні мережі або за допомогою інтерв’ю, бесід тощо, повідомлення Укрінформу у перекладі. Це порівняно з російською “важкою артилерією” – крапля в морі.

    Тому один зі шляхів в даному випадку, переконаний, це – інформація китайською мовою, продукт, який повинен вироблятися інформаційною машиною України.

    Укрінформ

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *