ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Результати ХХ з’їзду Комуністичної партії Китаю

2022-10-25

Експерти Національного інституту стратегічних досліджень провели аналіз доповіді генерального секретаря ЦК КПК та Голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, нового складу Політбюро і Постійного комітету Політбюро та зробили огляд основних результатів ХХ з’їзду Комуністичної партії Китаю. Пропонуємо ознайомитися з основними висновками щодо результатів ХХ з’їзду

За висновками експертів, новий склад Політбюро КПК та ПКПБ, як і в цілому підсумки ХХ з’їзду партії, свідчать про глибокі зміни у конструкції китайської влади. Для цієї системи характерна жорстка консолідація влади та гіперцентралізація. Таким чином, відбувся злам усталених неформальних практик, які дозволяли Китаю бути успішною авторитарною системою, що поєднувала єдність стратегічного курсу та ритмічну змінність влади з елементами меритократії.

ХХ з’їзд Комуністичної партії Китаю відбувався 16–22 жовтня 2022 р. у Пекіні, КНР.

Промова Сі Цзіньпіна

У перший день з’їзду генеральний секретар ЦК КПК та Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін виступив із доповіддю «Високо несучи великий прапор соціалізму з китайською специфікою, згуртовано боротися за всебічне будівництво модернізованої соціалістичної держави»

Лідер КНР наголосив: китайська економіка має залишатися орієнтованою на виробництво з якісним зростанням. Це означає, що Китай готовий змиритися з повільнішим зростанням економіки у процесі вирішення основної внутрішньої проблеми держави під час побудови соціалізму – зменшення розриву в доходах між багатими та бідними.

Головний висновок із промови Сі – зростання залишається основним економічним пріоритетом, а модернізація Китаю є «центральним завданням» партії.

У промові зроблено помітний акцент на дисципліні та ідеології. Намір посилити партійну дисципліну – це спроба впоратися з існуючими викликами, такими, як уповільнення зростання економіки та суперництво зі США. Згуртування народу з партією під керівництвом останньої, партійна ідеологія, боротьба з корупцією – завдання, покликані мобілізувати як партію під керівництвом Сі Цзіньпіна, так і суспільство під керівництвом партії.

У зовнішній політиці риторика Китаю однозначно стане жорсткішою на тлі посиленої конфронтації зі США. Однак Сі Цзіньпін і КПК, як і раніше, зосереджуватимуться на вирішенні внутрішніх проблем, намагаючись і надалі розвивати економіку, яка є фундаментом для політичного капіталу та авторитету на міжнародній арені.

Китай у зовнішній політиці розвиватиме відносини з Глобальним Півднем. Ймовірно, більше уваги у зовнішньополітичній стратегії приділятиметься Азії, особливо Центральній. Той факт, що про масштабний проєкт «Один пояс – один шлях» згадано не в розділі про міжнародні відносини, а в частині, присвяченій регіональному розвитку Китаю, свідчить про те, що КНР використовуватиме його як інструмент просування торговельних, інвестиційних та логістичних зв’язків у найближчому оточенні та з меншою ймовірністю залучатиме до нього більш далекі регіони.

З’їзд підкреслив, що за десятиліття нової епохи (тобто головування Сі Цзіньпіна) досягнуто великих перетворень завдяки партії та багатонаціональному народу країни, які «згуртовано боролися під твердим керівництвом ЦК КПК, ядром якого є товариш Сі Цзіньпін та його ідеї про соціалізм з китайською специфікою нової епохи». КПК затвердила статус Сі Цзіньпіна як керівного ядра ЦК КПК і партії в цілому, керівне становище ідей Сі Цзіньпіна про соціалізм з китайською специфікою нової епохи, що «відтворює загальні сподівання партії, армії та багатонаціонального народу країни, має вирішальне значення для розвитку справи партії та держави у нову епоху, для просування історичного процесу великого відродження китайської нації».

З’їзд зазначив, що загальний стратегічний план щодо побудови модернізованої соціалістичної держави складається з двох етапів, а саме: з 2020 р. по 2035 р. – здійснити соціалістичну модернізацію; з 2035 р. по 2050 р. – перетворити Китай на багату та могутню, демократичну та цивілізовану, гармонійну та модернізовану соціалістичну державу. Майбутнє п’ятиріччя визначається ключовим періодом, який започаткує всебічне будівництво модернізованої соціалістичної держави.

Таким чином, на підтвердження тез доповіді Сі Цзіньпіна, економічний розвиток залишається пріоритетним завданням.

У резолюції наголошується, що перетворення Народно-визвольної армії Китаю на збройні сили передового світового рівня – це стратегічна вимога всебічного будівництва модернізованої соціалістичної держави.

Нове, 20-е скликання ЦК КПК, на першому пленумі обрало новий склад Політбюро, з якого сформовано його Постійний комітет (ПКПБ)

Члени Політбюро ЦК КПК: Дін Сюесян, Сі Цзіньпін, Ма Сінжуй, Ван І, Ван Хунін, Інь Лі, Ші Тайфен, Лю Гочжун, Лі Сі, Лі Цян, Лі Ганьцзе, Лі Шулей, Лі Хунчжун, Хе Вейдун, Хе Ліфен, Чжан Юся, Чжан Гоцін, Чень Веньцин, Чень Цзінін, Чень Міньєр, Чжао Лецзі, Юань Цзяцзюнь, Хуан Куньмін, Цай Ці.

Члени Постійного комітету Політбюро

1. Сі Цзіньпін – генеральний секретар ЦК КПК, голова Центральної військової ради, голова КНР.
2. Лі Цян – голова міськкому Шанхаю, майбутній голова Державної ради КНР.
3. Чжао Лецзі – голова ЦККП, майбутній голова Всекитайських зборів народних представників.
4. Ван Хунін – перший у секретаріаті ЦК, майбутній голова Народної політичної консультативної ради Китаю.
5. Цай Ці – голова парткому Пекіна, став першим у секретаріаті ЦК.
6. Дін Сюесян – голова канцелярії ЦК, може стати або першим віцепрем’єром Держради, або, можливо, головою політико-правової комісії ЦК, що відповідає за правоохоронну діяльність.
7. Лі Сі – голова парткому провінції Гуандун, обраний головою ЦККП головною внутрішньопартійною спецслужбою.

Усі члени Політбюро та ПКПБ належать до однієї великої команди Сі Цзіньпіна. Це переважно його давні знайомі, з якими він працював у провінціях Фуцзянь і Чжецзян. Крім того, Сі Цзіньпін порушив неформальний принцип вікових обмежень «сім – нагору, вісім – донизу» (七上八下), згідно з яким партієць у віці 67 років на момент з’їзду може отримати підвищення, а у 68 років – уже ні. Цей принцип, що свого часу запровадив Ден Сяопін для регулярного омолодження керівництва, був однією з гарантій зміни влади.

Сі Цзіньпін порушив цей принцип лише стосовно двох партійців. Серед членів Політбюро попереднього скликання ЦК КПК залишилося лише двоє функціонерів, старших за 68 років: заступник голови Центральної військової ради КПК Чжан Юся та голова МЗС КНР Ван І. Зовнішньою політикою Китаю керує голова канцелярії Комісії КПК із закордонних справ, на даний момент – Ян Цзечі, який у віці 72 років залишає пост у березні місяці наступного року. Цю посаду обійме Ван І (69 років), відомий, досвідчений і авторитетний дипломат. 72-річний генерал-полковник Чжан Юся – один із «червоних принців». Його батьком був Чжан Цзунсюня – один із перших генералів НВАК. Чжан Цзунсюнь та батько Сі Цзіньпіна Сі Чжунсюнь, заступник голови Державної ради КНР, разом брали участь у громадянській війні. Таким чином, Чжан Юся – один із союзників Сі Цзіньпіна.

Також урозріз із усталеною практикою відбулося призначення Лі Цяна, який у березні місяці наступного року обійме посаду прем’єр-міністра. Адже згідно з традицією, майбутній голова уряду має пропрацювати в Держраді мінімум п’ять років. Лі Цян не працював в органах центральної влади ані на адміністративній, ані на партійній посаді. Отже, є сумніви щодо його компетенції як економіста. Саме Лі Цзян увів двомісячний локдаун у Шанхаї навесні поточного року – таким чином чиновник реалізував політику нульової толерантності до ковіду. Якщо першим віцепрем’єром стане Дін Сюесян, то керівниками Держради вперше стануть люди без досвіду роботи в Кабінеті міністрів. Ключовою особою в економічному блоці стане новий член Політбюро Хе Ліфен, чинний голова Держкомісії з розвитку та реформ і майбутній віцепрем’єр з макроекономіки та фінансів.