Китай запустив у космос новітню обсерваторію

2024-01-10

Китай у вівторок запустив у космос новітній супутник «Зонд Ейнштейна» (Einstein Probe), призначений для спостереження за рентгенівським випромінюванням, яке з’являється внаслідок потужних вибухів та іншого збурення гравітаційних хвиль у далекому космосі.

Про це повідомляє Xinhua, передає Укрінформ.

На навколоземну орбіту космічний апарат вивела ракета-носій Long March-2C, яка стартувала з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань о 15:03 за місцевим часом (09:03 за Києвом).

«Зонд Ейнштейна» важить близько 1,45 тонни і має форму розквітлого лотоса з 12 «пелюстками» та двома «тичинками». «Пелюстки» – це 12 модулів зі встановленими широкопольними рентгенівськими телескопами WXT (wide-field X-ray telescopes), а «тичинки» містять модулі контрольних рентгенівських телескопів FXT (follow-up X-ray telescopes).

Обидва типи телескопів розроблені спеціально для цієї місії і використовують нову технологію виявлення рентгенівських променів «Око лобстера», створену на основі дослідження особливостей функціонування ока морського омара. Ця технологія розробляється китайськими науковцями з 2010 року й була успішно протестована у 2022 році для отримання перших рентгенівських карт неба великої площі.

Передбачається, що завдяки одночасній роботі телескопів WXT і FXT вдасться спостерігати за різними джерелами космічного рентгенівського випромінювання протягом тривалого періоду часу і краще зрозуміти, як вони трансформуються. Зокрема, вчені розраховують вловити перше випромінювання, яке з’являється від вибухів наднових, віднайти і точно визначити рентгенівські сигнали, що супроводжують збурення гравітаційних хвиль, а також виявляти сплячі чорні діри та інші небесні об’єкти у далекому космосі.

Розробники супутника розповіли, що назвали його на честь великого вченого, оскільки існування чорних дір та гравітаційних хвиль, які він буде досліджувати, передбачено загальною теорією відносності Ейнштейна.

Алгоритм роботи рентгенівського дослідницького модуля передбачає, що WXT постійно спостерігає за космосом, а вловивши рентгенівські сигнали, передає їх на бортовий комп’ютер, який одразу ж обробляє дані та повертає космічний апарат так, щоб націлити на небесне тіло (джерело випромінювання) FXT. Цей телескоп має провести високоточне спостереження джерела випромінювання й надати дані дослідникам для подальшого аналізу.

Під час ході підготовки місії команда науковців також розробила спеціальні високочутливі датчики CMOS для рентгенівського спостереження в космосі, які є інноваційними рентгенівськими астрономічними детекторами.