Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Чи закінчилися регуляторні проблеми китайського технологічного сектора? Або ж китайська влада ще більше посилить контроль над інтернет-компаніями? Angela Huyue Zhang, доцент права в університеті Гонконгу розглядає зміни в регуляторній політиці КНР щодо державного регулювання технологічних компаній у своїй статті для Nikkei Asia.

Події останніх днів підтвердили ці обидві точки зору.

Цього місяця Го Шуцін, секретар осередку Комуністичної партії Народного банку Китаю, оголосив, що робота з виправлення ситуації в 14 компаніях в секторі фінансових технологій була завершена.

Пізніше Alibaba Group Holding підписала угоду про поглиблення співпраці з міською владою Ханчжоу, де знаходиться її штаб-квартира, сигналізуючи про те, перебування компанії в немилості підійшло до кінця.

Минулого тижня компанія Didi Global, гігант у сфері громадського транспорту, яка була ще однією головною мішенню регуляторних репресій, отримала зелене світло для повернення своїх основних додатків у магазини додатків країни.

Усі ці позитивні новини підживлюють оптимізм інвесторів щодо того, що репресії можуть закінчитися.

Але паралельно з цими подіями інвестори були спантеличені, коли дізналися про нещодавні державні інвестиції у провідні технологічні компанії приватного сектора. Наприклад, компанія, що перебуває під контролем уряду міста Ханчжоу, нещодавно стала другим за величиною інвестором у ключовий підрозділ Ant Group.

Раніше цього місяця фонд, афілійований з Адміністрацією кіберпростору Китаю (CAC), придбав 1% акцій дочірньої компанії Alibaba. Вважається, що існує подібна домовленість і з Tencent Holdings.

Цікаво, що інвестиції CAC в Alibaba включають так звану золоту акцію, яка надає урядовій установі спеціальні права управління, що можуть включати повноваження призначати членів ради директорів, право вето на певні корпоративні рішення або контроль над модерацією контенту.

Як розуміти ці суперечливі сигнали щодо напрямку розвитку китайського технологічного сектора?

Звичайно, поточне макроекономічне середовище сприяє подальшим перспективам китайських технологічних компаній, оскільки політичні лідери визначають економічне зростання своїм головним пріоритетом.

У той же час реалізація політики лежить на державних установах, чиї бюрократичні інтереси не обов’язково узгоджуються один з одним або з вищими керівництвом держави. Останніми роками нерідко спостерігають, як державні агентства тягнуться в різних напрямках і навіть час від часу конфліктують одне з одним.

Наприклад, інвестиції CAC в Alibaba є продовженням попередньої практики придбання акцій зі спеціальними правами управління в медіакомпаніях, включаючи ByteDance і Sina, материнську компанію сервісу Weibo. Фонд CAC також зробив інвестиції у велику кількість китайських технологічних компаній.

Однак придбання золотих акцій CAC не було частиною технічних репресій. Ще в 2017 році уряд оголосив про плани інвестувати в онлайн-медіа компанії, щоб посилити контроль над їхнім контентом. Тим не менш, продовження такої практики, безумовно, допоможе CAC розширити свій політичний контроль над технологічним сектором.

У листопаді минулого року Державна адміністрація з регулювання ринку (SAMR) спробувала розширити свою бюрократичну сферу, запропонувавши кардинальний перегляд режиму конкурентного законодавства Китаю. Багато із запропонованих поправок спрямовані саме на технологічні компанії. Інші значно посилюють санкції за порушення закону.

Поки що амбіційна пропозиція щодо перегляду Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією не набула популярності. Дійсно, можна очікувати, що китайські технологічні регулятори утримаються від агресивних дій у межах політики сприяння зростанню, що також пояснює, чому нещодавні інвестиції в золоті акції були зроблені непомітно.

Насправді регулювання вже почало послаблюватися ще рік тому, коли китайська економіка почала різко сповільнюватися. Тоді провідні політики неодноразово обіцяли послабити регулювання, щоб заспокоїти ринок. Відтоді агентства повернулися до рутинного контролю, без гучних заяв.

Хоча придушення технологічних компаній було нетривалим, воно призвело до тривалих інституційних змін. Дворічна правоохоронна кампанія сприяла прийняттю низки законів і розпоряджень із жорсткими положеннями про санкції. У результаті китайські регулятори тепер озброєні більшим регуляторним арсеналом і більшою адміністративною свободою дій.

Тим часом суттєво розширили повноваження регулюючих органів із більш значним потенціалом правозастосування. Антимонопольний підрозділ SAMR, наприклад, було оновлено з бюро до агентства, а його керівник отримав статус заступника міністра. Це дозволило невеликому агентству збільшити свій бюджет і найняти більше людей.

Ці агентства тепер є потужними групами інтересів, які продовжуватимуть наполягати на агресивному регулюванні. Тим часом глобальна тенденція посилення технологічного регулювання буде й надалі підтримувати заяви агентств про те, що життєво важливо тримати на жорсткому контролі вітчизняних технологічних гігантів.

Регулювання технологій ніколи не відновиться до статус-кво до 2020 року, навіть якщо технологічні компанії отримають тимчасову відстрочку. Оскільки політика стає більш централізованою, регулювання у сфері технологій стане лише більш непередбачуваним і мінливим у найближчі роки.

Фото: Financial Times