aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    У співпраці з Китаєм Україна може реалізувати свій потенціал у галузі робототехніки

    2018-11-27

    Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін у ексклюзивному інтерв’ю українській службі МРК з приводу участі України у першій Китайській Міжнародній Імпортній ЕКСПО, на початку листопада, підкреслив «…можливість залучення до спільних проектів, до спільного виступу на світовому ринку таких двох стратегічних партнерів як Україна і Китай. Це неабияка ідея, але дійсно спільно ми можемо робити дуже цікаві і важливі для всього світу речі».

    Робототехніка є однією з цих важливих речей. так на початку листопада у Міжнародному виставковому центрі в Києві відкрилися дві виставки, на яких презентували різноманітні зразки техніки. Увагу відвідувачів прикувала до себе жінка-робот Кікі. На стенді вантажної техніки вона розповідала про цікавинки, відповідала на запитання, жартувала і залюбки фотографувалася з бажаючими.

    Між іншим, слово «robotics» вперше було використано Айзеком Азімовим у науково-фантастичному оповіданні, опублікованому ще в 1941 році. А сьогодні робототехніка — це сучасна прикладна міждисциплінарна наука, що займається розробкою автоматизованих технічних систем і є найважливішою технічною основою розвитку економіки. Робототехніка застосовує електроніку, механіку, кібернетику, телемеханіку, мехатроніку, інформатику,  радіотехніку, електротехніку і багато інших найсучасніших дисциплін. Умовно виділяють будівельну, промислову, сервісну, медичну, авіаційну та екстремальну (військову, космічну, підводну) робототехніку.

    Перша в світі промислова компанія з виробництва промислової робототехніки Unimation була створена у 1956 р. в США. Вже у 1962 р. вийшли в світ перші промислові роботи «Версатран» і «Юнімейт», причому деякі з них функціонують досі, подолавши поріг в 100 тисяч годин робочого ресурсу. Але ідеї, покладені у фундамент робототехніки, з’явилися ще в античну епоху. Понад дві тисячі років тому Герон Олександрійський створив водяний автомат «Співоча пташка» і низку систем рухомих фігур для античних храмів.

    У 1500 р. геніальний Леонардо да Вінчі розробив механізм у вигляді лева, який мав вітати гербом Франції при в’їзді до міста короля. У XVIII столітті швейцарський годинникар П. Жаке-Дроз створив механічну ляльку «Писар», яка за допомогою кулачкових барабанів могла бути запрограмована на написання текстових повідомлень, що містили до 40 літер.

    У 1801 р. французький комерсант Жозеф Жаккар представив на ті часи інноваційну конструкцію ткацького верстата, який можна було «програмувати» за допомогою спеціальних карт з отворами для відтворення повторюваних декоративних візерунків на витканих полотнах. Згодом ця ідея була запозичена англійським математиком Чарльзом Беббіджем для створення однієї з перших автоматичних обчислювальних машин.

    Саморегульовані пристрої стали активно застосовуватися у другій половині минулого століття. Спочатку роботи працювали в сферах виробництва і досліджень, але потім почали поступово захоплювати й сферу послуг. Безумовно, роботи на поточний момент ще не є якимось масовим явищем, але процес роботизації розвивається настільки стрімко, що у 2017 р. людиноподібний робот Сара отримала громадянство Саудівської Аравії.

    Саме тому можна говорити про те, що вже сьогодні змагання потужних економік світу відбувається в галузі робототехніки. Міжнародна консалтингова компанія McKinsey передбачає, що близько 20% робочої сили по всьому світу – або 800 млн. робітників – можуть втратити роботу через автоматизацію. З урахуванням цього процесу, перед людством постають завдання спільного переосмислення ролі людини, прийняття міжнародних законів та утворення нових систем безпеки і контролю.

    Найбільш автоматизовані країни

    Роботизовані системи продовжують поширюватися по всьому світу, демонструючи вплив країн, і виходять за рамки власних кордонів. Автоматизація виробництва прискорюється в усьому світі й у середньому в промисловості на 10 тисяч працівників припадають 74 роботи. У Європі щільність роботів на виробництві найвища й становить 99 одиниць, в Америці – 84, в Азії – 63 одиниці.

    За останніми даними Міжнародної федерації робототехніки (IFR), десятку найбільш автоматизованих країн у світі очолює Південна Корея, далі – Сінгапур, Німеччина, Японія, Швеція, Данія, США, Італія, Бельгія та Тайвань. Ідеться не про розробку інновацій у робототехніці, а саме про темпи впровадження роботів у промисловості. Південна Корея вирвалася в світові лідери (631 робот на 10 тисяч працівників), тому що основна частина роботів застосовується в електротехнічній, електронній та автомобільної промисловості.

    При цьому Японія залишається провідним промисловим виробником роботів у світі: виробничі потужності японських постачальників досягли 153 тисяч одиниць у 2016 році – найвищий рівень за всю історію. Сьогодні японці забезпечують 52% світової пропозиції роботів.

    Німеччина – найбільш автоматизована країна в Європі. На 10 тис. чоловік на виробництві працюють 309 роботів. Згідно з даними IFR, в 2016 р. 41% продажів роботів в Європі припадав на Німеччину, очікується, що до 2020 р. поставки зростуть на 5%. У багатьох інших європейських країнах на виробництві задіяно набагато більше роботів, ніж в середньому по світу. У Швеції на заводах встановлені 223 машини, в Данії – 211, в Італії – 185, і Бельгії – 184.

    Великобританія – єдина країна G-7, де промислові роботи не користуються особливою популярністю. На 10 тис. чоловік в 2016 р. припадав 71 робот. IFR стверджує, що у Великобританії є галузі промисловості, де необхідні інвестиції для модернізації і підвищення продуктивності. Але для порівняння: в Індії, на Філіппінах і в РФ на 10 тисяч робочих припадають 3 роботи.

    Рівень роботизації виробництва в Сполучених Штатах збільшився з 176 роботів у 2015 р. до 189 роботів в 2016 р. Основним чинником зростання стала політика «Зроблено в США».

    Китай створює синергію між ШІ і людським серцем

    Один з улюблених прикладів слугування інновацій людству в медицині наводить колишній глава Google China Лі Кайфу. У багатьох країнах кожна людина отримує тільки п’ять хвилин часу лікаря, хоча їй потрібно набагато більше. Якщо лікар буде проводити більше часу з кожним пацієнтом, потрібно буде набагато більше фахівців. Уявіть собі майбутню клініку, в якій в кабінет оснащений всілякими датчиками, які знімають і обробляють всі необхідні параметри та показники вашого тіла.

    Водночас лікар від пацієнта отримує інформацію щодо сімейної історії і конкретних симптомів. Штучний інтелект (ШІ), озброєний діагностичними роботами, зможе поставити діагноз і запропонувати лікування, прописати рецепт і так далі, але остаточний вердикт робить лікар. Погодьтеся, у доктора буде більше часу на увагу і милосердя. Вартість медичного обслуговування знижуватиметься, люди краще піклуватимуться один про одного, а якість медицини буде значно покращено.

    Лі Кайфу переконаний, що Китай скоро зрівняється або навіть обжене Сполучені Штати в розробці і розгортанні ШІ. Алгоритми для ШІ досить добре відомі багатьом фахівцям. Зараз важливі швидкість, виконання, капітал і доступ до великої кількості даних. У кожній з цих сфер Китай має перевагу. Пекін добре розуміє всі можливості поєднання ШІ із можливостями сучасної робототехніки. КНР продовжує вести гонку за першість в секторі автоматизації та впроваджувати роботів в повсякденне життя.

    Хоча багато експертів упевнені, що Китаю ще далеко в робототехніці до США, Японії та Європи, істина в тому, що Китай вже не та країна, що була раніше. Це може бути важливо, особливо для інвесторів, але необхідно глибоко усвідомлювати потенціал розвитку і інвестиції в країні. IFR відзначає, що Китай набирає вражаючих обертів. У 2016 р. в країні на 10 тисяч робочих припадало 68 роботів – майже в три рази більше, ніж три роки тому.

    КНР має намір продовжити розвиватися в цьому напрямі. Очікується, що до 2020 року Китай увійде до десятки найбільш автоматизованих націй світу. До цього часу кількість роботів на виробництві має зрости до 150 одиниць на 10 тисяч робочих. Крім того, Китай планує продати в цілому 100 тисяч промислових роботів місцевого виробництва. Уряд КНР оприлюднив план масового виробництва домашніх роботів. У плани також входить виробництво роботів зі спеціалізованими завданнями, зокрема, для лікування людей, реабілітації, допомоги літнім та людям з обмеженими фізичними можливостями.

    Китай виходить на новий етап просування робототехніки. Піднебесна довела ефективність своєї стратегії роботизації всього на Всесвітній конференції з робототехніки-2018, що відбувалася в Пекіні. Китай продемонстрував низку різних роботів, зокрема бойових, лікарів, вчителів, нові промислові автомати. На церемонії відкриття конференції заступник прем’єра Держради КНР Лю Хе закликав до розвитку галузі за рахунок відкритості і співпраці.

    Лю Хе також пообіцяв активізувати підготовку кадрових працівників в цій сфері. Крім того, необхідно, за його словами, приділяти увагу проблемам, що стосуються моралі і етики, а також законодавчим і правовим нормам у цій сфері. Стратегія робототехніки КНР полягає в тому, щоб продавати послуги, які можуть бути дешевше, ніж люди, і мати позитивний ефект.

    Європейські аналітики звернули увагу на ще одну складову китайської стратегії. Від початку 2015 р. Піднебесна активно скуповує глобальні підприємства з робототехніки. Підприємства з доданою вартістю є головним інтересом китайських компаній у Європі. Наприклад, компанія Ninebot з Пекіна придбала компанію Segway, а China South Rail заплатила $190 млн., щоб придбати SMD, британського виробника глибоководних роботів.

    КНР продовжує нарощувати свої зусилля в розробках ШІ. Найбільша пошукова система країни Baidu керуватиме дослідною лабораторією, що займається програмами і технологіями штучного інтелекту. Минулого року цей проект вже отримав схвалення Державного комітету з розвитку і реформ. На думку фахівців, науковцям нової лабораторії доведеться докласти чимало зусиль для фундаментальних досліджень, щоб зменшити залежність від американських розробок ШІ.

    На початку листопада стало відомо, що Baidu побудує «розумне місто» в Шанхаї. Компанія планує використовувати в розробці проекту всі можливі сучасні технології, зокрема штучний інтелект, безпілотні літальні апарати, хмарні обчислення, технології людина-комп’ютер, блокчейн, рекламу та інформацію в інтернеті, а також багато іншого. Сфери застосування розробленого проекту також будуть по-максимуму охоплювати: медицину, охорону природи, міське управління, сферу безпеки і транспорту.

    Компанія уклала договір партнерства з американською фірмою Ford Motor у галузі розробки безпілотного транспорту 4-го рівня (відповідно до стандартів SAE International). Це означає, що незабаром автомобілі зможуть працювати абсолютно без допомоги людей. А у жовтні ц.р. компанія Baidu першою з усіх китайських фірм приєдналася до американської організації «Партнерство зі штучного інтелекту», яка розробляє етичні рекомендації у сфері штучного інтелекту.

    Нещодавно китайська компанія Cainiao, 51% якої належить Alibaba Group, впровадила систему роботизації в складському комплексі. Зараз там вже працює понад 700 роботів. На думку розробників, автономні пристрої зможуть впоратися з великою кількістю покупців, очікуваних до Дня холостяків (11 листопада). За оцінками експертів, складські роботи – це один з найбільш корисних напрямів в робототехніці, тому і попит на них зростає з величезною швидкістю.

    Alibaba також планує запуск у грудні поточного року робота-кур’єра для обслуговування в готелях. Він буде доставляти їжу і білизну в номери готелю. Якщо випробування пройдуть добре, робот також зможе згодом використовуватися в офісах і лікарнях. Днями на конференції World Internet Conference в китайському Учжені новинне агентство «Сіньхуа» і технологічна компанія Sogou Inc представили робота зі штучним інтелектом. Які саме технології використовували китайські розробники не відомо, але вони відповідають самим останнім дослідженням у сфері машинного навчання.

    Прототипом робота став відомий китайський телеведучий. Взагалі створено два ведучих однакової зовнішності: один для мовлення англійською, інший — китайською. «Вони можуть працювати 24 години на добу на веб-сайті та на різних платформах в соціальних мережах, знижуючи витрати на виробництво новин і підвищуючи ефективність», — відзначає «Сіньхуа».

    Китайські фахівці уважно стежать за всіма тенденціями у своїй галузі. Наразі вони відмічають у розвитку робототехніки деякі трендові явища, такі як прискорений розвиток робототехніки, глибока інтеграція робототехніки з інформаційними технологіями нового покоління, постійне розширення сфер застосування робототехніки і більш активна міжнародна взаємодія, приєднатися до якої варто й Україні.

    У співпраці Україна може реалізувати свій потенціал

    Україна, на жаль, не увійшла навіть до IFR переліку з 40 країн, що використовують роботів у виробництві. Причини не лише у відсутності високотехнологічних галузей виробництва, але й у тому, що талановиті фахівці змушені працювати за кордоном або в «тіні».

    Україна, яка традиційно славиться високою якістю IТ-фахівців, теж не хоче залишатися в стороні від світових трендів. За даними дослідницької компанії IDC, в 2016 р. світові витрати на робототехніку та супутні сервіси склали понад $90 млрд. Експерти дуже оптимістичні щодо цього ринку. Так, передбачається, що вже до 2020 р. ця цифра збільшиться мінімум вдвічі. Який розмір цього ринку в нашій країні – сказати складно, так як в Україні не проводять подібних досліджень. Деякі експерти вважають, що приріст становить 200% на рік.

    Оцінюючи перспективи української робототехніки, власник видання про роботів robotics.ua розділяє її на напрями: споживчий, виробничий і сферу навчання. У споживчому секторі, на його думку, спостерігається стійкий попит на різних роботів-прибиральників і безпілотники. Що стосується автоматизації виробництва, в Україні ми спостерігаємо безрадісну картину. За даними експертів, за рік в межах країни продається всього пару десятків промислових роботів. Це свідчить про початковий рівень попиту на таку продукцію серед українських бізнесменів. На жаль, ніхто не поспішає модернізувати своє виробництво.

    Директор з маркетингу у «Стандарт-ПАК» вважає, що системність в робототехніці Україні поки не властива, проте деякі розробки у цій галузі ведуться у Львові (переважно військової тематики) і Києві. Складська автоматизація і особливо AGV-логістика тільки починає розвиватися в пострадянських країнах, але в більш економічно розвинених країнах перші моделі були впроваджені ще 5 років тому.

    Споживачі таких технологій – складальні цехи, де необхідно переміщення деталей і компонентів з однієї зони в іншу, виробничі підприємства, де з яких-небудь причин участь людини в логістичному ланцюжку не бажана (гігієна, безпека, економічність), перевізники та служби доставки, де потрібно максимально автоматизувати і здешевити процеси сортування вантажів.

    Експерти підкреслюють, що Україна має перспективне майбутнє у логістичній структурі Європи, особливо, з огляду на партнерські відносини з КНР та участь нашої країни у китайській ініціативі «Один пояс, один шлях». Тому в Україні великий попит на логістичну робототехніку.

    Добрим сигналом для всієї галузі робототехніки загалом є масове відкриття навчальних закладів робототехніки для дорослих і дітей. В Україні працюють кілька освітніх центрів з робототехніки: – «Винахідник» (Київ, Бровари, Буча, Дніпро, Львів, Івано-Франківськ, Вінниця, Харків, Одеса); – Boteon (Харків, Київ, Одеса, Дніпро, є франчайзі в 8 інших містах);  TechMaker (курс для програмістів, Київ) та інші. Є курси при IT-компаніях: – Guru IT School при компанії ThinkMobiles (Ужгород); – Basic Robotics and Programming при Infopulse (Київ).

    До уваги інвесторів наша країна пропонує власні розробки і проекти. Особливо перспективними для співпраці з іноземними компаніями експерти вважають аерокосмічну галузь і робототехніку пов’язану з транспортом і логістикою. Наприклад, KNN Systems – сервісний партнер німецького виробника роботів KUKA. Компанія проектує рішення по роботизації процесів зварювання, фрезерування, плазмового різання і палетизації.

    Ultimate Robotics розробила кілька робототехнічних проектів в 2012-2016 роках. Серед їх розробок – гексакоптер, гексапод, робот на колесах. Сьогодні у планах – створення роботизованого протеза руки, розробка електродів і сенсорів типу пульсометра. Робототехніки розповідають, що їх проекти будуть все більш спрямовані на отримання інформації з тіла людини, на аналіз цих сигналів, на розробку wearable-устройств – бо це найцікавіша сфера.

    Концерн ДК «Укроборонпром» об’єднує кілька підприємств розробників, які конструюють бойову роботизовану техніку. Один з учасників концерну, «Спецтехноекспорт», побудував перший в Україні безпілотний БТР «Фантом».  Майстерня-лабораторія Hub Lab розробляє концепт літаючої дослідницької платформи для вивчення геології і атмосфери Марса на базі квадрокоптера. У Drone.UA створюють продукти у сфері безпілотних технологій. Компанія веде діяльність в аграрній сфері, енергетиці та нафтогазовій промисловості, а також у сферах геодезії і топографії. Технології Drone.UA використовуються на більш ніж 2 млн гектарів посівних площ України. А у запорізькій компанії Інфоком ЛТД розробляють безпілотний автомобіль.

    Компанія «Стандарт-ПАК» розробляє самохідні платформи, роботизовані вози, саморушні навантажувачі та роботи-буксири. Роботи здатні переміщати вантажі, оснащені датчиками руху і пересуваються зі швидкістю від 0,5 м/с. Це перші в світі аналоги Kiva від Amazon Fetch & Freight від Fetch Robotics і OTTO 100 від Kitchener, Ontario’s Clearpath Robotics, які пропонуються до продажу для логістичних центрів України та Європи. Розробники Механізмус виробляють роботів-манекенів для реклами одягу в магазинах та на виставках.

    Це лише декілька прикладів різноплановості розвитку українських робототехніків. Робототехніка зараз в ТОП-3 технологічних напрямів у світі і це завжди буде потрібно і цікаво багатьом. Нашій державі важливо донести можливості України в сфері робототехніки до потенційних партнерів. Як вважають деякі експерти, рівень українських інженерів і розробників досить високий навіть на світовому ринку.

    Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів на Міжнародному торговому форумі Хунцяо у Шанхаї зазначив, що однією з головних цілей українських реформ є створення комфортних умов роботи для іноземного бізнесу. Він звернув увагу на те, що одним із безумовних пріоритетів реформ є створення комфортного середовища для роботи іноземних інвесторів. І те, що наша країна поступово підіймається вгору у міжнародному рейтингу Doing Business є переконливим позитивним сигналом для інвесторів.

    С.Кубів під час зустрічі з віце-прем’єром Держради КНР Лю Хе запропонував почати спільні українсько-китайські консультації про передумови створення зони вільної торгівлі Україна — Китай. Співпраця України і Китаю в галузі робототехніки може бути для наших країн наступним кроком вперед. Адже, як висловився Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін: «…це абсолютно чітко вкладається в формулу «Один пояс, один шлях». Ми разом формуємо ці виробництва, ми разом працюємо на торгівлю, ми разом приходимо до покупців і пропонуємо класний сучасний товар і маємо від цього спільну вигоду».

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *