Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Якубовський: Китай через Україну прагне на ринки ЄС

    2016-11-07

    Експерт з питань економіки Сергій Якубовський в ефірі “ГС” заявив, що бізнес в Україні всіляко противиться будь-якої конкуренції, тому вони протидіють створенню зони вільної торгівлі з Китаєм.

    Китай хоче відкрити зону вільної торгівлі з Україною. Про це заявив посол КНР в Україні Ду Вей.

    Китай займає четверте місце в переліку стратегічних торгових партнерів України. За останні два роки товарообіг між країнами дещо впав, в основному, через зменшення поставок китайських товарів. А ось український експорт дещо збільшився.

    У минулому році взаємний товарообіг становив трохи більше семи мільярдів доларів. За перше півріччя 2016 року цей показник склав більше трьох з половиною мільярдів доларів.

    Китай постачає в Україну механічне обладнання, автомобілі, текстиль та текстильні вироби, недорогоцінні вироби і біжутерію, продукцію хімічної промисловості та полімерні матеріали. Україна постачає в Китай залізну руду, зерно, жири і масла тваринного і рослинного походження, деревину та вироби з неї.

    Що створення зони вільної торгівлі з Китаєм принесе Україні, в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував професор, доктор економічних наук Сергій Якубовський.

    –Навіщо Китаю зона вільної торгівлі з Україною? У них стало менше ринків?

    — Ні, якраз, якщо говорити про динаміку торгівлі між Україною та КНР, то якщо взяти перше півріччя 2016 року саме український товарний експорт до Китаю скоротився, а з Китаю імпорт зріс. Тут є дві причини. Перша причина – це геополітична політика Китаю, спрямована на посилення свого впливу в світі. З огляду на міць китайської економіки за купівельною спроможністю, ВВП Китаю на першому місці в світі, за номінальною вартістю – на другому. І, з огляду на певні успіхи Китаю в країнах Африки, в РФ, він би хотів поширити свій вплив на Європу. І при тому, що Європейський союз чинить опір і перешкоджає китайської експансії, ось вони вибрали Україну, як найбільш слабку європейську країну з тим, щоб, можливо, вдалося через входження китайських фірм вплинути на українське керівництво і постаратися робити те , що вони роблять в Росії, – розширити свій економічний вплив, і потім воно може якось перейти в політичний вплив – це перша причина.

    Друга причина пов’язана з величезними обсягами тіньового імпорту з Китаю в Україну. Справа в тому, що якщо подивитися на офіційну статистику, поставок товарів з Китаю, то сума склала близько 3 млрд 800 млн в минулому році, з них безпосередньо китайськими компаніями було куплено товарів на суму 1 млрд 400 млн, тобто майже 2/3 китайського імпорту проходить в Україні через офшорні українські компанії, що в загальному-то не дуже подобається в Китаї, тому що в Китаї йде офіційна боротьба з корупцією, на відміну від України, там за корупцію навіть розстрілюють. І коли велика частина китайських товарів за корупційними схемами потрапляє в Україну, відповідно, 2 млрд доларів незрозуміло у кого залишаються, то звичайно китайське керівництво хотіло б, щоб в Україні китайські товари продавалися легально, і було зрозуміло, хто заробляє на китайському імпорті, тому що у них держава намагається контролювати бізнес, і корупційні схеми неприйнятні, у всякому разі, офіційна позиція Китаю така, тому вони б хотіли розширити співпрацю з Україною з тим, щоб контролювати тіньові поставки китайських товарів в Україну.

    –Чому керівництво України не поспішає з відповіддю, не поспішає створювати зону вільної торгівлі з Китаєм?

    — Перша причина – це, звичайно, офшорні компанії, те, що ми побачили за податковими деклараціями. Український бізнес повністю контролює і парламент, і уряд і, звичайно, вони практично всі пов’язані з офшорними компаніями, деякі безпосередньо вказують на них, і частково напевно ці офшорні компанії імпортують продукцію з Китаю в Україну, і українські бізнесмени не зацікавлені в тому, щоб ці поставки були більш відкриті і щоб вони платили податки в Україні з цих поставок. Це перше.

    Друге: український бізнес розуміє, що з китайцями не вийде так, як вийшло з європейцями, з американцями, коли розповідають одне, підписують угоду зони вільної торгівлі з Європейським союзом, а роблять те, що робили раніше. Все-таки китайський менталітет має на увазі те, що китайці будуть домагатися поставленої мети, будуть домагатися того, що якщо підпише угоду Україна, то потрібно буде його виконувати, тому українська бізнес-еліта насторожено відноситься до китайських пропозицій, поки не дали відповідь і, швидше за все , не погодяться на підписання зони вільної торгівлі з Китаєм, хоча з Канадою підписали, підпишуть, швидше за все, з Ізраїлем, тобто з країнами, які не будуть сильно втручатися в те, що відбувається в Україні, Україна підписує.

    — Будуть відсувати рішення цього питання. Чи виходила Китайська сторона з офіційною пропозицією про ЗВТ?

    — – Судячи з того, що китайський посол відкрито висловив цю ідею, то напевно, китайське керівництво давно намагається по різних каналах достукатися до президента, прем’єра, і, не отримуючи жодних відповідей, вже змушене підняти цю дискусію в суспільну площину, тобто, напевно, були пропозиції, але ніякої відповіді, і ось вони тепер вже вирішили підняти українську громадськість, може бути, вона якось вплине на владу, але я не думаю, що буде якийсь результат.

    — З історією участі Китаю в аграрному секторі нашої країни така ж історія? Тобто це просто не вигідно нашим чиновникам?

    — Наші чиновники не грають ніякої ролі в розвитку України. Це, перш за все, бізнес. І електронні декларації показали, що саме бізнес контролює держава, бізнес знаходиться над владою, і ті пости, які зараз контролюють з боку бізнесу, вони забезпечують успішність українського бізнесу. І, звичайно, український бізнес виступає категорично проти будь-якої конкуренції – що з боку Китаю, що з боку Європейського союзу, і навіть якщо буде підписано угоду з Китаєм, то нічого не зміниться з точки зору українського бізнесу, тому що вони вважають, що це їх країна, їх територія, і тільки вони повинні контролювати бізнес всередині України, тому, звичайно, вони будуть протидіяти експансії – що з боку Європи, що з боку США, будь-яким іноземним інвестиціям. Але, з огляду на те, що в Китаї бізнес і держава єдині, якщо вже держава підпише якусь угоду, то буде захищатитінтереси китайського бізнесу, і дійсно вільну торгівлю, то український бізнес зробить все, щоб ця угода не була підписана.

    — Китай постачає в Україну – готову продукцію, Україна – сировину. Може, Україна сама почне випуск високотехнологічної продукції? Що для цього потрібно і як вийти на міжнародні ринки?

    — – Потрібно розділяти Україну і український бізнес. Український бізнес не зацікавлений в тому, щоб вкладати якісь гроші в Україну, в інноваційну продукцію. Той факт, що український бізнес, який перебуває при владі, тримає значну частину своїх коштів у вигляді готівкової валюти, не інвестує нікуди, показує, що просто немає сенсу, вони і так монополісти всередині України і нічого міняти не хочуть, їх все влаштовує.

    — Виходить – гроші заради грошей? Який сенс збирати гроші в мішки і валізи?

    — Тому що якщо гроші в щось вкладати, то буде з’являтися щось нове. Це потрібно укладати спільні проекти з європейськими, американськими компаніями, розумієте? І з’явиться хтось в Україні, який не підконтрольний тим заснованим олігархічним структурам, які зараз є. Тому їм вигідно отримувати той дохід, який вони отримують зараз стабільно, і нічого не міняти в країні, не укладати нові угоди, нічим не займатися новим, тому що нове створить конкуренцію.

    Зараз економіка розділена між основними кланами, якщо клани почнуть інвестувати в щось нове, то з’явиться новий продукт, вони почнуть між собою конкурувати, так як було перед попередніми революціями, почнуть між собою з’ясовувати стосунки за допомогою підйому народних мас, а їм нічого вже не треба. Вони все поділили після останньої революції, їх все влаштовує, тому просто складають гроші вдома, колекціонують годинник, вина. Тому вони не зацікавлені ні в чому новому, і найголовніше, чого вони бояться, – це конкуренції з-за кордону з боку ЄС, США, з боку Китаю, тому вони законсервують ситуацію в економіці країни і будуть чекати, поки їх це все влаштовує , поки це все не впаде, а потім, я так розумію, що їм є куди їхати, і вони не турбуються про майбутнє.

    “РІА Новини України”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *