Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    ВІЗИТ НА ФОНІ МАЙДАНУ

    2013-12-11

    Джерело: УКРІНФОРМ

    Візит лідера країни за кордон, особливо у таке місце, як Китай, завжди викликає підвищений інтерес у ЗМІ і громадськості. Втім, навряд чи державний візит у КНР Президента Віктора Януковича, що завершився у п’ятницю, привернув би до себе стільки уваги, якби не відбувався на тлі драматичних подій усередині країни.

    Думки про те, чи повинен був Янукович залишати країну у такий момент і летіти у Піднебесну, висловлювалися полярно протилежні – від різкого засудження до заяв, що у російсько-євроінтеграційній «безвиході» тільки Китай і може допомогти Україні.

    Проте, візит відбувся не просто на високому, а на найвищому рівні, з усіма можливими почестями і навіть більше. Вище керівництво КНР приймало Януковича як друга і стратегічного партнера, а зустріч двох лідерів у вузькому колі тривала удвічі довше від запланованого.

    За підсумками переговорів було підписано 10 документів – це ті, що у присутності глав держав. У рамках бізнес-форуму, що відбувся у четвер, – ще 4, а також ще 5 – у двосторонньому форматі. Можна, звичайно, дорікнути у тому, що це, здебільшого, політичні і рамкові документи. Але, як заявив сам Янукович, за попередніми підрахунками, ці домовленості допоможуть залучити у країну кошти у розмірі близько 8 млрд доларів.

    Підписано ще один документ, про який поки широко не говорять. Це Меморандум про взаємне співробітництво між двома компаніями – Державною іпотечною установою і будівельною компанією CITIC Construction – про те, що сторони працюватимуть у рамках отримання 15-мільярдного кредиту на розвиток іпотечного ринку в Україні.

    Варто сказати окремо про проект будівництва глибоководного порту у Криму (глибина акваторії 25 м) пропускною спроможністю 140 млн тонн на рік, розмір інвестицій у перший етап якого становить не менше 3 млрд дол. Будівництво порту планують розпочати наприкінці наступного року. Після пуску в експлуатацію самі лише портові і канальні збори приноситимуть прибуток 1,5-2 млн дол. на рік. Особливість проекту полягає в тому, що у Чорному морі немає жодного такого порту. Крім того, у разі успішної реалізації це стане першим прикладом масштабного проекту, що реалізується на умовах державно-приватного партнерства, тобто без надання китайському інвесторові державних гарантій.

    Ще один Меморандум – про взаєморозуміння між Держагентством з туризму і курортів і Національною турадміністрацією КНР про сприяння груповим поїздкам китайських туристів до України відкриє нарешті доступ у нашу країну туристам з Китаю, вони не лише наймасовіші у світі, а й “найбільше витрачають” (у 2012 році вони залишили у зарубіжних турне більше 102 млрд дол., що становить 9,5% від загальних світових витрат на виїзний туризм).

    У ході візиту були також підписані протоколи про фітосанітарні та інспекційні вимоги щодо експорту з України у КНР сої і ячменю. Вони відкривають дорогу до Китаю нашим зерновим, що може істотно додати в обсяги двостороннього товарообороту. До речі, якраз у дні візиту президента Януковича до Китаю прибуло перше судно з майже 60 млн тонн української кукурудзи, на підході друге. Сільське господарство взагалі один з найперспективніших і найцікавіших для обох сторін напрям співробітництва, і зовсім не тому, що хтось посягає на українські чорноземи.
    Сторони нині активно опрацьовують й інші угоди, які можуть бути підписані в ході візиту у відповідь до України Голови КНР Сі Цзіньпіна (він може відбутися наступного року), а також у інших форматах. У двосторонніх відносинах Києва і Пекіна останнім часом дійсно спостерігається значна активізація. Головне питання у тому, аби сторони втілювали в життя все або хоча б велику частину того, про що домовилися, а це, на жаль, відбувається не завжди. Але керівники, схоже, серйозно вирішили налагодити контроль за ходом реалізації проектів, для чого в рамках Міжурядової комісії зі співробітництва вирішено створити спеціальну групу, яка стежитиме за цим.

    Отже, розмови про те, що Китай втратив інтерес до України через нестабільність, що чинне керівництво країни тут не хочуть бачити, виявилися дещо перебільшеними.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *