Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Витримки з інтерв’ю з міністром АПК Ігорем Швайкою

    2014-04-22

    Джерело: Економічна Правда

    Поки що Швайка встиг відзначитися тим, що страшенно розлютив найбільші в Україні аграрні асоціації: він не відвідав Всеукраїнський аграрний форум. Ігнорування цього заходу міністром сприймається провідними асоціаціями як саботаж. За це аграрії навіть висловили міністру вотум недовіри.

    У день, коли скандал набирав обертів, з міністром зустрілася ЕП.

    * * *

    – Чим ви керувалися, коли рекомендували Кабміну голів Держсільгоспінспекції та Державної продовольчо-зернової корпорації?

    – Їх компетентним рівнем і можливостями. Після призначення і Поєдинка, і Вовчука у мене не було жодного дня і тіні сумнівів щодо того, чи ухвалив я правильне рішення. Зараз ми переходимо на рівень обласних сільськогосподарських інспекцій, і зараз ми закінчуємо аудиторську перевірку ДПЗКУ.

    – Можете повідомити подробиці цього аудиту?

    – Про деталі не буду, бо це є комерційна таємниця. Можу лише звернутися до вас і попросити не робити припущень і не коментувати плітки. Думаю, ви розумієте, наскільки важко витягнути зараз ситуацію, яка була планово загроблена з самого початку. Я розумію, що я не може цього диктувати журналістам, але я прошу.

    – Ви зустрічалися і з корпорацією ССЕС, і китайським послом. До чого домовилися?

    – У нас з ними підписаний меморандум про взаєморозуміння.

    – Що з другою частиною угоди щодо закупівлі китайських товарів чи послуг?

    – У нас зараз є підбір того обсягу і номенклатури, який ми зможемо вибирати.

    – Це будуть китайські товари чи проекти?

    – До чого домовимося. Чому процес не пішов? Якими є умови? Даються 300 млн дол на рік після узгодженого переліку імпорту. З наступного року починається обслуговування процентів, а потім починається повернення цих коштів. Тобто грошей в другій частині нема.

    – Нам людина, яка працює у міністерстві, казала, що китайська корпорація значно завищила ціни на продукцію і послуги, які пропонувалися раніше.

    – Так. Чому воно не пішло?Тому що зерновози вартістю 40 тис дол купувати за 100 тис дол,не зовсім правильно.Крім того, всі розуміли: навіть при впевненості, що ти прийшов сюди навічно, робити цього не варто.

    – Ці питання вирішені?

    – З ними не узгоджене питання щодо номенклатури. Нам потрібні зерновози, реконструкція і будівництво терміналів, портових елеваторів, водний транспорт. Нам потрібна величезна кількість всього. За яким з напрямків ми зможемо домовитися – це і буде предметом перемовин.

    – Які є проблеми у виконанні Україною першої частини договорів з Китаєм – щодо постачання кукурудзи?

    – Проблеми є між двома контрагентами. Мої перемовини з послом КНР і між ДПЗКУ та ССЕС за моєї участі пройшли у нормальному конструктивному режимі.

    – Чи може цей конфлікт перейти в судову площину?

    – Що таке судова площина? Можна поставити питання про виконання контракту і про його розірвання. Розірвання теж є процесом тривалим, потім треба виконувати решту умов. Цей процес юридичною мовою називається “інерція виконання”. Ми з вами розірвали відносини, але тепер ви мені повертаєте і я вам відшкодовую.

    Наразі питання про судовий розгляд і розірвання контракту з китайцями не стоїть. Питання є стосовно виконання. Нам зараз складніше, бо у нас нема Криму і потужностей перевалки на півострові, але це не критично. Сьогоднішнє завдання – забезпечити виконання контракту.

    – Ви знаєте Олега Маліча – людину, яка з самого початку брала участь у переговорах з китайцями і допомагала вашому попереднику?

    – Не знаю. Можливо, навіть знати не хочу. Через цей кабінет пройшло багато людей, які щось хотіли. У цьому кабінеті було щонайменше десятеро людей, які били себе копитом в груди і казали, що саме вони домовилися з китайцями.

    – Аудит у ДПЗКУ та “Укрспирті” ще триває? У яких ще відомствах Мінагропроду будуть проводитися такі перевірки?

    – Ще в Аграрному фонді. Сьогодні на порядку денному – аналіз фінансового стану. Ми повинні розуміти, що ми можемо робити з цією установою, зокрема, як з державним регулятором. Для цього треба, щоб Фінінспекція дала чіткі висновки.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *