Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Від політики реформ і відкритості до світової спільноти спільної долі

    2018-06-05

    Цьогоріч Китай відзначає 40 річницю «Політики реформ і відкритості», суть якої полягає у відкритості Китаю зовнішньому світу задля побудови ринкової економіки з китайською специфікою. За цей час Піднебесна подолала чимало труднощів і досягла вражаючих результатів. Країна змінилась і продовжує розвиватися. Про це говорять не лише громадяни КНР, але й визнають у багатьох країнах як доконаний факт.

    Китай має подальший план розвитку своєї держави і запропонував іншим державам приєднатися до ініціативи «Один пояс, один шлях». Піднебесна пропонує світу будувати разом «світову спільноту спільної долі». Сучасний китайський погляд на нашу епоху здається дещо глибшим, ґрунтовнішим, аніж запропонований свого часу американським державним діячем, дипломатом і експертом в галузі міжнародних відносин Генрі Альфредом Кіссінджером, який назвав сучасну епоху «епохою сумісних інтересів».

    Свого часу саме Г.Кіссінджер у якості держсекретаря США «прорубав вікно» із Заходу до Китаю. Він добре розумів, що це подія історичної ваги. США домоглися більш-менш довірчих відносин з Китаєм у справах державної безпеки. Фахівці пригадують, що це було дуже важливо, наприклад, під час радянсько-афганської війни.

    Це важливо і понині: підтримуючи одна одну у міжнародних організаціях, обмінюючись потрібною інформацією, країни отримують взаємну вигоду. Наразі експертна спільнота застерігає американську адміністрацію щодо необережних рішень, здатних вплинути негативно на тривалі стабільні відносини двох країн. Не в останню чергу це стосується економічних двосторонніх зв’язків.

    ЄС вагається

    За повідомленням Reuters, члени Європейського парламенту наближаються до угоди відносно пропозиції, яка розширить повноваження Європейської комісії для перевірки іноземних інвестицій на тлі зростаючої стурбованості щодо придбань Китаю на континенті. Комітет міжнародної торгівлі європарламенту обговорив приблизно 450 поправок до законодавчої пропозиції, представленої Комісією минулого року, і нині близький до завершення розробки власного проекту.

    Офіційні особи заявили, що пропозиція європарламенту буде сильнішою в кількох аспектах: вона розширить перелік секторів, у яких ЄС зможе провести перевірку, і зобов’яже виконавчу владу ЄС перевіряти підозрілі інвестиції, а не просто надавати їй можливість це робити. Проект дає набагато ширше визначення критичної інфраструктури та технологій, які могли б ініціювати процес перевірки. Серед галузей, включених до списку, відносяться засоби масової інформації, порти, автомобільний сектор та інфраструктура виборів.

    У проекті підкреслюється важливість збереження особистих даних громадян ЄС. Парламент приділяє більше уваги інвестиціям, які можуть бути здійснені під впливом держави, – даються взнаки побоювання, що китайські фірми закуповують європейських конкурентів у рамках промислової стратегії Пекіну.

    Наразі експерти сумніваються, що сильніша версія, яка полягає в тому, щоб прирівняти до стратегічних напрямів сільськогосподарські угіддя, спортивні об’єкти і надання послуг, буде прийнятною для Європейської ради, яка об’єднує 28 держав-членів блоку.

    Болгарія, в руках якої перебуває головування в ЄС, наполягає на досягненні компромісу в Раді, який може прокласти шлях до остаточного рішення до кінця року. Але чиновники розповіли про держави, які виступають проти жорсткого законодавства щодо перевірки інвестицій: Великобританія, Швеція, Данія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Мальта, Угорщина та Греція, які отримують вигоду від китайських інвестицій і бояться їх втратити.

    На початку травня китайська державна компанія China Three Gorges виступила зі скаргою на найбільшу компанію Португалії EDP-Energias de Portugal. Незважаючи на те, що цей крок здивував інші європейські столиці, уряд Португалії підтримує скаргу.

    Оригінальна пропозиція Комісії була викликана запитом від Німеччини, Франції та Італії. У 2016 р. у Берліні була піддана поглинанню китайською Midea робототехнічна фірма Kuka, а цього року придбані 9,7 відсотка акцій Daimler китайським автовиробником Geely. Дослідження, оприлюднене Фондом Бертельсманн, напередодні поїздки канцлера Німеччини Ангели Меркель до Китаю, показало, що за останні три роки 64 відсотки китайських інвестицій у Німеччині відбулися в галузях, яким Пекін віддає перевагу в рамках своєї стратегії «Made in China 2025 ».

    Останнім часом ЗМІ стали повідомляти про деякі претензії влади Європейського Союзу до ініціативи «Один пояс, один шлях». Так, про негативне ставлення до проекту Китаю з боку ЄС повідомило германське видання Handelsblatt. Зокрема, було заявлено про складання доповіді «27 з 28 послів країн ЄС в Китаї», в якому начебто стверджується, що ініціатива представляє «загрозу міжнародним нормам прозорості», а також реалізує «стратегії Пекіну щодо розколу ЄС».

    За даними агентства Reuters, влада Європейського Союзу та Італії ведуть розслідування щодо ухилення від сплати податків у найбільшому грецькому порту Пірей, який контролюється китайською компанією COSCO. Експертна спільнота зазначає, що критика стосовно китайської ініціативи з’являється лише на шпальтах ЗМІ. Інформація про проведення розслідування в ЄС щодо «Одного поясу, одного шляху» та складання звітів «посланців ЄС в Китаї» не підтверджуються офіційними заявами або публікаціями жодної з європейських країн.

    Реалістичні плани

    Обережна політика стримування або відкрита жорстка конкуренція на  світовому ринку не зупиняє Пекін. Відповідно до плану соціально-економічного розвитку зростання ВВП Китаю в 2018 р. складе близько 6,5% при тому, що у 2017 р. він підвищився до 6,9% проти 6,7% у 2016 р. Інфляція в КНР у 2018 р. очікується на рівні близько 3%. Варто нагадати, що за підсумками 2017 р. зростання цін у Піднебесній склало 1,6%, виявившись значно нижчим офіційного прогнозу в 3%.

    Аналітики впевнені, попри складності, які можуть уповільнити економічний розвиток КНР, країна продовжує показувати стійкі темпи зростання, яким заздрять Японія та країни ЄС і навіть США з показником 2,5% у 2017 р. Протягом цього року Китай має намір вкласти в розвиток економіки $85 млрд., що на $5 млрд. більше, ніж рік тому. Крім того, країна відкриває свій виробничий ринок для іноземців.

    Зниження прогнозу зростання ВВП Китаю фахівці пов’язують з низкою проблем, які виявилися в економіці останніми роками. В економічних колах дуже наполегливо говорять про можливу в майбутньому боргову кризу. Тому влада Китаю прагне частково зберегти зростання заборгованості підприємств, щоб уникнути такого прогнозу. Рівень інфляції в Китаї досить низький і дозволяє зберегти стимулюючу політику Народного банку. Але періодично з’являються новини про заходи щодо утримання тіньового кредитування.

    Західні економісти висловлюють думку, що прикладені владою зусилля щодо підвищення стабільності економіки та подолання структурних проблем поки що недостатні. Доля інвестиційних товарів у структурі ВВП практично не змінюється, а внутрішній борг продовжує зростати. Однак експерти також припускають й інший цікавий сценарій: Піднебесна вкотре продемонструє дива трансформації в сучасну економіку з суттєвим зростанням рівня життя і розвитком внутрішнього споживчого ринку.

    Тому, як прогнозують деякі економісти, у найближчі кілька років, поки внутрішній ринок не відповідатиме поточній ситуації, головним драйвером китайської економіки буде зростання державних інвестицій та державних витрат. Наразі Китай активно напрацьовує нові рішення, щоб повернути іноземні виробництва до країни. Для багатьох іноземних компаній обіцяють досить цікаві пропозиції, адже економічна модель Китаю все більше орієнтується на внутрішнє споживання, а це ринок збуту для 1,3 млрд. споживачів.

    Китайська газета Business Centre 21st Century наводить думку дослідника з Китайської академії суспільних наук, що Китай у 2018 р. буде більше покладатися на «природні фактори» економічного зростання, такі як технологічні інновації. Країна зараз знижує до мінімуму важливість кількісних цілей і максимально зосереджується на можливостях для якісного зростання. Цілком реалістично очікувати, що «китайське економічне диво» знову вразить світ завдяки реалізації швидких і цільових рішень держави.

    Механізми заохочення

    Піднебесна налаштована рішуче зберігати свою привабливість для інвесторів у нових умовах. На брифінгу прес-канцелярії Держради КНР нещодавно повідомили, що Китай прискорює кроки зі скорочення бюрократії при реєстрації підприємств за участю іноземних інвестицій з метою збільшення припливу до країни іноземних інвестицій. З 30 червня ц.р для істотного спрощення реєстрації підприємств за участю іноземних інвестицій вступлять в силу нововведення, які дозволять безкоштовно реєструвати підприємства. Необхідно буде просто заповнити бланк єдиної форми на сайті місцевого органу ринкового контролю, без необхідності оформлення паперових документів і особистої присутності на місці реєстрації. Для введення нової політики вироблені плани дій і активізувано технічну підготовку, повідомив заступник міністра комерції КНР Ван Шоувень.

    З минулого року Пекін почав в експериментальному режимі вводити нову політику, відповідно до якої були обслуговані понад 600 підприємств. На практиці було доведено, що завдяки новій політиці витрати на реєстрацію підприємств помітно знизилися. Як свідчать дані Мінкомерції, у січні-квітні ц. р. в країні було зареєстровано 19 002 нових підприємства за участі іноземних інвестицій, що на 95,4 відсотків більше, ніж у відповідний період роком раніше.

    Нині уряд КНР сподівається, що Китай стане найкращим місцем для ведення бізнесу та інвестування. Подальші заходи спрямовуватимуться саме на цю мету. Китай надалі робитиме поступові та обережні кроки для досягнення мети, хоча в зоні вільної торгівлі деякі «сміливі» кроки будуть вжиті незабаром. Президент Китайського інституту реформування та розвитку Чи Фулін підкреслив, що заходи, які будуть введені, гарантуватимуть всім вітчизняним та іноземним гравцям конкуренцію на рівних у кожному аспекті ведення бізнесу: скорочення податків, логістика, однаковий рівень захисту інтелектуальної власності тощо.

    Раніше уряд видав рекомендації щодо створення до 2020 року зони вільної торгівлі в Хайнані, плануючи побудувати порт вільної торгівлі та заохочувати більше іноземних інвестицій.

    Цього року Китай прискорив темпи зняття адміністративного контролю та зниження порогу доступу до ринків. Крім заходів, спрямованих на сприяння відкриттю фінансової та автомобільної галузей, низка політичних рішень відкриє такі галузі, як енергетика, ресурси, інфраструктура, транспорт, логістика та професійні послуги.

    Китай надає світу нові можливості  

    На Заході і на Сході є чимала кількість фінансистів, бізнесменів, науковців, освітян і представників різних інших професій, які зацікавлені у сталому розвитку партнерських відносин з Піднебесною. Іноземні інвестори вважають, що Китай відкриває світові нові можливості для розвитку. Зростаюча кількість зовнішніх інвесторів схвалює рішучість Пекіну щодо проведення системних реформ. Частка Китаю у світовій економіці за останні 40 років значно зросла, тому Китай має більший вплив на світ, а світ приділяє більше уваги Китаю, заявив Джан Марія Мілліді-Ферретті, заступник директора Департаменту досліджень Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Дані міністерства торгівлі показали, що фактичне використання іноземного капіталу в Китаї у 2017 р. зросло до 877,56 млрд. юанів, досягнувши рекордно високого рівня. За даними МВФ, ВВП на душу населення Китаю в 2017 р. склав $9153 (близько 63925 юанів). Експерти додають, що Китай також відіграє важливу роль у ключових майбутніх технологіях, включаючи дата-технології, 5G мобільних мереж, електронну комерцію, соціальні мережі, робототехніку та Інтернет речей.

    На переконання голови Британського інституту директорів Барбари Томас Джадж, яка з 1979 р. відвідала Китай більш ніж 20 разів, Китай домігся великих економічних успіхів протягом декількох десятиліть і однією з важливих причин цього є реформи і відкритість до змін. Вона вважає, що для ефективного відновлення світової економіки світ потребує таких лідерів, як Китай.

    Наприклад, для Siemens Китай є другим за величиною закордонним ринком, а також унікальною базою досліджень, розробок та скарбницею талантів. Головний виконавчий директор Siemens Group Greater China повідомив, що у липні минулого року компанія Siemens підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці з інновацій та впровадження цифрових технологій з Національною комісією розвитку та реформ Китаю. Також підписано угоду про стратегічне співробітництво між Siemens та China Aerospace Science and Industry Corp.

    Виконавчий директор Siemens Group Greater China заявив, що після 40 років реформ та відкриття Китай вступив у нову еру, такі стратегії, як Internet Plus та ініціатива «Один пояс, один шлях», відкривають нові перспективи та сприятимуть сталому розвитку, а Siemens продовжуватиме співпрацювати з Китаєм у майбутньому.

    Цього року транснаціональна корпорація, що надає банківські та фінансові послуги, Standard Chartered (штаб-квартира знаходиться в столиці Великобританії), відзначає своє 160-річчя роботи в Китаї. Корпорація прагне відігравати активну роль у подальшому відкритті країни для іноземних інвесторів. Генеральний директор компанії Standard Chartered Білл Уінтерз (Bill Winters) визначив інтерес до інтернаціоналізації юаня, а також відкриття китайської економіки і капіталу для розвитку в інших частинах світу, особливо за маршрутами «Одного поясу, одного шляху».

    Зважаючи на свою присутність практично у всіх країнах, що беруть участь у китайській ініціативі та її надзвичайно потужні можливості фінансування інфраструктури, Standard Chartered радий допомогти Китаю в цій місії. На думку Білла Уінтерза, Китай обрав у проведенні реформ свій продуманий підхід. Він спирається на  соціальну згуртованість, захист прав працівників у галузях, які скорочуються. Стандарти банку чітко узгоджуються з пріоритетами Китаю сьогодні. Це є основою банківського бізнесу в КНР. Ступінь узгодження роботи Standard Chartered з тим, що відбувається в Китаї, дуже важлива.

    Майже 8600 км відділяє місто Чанчунь у провінції Цзилінь (північно-східна частина Китаю) від англійського міста Шеффілд, але поєднує їх тісна співпраця між місцевими університетами. Віце-канцлер Шеффілдського університету вважає, що такі довгострокові інвестиції в інфраструктуру, які робить Китай, ніколи не можуть бути зроблені в західній економіці. У Китаї є розуміння і співпраця, які спрямовані на чудову підготовку своїх керівників та людей, які планують довгострокові перспективи держави. Він ділиться враженням, що Китай виявляє дуже прагматичний корпоративний підхід до роботи з людьми, стратегічних планів і схем стимулювання. Це як велика, дуже ефективна західна корпорація, але з метою не просто мати акціонерів, а й підготувати фахівців і працювати для людей.

    Китай має цілий спектр можливостей для міжнародної співпраці. З метою зміцнення відносин між Китаєм та Європою 22 травня 2018 р. в Афінах відбулася спільна конференція Інституту європейських конфесій. Близько 90 делегатів з Китаю та Інститутів Конфуція по всій Європі зібралися в грецькій столиці для дводенного заходу. Основна мета полягала в тому, щоб запропонувати шляхи вдосконалення вчення про китайську мову в Європі та створити міцний культурний міст, який сприятиме кращому взаєморозумінню між народами, підкреслювали основні доповідачі на церемонії відкриття.

    Сьогодні в 147 країнах світу створено 526 Інститутів Конфуція (КІ) та 1113 Конфуційських Класів (КК). До 2017 р. кількість всіх видів студентів КІ досягло 1,7 млн. З метою покращення роботи інститутів, підвищення її ефективності та якості, регулярно проводяться регіональні конференції для обговорення проблем та пошуку шляхів вирішення спільних проблем. У Афінах зібралися представники 34 КІ із 14 країн Європи. Ректор Афінського університету економіки та бізнесу (AUEB) професор Еммануїл Джакумакіс заявив у своєму привітальному виступі: «Ми передбачаємо, що наш (Інститут ділових конфліктів) BCI стане центром передового досвіду для просування китайської культури та бізнесу в Греції».

    Зі свого боку, політичний радник китайського посольства в Греції Ван Цян підкреслив важливу роль, яку Інститут Конфуція відіграє у справі зміцнення співпраці між Сходом і Заходом у багатьох галузях. Він зазначив, що Інститут Конфуція є важливою платформою для розширення обміну людьми та поглиблення дружби, що відіграє позитивну роль у реалізації  ініціативи «Один пояс, один шлях». На думку представників Китаю, Інститут Конфуція може також відігравати особливу роль у просуванні та вихованні міжнародних відносин нового типу, що в підсумку призведе до появи «спільноти спільного майбутнього» для людства.

    Китайська філософія нової епохи пропонує переосмислення міжнародних відносин й інше ставлення до спільних проблем людства. Можливо, для цього знадобиться нова генерація західних лідерів, але потреби говорити про це з’явилися навіть не сьогодні. Можливо, праві ті експерти, що застерігають домовлятися із потужним Пекіном перебуваючи на слабких позиціях. Але ж Китай неодноразово доводив, що заради збереження світового балансу готовий обговорювати, домовлятися і допомагати світовим партнерам щодо вирішення існуючих проблем. З повагою до партнера і справедливо. Чи не того ж самого прагне Європа і Україна?

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *