Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

УКРАЇНА І КИТАЙ РОЗШИРЮЮТЬ СПІВПРАЦЮ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА НАУКИ. ВЖЕ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ У КИЄВІ МОЖЕ ПОЧАТИ ПРАЦЮВАТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА З ВИВЧЕННЯМ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ. КРІМ ТОГО, КРАЇНИ ДОМОВИЛИСЯ З НАСТУПНОГО РОКУ ІСТОТНО ЗБІЛЬШИТИ КВОТУ НА ОБМІН СТУДЕНТАМИ. У МАЙБУТНЬОМУ ТАКОЖ МАЄ БУТИ СТВОРЕНА АСОЦІАЦІЯ ВНЗ УКРАЇНИ І КНР. ЦІ ПЕРСПЕКТИВИ СТОРОНИ ОБГОВОРИЛИ 28 БЕРЕЗНЯ У КИТАЙСЬКОМУ МІСТІ САНЬЯ ПІД ЧАС ПЕРШОГО ЗАСІДАННЯ ПІДКОМІСІЇ З ПИТАНЬ СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ОСВІТИ В РАМКАХ МІЖУРЯДОВОЇ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ЗІ СПІВРОБІТНИЦТВА. ПРО ПІДСУМКИ ЗАСІДАННЯ В ІНТЕРВ’Ю ПЕКІНСЬКОМУ КОРЕСПОНДЕНТОВІ УКРІНФОРМУ РОЗПОВІВ СПІВГОЛОВУЮЧИЙ ПІДКОМІСІЇ, ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЄВГЕН СУЛІМА.

– Наша підкомісія в галузі освіти на рівні заступників міністрів була створена для виконання доручення лідерів двох держав. На першому засіданні ми затвердили її Положення, регламентуючий документ, а також Угоду між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством освіти КНР про співпрацю в галузі освіти. Попереднє було підписано рівно 10 років тому, 2002 року.

– ЄВГЕНЕ МИКОЛАЙОВИЧУ, КРІМ ТОГО, ЩО ЦЕЙ ДОКУМЕНТ ВИЗНАЧАТИМЕ НАПРЯМИ СПІВРОБІТНИЦТВА НА РОКИ ВПЕРЕД, ЧИ Є В НЬОМУ ЯКІСЬ ПРИНЦИПОВО НОВІ ПОЛОЖЕННЯ?

– Так. Угода визначає не лише характер розвитку відносин на рівні вищої школи, в ній вперше зроблено серйозний акцент на розвитку співпраці в галузі середньої шкільної освіти. Почати плануємо зі створення робочих груп, які повинні будуть зайнятися підготовкою навчальних програм і підручників у напрямах, які будуть взаємно цікавими. Йдеться про навчальні програми та підручники китайської мови для українських школярів і українських – для китайських учнів.

Уперше передбачаються обміни між школами, учнями. Вони матимуть, насамперед, пізнавальну мету, вивчення самобутності китайського і українського народу, культури та історії наших країн. У майбутньому це сприятиме поглибленню взаєморозуміння між народами. Обговорювалося питання обмінів викладачами середніх шкіл. Крім того, є намір провести у нас Олімпіади з китайської мови.

– АДЖЕ В УКРАЇНІ, НАСКІЛЬКИ МЕНІ ВІДОМО, ПРАКТИЧНО НЕМАЄ ШКІЛ, ДЕ ВИВЧАЛАСЯ Б КИТАЙСЬКА МОВА. НАЙБІЛЬШ ВІДОМИМ ШКІЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ Є ГІМНАЗІЯ СХІДНИХ МОВ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ КИЄВА. ПЛАНУЄТЬСЯ ВІДКРИТТЯ ІНШИХ ПОДІБНИХ ШКІЛ АБО КЛАСІВ?

– У розробку взято питання про створення у Києві китайської школи. Не східних мов, а саме спеціалізованої з вивченням китайської мови. Зразком подібної школи може бути британська англійська школа. Мій колега, заступник міністра освіти Китайської Народної Республіки Хао Пін висловив цілковите розуміння у даному питанні та відразу дав доручення опрацювати це питання.

Для нас актуальна проблема написання підручників. Тому що кадри у нас готуються, але вчителі в основному самі готують матеріал, з яким виходять до дітей. Хотілося б дістати підтримку спеціалістів, які мають досвід підготовки підручників китайської мови не лише у себе вдома, а й в інших державах. Якщо будуть хороші підручники, китайську мову зможуть вивчати не лише в рамках однієї школи, а й окремих класах. Так що предмет “китайська мова” може з’явитися у розкладах так само, як нині є англійська, іспанська, французька.

– КОЛИ В НАШІЙ СТОЛИЦІ МОЖЕ З’ЯВИТИСЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КИТАЙСЬКА ШКОЛА, І ХТО, ПО-ВАШОМУ, МАЄ В НІЙ ВИКЛАДАТИ?

– Ми хотіли б, звичайно, щоб це були носії мови, наші колеги з Китаю. Як в Інститутах Конфуція, які відкриваються у нас в країні, де навчають китайські викладачі. Думаю, що треба говорити саме про такий підхід, принаймні, з лінгвістичних предметів.

Щодо термінів, то хотілося, щоб на наступному засіданні ми могли говорити про те, що вже зроблено для того, щоб така школа була найближчим часом відкрита. Ми можемо надати матеріальну підтримку – надати приміщення, а ось наповнення все одно залишається за китайською стороною.

– А ЯКІ УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРЕДМЕТА “КИТАЙСЬКА МОВА” В ІНШИХ ШКОЛАХ, У РЕГІОНАХ?

– Школами, згідно з нашим законодавством, керують місцеві органи самоврядування, диктувати їм ми нічого не можемо. Але є політична воля, тобто ми на рівні міністерства заявляємо, що вважаємо важливим і необхідним у нинішніх умовах розвивати цей напрям. Якщо громадськість, батьки пишуть заяву про те, що хочуть, щоб їхні діти вивчали якусь мову, школа може відкрити такий клас.

– У СФЕРІ СПІВПРАЦІ МІЖ ВНЗ, МАБУТЬ, НАКОПИЧЕНО ВЖЕ ВЕЛИКИЙ ДОСВІД. ПРО ЩО ДОМОВИЛИСЯ ЦЬОГО РАЗУ?

– Основним досягненням стало те, що ми збільшили до 100 чоловік квоту міждержавного обміну студентами. Це буде запроваджено з 2013-2014 навчального року. Раніше за рахунок держбюджетів двох країн на взаємній основі навчалося по 25 чоловік. З цих 100 чоловік 25 будуть аспірантами.

На перспективу обговорювалося питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів, зокрема, кандидатів наук; гармонізації магістерських програм з можливістю здобуття подвійних дипломів і виконання дисертаційних робіт аспірантів під подвійним керівництвом професорів з китайських та українських вищих навчальних закладів. Треба подивитися, щоб тут співпадали наші нормативні можливості.

– У САНЬЇ В РАМКАХ ЗАСІДАННЯ ПІДКОМІСІЇ ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ ФОРУМ РЕКТОРІВ ВНЗ ДВОХ КРАЇН, В ЯКОМУ З УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ БРАЛИ УЧАСТЬ 19 РЕКТОРІВ…

– Це був крок, спрямований на те, щоб ті взаємини, які існують між університетами, але мають дещо хаотичний характер, були підкріплені політичною підтримкою з боку керівників міністерств освіти обох країн, щоб ці відносини мали більш дійовий характер. На сьогодні укладено близько 60 прямих угод про співробітництво між ВНЗ наших країн.

У майбутньому домовилися створити як робочий орган Асоціацію ВНЗ України і КНР, куди увійдуть керівники університетів, які мають прямі контакти з партнерами. Ми вважаємо, що це має бути робочий орган, який повинен буде, з одного боку, постійно відображати реальний стан справ, з іншого, надавав би допомогу і підтримку тим, хто лише починає працювати. У цьому питанні є бажання самих ректорів і підтримка міністерств.

– ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО СТУДЕНТСЬКІ ОБМІНИ. ЦИМИ ДНЯМИ ПОСОЛ КНР В УКРАЇНІ ЧЖАН СИЮНЬ ЗАЯВИВ, ЩО В УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ НИНІ НАВЧАЄТЬСЯ БЛИЗЬКО 10 ТИС. КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ, У КИТАЇ НАВЧАЄТЬСЯ ПРИБЛИЗНО 1600 МОЛОДИХ УКРАЇНЦІВ.

– Ми, чесно кажучи, не ведемо суворої статистики. Грубо, за нашими даними, у нас навчається близько 6 тисяч китайських студентів, наших у КНР – приблизно тисяча.

– У БУДЬ-ЯКОМУ РАЗІ КІЛЬКІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ У КИТАЙСЬКИХ ВНЗ НЕУХИЛЬНО ЗРОСТАЄ, А ОСЬ КИТАЙСЬКИХ В УКРАЇНУ ПРИЇЗДИТЬ МЕНШЕ. У ЧОМУ ТУТ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ? У ПОДОРОЖЧАННІ ОСВІТИ? А МОЖЕ В ТОМУ, ЩО КИТАЙЦІ НЕ ДУЖЕ ЗАЦІКАВЛЕНІ ЗДОБУВАТИ ОСВІТУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, ЯКУ ЗГОДОМ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЛИШЕ ПРАЦЮЮЧИ З УКРАЇНОЮ? НЕ РАЗ ДОВОДИЛОСЯ ЧУТИ НАРІКАННЯ З ЦЬОГО ПРИВОДУ…

– Відразу скажу: у нас вже два роки тому відмінено документ, яким передбачалося навчання іноземних студентів виключно українською мовою. Нині викладання ведеться за бажанням і вибором студента. В основному російською мовою, друга – англійська. Наші університети дають нині освіту двома мовами.

Інше питання, як я чув, в тому, що складна система отримання віз в Україну. Мені деякі ректори показували службові записки, з яких випливає: ускладнення в цьому питанні є однією з причин зменшення кількості студентів з Китаю. Я не знаю, в чому проблема. Я приїду, зустрінемося і обговоримо це з моїм колегою заступником міністра закордонних справ. Ми готові сприяти вирішенню цих проблем.

Загалом хочу підкреслити, що кількість іноземних студентів в Україні зростає. 2010/2011 навчального року їх було 46-48 тисяч, нині ми констатуємо, що в 2011/2012 навчальному році їх вже 55 тисяч. Лише за прямими договорами навчання минулого року сума доходу ВНЗ від такої освітньої діяльності становила 100 млн. доларів, при цьому це лише 20-25% того, що іноземні студенти витрачають в Україні, решта 75% йдуть на проживання, харчування, дозвілля тощо. Це серйозна інвестиція.

– ЯКІ КРАЇНИ У ЦЕЙ ЧАС Є ОСНОВНИМИ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ СТУДЕНТІВ В УКРАЇНУ. ЯКІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ВОНИ ОБИРАЮТЬ?

– Туркменістан, Китай і Азербайджан. Вони, до речі, і вчаться добре, і дисципліновані. В основному їх цікавлять технічні, інженерні спеціальності. Нас це тішить, тому що і нас стимулює. Багато студентів з азіатських, близькосхідних країн, Африки. Не можу сказати, що немає європейських країн, є, але в основному це магістратура. Останнім часом зростає кількість захистів кандидатських дисертацій у нас.

– А ЩОДО ВЗАЄМНОГО ВИЗНАННЯ ДИПЛОМІВ, НАУКОВИХ СТУПЕНІВ? РАНІШЕ НАШІ ДИПЛОМИ НЕ ДУЖЕ КОТИРУВАЛИСЯ ЗА КОРДОНОМ.

– Нині наші дипломи визнаються у багатьох країнах. Ми прагнемо того, щоб було якомога більше таких контактів. Ще два роки тому європейські країни не сильно йшли на цей варіант, але зараз ситуація змінилася, з’явилося розуміння єдиного освітнього простору, необхідності більшого інтегрування системи освіти та науки як в Європі, так і у всьому світі.

– ЄВГЕНЕ МИКОЛАЙОВИЧУ, НА ЗАКІНЧЕННЯ: З ЧИ БАГАТЬМА КРАЇНАМИ УКРАЇНА МАЄ ПОДІБНІ ПІДКОМІСІЇ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК З КНР?

– Лише з двома. Така сама створена з Російською Федерацією. Також ми працюємо з іншими країнами в рамках міжурядових комісій по співробітництву. З Китаєм у нас встановлено відносини стратегічного партнерства, і саме з урахуванням того, що тут особливі взаємини, і створена така підкомісія.