Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Яким багатогранним є слово «сполучення» між Україною і Китаем

    2018-08-07

    За версією Ілона Маска територією України можуть пройти 5 з 11 гілок надшвидкісного наземного транспорту Hyperloop. Три гіпертреки можуть бути прокладені через Київ: перший з’єднає Китай, Європу та Канаду, другий — Азію, Близький Схід, Європу та Північну Африку, третій — Іспанію та Китай.

    Американський економіст Дені Родрік вважає, що правильна модель промислової політики — це стратегічне співробітництво уряду з приватним сектором, що сприяє виявленню головних перешкод на шляху реструктуризації та вибору того типу втручання, яке найбільш підходить для їхнього усунення. Саме така модель взаємодії може бути вирішальною на шляху реалізації міжнародного проекту Hyperloop в Україні.

    Географічне розташування України визначило, поміж інших переваг, її значущість як країни-транзитера. На думку фахівців, українська промислова політика потребує потужної секторальної підтримки насамперед галузей, пов’язаних з інфраструктурою. Водночас новітня промислова революція передбачає концентрацію ресурсів на розвитку супертехнологій, у чому наша економіка суттєво відстає від розвинених держав.

    Наразі, попри чималу кількість скептиків, в України з’явився проект «на виріст», де ми можемо розробляти і пропонувати свої інноваційні технологічні рішення, а українські компанії зможуть постачати частини або, бажано, цілі комплекси для технологій Hyperloop. Саме участь у цьому проекті закріпить за нашою країною нішу у найсучаснішому  світовому виробництві.

    Сполучення транспортне

    Нагадаємо, 14 червня ц.р. Міністерство інфраструктури України та американська компанія Hyperloop Transportation Technologies (HTT) домовилися про співпрацю в галузі розвитку технологій високошвидкісного транспортування — Hyperloop. Підписаний меморандум долучає Україну до участі в розробці транспорту нового покоління, який дасть світу нечувані швидкість, можливості та технології.

    НТТ вже має договори на проектування і будівництво ліній швидкісного транспортування з такими країнами, як Франція, Словаччина, Австрія, Угорщина, ОАЕ та інші. Україна разом з низкою інших країн, які хочуть приєднатися до тестування Нyperloop, вже в світовому тренді.

    Hyperloop – проект вакуумного поїзда, який являє собою систему трубопроводів для переміщення капсули з пасажирами. Швидкість може досягати 1220 км/год. За словами Ілона Маска, Hyperloop буде вдвічі швидше літака і в три-чотири рази швидше високошвидкісних поїздів. Теоретично в трубопроводі можливо здійснювати перевезення зі швидкістю, близькою до швидкості звуку. Родзинка ідеї в тому, що така транспортна система приблизно в 10 разів дешевше в перерахунку на кілометр шляху, ніж всі існуючі в світі.

    Будівництво експериментальної траси в січні 2016 р. розпочалося у США поблизу Лас-Вегаса (штат Невада). Надшвидкісна траса також повинна з’явитися в Каліфорнії і з’єднати міста Сан-Франциско і Лос-Анджелес. У разі її побудови відстань майже в 600 км. пасажири долатимуть за 35 хвилин. У вересні 2017 р. Hyperloop Transportation Technologies повідомила, що Індія може стати першою країною, в якій відкриють надшвидкісне пасажирське сполучення в системі Hyperloop. Компанія заявила, що підписала з урядом штату Андхра-Прадеш угоду, якою передбачається з’єднати транспортом нового покоління міста Амараваті та Віджаявада.

    НТТ будує систему пасажирських і вантажних прототипів у Тулузі, яка може запрацювати вже цього року. Комерційну лінію планують запустити в ОАЕ до 2020 року. Технологія в майбутньому повністю змінить транспортну систему людства. Зараз у світі немає жодної транспортної залізничної або підземної системи, яка приносила б прибуток або могла б утримувати себе сама, – все транспортні системи субсидують держави. Засновник НTT Дірк Алборн переконаний, що система Hyperloop не вимагатиме високих операційних витрат, а значить, зможе відбити інвестиції та через 8-12 років стати прибутковою.

    Система буде працювати на альтернативних джерелах енергії – це сонячні панелі, вітрогенератори, а також, в залежності від клімату, навіть геотермальна енергія. Прогнозується, що Hyperloop в ідеалі буде виробляти більше енергії, ніж витрачати. Зараз технологія Hyperloop в світі розглядається як надшвидкий спосіб сполучення між аеропортом і містом, або між аеропортами для швидкого доступу від одного об’єкта до іншого. Якщо в такий спосіб з’єднати аеропорти, то фактично зникає проблема міжтермінального сполучення, тобто, навіть кілька аеропортів можуть функціонувати як кілька терміналів.

    Але вже зараз очевидно, що є сенс використання технології Hyperloop на довгих дистанціях. Саме тому Україна розглядає можливість взяти участь у побудови гіпертреку Балтика – Чорне море. Міністр інфраструктури Володимир Омелян сподівається на відкриття найближчим часом RND-центру та Дата-центру в Україні, який буде займатися не тільки технологією Hyperloop, а й новими матеріалами, новими складовими компонентами сучасних транспортних можливостей світу.

    Міністерство планує спільно з НТТ розробляти технології і шукати інвесторів для цього проекту. Це суто приватний проект, а тому повинна бути прозора бізнес-модель, яка генерує прибуток. Цьогоріч завершується підготовка ТЕО проекту, а в наступному планується початок випробування тестової труби в Україні. Володимир Омелян розраховує, що технологія Hyperloop буде реалізована в Україні в перспективі 5-10 років, а в найближчі 5 років з’явиться хоча б одна лінія Hyperloop.

    Міністерство ініціює переговори з партнерами з Китаю та Європейського Союзу щодо перспективи Hyperloop доставки вантажів з Китаю до країн ЄС. У практичному застосуванні технологій Hyperloop зацікавлені всі сторони.

    Сполучення інтересів

    В рамках китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» Україна і Китай продовжують плідно співпрацювати у спільних інфраструктурних проектах. Піднебесна є визнаним лідером у будівництві швидкісної залізниці. Нещодавно в «Укрзалізниці» повідомили про проведену зустрічі з представниками китайських залізничних компаній, під час якої обговорювалося підвищення якості використання залізничної інфраструктури, розвиток швидкісного руху і оновлення парку. Одним з таких проектів є Єврошлях Одеса-Київ-Львів.

    Цього року розпочалась робота над техніко-економічним обґрунтуванням швидкісної євроколії, яка повинна з’єднати Київ, Одесу, Харків, Дніпро і Львів. Це буде ще одним транспортним коридором, паралельно автомобільному GO Highway, що з’єднує Гданськ і Одесу, Балтику і Чорне море. Така ж мета і цього залізничного сполучення – лінії євроколії, яка з’єднає Одесу, Київ з Польщею, для забезпечення надійного і швидкого залізничного сполучення. У нічний час це будуть контейнерні поїзди 120 км/год., в денний час – пасажирські потяги зі швидкістю 200-250 км/год.

    Все це забезпечить Україні абсолютно іншу якість залізничних перевезень: буде запущене нове промислове виробництво, пов’язане з високотехнологічними поїздами і залізничними шляхами. Міністерство інфраструктури розглядає це як концесійний проект та проект державно-приватного партнерства. Будівництво такого об’єкта є національним проектом, який має величезний потенціал. Проект є досить реалістичним, щоб втілити його в найближчі роки.

    Представники китайських залізничних компаній висловили намір знайти і запропонувати вдалу економічну модель для просування швидкісного руху в Україні. Зі свого боку банки China Eximbank і Industrial and Commercial Bank of China запевнили, що охоче інвестуватимуть у розвиток залізничної інфраструктури, підвищення якості її використання і швидкості руху.

    Випереджаючи інші залізниці світу за кількістю і протяжністю побудованої високошвидкісної залізниці, зараз Китай знаходиться у пошуку більш ефективних високошвидкісних рішень. При будівництві високошвидкісних транспортних систем в Китаї, Японії та Німеччині використовували технологію активної магнітної левітації, тому що вона, на відміну від пасивної, могла забезпечити більшу підйомну силу. Водночас технологія активної левітації вимагає постійної подачі струму і охолоджування магнітів, що робить транспортну систему дуже дорогою. Тому по світу вона не поширилася.

    У 2017 р. державна компанія China Aerospace Science and Industry Corp, яка є піонером пошуку нових технологій високошвидкісних поїздів у КНР, оголосила про початок проекту Hyperloop з використанням пасивної магнітної левітації в місті Ухань провінції Хубей в центральному Китаї.

    29 липня 2018 р. стало відомо, що HTT підписала угоду з інвестиційною групою Tongren Transport & Tourism про початок будівництва першого тестового треку Hyperloop перевезень. Розташований він буде в місті Тунжэнь провінції Гуйчжоу в південно-західній частині Китаю. Протяжність траси складе 10 кілометрів із початковою вартістю близько $300 млн.

    За угодою технологію, інженерну експертизу, фахівців і необхідне обладнання надасть HTT. За організацію сертифікації, будівництво системи та розробку нормативно-правової бази буде відповідати керівництво міста Тунжень. Фінансуватиметься проект через державно-приватне партнерство. При цьому 50 відсотків необхідної суми будуть виділені владою міста. Ця угода для HTT є третім комерційним проектом після Абу-Дабі та України.

    HTT обрала Тунжэнь як місто-партнера, оскільки розташування Гуйчжоу є важливою частиною ініціативи «Один пояс, один шлях». «Ми передбачаємо, що Hyperloop відіграватиме більшу роль у економічному поясі, який зв’язує регіон з рештою світу», – сказав Дірк Алборн, генеральний директор компанії HTТ. Китай витрачає понад $300 мільярдів щорічно на інфраструктуру, щоб задовольнити потреби швидко зростаючого населення міст.

    Привабливим для партнерства є й те, що за останні п’ять років місцева влада інвестувала чимало коштів у стартапи. Ще однією причиною може бути те, що у регіону складна карстова топографія. Компанія, ймовірно, хоче збагатити умови тестування та сценарії застосування, оскільки попередні дві комерційні угоди були підписані з Абу-Дабі та Україною, де зовсім інші топографічні умови.

    Бібоп Греста, голова HTT, підкреслив, що компанія витратила останні кілька років на пошук правильних партнерів для роботи в Китаї, і тепер, коли існує потужна базова мережа взаємозв’язків, HTT готова розпочати роботу із створення системи разом з належною правовою базою. Мер міста Тунжень Чень Шаожун сказав, що місто завжди було зосереджене на сталому розвитку. Підписання угоди є важливим кроком до розширення та зміцнення місцевої економіки.

    Місцева влада прогнозує, що після завершення проекту значно прискоряться дослідження та розвиток технологій Hyperloop в Китаї, швидко посилиться розвиток галузі високотехнологічної промисловості і виробничого обладнання. Участь у надсучасному проекті закладає міцну гарантію розвитку економіки, науки, інновацій і промисловості всіх країн-учасниць. Очевидно, що сполучення наукової думки, інноваційного пошуку і скоординованого державно-приватного партнерства здатне прискорити реалізацію спільної мрії про сучасне міжнародне транспортне сполучення.

    Сполучення науково-технологічне

    Україна і КНР прагнуть до співпраці як у двосторонньому форматі, так і в багатосторонньому форматі в рамках інтеграційних планів України з ЄС. Серед пріоритетних напрямів співпраці були відзначені проекти розвитку транспортної інфраструктури і логістики. До таких проектів відносяться, перш за все такі, що пов’язані з транспортуванням вантажів з Китаю до країн ЄС територією України. Поєднання науково-технічних, економічних потенціалів Китаю, країн ЄС і України безперечно здатне прискорити світовий розвиток технологій Hyperloop не лише в транспортній сфері, а й створити цілу нову систему бізнесу навколо Hyperloop.

    Створення міжнародної надсучасної, надшвидкої, найдешевшої,  найбезпечнішої для людини і екології транспортної системи сприятиме появі потужного імпульсу для двосторонньої торгівлі та багатостороннього співробітництва, науково-інноваційного розвитку, сприятиме ефективній реалізації програм співробітництва і партнерства України з ЄС та Китаєм, а Китаю з європейськими країнами і Україною. Прискориться регіональний розвиток, посилиться міжрегіональна співпраця.

    Зростатиме інтерес до України у інших зовнішніх гравців. На думку аналітиків, потрібно розглядати участь у цьому міжнародному проекті в контексті просування української економіки до світового ринку, де на основі різних форм взаємодії беруть участь країни ЄС, Великобританія, США, Китай та інші розвинені країни. Така стратегія активно долучить Україну до сучасної системи світогосподарських зв’язків.

    Уряд України наголошує, що планує для реалізації амбітних українських планів активно використовувати найсучасніші світові моделі державно-приватного партнерства. Китай уже давно і досить успішно користується цим інструментом і готовий ділитися досвідом з Україною. Експерти висловлюють думку, що зацікавленість обох країн,  їх участь у розробці і реалізації проекту Hyperloop створює додаткову мотиваційну платформу для науково-технологічної співпраці.

    Важливим інструментом стратегічної співпраці України і Китаю мають стати спільний науковий пошук, інноваційні технології та генерація знань. У всьому світі сьогодні вже започатковано 71 національний проект та понад 600 центрів стимулювання інновацій. На відміну від Піднебесної, Україна лише почала переймати цей досвід. Минулого тижня Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів презентував новий механізм державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків.

    Проект спрямований на забезпечення доступу винахідників, новаторів, малих та середніх підприємств до спеціалізованих баз даних патентної інформації та навчальних матеріалів, а також зміцнення технологічного та інноваційного потенціалу таких користувачів. Ініціатива передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах відбору із застосуванням платформи ProZorro проектів, пов’язаних зі створенням та використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності та подальшу державну підтримку їх комерційної реалізації.

    Модель передбачає, що реалізація соціально або ринково доцільного винаходу співфінансується державою та приватним інвестором. До критеріїв відбору належать наявність співінвестора, а також оцінка команди проекту, ринку, перспективності проекту, патентної чистоти, терміну впровадження проекту. Реалізація пілотної ініціативи відбуватиметься у рамках роботи Центрів підтримки технологій та інновацій спільно з Мінекономрозвитку та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою.

    Слід зазначити, схожий механізм використовується в Китаї і саме завдяки цьому там був досягнутий дивовижний результат: стрімке збільшення кількості інновацій та винаходів. Китайський рух стартаперів став одним з найпотужніших у світі. З урахуванням важливості і перспективи проекту Hyperloop для України, через цей механізм зручно залучити талановиту молодь до розробки інноваційних рішень, а сучасно мислячих інвесторів – до співпраці. Будемо сподіватися, що сполучення молодості, розкутого мислення і таланту швидше наблизить мрію про Hyperloop до реалізації в Україні.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *